Український уряд сподівається, що рада директорів МВФ надасть Україні другий транш кредиту. Експерти вважають, що гроші МВФ лише тимчасово стабілізують ситуацію в економіці, пише Анастасія Зануда у матеріалі для ВВС Україна.
Тоді як Рада директорів Міжнародного валютного фонду має вирішити, чи надавати Україні другий транш кредиту, український уряд сподівається на позитивне рішення МВФ (фонд уже прийняв відповідне рішення - ред.).
Так само, як і уряд, більшість оглядачів в Україні очікують позитивного рішення фонду щодо надання чергової порції кредиту. Водночас експерти вважають, що гроші МВФ сприятимуть стабілізації валютного ринку іі загалом економіки України лише на певний час. У оглядачів також є сумніви щодо того, наскільки тривалими будуть ці позитивні тенденції.
Напередодні засідання директорів речник фонду Джеррі Райс заявив, що український уряд виконав всі умови, аби отримати другий транш за кредиту МВФ. Водночас він визнав, що виклики, із якими нині стикнулася українська економіка, є надзвичайно серйозними.
Перший транш кредиту від МВФ на 3,2 млрд дол. Україна отримала у травні цього року. Очікується, що другий транш становитиме 1,4 млрд дол.
Падіння гривні: війна...
Напередодні засідання директорів МВФ Нацбанк вперше за останні дні зміцнив офіційний курс гривні.
27 серпня НБУ зміцнив офіційний курс гривні на 45,35 коп. - до 13,44 грн/дол. Напередодні офіційний курс НБУ становив 13,89 грн/дол.
При цьому торги на міжбанківському валютному ринку відрилися котуваннями на рівні 13,0-14,0 грн/дол., а завершилися у діапазоні 13,8-13,95 грн/дол.
Вранці четверга прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Міністерство фінансів продасть НБУ 340 млн дол. для поповнення валютних резервів, а відтак - і для стабілізації валютного ринку.
Напередодні прем'єр заявив, що економіка країни не витримає курс гривні, вищий за 12 грн/дол., який на даний момент є економічно обґрунтованим.
Оглядачі частково погоджуються із урядом та НБУ щодо причин різкої дестабілізації на валютному ринку та загалом погіршення стану прав в економці, - військові дії на сході країни дійсно дуже негативно впливають і на перше, і на друге. Проте вони також вказують і на низку помилок уряду та Нацбанку, які ускладнили і без того непросту ситуацію.
...та інші чинники
Колишній заступник голови НБУ, а нині ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко каже, що війна на сході країни не може не впливати на курс національної валюти, проте її різке падіння, що почалося три тижні тому, зумовлене також і низкою помилок, яких припустився уряд та Нацбанк. Середних Савченко називає оприлюднення інформації про докапіталізацію "Нафтогазу" на 50 млрд грн і переведення цієї суми у валюту, аби, як пояснювали в уряді, зарезервувати кошти для платежів за газ.
Крім того, вважає експерт, НБУ і надалі продовжує практику непрозорої рекапіталізації окремих банків, які використовують отримані від Нацбанку кошти саме на валютному ринку, стимулюючи попит на валюту. Він також твердить, що Нацбанк так і не опанував механізми контролю за рухом капіталу та валютними операціями, і припускає, що без цього контролю нині відбувається велика кількість фіктивних імпортних операцій, через які насправді валюту просто виводять за кордон.
"Це як кордон із Росією - ми казали, що він надійно закритий, а там виявилися величезні дірки", - каже Олександр Савченко, і додає, що має сумніви в успішності застосування адміністративних санкцій, анонсованих НБУ, хоча саме вони на короткий термін могли б стабілізувати ситуацію.
Адміністративні кроки, каже економіст, можуть бути ефективними лише тоді, коли є зрозуміла стратегія центрального банку. Натомість, як каже колишній заступник голови НБУ, "валютна і монетарна політика НБУ залишається незрозумілою".
Водночас Олександр Савченко твердить, що погоджується із прем'єром у тому, що українська економіка не витримає курс у понад 12 грн/дол. Якщо НБУ та уряду не вдасться привести курс хоча б до цього рівня, перший удар на собі відчують банки, адже що більше падає гривня, то більше зростають ризики неповернення кредитів, а відтак, і банкрутства банків.
Експерт також каже, щ,о у разі позитивного рішення МВФ щодо надання Україні другого траншу за програмою stand-by, ситуація на валютному ринку має стабілізуватися на певний час. Але, як одразу ж додає Савченко, питання полягає у тому, чи вдасться закріпити цю стабілізацію? Експерт оцінює частку впливу війни лише на 10%. Без впливу на фундаментальні чинники домогтися справжнього покращення на валютному ринку не вдасться - вважає він.
Прогнози: похмурий і ще похмуріший
Приблизно такої ж думки дотримуються експерти загалом щодо економічної ситуації в Україні. Так, війна і справді внесла серйозні корективи у те, що відбувається в економіці та бюджеті, але проблеми почалися задовго до початку війни і навіть зміни влади в Україні, а причини, які зумовили ці проблеми, і надалі не розв'язуються.
В уряді прогнозують, що до кінця цього року українська економіка скоротиться на 6%. МВФ нещодавно погіршив власний прогноз до 6,5%.
Проте виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко називає ще гірший проноз - щонайменше "мінус" 7% ВВП за підсумками року. Він твердить, що війна на сході України не тільки руйнує економіку, але й сприяє відтоку капіталу. Проте навіть коли військові дії завершаться, відновлення Донбасу також потребуватиме чималих грошей, і все це на тлі економіки, скорочення якої почалося не у 2014 році.
"Очевидно, що потрібні не просто реформи, а надзвичайно швидкі та ефективні реформи, які дали б можливість якогось прориву", - каже експерт.
"Не думаю, що все так погано. Гадаю, Україна має шанс "прорватися", - вважає Олег Устенко, і додає: лише за умови проведення реальних реформ та відмови від популізму.
Експерт також твердить, що і девальвація гривні має як фундаментальні причини, пов'язані із величезними проблемами зовнішньої торгівлі та зовнішніх боргів України, так і суто суб'єктивні тактичні помилки у політиці НБУ та уряду.
Експерт Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов дає ще більш похмурий проноз - він прогнозує цьогорічне падіння ВВП на 10%. Він каже, що уряду варто не тільки знати, але й визнавати справедливість песимістичних прогнозів, і реагувати на них. Пан Блінов також звертає увагу на те, що українська економіка почала скорочуватися ще влітку 2012 року, але з того часу умови ведення бізнесу в Україні не змінилися, попри те, що змінилася влада. Він також наголошує, що українська економічна криза відбувається не за умов глобальної економічної кризи, а відтак, нарікати можна лише на себе. І називає головною причиною негативних явищ в економіці - відсутність реальних реформ.
Колишній міністр економіки Віктор Суслов, який минулого року представляв Україну у Євразійській економічній комісії, вважає, що українська економіка "вже у прірві, і питання полягає лише у тому, як глибоко вона впаде". Він твердить, що найближчим часом на країну очікують низка "шоків" - у енергетичному, фінансовому, банківському секторах, а також поглиблення проблем у торгівлі через подальше закриття ринку Росії та загалом СНД для український товарів.
Водночас експерт прогнозує і ще одну проблему, що випливатиме із усіх попередніх - це загострення соціального невдоволення, що може потягти за собою і посилення політичної нестабільності. А відтак, вважає Віктор Суслов, "доля української державності вирішується вже не у військовій сфері, вона вирішується у сфері економіки".
Джерело: ВВС Україна