Верховна Рада ухвалила закон про створення вільної економічної зони у Криму. Його автори вважають, що цей закон нарешті забезпечить юридичні засади, на яких українські компанії зможуть працювати в Криму, не порушуючи українські закони. Поки що ж ті, хто залишається працювати в Криму, працюють поза законом, і кожна компанія вирішує свої проблеми по-своєму, пише Анастасія Зануда у матеріалі для ВВС Україна.
За остаточний варіант закону про "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" 12 серпня проголосували 227 депутатів.
Згідно із законом, на території ВЕЗ Криму не стягуються загальнодержавні податки і збори, а митні процедури здійснюються у зонах митного контролю на адміністративному кордоні між Кримом та іншою територією України.
Вільна зона чи окупована територія?
Дивне на перший погляд формулювання "вільна економічна зона" на "тимчасово окупованій території" одна із авторів законопроекту, заступник голови комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна пояснює тим, що інших варіантів розв'язання складної юридичної проблеми депутати віднайти не змогли.
"Сенс ВЕЗ у тому, що ми розуміємо, що територія зараз непідконтрольна Україні, і Росія збиратиме там податки на свою користь. Тому ми маємо якось легалізувати ситуацію, коли вони (підприємства - Ред.) тимчасово не сплачують податки. Тобто, це є форма створення легальних підстав, чому українські підприємства не сплачують податки в Криму", - пояснює Ксенія Ляпіна.
Депутат також каже, що запровадження ВЕЗ вирішує і ще одне чутливе питання - встановлення певного митного кордону між "материковою" Україною та Кримом, який для України залишається її територією: "Як інакше ми можемо легалізувати цей кордон?"
Ксенія Ляпіна також визнає, що нині усі українські компанії, які працюють в Криму, мимоволі порушують закон і працюють поза межами правового поля.
Те, що проблема законної економічної діяльності в Криму є дуже складною, визнають і в уряді.
Міністр юстиції Павло Петренко каже, що в уряді в основному підтримали депутатський законопроект, і очікують, що його ухвалення дозволить вирішити проблему законної економічної діяльності в Криму.
"Цей закон дасть відповідь на всі запитання щодо діяльності суб'єктів підприємницької діяльності на території Криму, який є тимчасово окупованою територією", - заявив Павло Петренко.
У Мінюсті також повідомили, що у вересні мають подати до Європейського суду з прав людини оновлену заяву з приводу незаконних дій Росії в Криму та на Донбасі.
У цій заяві йтиметься і про порушення майнових прав України як держави, а також українських резидентів.
На сьогодні міністерство оцінює збитки, пов'язані із російською анексією Криму у 1,180 трлн грн.
Кожен сам за себе
Відтоді, як Крим офіційно визнали окупованою територією України, минуло три місяці. Проте досі економічна діяльність українських компаній на анексованому Росією півострові не була визначена з точки зору українського законодавства. Наприклад, які види підприємницької діяльності для своїх громадян, українських чи іноземних компаній в Криму Україна вважає прийнятними, а які - співпрацею із тими, через кого Крим став "окупованою територією", і які санкції можуть бути застосовані щодо таких підприємців/компаній.
Закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" набув чинності з 15 травня цього року.
Проте цей закон впливає переважно на життя окремих громадян, а от бізнес, що все ще залишається на території Криму, перебуває поза межами "правового режиму".
Поки що серйозні проблеми, такі як обмеження чи припинення діяльності, виникають переважно у російських компаній чи українських "дочок" російських компаній.
Наприклад, через санкції західних країн проти Росії до Сімферополя припинив літати "Добролет" - бюджетний підрозділ російського "Аерофлоту".
Клієнти "МТС-Україна", що є дочірнім підрозділом російської компанії "Мобільні ТелеСистеми", кілька днів не могли користуватися послугами компанії, поки вона не вирішила свої кримські проблеми завдяки "технічному роумінгу" (хоча невідомо, наскільки тривалим буде це рішення).
Цього тижня проблемами у Криму виникли і в "Київстару", що входить до складу VimpelComLtd. У прес-службі компанії повідомили, що в офіс оператора у Сімферополі ввійшла група озброєних людей, які почали встановлювати власну апаратуру на телеком-обладнання компанії.
Разом із тим, "Укртелекому" поки що якось вдається забезпечувати роботу свого кримського підрозділу. У компанії твердять, що "Укртелеком" намагається робити це, не порушуючи українського законодавства.
Проте представники самопроголошеної влади Криму кажуть, що "вони ("Укртелеком" - Ред.) вже зареєструвалися відповідно до російського законодавства".
Так само незрозумілим залишається правовий статус великих промислових активів у Криму, таких як "Кримський содовий завод" та "Кримський титан", що входять до Group DF, контрольованої Дмитром Фірташем.
Сам Дмитро Фірташ в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі на початку травня заявляв, що тоді його кримський бізнес російська влада "не чіпала", але не виключав, що такі проблеми можуть з'явитися у майбутньому.
Наприкінці червня керівний директор Group DF Борис Краснянський в інтерв'ю агенції "Українські новини" заявив, що український бізнес в Криму має невизначений правовий статус, а відтак, і невизначене бізнес-майбутнє.
"Нам як бізнесу, необхідно, щоб заводи працювали. Але зараз, як Вам відомо, гривня у Криму вже не ходить. Потрібно виплачувати зарплату. Виплачувати зарплату у рублях, скажімо на "Кримському титані", який зареєстрований у Києві юридичною особою, ми, українська компанія, не можемо", - заявив Краснянський.
Він заявляв, що Group DF розглядає "будь-які варіанти, щоб забезпечити роботу підприємств, інакше їх можна просто закрити".
Краснянський також не виключав, що може йтися і про вимушений продаж активів групи в Криму.
"Ми група, корені якої в Україні, і тому безумовно, ми діятимемо в українському юридичному полі. Тому якщо ситуація складеться так, що ми не зможемо оперувати з цими підприємствами, то будемо вимушені продати", - заявив Борис Краснянський "Українським новинам".
Сумнівним є і статус українських торговельних мереж, які поки що не пішли з Криму, і ведуть свій бізнес як на території "материкової" України, так і в окупованому Криму.
Водночас, як заявляв в.о. голови Управління Федеральної податкової служби по Криму Микола Качанов, ці українські компанії "зареєстровані в Криму, мають кримський статус, і всі податки сплачують у Республіці Крим".
Історія з продовженням?
Аби набути чинності, закон про ВЕЗ у Криму ще має бути підписаний президентом та опублікований. Тим часом у парламенті одразу ж після ухвалення закону було зареєстровано постанову про скасування рішення.
Ще на стадії розробки та між першим та другим читаннями до законопроекту мали зауваження і представники бізнес-спільноти.
Наприклад, у Європейській бізнес асоціації заявили, що законопроект про економічну діяльність в Криму потрібно суттєво доробити, і передбачити у ньому відповідь на конкретні запитання, із якими реальний бізнес стикається щоденно:
-
захист та гарантування майнових та немайнових прав кримського бізнесу під українською юрисдикцією відповідно до норм українського та міжнародного права
-
порядок державної реєстрації та обліку суб’єктів підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території
-
механізм захисту майнових та немайнових прав зареєстрованого українського бізнесу на тимчасово окупованій території, у тому числі шляхом звернення до іноземних судів
-
забезпечення стягнення боргів та виконання рішень судів
-
можливість використання іноземної валюти для розрахунків з контрагентами та персоналом на тимчасово окупованій території
-
митні правила та відповідне оподаткування операцій з переміщення товарів між тимчасово окупованою територією та іншою територією Україною
-
порядок надання товарам, що виготовлені українським бізнесом на тимчасово окупованій території, статусу товарів українського походження для їх безмитного ввезення на територію України
-
порядок сертифікації товарів вироблених в АРК для їхнього доступу на зовнішні ринки як товарів українського походження
-
порядок застосування Податкового Кодексу України до оподаткування українського бізнесу на тимчасово окупованій території, який забезпечить усунення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб.
В асоціації також наголошують, що компанії, які входять до її складу, і "які мають активи на території Криму та ведуть там бізнес-діяльність, вкрай занепокоєні ситуацією, яка склалася на сьогоднішній день і триває вже кілька місяців".
Джерело: ВВС Україна