Фото: forexaw.com
Експерти прогнозують збільшення відтоку капіталу в Росії через санкції
Експерти також прогнозують зростання інфляції в країні.
Відтік капіталу з Росії через санкції може вирости вже в короткостроковій перспективі до 150 мільярдів доларів. Таку ситуацію прогнозують експерти Вищої школи економіки, повідомляє агентство Reuters.
«Новий раунд санкцій від ЄС і США, в результаті якого російські державні компанії та банки втратили можливість звертатися до західних ринків капіталу, загострює проблему рефінансування корпоративного боргу, що, в свою чергу, означає збільшення чистого відтоку капіталу за підсумками року порівняно з початковими прогнозами. За оцінками експертів, він може досягти 130-150 мільярдів доларів», - пише агентство.
На думку аналітиків, щоб уникнути швидкого виснаження резервів, Банку Росії доведеться допустити прискорення ослаблення рубля.
Обсяг власних коштів ЦБР в міжнародних резервах, за розрахунками ВШЕ, становить 316 мільярдів доларів, тоді як на практиці комфортним вважається рівень резервів, який покриває піврічний обсяг імпорту, або 240 мільярдів доларів, що вже близько до нинішнього запасу іноземної валюти в ЦБ.
"У другому півріччі через сезонний ефект можна чекати скорочення поточного профіциту платіжного балансу. Якщо до цього додасться неможливість для російських банків і компаній рефінансувати близько 80 мільярдів доларів зовнішнього боргу, який підлягає погашенню в найближчі півроку, то вже цього року ЦБ зіткнеться з сильним тиском на свої валютні резерви і буде змушений перейти до швидшого ослаблення рубля", - зазначають експерти.
Ослаблення рубля, яке супроводжувало введення Росією продовольчих санкцій проти Заходу, згідно з оцінками ВШЕ зараз додає 0,2 процентного пункту до потенційного підвищення інфляції.
Сукупний ефект від введення 6 серпня обмежень на імпорт оцінюється в 1,1 процентного пункту.
"Беручи до уваги попереднє ослаблення рубля через санкції відносно РФ, ми чекаємо, що інфляція за підсумками року становитиме 7,7 - 8% - проти 6%, прогнозованих нами 3 місяці тому, і 5% - наприкінці минулого року", - пишуть аналітики ВШЕ.
Таким чином, сукупна інфляційна ціна української кризи становить близько 3 процентних пунктів, до чого з наступного року може додатися ефект збільшення податкового вантажу, обговорення якого залишається на порядку денному.
Згідно з оцінками ВШЕ, якщо обсяг випуску в абсолютному вираженні в третьому і четвертому кварталах залишиться на рівні другого, то річні темпи зростання в обох кварталах опиняться негативними, а за підсумками року становитимуть приблизно 0,2-0,4%.
З урахуванням ймовірності посилення спаду ділової активності прогноз ВШЕ ще менш оптимістичний – мінус 0,2% за підсумками року.