Енергетична криза стрімко набирає обертів.
Дефіцит електроенергії в обсязі до 10% від споживання в ранкові та вечірні години, з яким вже зіткнулася Україна, далеко не межа, пишуть Дмитро Горулько та Роман Козаченко у №48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року.
Оператор енергосистеми Укренерго 1 грудня змушений був повернутися до практики аварійних відключень електрики. Про можливість виникнення дефіциту неодноразово говорили і писали, проте дієвих рецептів його запобігання виробити так і не вдалося.
Енергетики прямо говорять, що введення графіків аварійних відключень по всій Україні зараз – сувора необхідність, і продиктована вона не міркуваннями економії. Мова йде вже про збереження цілісності енергосистеми
Енергетики прямо говорять, що введення графіків аварійних відключень по всій Україні зараз – сувора необхідність, і продиктована вона не міркуваннями економії.
Мова йде вже про збереження цілісності енергосистеми – саме таке формулювання міститься в листі на ім'я прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, складеного за результатами наради в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості в перший день зими.
Втім, враховуючи те, як події розвивалися досі, розраховувати на швидке або безболісне вирішення проблем не доводиться.
Накриті віялом
У перший день віялових відключень Укренерго оголосило про виникнення дефіциту потужності в обсязі 1.400 МВт, що, за офіційною версією, було пов'язано з різким похолоданням та позаплановою зупинкою енергоблоку Запорізької АЕС.
Але вже 2 грудня оператор був змушений констатувати дефіцит потужності у вдвічі більшому обсязі – 2.800 МВт, що вже перевищує 10% максимуму добового споживання.
У неофіційних бесідах представники оператора визнають, що дефіцит вже досягав 3.000 МВт і може піти за 5.000 МВт у пікові години – вранці і ввечері – найближчим часом. А отже, кількість споживачів, які потрапляють під віялові відключення, наростатиме. 5.000 МВт – це трохи більше, ніж споживають зараз у години вечірнього піку Київська, Чернігівська, Черкаська та Житомирська області, або майже в п'ять разів більше, ніж увесь Крим.
Як писав Корреспондент, проблема виникла не раптово. Детально аналізувати витоки і причини виникнення дефіциту енергетичного вугілля зайвий раз немає сенсу. Відзначимо лише, що, за даними на 1 грудня, державній Центренерго і приватним операторам ТЕС вдалося лише зупинити падіння запасів – вони становили 1,65 млн т проти 4310 тисяч т роком раніше.
Близько 1 млн т з отриманих ТЕС 2,65 млн т палива в листопаді припало на постачання з-за кордону – майже 700 тис. т з Росії, понад 200 тис. т з ПАР і 65 тис. т вугілля з Австралії
Близько 1 млн т з отриманих ТЕС 2,65 млн т палива в листопаді припало на постачання з-за кордону – майже 700 тис. т з Росії, понад 200 тис. т з ПАР, була навіть така екзотика, як 65 тис. т вугілля з Австралії. Проте це принесло лише тимчасове полегшення.
«З настанням холодів ТЕС вийшли на споживання 90-100 тис. т на добу. Навіть за умови стабільних безперервних поставок це режим роботи «з коліс», наростити запаси вже не вийде», – заявив Корреспонденту представник Міненерговугілля.
Тим часом зі стабільністю постачань ще з минулого тижня окреслилися серйозні проблеми. І ДТЕК Ріната Ахметова, і Центренерго заявили про припинення відвантажень вугілля з Росії. Причини цього феномену залишилися до кінця не з'ясованими, проте версія про певне офіційне рішення і політичні мотиви російського керівництва, що стоять за ним, належного підтвердження не отримала. Українські компанії могли зіткнутися з проблемою пропускної спроможності залізниць, особливо якщо їхні обсяги не були внесені в графіки російських залізниць завчасно.
Одна партія південноафриканського вугілля вже перебуває біля узбережжя України, ще одне судно на підході. Але імпортер – державна Укрінтеренерго – не може розплатитися за постачання, отже, постачальник з відвантаженням поспішати не стане, не кажучи вже про ще дві партії, прибуття яких заплановано до кінця року. Хоча, як заявив глава Міненерговугілля Юрій Продан 2 грудня, ДТЕК готовий це вугілля викупити.
Зіграли свою роль і несприятливі для енергетиків погодні умови. Традиційно одним зі шляхів регулювання пікових навантажень на енергосистему є запуск гідроагрегатів ГЕС. Але, за даними Укргідроенерго, оператора найбільших ГЕС у країні, осінь 2014 року ознаменувалася ще й рекордно низьким за останні 30 років рівнем води в Дніпрі.
Скандал з нічого
За таких умов питання про необхідність імпорту електроенергії буквально напрошується. Особливо враховуючи, що, незважаючи на проблеми на внутрішньому ринку, українські компанії скоротили експорт, але не припинили його повністю.
Джерела в Міненерговугілля підтверджують, що доцільність імпорту обговорювалася ще у вересні, коли проблеми з постачанням вугілля з Донбасу виявилися повною мірою.
«Тоді передбачалося, що імпорт електроенергії дозволить заощадити вугілля, накопичити запаси перед настанням холодів», – пояснює співрозмовник видання з міністерства.
Через технологічні особливості вітчизняної енергосистеми реального і по-справжньому відчутного ефекту можна було б домогтися, поставляючи електрику з РФ
Через технологічні особливості вітчизняної енергосистеми реального і по-справжньому відчутного ефекту можна було б домогтися, поставляючи електрику з РФ. Енергосистема сусідніх європейських країн не працює синхронно з українською, за винятком так званого Бурштинського енергоострова, з якого і йдуть постачання в ЄС, а Білорусь і Молдова самі закуповують електрику в Україні. Водночас експортно-імпортні потужності на кордоні з Росією не завантажені.
Усвідомлювали це й учасники ринку. За інформацією Корреспондента, ДТЕК виявив готовність використовувати міждержавні електромережі для імпорту електроенергії з РФ, Білорусі та Молдови ще на початку вересня. Варто зауважити, що холдинг Ахметова вже виступав у ролі рятівника вітчизни в лютому 2012 року, коли через дві аварії та сильні морози виникла необхідність терміново розпочати постачання з Росії. Зберігся у компанії і чинний контракт з РАО ЄЕС.
Однак, отримавши погодження міністерства на застосування цієї моделі ще в першій половині вересня, до моменту написання цього матеріалу ДТЕК у переговорах особливо не просунувся і станом на 2 грудня імпорт не розпочав.
Грім грянув наприкінці листопада, коли надбанням преси стало аналогічне погодження, видане Міненерговугілля ХК Енергомережа, досі невідомій широкому загалу. Публікація документа у відриві від загального контексту виглядала як свідчення кроку чиновників назустріч компанії, очолюваної досить скандальною особистістю, яка не вирізнялася ніякою комерційною діяльністю як мінімум у 2013 році.
Прізвище керівника компанії Дмитра Крючкова і його брата Леоніда фігурує в багатьох публікаціях ЗМІ, присвячених подіям з явними ознаками рейдерства. ЗМІ почали вивчати таємницю компанії, натякаючи на її зв'язки з низкою чиновників і бізнесменів – від брата міністра Продана Петра до Віктора Медведчука, і результат не забарився.
Вже наступного дня після публікації розлючений прем'єр Яценюк на засіданні Кабміну зажадав звільнення заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Вадима Уліди, який скріпив документ своїм підписом. Як заявив журналістам міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак, заступник глави відомства звільнений «за узгодження імпорту електроенергії з РФ».
Враховуючи указ Президента від 14 листопада, що прямо приписує профільному міністерству вивчити питання імпорту електроенергії з Росії, формулювання звучить загадково, хоча Семерак і раніше демонстрував досить оригінальні погляди на стан речей в енергетиці.
Історія зі звільненням стала несподіванкою і для самого Уліди.
«За погодженням імпорту з вересня в міністерство звернулися дві компанії, обидві його отримали, – заявив екс-чиновник Корреспонденту. – Обидві мають ліцензії на постачання електроенергії, видані Нацкомісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ). Є домовленості з російськими постачальниками – будь ласка, 2.700 МВт потужності перетину з Росією вільні. Які підстави у нас були, щоб, наприклад, узгодити імпорт однієї компанії і відмовити іншій? Навіть більше, чинне законодавство не вимагає обов'язкового погодження імпорту саме з Міненерговугілля, тобто вони могли до нас взагалі не звертатися».
Тепер уже колишній заступник міністра не виключає, що історія з його звільненням може пояснюватися «особливостями конкурентної боротьби між учасниками ринку». Старожили держслужби також зазначають, що призначення нового міністра не означає автоматичної зміни всіх заступників і керівників департаментів у відомствах.
У деяких випадках новому керівникові доводиться миритися або судитися з призначенцями свого попередника, намагаючись їх звільнити, тому скандал навколо Енергомережі міг бути використаний як привід звільнити одне з ключових крісел заздалегідь.
Аварійне освітлення
Таким чином, через вкрай несприятливий збіг обставин українська енергетика зустріла зиму аварійними відключеннями і туманною перспективою. Укренерго прогнозувало дефіцит електроенергії в обсязі до 3.000 МВт на піку споживання аж до березня. Прогноз був складений ще в жовтні і передбачав регулярне підвезення вугілля, якого зараз не спостерігається.
З решти опцій збалансувати роботу системи можливо або все-таки почавши імпорт електроенергії з Росії, або запустивши газомазутні блоки на українських ТЕС, що простоюють, або продовжуючи практику віялових відключень.
Імпорт, за попередніми оцінками, може коштувати 0,9 грн за 1 кВт/год. При цьому переговорний процес ускладнюється тим, що Росія наполягає на передоплаті і пов'язує початок постачань з вирішенням питання енергопостачання Криму. Тобто Україна зможе отримати електроенергію з РФ або в обмін на транзитні поставки на анексований півострів, або взявши на себе зобов'язання безперебійно постачати Крим і дотримуватись його.
Запуск газомазутних блоків на ТЕС економічно невигідний: таке рішення означало б вироблення електроенергії із собівартістю 1,9 грн за 1 кВт/год. Проте ситуація змусила вдатися до цього резерву ще в листопаді – 24 числа Укренерго повідомило про те, що один з газомазутних блоків був у роботі. Крім нерентабельної електроенергії, це ще означатиме і додаткову витрату газу, якого зараз і без того відбирається зі сховищ більше, ніж у минулі роки. Що, у свою чергу, ставить під загрозу ще й опалювальний сезон.
Враховуючи, що перспектива переговорів про постачання вугілля з шахт на територіях, підконтрольних самопроголошеним ДНР і ЛНР, на цьому етапі ніде не згадується й офіційно не розглядається, аварійні відключення – фактично безальтернативний варіант, принаймні на найближче майбутнє.
Увечері 2 грудня Верховна Рада проголосувала за призначення міністром енергетики та вугільної промисловості глави НКРЕКУ Володимира Демчишина. До того як очолити Нацкомісію, тобто до кінця серпня, Демчишин працював директором відділу інвестиційно-банківських послуг групи Інвестиційний Капітал Україна (ICU).
До сформованої ситуації призвели не тільки події на Донбасі. Зіграли свою роль і натягнуті відносини між міністерством, регулятором і найбільшим гравцем ринку електроенергії
У світлі цієї кадрової ротації варто зауважити, що до сформованої ситуації призвели не тільки події на Донбасі. Зіграли свою роль і натягнуті відносини між міністерством, регулятором і найбільшим гравцем ринку електроенергії. «Труднощі перекладу», що періодично виникали в комунікаціях між Президентом, прем'єром і Кабміном, Міненерговугілля і НКРЕКУ, ними обома і ДТЕК, а також масштабний вугільний скандал є тому вичерпною ілюстрацією.
Адже складності з вугіллям були діагностовані своєчасно. Проводилися наради, всю осінь велося активне листування, проте постійна конкуренція між різними групами впливу фактично звела нанівець всі зусилля, спрямовані на те, щоб уникнути несприятливого сценарію. Якщо учасники цих процесів не зробили висновків із ситуації, не виключено, що боротьбу їм доведеться продовжити в темряві.
***
Цей матеріал опубліковано в №48 журналу Корреспондент від 5 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.