Напередодні кризи прийнято згадувати про нові можливості, проте реальність часто виявляється жорсткішою за прогнози. Корреспондент з'ясував, як і за рахунок чого виживають компанії сфери послуг, що прийняли удар одними з перших, пише Олена Романюк у №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року.
Бойові дії на сході України, обвал гривні і масове падіння рівня доходів населення, що стало наслідком цього, не могли не позначитися на стані різних галузей економіки. Корреспондент вже писав про зниження промислового виробництва, однак сфера послуг – не менш показовий індикатор.
На чому починає економити населення в першу чергу – саме на послугах. Зіткнувшись з падінням доходів, «маленький українець» не перестає ходити в супермаркет, проте замислюється, чи можна дозволити собі зайву поїздку на таксі або похід до перукаря. Першими насування кризи відчули працівники служб таксі.
Ринок послуг таксі, за моїми спостереженнями, зменшився не так на кілька десятків відсотків, а в рази
«Ринок послуг таксі, за моїми спостереженнями, зменшився не так на кілька десятків відсотків, а в рази», – оцінює ситуацію Василь Попик, голова Профспілки таксистів України.
За його словами, таксі – це своєрідний індикатор добробуту суспільства.
«Якщо у людей є гроші, ми працюємо і нам добре. Якщо ж навпаки, це відразу відбивається на потоці клієнтів», – каже Попик.
Не дуже йдуть справи і в перукарнях.
«Через те, що коїться в країні, у нас потік клієнтів упав десь на 30%», – розповідає Алла Литовка, власниця однієї з київських перукарень.
Вона зазначає, що сьогодні багато клієнтів почали фарбуватися і стригтися вдома, а в перукарні приходять, тільки щоб підправити вже виконану роботу, або коли вже «надто обросли». Крім того, багато людей почало користуватися послугами вуличних точок, у яких підстригтися пропонують за 30 грн.
Фото Таїсії Стеценко
Економні перукарні приваблюють багато клієнтів, які не можуть дозволити собі дорожчі послуги
«На якість послуг при цьому більшість людей вже не дивиться. Їм би тільки заощадити», – каже Литовка.
Приблизно така сама ситуація спостерігається у салонах краси і приватних клініках. Правда, тут наклався ще й сезонний фактор.
«Традиційно літо не найвищий сезон для нашого бізнесу», – зазначає Юлія Пітенко, директор клініки Аюрведа 192.
Те саме можна сказати і про ресторани.
«Потік клієнтів в нашому ресторані зменшився десь на 20%. Його скорочення влітку – звичне явище. Але цього року відвідуваність впала ще й за рахунок відтоку іноземних туристів. Адже наш ресторан розташований на Андріївському Узвозі, і традиційно половину наших клієнтів становили іноземці, зокрема громадяни Росії та Білорусі», – розповідає Олександр Ваврик, власник Руського клубу Культ Ра.
Експерт: Скорочення потоку клієнтів сьогодні помітне у всіх ресторанів. Успішні заклади відчувають падіння попиту в розмірі 10-15%, а невдахи (ті, хто пропонує дорогу або несмачну їжу і погане обслуговування) – в районі 50%
"Скорочення потоку клієнтів сьогодні помітне у всіх ресторанів, – підтверджує слова Ваврика Ольга Насонова, директор компанії Ресторанний консалтинг. – Щоправда, успішні заклади відчувають падіння попиту в розмірі 10-15%, а невдахи (ті, хто пропонує дорогу або несмачну їжу і погане обслуговування) – в районі 50%".
Крім того, за словами рестораторів, на 10% скоротився і середній чек.
«Люди стали замовляти меншу кількість страв і спиртного», – ділиться спостереженнями Ваврик.
Найбільш втішно в цьому плані виглядають хіба що спортивні клуби, та й то завдяки неймовірним порівняно з колишніми часами знижкам, які вони пропонують новим клієнтам.
«Якщо говорити про фінансову складову, то кількість платоспроможних нових клієнтів у дорогих клубів з початку року впала в межах 10%, економсегмент – на 5%. Це не надто істотне падіння, оскільки зростає кількість людей, які вперше починають займатися спортом і фітнесом», – зазначає персональний тренер з фітнесу, експерт ринку фітнес-послуг Сергій Черепинець.
Шляхом найменшого опору
Враховуючи серйозне падіння попиту, безліч компаній, що працюють у сфері послуг, змушені кардинально змінювати свої ринкові стратегії і вчитися виживати у «військових» умовах.
«Якщо в мирний період переважна більшість сервісних компаній надавала своїм стратегіям активного, наступального, а часом навіть агресивного характеру (наприклад активно розвивали мережі, розширювали перелік послуг, залучали нових клієнтів та ін.), то рецесія, що почалася у 2014 році, змішала всі карти. Замість агресивного розвитку компанії тепер зосереджені на одному – як утриматися на плаву і зберегти хоча б вже наявного клієнта», – зазначає бізнес-консультант однієї з київських консалтингових компаній.
Найбільш ходовим інструментом фінансової стабілізації для сервісних компаній стала мінімізація витрат. На жаль, насамперед – шляхом зниження витрат на персонал
Найбільш ходовим інструментом фінансової стабілізації для сервісних компаній стала мінімізація витрат. На жаль, насамперед – шляхом зниження витрат на персонал. Як свідчать дані кадрових агентств України, найбільш поширеним способом зниження витрат на співробітників у період політичної та економічної нестабільності стало скорочення штатів або істотне урізування зарплат і бонусів.
Зокрема, в липні, за даними досліджень кадрового порталу HeadHunter Україна, про тотальне зниження зарплат говорили 10% опитаних роботодавців, ще 13% зізнавалися в тому, що довелося знизити не саму зарплату, але додаткові виплати, наприклад бонуси і премії. Про зниження зарплат, за інформацією порталу, найчастіше говорили у тому числі в ресторанно-готельному і транспортному бізнесі.
Що стосується фахівців, які працюють не на ставці, а за певний відсоток від вартості послуги, то тут ситуація складається ще гірше – їхній дохід скоротився прямо пропорційно кількості клієнтів. У спробах хоч якось вирівняти ситуацію власники перукарень, салонів краси та інших закладів змушені скорочувати персонал, щоб дати заробити меншій кількості людей, або ж працівники змушені миритися зі скороченням доходів.
Одним з найбільш поширених шляхів залучення клієнтів став перехід компаній до стратегій цінової конкуренції, зокрема до встановлення цін навіть нижче сформованого ринкового рівня
Поряд з мінімізацією витрат у підприємств сфери послуг виникла нагальна потреба пошуку нових шляхів стимулювання купівельної активності. За словами експертів, одним з найбільш поширених шляхів став перехід компаній до стратегій цінової конкуренції, зокрема до встановлення цін навіть нижче сформованого ринкового рівня.
«Незважаючи на суттєве подорожчання палива, ми не піднімаємо ціни на свої послуги, тому що у нас не залишиться клієнтів зовсім. Клієнт сьогодні без грошей. У світлі останніх подій він краще купить жетон на метро, ніж поїде на таксі», – каже Попик.
Таким самим шляхом пішла більшість перукарень, салонів краси та клінік.
«Незважаючи на подорожчання препаратів, ми намагаємося утримувати ціни на процедури на колишньому рівні», – розповідає Пітенко.
У свою чергу Литовка зазначає, що в її перукарні ціни підвищилися тільки на фарбування, оскільки вартість фарби зросла мінімум на 20% і продовжує збільшуватися пропорційно курсу долара. А ціни на стрижку та інші послуги залишилися колишніми.
Що стосується фітнес-центрів, то вони взагалі йдуть шляхом чистого демпінгу.
«Зараз спостерігається міграція клієнтів в більш дешеві фітнес-центри, особливо нові, оскільки вони пропонують абонементи найчастіше на 30-50% дешевше, ніж їхні конкуренти», – змальовує ситуацію Черепинець.
Навіть більше, за його словами, відкриття великої кількості нових фітнес-центрів сегмента економ та економ+ дозволило в цілому знизити середню вартість абонементів у порівнянні з минулим роком на 20%.
Патріотизм на допомогу рекламі
Іншими типовими для сервісних компаній кроками, спрямованими на «виживання бізнесу», став перегляд і розширення лінійки пропонованих споживачам послуг, а також масовані рекламні кампанії, але знову-таки пов'язані з ціновими акціями.
«На ринку ресторанних послуг працюють, перш за все, серйозні цінові акції. Не знижка 10%, а знижка 40%, акція страва + страва або якийсь подарунок у вигляді десерту, або графина вина до піци, чи розіграш 5 л пива. Тобто серйозні речі, які дійсно можуть привабити людей у ресторан», – каже Насонова.
Що стосується перегляду та розширення переліку послуг, то, наприклад, Литовка додала у своїй перукарні послугу татуажу, а клініка Аюрведа 192 стала більше уваги приділяти косметологічним процедурам і спеціалізованим програмам з підтримки здоров'я.
Багато закладів сфери послуг також щосили використовують спеціалізовані заходи – концерти, ярмарки, фестивалі, майстер-класи. Особливо добре вони працюють, якщо присмачити їх патріотичними мотивами
Багато закладів сфери послуг також щосили використовують спеціалізовані заходи – концерти, ярмарки, фестивалі, майстер-класи. Особливо добре вони працюють, якщо присмачити їх патріотичними мотивами.
«В одному з ресторанів на столах стоять прапорці, і на них потрібно написати побажання Україні. Після чого прапорці устромляються в стіну. Відвідувачі ресторану пишуть на цих прапорцях все що завгодно, але роблять це явно з ентузіазмом», – наводить приклад Насонова.
«Ми не робимо сьогодні спеціальних програм лояльності для наших клієнтів. Гостей у моїх ресторанах і так не зменшилося. Але ми робимо спеціальні заходи. Чим можемо, також допомагаємо учасникам АТО – готуємо безкоштовні обіди для поранених хлопців, які лікуються у Військовому госпіталі, збираємо і направляємо гроші на підтримку військовослужбовців та їхніх сімей», – розповідає, у свою чергу, відомий київський ресторатор Дмитро Борисов.
Підгодовує батальйон Азов і ресторан Культ Ра.
«Кожен день варимо 40 л каші», – каже Ваврик.
Осінні очікування
Насонова впевнена, що підприємства сфери послуг, які доживуть до жовтня, житимуть ще довго.
«Тому що найважчий період – це весна і літо. І якщо хтось прийде до жовтня, то це означатиме, що він пристосувався до кризи і навчився виживати», – вважає аналітик.
Але не всі поділяють оптимізм ресторанного експерта. Багато учасників сфери послуг, як і раніше, побоюються, що стан економіки буде погіршуватися, а це, у свою чергу, призведе до того, що значна частина людей, які відносяться до так званого середнього класу, продовжать відмовлятися від зайвих витрат на необов'язкові задоволення.
«Дуже велика ймовірність того, що ринок повернеться до позицій кризових 2008-2009 років, і це не може не викликати занепокоєння у підприємців», – каже бізнес-консультант.
Не на руку сфері послуг грає і емоційний стан потенційних клієнтів. Багато хто просто не може розважатися або приділяти собі підвищену увагу, коли в країні ведуться бойові дії і гинуть люди
Крім того, не на руку сфері послуг грає і емоційний стан потенційних клієнтів. Багато хто просто не може розважатися або приділяти собі підвищену увагу, коли в країні ведуться бойові дії і гинуть люди.
«На відвідуваність фітнес-клубів, звичайно ж, впливатиме й емоційна складова клієнтів, зокрема успішність проведення АТО. Адже коли відбуваються неприємні події, людина перебуває в стресовому стані і їй нічого не хочеться робити, тільки читати зведення новин», – вважає Черепинець.
Водночас він зазначає, що восени, незважаючи ні на що, активні рекламні кампанії підприємств сфери послуг знову почнуться.
«Фітнес-центри обов'язково пропонуватимуть хороші знижки на абонементи. Конкуренція на ринку зростає, кількість платоспроможних клієнтів зменшується, тому заманювати клієнтів будуть акційними цінами», – прогнозує експерт.
Між тим президент компанії S&A Group Олексій Антонюк впевнений, що постійні знижки та рекламні акції не панацея в умовах кризи. За його словами, сфера вимагає більш глобальних рішень.
Олексій Антонюк переконаний, що потрібно внести законодавчі зміни, щоб вивести сферу послуг з тіні
«Головне сьогодні легалізувати малий бізнес. А далі все піде як по маслу. Потрібно прийняти закон про ремісництво, внести зміни до закону про освіту, врегулювати питання оподаткування та пенсійного забезпечення. Зокрема, я вважаю, що ремісничий бізнес повинен платити в казну 3-5% з обороту, включаючи ПДВ і 10-15% від доходу окремого ремісника (саме від доходу, оскільки більшість майстрів працюють не на ставці, а на відсотку від вартості послуги , при цьому частину цих грошей вони вкладають в інструмент, спецодяг, навчання). Тоді він може вийти з тіні», – вважає Антонюк.
За його словами, зараз практично всі працівники сфери послуг працюють нелегально, що, у свою чергу, не дозволяє створити виробничі відносини між власником і працівником. Бізнесменам невигідно вкладати в навчання майстрів, оскільки вони можуть напрацювати клієнтів і піти працювати на себе. При цьому ніяких штрафів або позбавлення ліцензії, як в США і країнах Європи, в цьому випадку не передбачено.
Тіньове становище, за словами Антонюка, не дозволяє і залучити в сферу послуг інвестиції, оскільки щодо цього бізнесу не можна провести міжнародний аудит. Все це не дає розвиватися сфері послуг не тільки під час економічних криз, але й у мирний час.
***
Цей матеріал опубліковано в №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.