Петро Порошенко оприлюднив свій план боротьби з енергетичною кризою.
Ініціативи глави держави можуть суттєво змінити розстановку сил на ринках газу і вугілля, якщо виконавчій владі та регуляторам вдасться втілити їх у життя, пише Дмитро Горулько у №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року.
Президент України своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 4 листопада, спрямоване на підвищення енергетичної безпеки країни. Оприлюднений у суботу указ містить низку заходів, здатних кардинально змінити моделі функціонування енергетичних ринків заради стабільного проходження опалювального сезону 2014/2015.
Пропозиції РНБО, завізовані главою держави, на перший погляд, здатні підрізати крила низці фінансово-промислових груп. З іншого боку, пропоновані механізми можуть спричинити перекоси в бік ручного регулювання ринків і почасти суперечать чинному законодавству.
Текст президентського указу рясніє дорученнями, здатними ускладнити життя окремим компаніям і бізнес-групам. Найбільшу увагу автори явно приділили ДТЕК Ріната Ахметова. Кабміну наказується вивчити доцільність розірвання договорів концесії та оренди щодо вугільних шахт.
Ще навесні це доручення спричинило б фурор – найбільші і найбільш ефективні державні виробники антрациту, Ровенькиантрацит і Свердловантрацит, були передані в концесію ДТЕК у 2011 році терміном на 49 років. А зараз ці шахти перебувають на території, захопленій сепаратистами. Втім, є ще шість шахт об'єднання Добропіллявугілля, взяті ДТЕК в оренду в тому ж році на такий само термін, розташовані на території, контрольованій Україною.
У дорученні стягнути борги з ТЕС і ТЕЦ за спожитий газ також проглядається посил до контрольованої ДТЕК компанії Київенерго, що залишається одним з найбільших боржників НАК Нафтогаз України – понад 770 млн грн на початок минулого тижня.
Підприємства ДТЕК, які стабільно вигравали аукціони на доступ до потужностей з експорту електроенергії, також можуть стати об'єктом уваги правоохоронних органів – СБУ і Генпрокуратурі доручено перевірити «формування ціни електроенергії для європейських споживачів» у 2014 році.
Згадані і схеми за участю структур Привату і дружнього йому менеджменту державної Укртранснафти. Кабміну доручено простежити за захистом інтересів держави в ході відповідального зберігання технологічної нафти, викачаної оператором з трубопроводів. А в пропозиції Антимонопольному комітету перевірити дотримання антимонопольного законодавства облгазами можна угледіти посягання на інтереси Дмитра Фірташа.
Не забуті, втім, і пересічні споживачі. РНБО наказує Кабміну виробити механізми для переведення на передоплату всіх категорій споживачів енергоресурсів з 1 грудня.
Приватний інтерес
Окремо можна виділити пункт, що приписує Кабміну направляти весь видобутий в Україні газ виключно на потреби населення і ЖКГ до завершення поточного опалювального сезону. Корреспондент раніше вже писав про спроби влади прибрати до рук ресурс газу, що видобувається приватними компаніями, – президентський указ свідчить про те, що не тільки Кабмін Арсенія Яценюка або Нафтогаз дивляться на приватників як на «живі консерви».
Хоча досі газовому лобі вдавалося відбивати атаки Кабміну. Недавнє рішення уряду, що зобов'язало ряд великих споживачів купувати газ тільки в Нафтогазу, мало відгомін навіть у Європі.
У секретаріаті ЕС зазначили, що уряд, по суті, відновлює правову монополію Нафтогазу на імпорт газу і його постачання всередині країни
Директор Енергетичного співтовариства (ЕС) Янеш Копач звернувся до прем'єр-міністра Яценюка з листом, в якому висловив сумнів у відповідності цієї постанови тим стандартам, які Україна зобов'язалася виконувати, приєднавшись до ЕС. У секретаріаті ЕС зазначили, що уряд, по суті, відновлює правову монополію Нафтогазу на імпорт газу і його постачання всередині країни. Проте вплив Європи не варто переоцінювати.
«В Енергоспівтоваристві не тільки пишуть листи, а й читають відповіді, і раніше чиновникам вдавалося цим скористатися. Можна, наприклад, розпочати листування, поскаржитися на обставини, попросити більш детальних роз'яснень, а ще краще запропонувати створити яку-небудь спільну робочу групу, щоб всебічно обговорити проблемне питання. За [міністра енергетики Едуарда] Ставицького так і робили. Це обговорення може затягнутися на місяці – саме опалювальний сезон закінчиться», – каже Корреспонденту екс-співробітник Міненерговугілля.
Набагато більше шансів у влади зазнати поразки на своєму полі. 17 листопада агентство Інтерфакс-Україна повідомило, що сім приватних газодобувних компаній подали колективний позов до Окружного адміністративного суду Києва. На думку позивачів, уряд, зобов'язавши великих промислових споживачів, включаючи енергогенерувальні компанії, купувати газ винятково у Нафтогазу, перевищив свої повноваження, порушив чинне законодавство та незаконно втрутився в діяльність учасників ринку.
У президентському указі знайшлося місце і відображенню вугільного скандалу, що спалахнув на тому самому засіданні Радбезу. Кабінету Міністрів в терміновому порядку наказується вжити заходів для «оптимізації ціни імпортного вугілля антрацитної групи». Втім, в цьому випадку можливості уряду обмежені.
«Є світові ціни, котирування міжнародних цінових агентств, ставки фрахту, якими оперують великі трейдери, а вільних обсягів вугілля, придатного для України, не так багато, і везти його потрібно здалеку, – каже Корреспонденту аналітик великої міжнародної компанії. – Якщо уряд хоче знизити кінцеву ціну, доцільніше було б намагатися заощадити на внутрішніх витратах – тарифах на розвантаження вугілля в українських портах, перевезення залізницею і т. д.»
У випадку з вугіллям з ПАР ціна, включаючи доставку до порту, становила $ 86 за 1 т, а кінцева ціна з урахуванням вивантаження в порту і транспортування до ТЕС – $ 110-112 за 1 т
Нагадаємо, що у випадку з вугіллям з ПАР ціна, включаючи доставку до порту, становила $ 86 за 1 т, а кінцева ціна з урахуванням вивантаження в порту і транспортування до ТЕС – $ 110-112 за 1 т.
Крім того, Кабміну також пропонується опрацювати питання обмеження експорту вугілля шляхом його ліцензування, що до моменту публікації документа вже було зроблено. Враховуючи, що експорт і без того обвалився через бойові дії на Донбасі, обмеження все одно виглядає запізнілим.
До цієї ж історії, мабуть, відноситься і рекомендація «посилити» кадровий склад Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
«Президент хотів би бачити на чолі Міненерговугілля свого радника Олександра Домбровського, колишнього мера Вінниці і губернатора Вінницької області. Арсеній Яценюк офіційно запропонував на цю посаду главу Нафтогазу Андрія Коболева, але можливо, що в підсумку міністерство «посилить» хтось третій. У будь-якому випадку показовішим буде, чиї люди прийдуть на посади заступників міністра та керівників ключових департаментів», – каже джерело у відомстві.
Ще одним наслідком загострення проблеми з вугіллям стало доручення вивчити можливості імпорту електроенергії з Росії. Як заявив 18 листопада глава Міненерговугілля Юрій Продан, такі переговори вже велися приватними компаніями, а зараз, після відповідного доручення РНБО, до них приєднається і державна Укрінтеренерго.
Перевірка реальністю
На думку експертів, президентський указ загалом відповідає суворій дійсності і ситуації в паливно-енергетичному комплексі країни. Однак багато що залежатиме від того, як втілюватимуться в життя його положення.
«Частину з них не можна реалізувати на практиці, указ значною мірою декларативний», – зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій України Дмитро Марунич.
За словами експерта, це стосується такої вимоги, як постачання газу власного видобутку винятково на потреби населення і ЖКГ.
«Така норма щодо компаній, де державі належить понад 50%, вже міститься в законодавстві України, але за фактом не виконується, – пояснює Марунич. – Що стосується переведення споживачів на передоплату за енергоносії, то теплокомуненерго просто не зможуть платити через відсутність зібраних зі споживачів коштів. А для поширення цієї норми на населення потрібно міняти нормативну базу і встановлювати нові лічильники».
За наявності політичної волі, втім, можна і змінити законодавство, адаптувавши його до нових реалій, і домогтися виконання вже наявних законів там, де вони не виконуються
За наявності політичної волі, втім, можна і змінити законодавство, адаптувавши його до нових реалій, і домогтися виконання вже наявних законів там, де вони не виконуються або виконуються не повною мірою. Однак тут багато що залежить від того, наскільки ефективно будуть взаємодіяти різні гілки й органи влади. А з цим вже зараз спостерігаються певні складності.
Вугільний скандал, що сколихнув політичні еліти, і протистояння, що окреслилося по лінії Президент – прем'єр, взагалі наводить на спогади про тандеми Ющенко – Янукович і Ющенко – Тимошенко. Характерною рисою тих часів були саме спроби РНБО дублювати і підмінити собою Кабмін, нелояльний президенту.
А досвід 2006-2009 років свідчить, що ескалація цього конфлікту здатна звести нанівець практично будь-які починання. При цьому варто враховувати, що тоді ситуація і в енергетиці, і в економіці, і в країні взагалі була набагато кращою.
***
Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.