Плани щодо економії природного газу зіткнулися із суворою дійсністю.
Щоб не ставити під загрозу опалювальний сезон, Нафтогазу доведеться повернутися до закупівель газу в Газпрому, пишуть Дмитро Горулько та Роман Козаченко у №49 журналу Корреспондент від 12 грудня 2014 року.
9 листопада НАК Нафтогаз України відновила закупівлі газу в Газпрому, почавши імпорт в обсязі близько 43 млн куб. м на добу. Внесена передоплата в розмірі $ 378 млн передбачає купівлю 1 млрд куб. м у грудні.
У січні очікується зниження ціни приблизно до $ 340 за 1 тис. куб. м, але дочекатися більш сприятливих умов не вийшло. Компанія не стала пояснювати причин такого кроку, обмежившись повідомленням про оплату із зазначенням суми.
Проте дані щодо споживання газу за минулий місяць, наявні в розпорядженні Корреспондента, свідчать, що плани щодо його скорочення розійшлися з реальною картиною вже за підсумками листопада.
Ще в жовтні Нафтогаз прогнозував, що споживання газу знизиться на чверть, до 26,7 млрд куб. м за весь опалювальний сезон. Зазвичай мається на увазі період із середини жовтня до середини квітня.
Проте вже останній місяць осені показав, що сподіватися на економію особливо не варто. У листопаді Україна спожила близько 4,5 млрд куб. м замість планових 3,2 млрд. Через холодну погоду в кінці місяця розрив виглядав просто непристойним – 190 млн куб. м за плану 115 млн на добу.
Вже останній місяць осені показав, що сподіватися на економію особливо не варто. У листопаді Україна спожила близько 4,5 млрд куб. м замість планових 3,2 млрд
Немов змовившись засмутити прогнозистів у Нафтогазі, всі ключові категорії, починаючи з населення і закінчуючи напівживою промисловістю, збільшили споживання. До слова, ще влітку голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв оцінював ефект від економії на гарячій воді у 50 млн куб. м на місяць. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Україна за добу спалила більше газу, ніж могла заощадити за все літо.
Нафтогаз причини такої розбіжності не коментує, запит Корреспондента також залишився без відповіді. Втім, експерти зазначають, що говорити про холодну погоду як про тотальну несподіванку було б перебільшенням.
«Статистика споживання газу підтверджує очевидну річ: в Україні буває зима, – іронізує співголова Фонду енергетичних стратегій України Дмитро Марунич. – Листопад, щоправда, видався холоднішим, ніж минулого року, але такі прогнози звучали ще влітку».
Крім погоди, неврахованим виявився й ефект від енергетичної кризи, про який Корреспондент писав у минулому номері. У зв'язку з дефіцитом електроенергії енергоблоки ТЕЦ були завантажені максимально, споживши за листопад 1,1 млрд куб. м замість планових 0,16 млрд. Хоча і це не було несподіванкою: на відміну від споживачів, які дізналися про дефіцит тільки з аварійними відключеннями світла, енергетики прогнозували проблеми з електроенергією ще восени.
Вірні собі
Проте Кабінет Міністрів і керівництво Нафтогазу не поспішають визнавати очевидне. Знижені ліміти на споживання газу ніхто поки що коригувати не збирається.
«Ми оцінили свою потребу в газі у 1,9 млрд куб. м на сезон – мінімальний за останні п'ять років рівень. Але нам виділили ліміт у 1,3 млрд і досі його не переглядали», – повідомило Корреспонденту джерело в Київенерго.
Теоретично Нафтогаз у цій ситуації може розраховувати на запаси в сховищах – трохи більше 13 млрд куб. м на початок грудня, власний видобуток і реверсні поставки з ЄС. Однак, враховуючи, що вся зима з її піками споживання ще попереду, цього явно може виявитися недостатньо.
«Очевидно, що сезон закачування, незважаючи на всі заяви чиновників, у 2014 році був проведений неефективно», – констатує Марунич.
Цього року у сховища вдалося закачати лише 9,8 млрд куб. м, з них Нафтогаз закачав 8,5 млрд.
У випадку із запасами у сховищах слід враховувати, що в загальний обсяг включений так званий буферний газ – близько 5 млрд куб. м, які числяться за Нафтогазом, але підняти їх неможливо фізично. Тобто видобутих запасів може зараз бути близько 8 млрд куб. м, з яких Нафтогазу належить близько половини.
«Розкуркулити» інших власників? Технічно це зробити нескладно. Правда, за цим підуть суди і рішення, які зобов'язують повернути газ, можливо, повернути з компенсацією, але це буде потім», – каже Корреспонденту екс-співробітник Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
А резервів для економії, подібних до літньої кампанії, що залишила жителів «європейської столиці» без гарячої води, немає.
«Взимку на опаленні не економлять зовсім не тому, що ніхто до цього не додумався раніше. Можна трохи знизити витрату газу і температуру теплоносія. Але повністю припинити подання газу в котельні взимку – це ризик заморозити труби. Їхній ремонт і заміна коштуватимуть набагато дорожче, не кажучи вже про соціальні наслідки», – пояснює співрозмовник видання.
На вихідні позиції
Тому рішення відновити закупівлі газу у Росії, що називається, читалося. Заяви про можливість перезимувати без російського газу, що лунали влітку, вщухли, варто було лише погоді стати по-справжньому холодною.
А із завершенням виборчої кампанії взагалі виявилося, що з Газпромом теоретично можна і домовитися – не обов'язково чекати рішення Стокгольмського арбітражу. У всякому разі таку позицію озвучив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, один з головних яструбів «газової війни».
Згідно з розрахунками експертів, у разі якщо постачання з ЄС залишаться на нинішньому рівні, Нафтогазу потрібно докупити у Газпрому 4-5 млрд куб. м до кінця опалювального сезону за умови, що температура не буде надто відрізнятися від минулої зими.
9 листопада план купити 5 млрд куб. м російського газу підтвердив і Коболєв. При цьому, якщо морози будуть сильними і протримаються певний час, буде потрібно ще додатково 1-2 млрд куб. м.
Однак тут все знову впирається в брак коштів.
«Саме тому Кабмін перевів промислові підприємства на передоплату під час купівлі газу і зобов'язав найбільші з них закуповувати газ до кінця зими винятково у Нафтогазу», – пояснює Марунич.
Втім, винятково своїми силами тут не обійтися. Закупівля навіть 5 млрд куб. м коштуватиме не менше ніж $ 1,7 млрд. А для продовження постачань у 2015 році Нафтогаз повинен ще внести другу частину боргу, визнаного українською стороною в рамках так званого зимового пакета, – $ 1,65 млрд, причому до кінця грудня.
Разом Газпрому доведеться заплатити понад $ 3 млрд. Але таких грошей в української компанії немає. Залишається лише сподіватися на зовнішні запозичення, включаючи транші Міжнародного валютного фонду і фінансову допомогу ЄС.
Таким чином, після затяжних баталій на газових фронтах, що супроводжувалися вельми багатозначними заявами та амбітними планами щодо економії газу, Україна до кінця року фактично повернулася до того, з чого починала. Країна все так само залежна від російських постачань газу і все так само нездатна оплатити їх, не вдаючись до позик ззовні.
А авральні заходи, що приймаються в розпал «газової війни» урядом і компанією, тільки збільшили відстань між правилами, за якими змушений існувати український ринок газу, і європейськими стандартами. Втім, це вже інша історія, яка заслуговує більш детального розгляду.
І вовки ситі
Майстер-клас від борця з олігархами
Як повідомляв Корреспондент, 26 вересня Кабмін прийняв постанову, якою заборонив виробникам добрив до кінця опалювального сезону використовувати природний газ окрім того, який вони самі куплять за кордоном. Тобто хіміки фактично були позбавлені можливості не тільки отримати свій газ зі сховищ, а й купити його у Нафтогазу або іншого постачальника на внутрішньому ринку.
Документ діяв недовго, втративши чинність уже 29 листопада, але встиг стати приводом для гучних заяв.
«Я прийняв рішення: ми припиняємо підйом газу і використання його на хімію. Нічого, потерплять олігархи – нехай трохи поділяться», – заявив прем'єр Арсеній Яценюк.
Ця ідея викликала бурхливу публічну реакцію з боку хіміків, в першу чергу OstChem Дмитра Фірташа. У жовтні гендиректор Group DF Борис Краснянський нагадав, що компанії належить близько 4 млрд куб. м газу у сховищах, і попередив, що рішення буде оскаржено в суді.
Тим часом дані зі споживання газу за період 1-29 листопада свідчать, що весь цей час хімічні підприємства, включаючи і OstChem, спокійно отримували газ в обсязі близько 10 млн куб. м на добу, або близько 0,3 млрд куб. м з початку місяця.
Можна допустити, що Кабмін і не розраховував на те, що його рішення буде виконано. Можливо також, що учасники процесу зуміли швидко домовитися в кулуарах, спочатку голосно і публічно посварившись.
Кому був вигідний такий скандал перед виборами? Очевидно, черговий штрих до портрета борця з олігархами був на руку лідеру Народного фронту Яценюку. Олігархи ж, як видно, не встигли навіть злякатися по-справжньому, якщо, звичайно, із самого початку сприймали це починання всерйоз.
***
Цей матеріал опубліковано в №49 журналу Корреспондент від 12 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.