Парламент схвалив санкції проти Росії. Але застосування їх у повному обсязі завдасть більше шкоди Україні, пишуть Дмитро Горулько та Олена Романюк у 32 журналу Корреспондент від 15 серпня 2014 року.
Після Європейського союзу, США та низки інших країн санкції проти фізичних осіб і компаній, пов'язаних з Російською Федерацією, вирішила ввести й Україна. Урядовий законопроект був представлений прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком 8 серпня і прийнятий Верховною Радою в першому читанні вже 12 серпня.
Експерт: Україна повинна ввести санкції проти Росії вже тільки тому, що весь світ заради неї вводить санкції проти цієї держави, а наша країна цього не робить
Поспішність української влади експерти пояснюють політичною чи, точніше сказати, дипломатичною необхідністю.
«Україна повинна ввести санкції проти Росії вже тільки тому, що весь світ заради неї вводить санкції проти цієї держави, а наша країна цього не робить. В такому разі у країн-союзниць рано чи пізно може виникнути запитання, а чи варто взагалі займатися цими санкціями і наживати собі проблеми з Росією», – каже Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).
Водночас колеги Жолудя впевнені, що від санкцій, які Україна планує ввести щодо Росії, в першу чергу постраждає вона сама.
«Що означає санкції України проти Росії? Ми залежимо від Росії, а не Росія від нас. І якщо ми введемо санкції, то завдамо удару в першу чергу не по економіці Росії, а по економіці України», – вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.
Список підозрюваних
Законопроект, запропонований Кабінетом Міністрів, включає 29 видів санкцій. Вирішувати, які з них і коли можуть бути застосовані, відтепер буде Рада національної безпеки і оборони (РНБО) на підставі подань, внесених Президентом, урядом, СБУ і Нацбанком. Вона ж визначатиме, проти кого саме ці санкції будуть спрямовані.
8 серпня на засіданні Кабміну Яценюк заявив, що санкції будуть введені щодо 172 фізичних та 65 юридичних осіб. Серед останніх – переважно засновані російськими громадянами та організаціями. Правда, станом на момент голосування перелік таких компаній і фізосіб був недоступний.
«Хотілося б вірити, що санкції спрямовані винятково проти осіб, які обмежують суверенітет України. Однак законопроект дозволяє застосовувати їх проти кого завгодно – іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, громадян України, юридичних осіб, створених на території України, а також інших суб'єктів», – каже Володимир Ланда, консультант російської компанії SBS (Strategic Business Solutions).
Зазначимо, що списки осіб, проти яких вводять санкції ЄС і США, вже публічно доступні і вони істотно коротше списку, анонсованого прем'єр-міністром.
Потенційно найбільш суворими санкціями проти юридичних осіб з боку України, за словами експертів, може стати блокування активів компаній, анулювання ліцензій (наприклад, ліцензій НБУ на здійснення інвестицій в іноземну державу) і обмеження деяких торгових операцій.
«По суті, тільки на підставі цих трьох пунктів із 29 перерахованих у законопроекті можна істотно ускладнити, а то й взагалі призупинити роботу більшості підприємств, які теоретично можуть потрапити під санкції», – переконаний Ланда.
Ускладнити життя великим компаніям і, зокрема, російським банкам, здатна також заборона на збільшення статутного капіталу окремим резидентам.
Експерт: З великою часткою ймовірності введення подібних заборон міститиме обхідні шляхи – через створення дочірніх компаній, СП або залучення додаткового капіталу
«З великою часткою ймовірності введення подібних заборон міститиме обхідні шляхи – через створення дочірніх компаній, СП або залучення додаткового капіталу», – вважає російський експерт.
Вивчивши текст законопроекту, аналітики також дійшли висновку, що під загрозою може опинитися робота російських телеком-операторів в Україні.
«Заборона на користування радіочастотним ресурсом – такий захід може вдарити по мобільних операторах з російським «громадянством». Від деяких українцям доведеться відмовитися. Відповідно, не тільки клієнти залишаться без звичного пакету, а й українці без роботи, адже діяльність точок обслуговування доведеться закрити», – зазначає Наталя Ульянова, директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми ICF Legal Service.
Торг – як віддяка
Не настільки небезпечним для Росії експерти вважають обмеження торгових операцій між країнами. Навіть більше, за їхніми словами, це саме той сектор, в якому в першу чергу постраждає сама Україна.
«Від обмеження торгових операцій в Росії можуть постраждати тільки дві галузі: у короткостроковій перспективі – це молочна галузь, у довгостроковій – вагонобудівна», – каже Жолудь.
За його словами, якщо Україна обмежить постачання молочної продукції в РФ, то, швидше за все, ціни на неї у північного сусіда підуть вгору, оскільки повністю замістити українську продукцію російські потужності не дозволяють. Як, до слова, і вагонобудівну – залізниці РФ вимагають постійного оновлення.
Що стосується України, то вона від обмеження експорту продукції до Росії може втратити значно більше.
«У зв'язку з втратою російського ринку деяким українським підприємствам доведеться якщо не закритися, то різко зменшити виробництво продукції», – зазначає Охріменко.
У першу чергу, за його словами, постраждають виробники твердих сирів та інших молочних продуктів. Не виключено, що вже найближчим часом в Україні закриються близько 30 молокопереробних підприємств. Також зазнають втрат виробники овочевої консервації, хлібобулочних виробів і макаронів, кондитери. Крім того, каже аналітик, закритися можуть підприємства українського автопрому та вагонобудування, які трималися на плаву багато в чому завдяки експорту продукції до Росії.
До слова, постраждає і ще один сегмент українського бізнесу – транзитні компанії.
«Часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України, яке пропонують автори законопроекту, автоматично вдарить по транзитних компаніях», – вважає Ульянова.
У свою чергу Максим Арсланов, експерт Центру транспортних стратегій, посилаючись на цю санкцію, прогнозує відхід з українського ринку російських авіакомпаній.
«Наприклад, з ринку може піти компанія Трансаэро, яка вносить значну лепту в пасажиропотік аеропорту Жуляни», – зазначає він.
Привид «газової війни»
Представляючи законопроект, Яценюк зробив особливий акцент на тому, що санкції, запропоновані Кабміном, можуть включати і заборону на транзит енергоресурсів через українську територію. В першу чергу тут спадає на думку газ – транзит нафти з 2008 року знизився з 32,8 млн до 15,6 млн т торік без всяких санкцій. Його повне зупинення створить швидше тимчасові труднощі європейським одержувачам російської нафти, змусивши їх переключитися на альтернативні маршрути.
На користь того, що цю заяву варто розцінювати в контексті «газової війни», що триває, свідчить і уточнення НАК Нафтогаз України. Прес-служба держкомпанії 11 серпня заявила, що послуги з транзиту газу в країни ЄС і Молдову в разі введення санкцій проти «певних контрагентів» (Газпрому) можуть бути надані іншим компаніям.
Таким чином, Нафтогаз, очевидно, вкотре намагається переконати Газпром перейти до продажів газу європейським компаніям на українсько-російському кордоні. Теоретично це дозволить Нафтогазу позбутися невигідної для себе схеми забезпечення транзиту взимку, яка передбачає закупівлю українською компанією відверто надлишкового об'єму газу і його зберігання без оплати цієї послуги на випадок, якщо Європі знадобляться додаткові обсяги.
Проте до цього часу Газпром ігнорував всі спроби української сторони як-небудь скорегувати умови домовленостей про постачання і транзит. А досвід попередніх «газових воєн» свідчить, що перебої з транзитом – це той рубіж, за яким бажання європейців вдаватися в хитросплетіння українсько-російських газових суперечностей різко знижується.
До слова, ніхто не сумнівається, що в разі введення санкцій з боку України Росія посилить свою політику щодо нашої країни ще більше.
«Санкції, навіть якби вони були м'якшими, дадуть ефект бумеранга, як це вже сталося із Заходом. Щодо України Росія може застосувати ще жорсткіші заходи, тому, швидше за все, доведеться домовлятися», – передбачає Ульянова.
Нагадаємо, з 7 серпня Кремль ввів ембарго на імпорт продовольства, м'яса, риби, сиру, молока, овочів і фруктів з країн – ініціаторів економічних санкцій проти Росії. У підсумку оцінка втрат країн ЄС становить $ 9-12 млрд.
Яценюк визначив втрати для України від введених нею санкцій, а також «агресивної політики Кремля» у $ 7 млрд на рік. Правда, на думку експертів, реальна цифра шкоди з урахуванням розірваної кооперації, фізичного знищення підприємств на Донбасі, макроекономічних тенденцій і 50%-вої девальвації гривні буде набагато більшою.
Крім того, відмовившись від постачань газу з РФ, Україна зараз закуповує блакитне паливо на європейському ринку за ціною нехай і не набагато, але меншою, ніж запропоновані Газпромом $ 385 за 1 тис. куб. м. Можливі перебої з транзитом і, як наслідок, з поставками газу на європейський ринок можуть накрутити ціни на нього, що означатиме додаткові витрати для Нафтогазу.
В цілому юристи справедливо зауважують, що говорити про повноцінний вплив законопроекту про санкції можна буде лише після того, як він обросте підзаконними нормативними актами, які регулюють конкретний порядок накладання санкцій та строки введення таких заборон, а також відповідною судовою практикою і роз'ясненнями відповідних держорганів.
«Будь-який закон буде мертвим, поки відсутня ефективна система притягнення до відповідальності, чого в розробленому Кабміном законопроекті немає, – каже Дмитро Богдан, адвокат адвокатського об'єднання СК Груп. – Наприклад, уявімо гіпотетично, що указом Президента введена санкція у вигляді блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися і розпоряджатися належним їй майном. Який орган виконуватиме це рішення? Які фахівці будуть це робити – воєнізовані підрозділи або цивільні держслужбовці? Як описати, оцінити, зберегти активи, які заблоковані? Яка відповідальність органу, який неналежним чином заблокував активи (наприклад, перестарався або «не сильно старався»)?».
Без усього цього, за словами адвоката, такі санкції будуть тільки розсадником корупції, і весь процес дуже швидко перетвориться на рейдерство.
***
Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 15 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.