Бізнесмени та експерти розповіли Корреспонденту про те, чому криза – це не тільки погано, але й добре, пише Олег Шанковський у №17-18 видання від 5 травня 2014 року.
Андрій Воєводін, керівник київської компанії AV-exim, почувається чудово. У той час як багато інших підприємств різноманітних галузей нарікають на економічну та політичну кризу, акробатичні вправи гривні і невпевненість у завтрашньому дні, Воєводін звітує про зростання прибутку і значне розширення.
«Зараз якось простіше встановлювати зв'язки, починати будувати взаємини», – усміхається бізнесмен.
Розуміння того, що криза – це в першу чергу розширення можливостей, прийшло до Воєводіна ще у важкому 2008 році. Будучи імпортером дуже специфічного китайського обладнання – складських навантажувальних рамп, – він зіштовхнувся із серйозною проблемою: ціни на рампи зросли, попит знизився, а Китай до всього цього посилив умови експорту. І якщо інших такий стан справ зазвичай вганяє в паніку, Воєводін вирішив підійти до проблеми радикально і налагодив виробництво незвичайної продукції в Україні.
«Ми подивилися , що є розум, є люди, які можуть це робити, є метал, який Україна виробляє в достатній кількості», – пояснює підприємець.
Наступним етапом стало налагодження зв'язків з європейськими покупцями, яким якісний і недорогий український продукт припав до душі.
Під час нинішнього витка кризи в Україні бізнес AV-exim продовжує розширюватися: компанія формує дилерську мережу практично по всій Європі, користуючись хоч і повільним, але все ж підйомом світової економіки, а також збільшенням прихильності до України з боку Заходу.
«Знаючи англійську мову, можна продавати в Європу, це не проблема. І раніше не було проблем, а зараз стає ще простіше», – каже Воєводін.
Фото Наталі Кравчук
Андрій Воєводін вважає кризу гарною можливістю для розвитку бізнесу
Природно, позитивний досвід Воєводіна справедливий не для всіх видів бізнесу. Наприклад, компанії, які займаються чистим імпортом або ритейлом всередині України, переживають зараз далеко не найкращі часи через зростання курсу долара і зниження купівельної спроможності громадян.
Але очевидно одне: у більшості випадків бізнес не зможе пережити кризу, обходячись самими тільки скороченнями витрат, як це було у 2008-му, хоча б тому, що скорочувати більше нема чого. Для виживання компаніям доведеться якісно покращитися, що врешті-решт повинно привести до оздоровлення українського бізнесу та економіки в цілому.
«Всі стоять перед тим, що ми або починаємо дійсно працювати краще, або йти з ринку. Для економіки це абсолютно не є зайвим», – зазначає керуючий партнер агентства стратегічного маркетингу М'ята Тетяна Коробова.
Чекаючи на краще
Нинішня криза в Україні хоч і має низку схожостей з глобальними неприємностями 2008 року, але все ж значно від них відрізняється – в першу чергу передбачуваністю, а також готовністю людей боротися.
«У 2008-му криза вдарила по всіх дуже несподівано, після дуже довгого зростання, коли все було дуже добре, всі будували плани, розвивалися, – нагадує Коробова. – Цього року історія тягнулася досить довго, повільно, поступово. І для тих, хто патріотично налаштований, він легше психологічно. Ми всі десь розуміємо, за що боремося, тому легше долаються труднощі».
Ще однією важливою особливістю нинішніх українських труднощів є їхня локальність: економіка західних країн продовжує поступово відновлюватися. Це залишає надію на те, що після вирішення політичних проблем економіка і бізнес-середовище в Україні також оздоровляться.
«Усі усвідомлюють, що за певного розвитку подій відновити динаміку зростання бізнесу та економіки країни загалом можна буде відносно швидко», – каже генеральний директор компанії Apple Consulting Юлія Плієва.
На користь цього також свідчить зростання інвестиційної привабливості країни, індекс якої з 2008 року розраховує Європейська Бізнес Асоціація України. Якщо наприкінці минулого року він перебував на рівні історичного мінімуму – лише 1,87 бала, то в першому кварталі 2014-го злетів до 2,72, а очікування на наступні три місяці становлять 3,6 бала – історичний максимум за всю історію індексу.
Але все таки, незважаючи на позитивні очікування, на цей момент Україна перебуває в самому розпалі жорсткої кризи, з якою потрібно якось боротися. Експерти та учасники ринку поділилися з Корреспондентом кількома основними способами, які допоможуть не тільки пережити неприємності, але й отримати у підсумку максимум вигод.
Зберегти і примножити
«У такій ситуації завдання всіх власників не примножити, а зберегти. Завдання – протриматися і вижити», – вважає Плієва.
Для цього, за словами аналітика, потрібно сконцентрувати всю увагу лише на основних параметрах бізнесу, відмовившись від усього другорядного.
«Дистриб'ютори та мережевий роздріб, наприклад, повинні припинити закуповувати завищені обсяги товарів для отримання бонусів від постачальників і сфокусуватися на поповненні тільки тих товарів, які потрібні покупцям тут і зараз», – каже вона.
Крім того, експерти радять провести ротацію співробітників, попрощавшись з тими з них, хто виконує роботу недобросовісно, адже саме якість є запорукою виживання в умовах кризи. Особливо враховуючи ту обставину, що на ринку зараз з'явилося багато безробітних висококваліфікованих фахівців, згодних працювати за більш низьку зарплату.
А співробітників, які залишилися, за словами Плієвої, необхідно мотивувати, причому зовсім необов'язково грошима – для підняття бойового духу з людьми достатньо просто говорити.
«Якщо раніше питання внутрішніх комунікацій швидше було модою чи навіть абстракцією, то зараз, з нашої точки зору, це просто необхідна умова. У великих компаніях, особливо з наявністю географічно розрізнених підрозділів, співробітникам просто важливо чути своє керівництво. Це стосується і компаній середнього масштабу», – вважає Плієва.
Окремі зусилля доведеться докласти до вирішення проблеми утримання і залучення клієнтів в умовах, коли знижувати ціни можливості немає. Експерти пропонують компенсувати це позитивними емоціями. Та сама М'ята вирішила пропонувати своїм ключовим клієнтам подорожі, скориставшись хорошими взаєминами з іншими своїми клієнтами – іноземними готелями.
«Ми маємо партнерські відносини із зарубіжними готелями, і вони зацікавлені в тій публіці, яку ми їм можемо надати як гостей і готові за доступ до цієї аудиторії запропонувати на бартер, наприклад кілька ночей у п'ятизіркових готелях у дуже непоганих місцях у світі», – ділиться секретом Коробова.
Крім того, зараз набагато легше домовлятися з постачальниками або партнерами по бізнесу: розуміючи складність ситуації, люди готові йти на поступки. Тому варто використовувати можливість змінити ситуацію собі на користь.
«Люди починають більш прихильно ставитися навіть до дрібних замовлень. Тобто якщо раніше вони нам казали: «Ми продаємо не менше ніж 60 т такого асортименту», то зараз вони готові постачати 5 т, 4 т і т. д.», – розповідає Воєводін.
«Нам відомо чимало фактів, коли постачальники, що являють собою мультинаціональні компанії в Україні, ведуть збалансовану політику перегляду цін та умов оплати за товар, не перекладаючи абсолютно всі ризики на свого клієнта. Є випадки, коли постачальники з ЄС взагалі жорстко не вимагають на цьому етапі виконання закріплених у договорах фінансових умов від своїх клієнтів в Україні, розуміючи ситуацію», – підтверджує його слова Плієва.
Також, на думку експертів, в період кризи варто замислитися про створення та заповнення абсолютно нових ніш, в яких може виникнути попит. У такому випадку після відновлення стабільності у вас вже буде затребуваний продукт і, як наслідок, перевага перед конкурентами.
Єдине, що точно не рекомендуються робити під час кризи, – це відмовлятися від змін в надії, що все вирішиться саме по собі
Єдине, що точно не рекомендуються робити під час кризи, – це відмовлятися від змін в надії, що все вирішиться саме по собі. Такий підхід може призвести до серйозних неприємностей аж до втрати бізнесу.
«Десь половина наших конкурентів «успішно» зникли під час кризи. Вони як сиділи на імпорті, так і продовжували сидіти. Ринок очищається від людей, які не можуть пристосовуватися», – підсумовує Воєводін.
***
Цей матеріал опубліковано в №17-18 журналу Корреспондент від 5 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.