Кореспондент: Європейські Штати. Дії Росії щодо України змусили США і ЄС пришвидшити переговори щодо Зони вільної торгівлі

США і Євросоюз готуються об'єднати свої ринки в найбільшу Зону вільної торгівлі у світі. Це має докорінно змінити як економічну, так і політичну системи планети, пише Олег Шанковський у №19 журналу Корреспондент від 16 травня 2014 року.

Сполучені Штати і Євросоюз готують угоду століття. Дві найбільші економіки, на загальну долю яких припадає майже половина світового ВВП, мають намір об'єднати свої ринки в Зону вільної торгівлі, уклавши угоду про Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство. Це дозволить виробникам і постачальникам послуг торгувати без мита і будь-яких інших обмежень по обидва боки Атлантики на території з населенням понад 800 млн осіб.

Вважається, що від підписання угоди виграє кінцевий споживач: ціни на багато видів товарів і послуг істотно знизяться, а їхня доступність і різноманітність зростуть. Крім того, це приведе до значного здешевлення ведення бізнесу у США і Європі та помітного зростання економіки обох континентів.

Також новий договір покликаний створити тепличні умови для взаємних інвестицій. Усе це в підсумку помітно переформатує економічну систему світу і допоможе Європі та США в протистоянні з наростання промислової потужності Китаю.

«Угода, яка буде укладена між двома найбільшими економіками, докорінно змінить правила гри. Разом ми сформуємо найбільшу Зону вільної торгівлі у світі. Ця угода буде еталонною, і не тільки для наших двосторонніх відносин, а й для глобального розвитку», – заявив ще рік тому еврокомміссар з торгівлі Карел де Гюхт.

Переговори на цю тему, які США і ЄС розпочали минулого літа, йдуть не дуже гладко. Ще кілька місяців тому здавалося, що розбіжності, які виникли на шляху Трансатлантичного партнерства, не залишають йому жодних шансів на життя: сторони ніяк не могли домовитися з цілої низки питань, зокрема щодо стандартів якості харчових продуктів, захисту національних виробників, розширення прав приватного бізнесу.

Але, як це часто буває, біда об'єднала: несподівана агресія Росії щодо України змусила сторони повернутися за стіл переговорів. Тепер американці і європейці, схоже, вельми серйозно налаштовані довести справу до кінця – в кінці березня вони домовилися прискорити підписання угоди, а вже 19 травня відбудеться черговий раунд переговорів.

«Я сподіваюся, що напруженість між Україною і Росією стане об'єднувальною силою для Америки і Європи. Одним з найкращих шляхів запобігання російській експансії в Центральній Європі є єдина позиція США та ЄС для побудови мирної й об'єднаної Європи зі спільними цінностями і переконаннями», – каже Корреспонденту головний ринковий стратег і керуючий директор Банку Америки Джозеф Квінлан.

Кури наспіх

Одним з головних наслідків від підписання Трансатлантичної угоди стане можливість для американських компаній продавати в Європу газ. Зараз цей процес серйозно утруднений: через відсутність Зони вільної торгівлі між країнами потенційним експортерам доводиться проходити вкрай складну процедуру отримання спеціальних дозволів від уряду США.

Особливо актуальною тема закупівель газу в Америці стала після початку кримської кризи – з огляду на непередбачуваність Росії як основного постачальника блакитного палива для ЄС Брюссель офіційно звернувся до Вашингтона з проханням дозволити постачання газу в Старий Світ (див. Кореспондент № 13 від 4 квітня).

Договір принесе значні вигоди і в інших сферах економіки.

На цей момент оборот товарів і послуг між США і ЄС становить близько 2 млрд євро на день. У цьому процесі постійно задіяні близько 15 млн осіб по обидва боки океану. Згідно з офіційними прогнозами, внаслідок укладення Трансатлантичної угоди американська економіка буде додатково отримувати близько 90 млрд євро на рік, а європейська – всі 120 млрд. Крім того, очікується створення значної кількості нових робочих місць у США і ЄС – 750 тис. і 400 тис. відповідно.

«Результатом угоди стане більше торгівлі та інвестицій, особливо у сфері послуг. Обидві змінні – торгівля та інвестиції – є двигунами зростання і процвітання», – упевнений Квінлан.

У рамках угоди пропонується повністю скасувати всі мита. За підрахунками експертів, це дозволить бізнесу з кожного боку океану заощадити по 60 млрд євро, що в підсумку означатиме більш якісну і доступну продукцію.

Але набагато важливішою вважається прогнозована відміна так званих нетарифних обмежень – квот, всіляких технологічних, екологічних та санітарних стандартів, додаткових сертифікацій. Наприклад, близько 8% вартості американського автомобіля в ЄС на цей момент складає мито, а ще більше 25% – різні нетарифні обмеження.

Але переговори на цю тему йдуть важко.

Наприклад, європейці навідріз відмовляються допускати на свою територію генно-модифіковані продукти харчування, водночас американці вважають їх безпечними і широко продають у місцевих супермаркетах. Певний час топ-страшилкою у європейській пресі була американська курятина, яку на її батьківщині дозволено обробляти хлором, – у цьому питанні Вашингтон і Брюссель не можуть домовитися вже півтора десятка років.

Окрема болюча тема – субсидування сільського господарства, яким займаються обидві сторони. У Євросоюзі аграрні субсидії з'їдають колосальні 38% загального бюджету, хоча ще кілька років тому ця цифра становила всі 46%. Без підтримки апріорі збиткове сільське господарство існувати не може, але, з іншого боку, воно погано вписується в саму ідею відкритого ринку.

Додаткові палиці в колеса вставляє державний протекціонізм у різних сферах. У Старому Світі проблему посилює той факт, що Євросоюз не є єдиною державою і кожна країна, що в нього входить, намагається зберігати свою ідентичність.

Наприклад, Франція навідріз відмовилася скасувати пільги для свого кінематографу, боячись конкуренції з Голівудом, а Італія вимагає застовпити за нею національні торгові марки на зразок пармезану, обіцяючи не допустити на європейський ринок «дешеві американські підробки» під цими назвами.

Американці, у свою чергу, під час проведення державних закупівель сповідують правило Купуй американське і не поспішають допускати до них чужинців.

Операція Umbrella

Але головним каменем спотикання вважається договір про інвестиційне партнерство і захисту прав інвесторів, який планують укласти в рамках угоди. Він передбачає значне розширення прав транснаціональних корпорацій – аж до можливості впливу на національні законодавства країн. У разі зміни законів країни, що приймає, великі компанії зможуть згідно з документом вимагати від неї компенсації збитків або недоотриманого прибутку.

Антиглобалісти та інші прихильники теорій змови закидали всю європейську пресу статтями про те, як приватні міжнародні монстри візьмуть у заручники уряди, якщо договір буде підписаний.

Як аргументи наводять вже хрестоматійний приклад компанії Philip Morris, яка у 2011-му намагалася скасувати рішення австралійської влади про зміну дизайну сигаретних пачок до майже аскетичного. Незважаючи на те що це рішення було затверджено верховним судом країни, тютюновий гігант подав на Австралію до арбітражного суду Гонконгу, скориставшись договором про захист прав інвесторів, що діє між державами.

Крім того, у кінці 2012 року американська фармацевтична корпорація Elli Lilly подала до суду на уряд Канади, який відкликав патенти на кілька препаратів компанії, засумнівавшись в їхній якості. Фармацевтичний гігант зажадав $ 500 млн компенсації, а також зміни патентного законодавства країни. Судові розгляди тривають донині.

Особливе невдоволення громадськості викликає той факт, що переговори про трансатлантичне партнерство з боку Європи веде лише Єврокомісія, причому за зачиненими дверима: ні національні парламенти країн-учасниць ЄС, ні навіть члени Європарламенту не мають до них доступу. Тим часом вважається, що в дебатах беруть активну участь представники великих міжнародних корпорацій.

Все це привело до того, що близько 180 європейських неурядових організацій і профспілок офіційно висловили Єврокомісії побоювання. На їхню думку, підписання угоди дозволить приватним компаніям оскаржувати реформи, важливі для «демократичного процесу в ЄС», зокрема у сфері охорони здоров'я та екології.

У підсумку Єврокомісія офіційно призупинила переговори про захист прав інвесторів до липня, а німецький міністр економіки й енергетики Зігмар Габріель навіть заявив, що ніякий додатковий договір з цього питання підписаний не буде.

Діватися нема куди

Однак, незважаючи на численні труднощі, сторонам все таки доведеться знайти спільну мову і довести справу до кінця. Причин безліч, і всі вони з часом стають більш вагомими, ніж наявні розбіжності.

Старий Світ застряг у борговій кризі, але вихід з неї шляхом однієї лише політики жорсткої економії виглядає малоймовірним. Крім того, все більше занепокоєння викликає непередбачуваність дій Росії, від якої Європа залежить енергетично, а також економічна міць Китаю, яка небезпечно збільшується і вже незабаром буде здатна стандартизувати світовий бізнес.

За даними Euronews, якщо нічого не змінювати, вже в найближчі роки 90% світового споживчого попиту забезпечуватимуть неєвропейські країни. У цьому світлі Європі не залишається нічого іншого, як погодитися на радикальні перетворення. А Штати отримають надію на зміну негативної торговельної динаміки з Європою – за останні п'ять років вона зросла вдвічі і на 2013-й склала 125 млрд євро.

Приступаючи до переговорів, США та ЄС мали намір виробити остаточний документ в листопаді 2014 року, проте експерти вважають такий прогноз занадто оптимістичним. Цьому, серед іншого, може перешкодити і часткова зміна влади з обох сторін – уже в кінці цього місяця Європа обиратиме свій центральний і національні парламенти, а в листопаді зміниться склад конгресу Сполучених Штатів.

«Я думаю, угода буде підписана до кінця нинішнього десятиліття», – вважає Квінлан.

Заокеанська дружба

Дані European Commission, Business Coalition for Transatlantic Trade, International Monetary Fund

***

Цей матеріал опубліковано в №19 журналу Корреспондент від 16 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.