Рекордне падіння обсягів продажів одягу і взуття змушує фешн-ритейлерів залишати Україну.
Відродження ринку очікується не раніше ніж через півроку, пише Олена Романюк у №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року.
Минулого тижня британська мережа недорогого одягу New Look, що об'єднує 1,1 тис. магазинів по всьому світу, заявила про свій відхід з України та Росії. У фінансовому звіті компанії наголошується, що рішення викликано нестабільною політичною ситуацією в обох країнах. Ритейлер зауважує, що його плани експансії на інші ринки збереглися.
В Україну New Look вийшов у 2010 році, відкривши п'ять торгових точок у Києві, Дніпропетровську та Одесі. Просуванням мережі в нашій країні займалася компанія Делта-Спорт – ексклюзивний дистриб'ютор Nike та інших відомих світових брендів одягу. Цього року дія договору Делта-Спорт з материнською компанією завершилася.
П'ять магазинів New Look змінили вивіски на Новий імідж – назву компанії, яка входить до групи Делта-Спорт і займалася поставками продукції бренду New Look в Україну. Завдання магазинів – розпродати решту одягу New Look. А поставок нового товару більше не буде.
Втеча або стратегія?
New Look не єдиний фешн-ритейлер, що відмовився від роботи в Україні. За даними консалтингових компаній, з початку року свої українські магазини закрили мережі одягу та взуття Bosco Sport, OVS, Minelli, Lee Cooper, Columbia Sportswear, SIX, IAM, s.Oliver.
Крім того, Empik Media & Fashion Group, що розвивала в Україні через компанію Maratex мережі брендів Esprit і River Island, виставила на продаж магазини River Island.
Приблизно так само вчинив естонський концерн Baltika Group, який володів в Україні 17 магазинами одягу Monton і Mosaic. У лютому вони були передані на умовах франчайзингу компанії Osaühing Ellipse Group.
Згортання бізнесу фешн-ритейлерів в Україні експерти пояснюють багатьма причинами. Це й оптимізація портфеля брендів, і висока конкуренція як в окремих сегментах, так і з боку локальних мереж, і фінансові проблеми партнерів в Україні, й імпортозалежність галузі на тлі знецінення гривні.
Головна причина відходу найбільших мереж одягу з ринку – падіння споживчого попиту. За оцінками експертів, за дев'ять місяців 2014 року одежні й взуттєві мережі зафіксували зниження продажів на 30-50%
Але головна причина відходу найбільших мереж одягу з ринку – падіння споживчого попиту. За оцінками експертів, за дев'ять місяців 2014 року одежні й взуттєві мережі зафіксували зниження продажів на 30-50% залежно від групи товарів порівняно з аналогічним періодом 2013-го.
«У всіх були очікування, що ще трохи, і все повернеться на круги своя. Але ситуація на ринку, як і раніше, важка: купівельна спроможність населення падає, курс валют зростає, обороти ритейлерів знижуються. Наприклад, наша компанія закриває магазини SIX і IAM, оскільки ми побачили, що вони не вийдуть на заплановані показники», – каже Дмитро Єрмоленко, власник компанії Zeebra (мережі магазинів Butlers, Glossip, Peacocks).
Особливо велике зниження товарообігу (в іноземній валюті), за словами учасників ринку, спостерігається у компаній, що працюють в сегменті товарів класів люкс і середній плюс
Особливо велике зниження товарообігу (в іноземній валюті), за словами учасників ринку, спостерігається у компаній, що працюють в сегменті товарів класів люкс і середній плюс.
«За дев'ять місяців продажі компаній, що продають одяг і взуття класу середній плюс, у гривневому еквіваленті залишилися, а от у доларовому впали на 50%. При цьому, якщо девальвація гривні триватиме, обсяги продажів магазинів будуть і далі скорочуватися», – зазначає Андрій Макаров, генеральний директор групи компаній Ультра (мережі Baldinini, Levi's, Pierre Cardin, Lagerfeld і Guess).
Правда, щодо своїх магазинів Макаров уточнює, що поки закривати їх ніхто не планує.
Піти красиво
Але, за словами експертів, закриття всіх магазинів мережі і відхід з країни – це крайній захід для гравців ринку.
«Основне завдання ритейлерів в нестабільних умовах – збереження бізнесу та оптимізація всіх бізнес-процесів. Не думаю, що ми побачимо масовий відхід ритейлерів з українського ринку», – вважає Олександр Носаченко, керуючий директор Colliers International.
З ним солідарний і Єрмоленко.
Експерт: У більшості випадків компанії намагаються провести ретельний аналіз своїх активів і розлучитися тільки з неприбутковими
«У більшості випадків компанії намагаються провести ретельний аналіз своїх активів і розлучитися тільки з неприбутковими. От якщо магазинів залишається настільки мало, що їхні доходи не покривають утримання навіть головного офісу, тоді оператор приймає рішення відмовитися від збиткового бізнесу, а не підтримувати його на плаву», – пояснює він.
На такий крок, за словами експертів, як правило, йдуть українські підприємці, які отримали право на розвиток певного бренду в Україні за франчайзингом. У великих міжнародних мереж, що працюють в Україні самостійно, – Inditex (Zara, Pull & Bear, Massimo Dutti), LPP (Reserved, Cropp, Mohito, Sinsay), Mango та ін. – є ресурси для підтримки бізнесу.
Що стосується можливого продажу бізнесу в Україні, то зараз цьому заважає елементарна відсутність розуміння, скільки часу триватиме скорочення ринку.
«У найближчі півроку чи рік ми не очікуємо позитивних змін. За цей час компанії почистять свій портфель брендів і залишать більш стійкі», – прогнозує Єрмоленко.
Він наголошує, що під «стійкими» не варто розуміти тільки бюджетні бренди.
«Наприклад, наші бренди середнього класу Butlers і Glossip продовжують користуватися популярністю, тому ми плануємо відкрити ряд магазинів цього одягу в регіонах. Водночас магазини бюджетної одягу SIX і IAM ми закриваємо», – каже Єрмоленко.
Експерт: Пріоритети споживачів змінюються на користь функціональної і раціональної складових покупок
«Пріоритети споживачів змінюються на користь функціональної і раціональної складових покупок. В умовах скорочення доходів покупець використовуватиме можливість купувати якісні брендові речі за зниженими цінами», – вважає Євгенія Локтіонова, директор консалтингової компанії UTG.
Тому, за її словами, з метою утримання і залучення клієнтів компанії продовжать здійснювати ряд маркетингових заходів – проводити тестування цін, розробляти партнерські програми з іншими ритейлерами. Не відмовляться вони і від таких успішних інструментів, як додаткові послуги, дисконтні програми, знижки та подарунки, акції та ін.
Бонуси кризи
Єдиний плюс, який змогли відзначити ритейлери у сформованих на ринку умовах, так це поступливість власників торгових площ, що зросла в рази.
«Ще у березні-травні цього року орендні ставки в торгових центрах Києва були, м'яко сказати, неадекватними. Наприклад, у ТЦ Глобус вони сягали $ 300 за 1 кв. м. А зараз приміщення під маленький магазин можна зняти за $ 25 за 1 кв. м, але навіть така ставка не дозволяє нам наростити обороти», – розповів Корреспонденту власник одежних магазинів, який побажав залишитися неназваним.
Компанії, що управляють ТЦ, змушені йти на поступки, оскільки розуміють: замінити орендарів, що пішли, буде дуже складно
За його словами, компанії, що управляють ТЦ, змушені йти на такі поступки, оскільки розуміють: замінити орендарів, що пішли, буде дуже складно, адже більшість ритейлерів призупинила свій розвиток в Україні.
Підтверджують зростання вільного торговельного простору й консультанти в сфері нерухомості.
«За нашими оцінками, частка вакантних площ у торгових центрах Києва за підсумками третього кварталу 2014 року досягла рекордного за всю історію розвитку ринку рівня – 9,5%, збільшившись на 1,3 п.п. до попереднього кварталу. Для порівняння: у 2009 році в торгових центрах стояли порожніми близько 5% приміщень», – каже Ганна Чуботіна, керівник департаменту торговельних площ компанії JLL в Україні.
Експерт: За нашими оцінками, частка вакантних площ у торгових центрах Києва за підсумками третього кварталу 2014 року досягла рекордного за всю історію розвитку ринку рівня – 9,5%
У наступному році, якщо пропозиція збільшиться за наявної активності орендарів, ситуація на ринку торговельної нерухомості може погіршитися ще більше. Нагадаємо, на найближчий час була запланована здача в експлуатацію ще чотирьох нових об'єктів у Києві – торгово-розважальних центрів Respublika (орендована площа 135 тис. кв. м), Blockbuster Mall (120 тис. кв. м), Lavina (124 тис. кв . м) і Retroville (83 тис. кв. м).
Що стосується ситуації у стріт-ритейлі, то, за словами Носаченка, на цей момент на Хрещатику вакантні близько 20 об'єктів (22% від загальної кількості приміщень на вул. Хрещатик), в Пасажі – чотири (17% від загальної кількості приміщень), тоді як торік більшість площ були здані в оренду.
При цьому, за словами Чуботіної, орендні ставки в цьому сегменті скоротилися практично вдвічі.
«Якщо у 2013 році максимальна ставка на головних вулицях міста становила $ 300 за 1 кв. м на місяць, то за підсумками першого півріччя 2014-го вона вже перебувала на рівні $ 180», – зазначає вона.
«Я припускаю, що ситуація у стріт-ритейлі не зміниться в короткостроковій перспективі зважаючи на зниження споживчої активності і перенесення виходу нових брендів на український ринок. Крім того, за останній рік популярність шопінгу на головній вулиці Києва значно знизилася, і у жителів столиці сформувалися нові переваги щодо місць здійснення покупок. Також не слід забувати і про суттєве зменшення турпотоку. Для того щоб повернути Хрещатику колишню славу головної торгової вулиці, потрібен час», – каже Носаченко.
Погані новини для модників
Не прогнозують експерти світлого майбутнього, принаймні найближчого, і для українського ритейлу загалом. Адже, незважаючи на те що цього року в Україні і вийшло близько десятка нових брендів, сталося це в більшості випадків у першому півріччі, тобто ще до безпрецедентної девальвації гривні.
Більшість нових європейських, турецьких та російських брендів, які раніше планували відкриття магазинів у Києві у 2014-2015 роках, прийняли рішення відкласти вихід на український ринок
А більшість нових європейських, турецьких та російських брендів, які раніше планували відкриття магазинів у Києві у 2014-2015 роках, прийняли рішення відкласти вихід на український ринок.
«Я припускаю, що ситуація не зміниться в короткостроковій перспективі. Безсумнівно, рано чи пізно інвестиції з-за кордону повернуться в Україну. Питання тільки в часі», – переконаний Носаченко.
Проте деякі експерти вважають, що ритейлери, які виходять зараз на ринок, діють дуже мудро з точки зору стратегічної перспективи. Саме вони, за словами консультантів, будуть у виграшній позиції, коли ринок відновиться.
Правда, мета і завдання консультантів – заповнити торгові площі, а ось чи виграють від такого рішення самі ритейлери – це питання. Посилення економічної кризи і непередбачуваний розвиток ситуації на Донбасі, на думку низки учасників ринку, роблять марними будь-які прогнози.
***
Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 21 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.