Імпорт за січень-вересень 2014 року знизився до $ 39,5 млрд проти $ 56 млрд за аналогічний період минулого року.
У вересні обсяг імпорту з Росії очікувано знизився, віддзеркаливши політичне загострення між Києвом і Москвою. Європейські імпортери заповнити нішу не зуміли з причин внутрішнього характеру, пише Олена Романюк у №42 журналу Корреспондент від 24 жовтня 2014 року.
Державна фіскальна служба (ДФС) оприлюднила дані про зовнішню торгівлю за вересень. Сюрпризів не сталося – й імпорт, й експорт стабільно падають, відрізняються тільки темпи зниження.
З експортом ситуація більш однозначна – підприємства-експортери знизили оберти або зовсім простоюють, звідси і 10%-ве падіння за підсумками дев'яти місяців 2014 року. Водночас імпорт за січень-вересень знизився набагато істотніше – $ 39,5 млрд проти $ 56 млрд за аналогічний період минулого року.
Падіння відбувається за рахунок таких груп товарів, як паливо, включаючи нафту і газ, легкові автомобілі, прокат чорних металів, мінеральні добрива і ліки. У випадку з поставками палива зв'язок з політичними факторами очевидний. А імпортери інших груп товарів мало того, що зіткнулися зі зниженням попиту, але ще й фактично стали об'єктами економічних санкцій. Які, як би це дивно не звучало, були розроблені і введені власною державою.
Валютне питання
«Скорочення імпорту провокує в першу чергу падіння попиту з боку українських споживачів. У зв'язку зі знеціненням гривні всі імпортні товари подорожчали в середньому на 80%, і громадяни не готові купувати їх за новими цінами в тому обсязі, як торік», – каже Олександр Паращій, керівник департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital.
Імпортери, які зіткнулися з новими реаліями споживчого попиту, змушені коригувати свої плани.
«Якщо раніше, скажімо, аптека купувала у компанії-дистриб'ютора партію з 1 тис. упаковок Нормодипіну, то сьогодні – істотно менше. Адже ціна препарату сильно зросла, і люди стали вибирати дешевші ліки. Як наслідок, обсяг оборотних коштів в аптек зменшився; зараз вони працюють з рентабельністю 1%», – наводить приклад Оксана Гуленко, директор Аптечної професійної асоціації України.
А крім складнощів через саму девальвацію гривні імпортерам довелося враховувати і заходи влади з боротьби з цією девальвацією, що почали бити автоматною чергою.
З 23 вересня Національний банк ввів заборону на платежі за імпортними операціями для товарів, ще не ввезених на територію України (постанова НБУ № 591). Як результат, ці поставки опинилися заблокованими через проблеми з внесенням передоплати за продукцію. Додала інтриги і заборона НБУ на платежі за договорами імпорту, згідно з якими продукція була ввезена в Україну і пройшла митне оформлення більше 180 днів тому.
Як вважають у Федерації роботодавців України (ФРУ), по суті мова йде про заборону остаточних розрахунків, наприклад, у рамках договорів про постачання і налагодження імпортних виробничих ліній.
«Застосування цієї норми буде прямим показником для зарубіжних бізнес-партнерів про нехтування Україною юридичними нормами міжнародної торгівлі», – сказано у зверненні ФРУ до керівництва Нацбанку.
Зіграли свою роль і численні адміністративні заходи, які вкрай ускладнили купівлю валюти і, по суті, заганяють ринок у тінь.
«У підсумку Імпортери просто не можуть спланувати свою роботу, не можуть прорахувати, скільки товару їм завозити і як розплачуватися із зарубіжними партнерами», – резюмує Паращій.
Ціна незалежності
Перший місяць осені продовжив тенденцію зниження обсягів зовнішньої торгівлі з РФ. За підсумками січня-вересня на частку Росії припало понад 23% всього імпорту, але у вересні цей показник знизився до 17%. Втім, розглядаючи динаміку зовнішньої торгівлі з РФ, слід тримати в умі такий фактор, як відсутність поставок російського газу в липні-жовтні.
«Компенсувати російський газ поставками з інших джерел, як і раніше, здається непростим завданням. За три квартали минулого року Україна імпортувала цієї сировини на $ 7,6 млрд, з яких тільки у вересні – на $ 1,2 млрд. Цього року за аналогічний період імпорт російського газу склав $ 2,6 млрд, з яких на вересень припало символічних $ 8 млн», – зазначає Володимир Ланда, консультант компанії Strategic Business Solutions.
Реверсні маршрути через різні причини, включаючи й активні дії Росії на європейському ринку, поки що реальною альтернативою не стали. Обсягів палива, що надходять з країн ЄС, недостатньо навіть для української промисловості, яка переживає не найкращі часи, не кажучи вже про сферу ЖКГ.
«Щоб пережити опалювальний сезон, Україні потрібно ще 5 млрд куб. м палива. У четвертому кварталі минулого року ми імпортували 7,6 млрд куб. м російського газу, а з урахуванням газу з ЄС – понад 8 млрд», – пояснює Паращій.
Як наслідок, сальдо торгівлі між Україною і РФ у вересні досягло від'ємного значення – мінус $ 18 млн. Ще влітку воно було позитивним, що сприяло підвищенню морального духу київських чиновників. Торгові війни, які то згасають, то наростають з новою силою, а також перспектива введення нових санкцій – обстановка, коли високий бойовий дух необхідний.
У жовтні Мінекономрозвитку оприлюднило проект санкцій у відповідь проти РФ – через два тижні після того, як глава російського уряду Дмитро Медведєв підписав постанову про введення ввізного мита щодо українських товарів.
Незаповнений вакуум
На тлі торгових воєн з Росією Євросоюз, який, як і раніше, був основним зовнішньоторговельним партнером України, продовжує зміцнювати свої позиції – частка європейських товарів у вітчизняному імпорті продовжує зростати. Якщо з початку року загальна частка 28 країн ЄС становила в структурі імпорту 38%, то у вересні вона вже перевищила 42%.
«Перш за все приріст частки країн ЄС стався завдяки товарам з Німеччини та Польщі. Цікаво, що тренд зростання частки європейського імпорту розпочався ще у 2012 році, а зараз досяг свого історичного максимуму у відносному вираженні», – зазначає Ланда.
За словами експерта, частка Німеччини у структурі українського імпорту зросла в першу чергу завдяки поставкам природного газу. Згідно з даними ДФС, якщо за січень-серпень з країни було імпортовано газу тільки на $ 177 млн, то у вересні, лише за місяць, – майже на $ 123 млн. Водночас більш звичні товари німецького походження у вересні стали купувати ще менше. Приміром, легкових автомобілів в січні-серпні завезли в Україну на $ 142 млн, а у вересні – лише на $ 9 млн.
Загалом, як кажуть у Держслужбі статистики, за підсумками восьми місяців 2014 року імпорт з країн Євросоюзу склав $ 13,44 млрд і зменшився порівняно із січнем-серпнем 2013-го на 20,7%. Падіння обумовлене зниженням поставок з тієї самої Німеччини (-26,4%), Франції (-26%), Польщі (-22,6%) та Італії (-20,7%). Причини – все та сама девальвація і зниження споживчого попиту.
Наприклад, асоціація Укравтопром повідомила, що продажі старих автомобілів у січні-вересні нинішнього року впали в порівнянні з аналогічним періодом минулого на 64% – до 37,6 тис. одиниць. На первинному ринку б/в автотранспорту, який наповнюється саме за рахунок його імпорту в країну, в вересні продано лише 284 легкові машини – майже втричі менше, ніж у вересні 2013-го і на 18% менше, ніж у серпні.
Якщо говорити про інші групи товарів, то, за оцінкою Олександра Охріменка, президента Українського аналітичного центру, ввезення побутової техніки в Україну впало на 30%. Істотно скоротилися поставки імпортних ліків, риби, овочів і т. д. І мова йде не стільки про європейський імпорт, скільки про загальне зниження. Поставки з Китаю і США скоротилися також суттєво.
На загальному тлі цікавий феномен Білорусі, що зміцнює свої позиції як один з ключових українських партнерів. Її частка в загальному імпорті поки що не перевищує 8%, але дуже скоро питома вага білоруських товарів може збільшитися, враховуючи активність постачальників з цієї країни. Локомотиви зростання тут – дизпаливо і бензин: за даними Охрименка, вже зараз основну частину нафтопродуктів в нашу країну завозять саме з Білорусі.
Чим заміщувати будемо?
Складна економічна ситуація в Україні, падіння у промисловості і зниження платоспроможності населення не дозволяє говорити про позитивні прогнози збільшення імпорту до кінця року.
«В найближчі місяці можна очікувати сезонного зростання імпорту енергоносіїв та скорочення попиту на споживчі товари. Можливо, додатковим чинником тиску стане і курсова нестабільність», – прогнозує Ланда.
Як наслідок, вважає експерт, за підсумками року можна очікувати обвалу імпорту на 31% в доларовому вираженні – до $ 52 млрд. На мінеральну сировину припаде близько $ 8 млрд з цього падіння, $ 3 млрд – на автомобілі, по $ 2 млрд – на промислові машини і побутове електрообладнання.
Аналітик уточнює, що в прогнозі він умовно заклав квартальний імпорт газу на рівні $ 3,3 млрд. Але цей параметр може коливатися в залежності від підсумків домовленостей Брюсселя, Києва і Москви. Не виключено, що оплата вже поставленого газу разом з новими поставками може «потягнути» і на $ 5,5 млрд до кінця грудня. Втім, у випадку з газом реальність може скорегувати ці прогнози в будь-який бік.
Однак енергоносії – це той сегмент, де без імпорту України не обійтися, чи то паливо для АЕС, чи то газ. До традиційних позицій цього року може додатися ще й вугілля антрацитових марок. Запаси палива на українських ТЕС неухильно знижуються, а вивезення донбаського вугілля через зруйновану інфраструктуру та бойові дії на сході вкрай ускладнене.
За словами Охріменка, важко обійтися Україні і без ряду позицій фармацевтичної продукції.
«У нас 50% фармацевтичних товарів – імпортні. При цьому ми завозимо не тільки готові ліки, а й сировину для вітчизняних фармацевтичних підприємств», – уточнює експерт.
Солідарний з колегою Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting: «Існує ряд ринкових напрямків, де товари іноземного виробництва є основою. Паливні ресурси, автомобілебудування, частково фармацевтика і т. д. Українські оператори не здатні заповнити ці ніші власним виробництвом».
Подальше зниження обсягів поставки товарів зарубіжного виробництва, на думку Соколова, все таки може привести до заміщення їх продукцією вітчизняного походження там, де це можливо.
«Чи стане це стимулом до розвитку української промисловості? Для деяких галузей – безумовно», – упевнений експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в №42 журналу Корреспондент від 24 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.