Пакет економічних законопроектів внесли до порядку денного лише 226 голосами "за", тобто на межі необхідного.
Ухвалення змін до бюджету, а також низки економічних законопроектів, наблизило Київ до отримання міжнародної фінансової допомоги, однак не засвідчило налаштованість уряду на проведення зрозумілих і послідовних реформ, - такими є перші враження від чергової порції "нічних голосувань" у Верховній Раді.
Ввечері 2 березня депутати на позачерговому засіданні та за прискореною процедурою схвалили запропоновані урядом зміни до бюджету, а також до податкового та пенсійного законодавства.
Як і при розгляді самого бюджету на 2015 рік, депутати отримали остаточні варіанти законопроектів у день голосування, а журналісти бачили випадки "кнопкодавства".
Пакет економічних законопроектів внесли до порядку денного лише 226 голосами "за", тобто на межі необхідного.
Як і при розгляді бюджету у ніч проти 29 грудня, існують розбіжності між заявленими "з голосу" пропозиціями та оприлюдненими текстами законопроектів.
Що змінилося в бюджеті
Згідно із ухваленими парламентом змінами, доходи бюджету збільшено на 22 млрд гривень, а видатки - на 35 млрд гривень.
Зі збільшених видатків 12,5 млрд грн має піти на додаткові виплати субсидій для компенсації зростання комунальних тарифів, 2,9 млрд грн підуть на допомогу переселенцям із зони АТО, ще 300 млн грн отримають аграрії як компенсацію відсотків за кредитами.
За розрахунками уряду, ВВП має скоротитися на 5,5% при інфляції у 26,5%. Середньорічний курс гривні має становити 21,7 гривень за долар.
"Пакет" МВФ
Чи не важливішими, ніж зміни до бюджету, стали низка економічних законів, які самі депутати назвали "пакетом МВФ". Ці законопроекти напряму пов'язані із новим Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, який 12 лютого схвалив український уряд.
Урядовці постійно наголошували: ухвалення цих законів є "попередньою умовою" для того, аби Рада директорів МВФ схвалила початок кредитування України за новою розширеною програмою, а також виділила Києву перший транш нового кредиту.
Лише із п'ятої спроби були ухвалені зміни до пенсійного законодавства. Деякі з цих змін діятимуть лише до кінця цього року (обмеження пенсій для пенсіонерів, що працюють), а деякі розраховані на тривалий період.
Зокрема, ці зміни передбачають:
-
до 1 січня 2016 року пенсіонери, що працюють, отримуватимуть 85% пенсії, якщо вона перевищує 1423 грн.
-
поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок, а також збільшення страхового стажу для осіб, які мають право на пільгову пенсію, та стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років
-
особам, які працюють на посадах, що дають право на спеціальні пенсії (депутати, державні службовці, судді, прокурори, тощо), пенсії, призначені відповідно до чинного законодавства, не виплачуються.
При цьому під час обговорень у парламенті уряд взяв на себе зобов'язання до 1 червня подати законопроект про скасування спеціальних пенсій та запровадження єдиних правил нарахування пенсійних виплат.
Якщо цього не відбудеться, то спецпенсії будуть скасовані автоматично з 1 червня.
Іншою поступкою уряду було збереження незмінних пенсійних виплат військовим, інвалідам, учасникам АТО та членам родин загиблих учасників бойових дій.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи у парламенті, також заявив, що уряду вдалося переконати міжнародних кредиторів на чолі із МВФ, що в Україні нині не варто підвищувати пенсійний вік.
Головною зміною до Податкового кодексу стало підвищення ставки рентної плати при видобутку газу із 20% до 70%, яке, за розрахунками уряду, має принести додаткові 9 млрд грн до бюджету.
Уряд також ставить це рішення у контекст - одночасне підвищення тарифів на газ та виділення додаткових коштів на виплату комунальних субсидій.
Раніше представники видобувних компаній заявляли, що підвищення рентних платежів робить внутрішній видобуток вуглеводнів непривабливим для бізнесу.
Непарламентський пакет
До "пакету МВФ" можна віднести і два останні рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на електроенергію та газ.
3 березня комісія ухвалила рішення про підвищення тарифів на газ для опалення у 3,3 рази, а для приготування їжі - у 6 разів. Крім того, середньозважений тариф на тепло для населення зросте на 71,8%.
26 лютого НКРЕКП ухвалила рішення про підвищення тарифів на електроенергію.
Підвищення тарифів має відбутися з 1 квітня цього року.
В інтерв'ю ВВС Україна міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що уряд сподівається після підвищення тарифів уникнути кризи неплатежів.
"Думаю, ми дійсно можемо говорити про те, що можуть бути неплатежі, але я впевнена в тому, що український народ розуміє, що набагато краще дотувати населення, а не "Нафтогаз",- заявила міністр фінансів.
Допомогти у цьому, як розраховують в уряді, мають зміни до бюджету, що передбачають збільшення субсидій на сплату комунальних послуг на 12,5 млрд грн. Загалом уряд виділив 24 млрд грн на покриття різниці у тарифах для незаможних верств населення.
Підвищення тарифів на газ та опалення є багаторічною вимогою МВФ, експерти якого вважають, що державний бюджет і "Нафтогаз" не можуть надалі нести тягар субсидування комунальних тарифів, які є нижчими за ринкову ціну.
Що все це дає
"Змінами до бюджету та пов’язаними з ним законами уряд зробив важливий крок до отримання кредиту МВФ, однак для вирішення нагальних проблем в Україні не наважився ступити й кроку", - вважає екс-міністр фінансів та депутат від БПП Віктор Пинзеник.
За його підрахунками, справжній дефіцит бюджету становить не 76 мільярдів гривень, як каже уряд, а 200 мільярдів.
"Достатньо зазначити лише 86 млрд. коштів на рекапіталізацію банків, для Фонду гарантування вкладів та "Нафтогазу України", які в сумі видатків не відображені", - зауважує депутат.
Він вважає, що уряд так і не наважився на чесну розмову про економічні виклики, що постали перед країною, не тільки із громадянами, але навіть і з парламентарями.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук також вважає, що завдяки понеділковому голосуванню у парламенті можна говорити, що Київ виконав попередні умови МВФ. Але експерт також робить низку зауважень:
"Якісь попередні домовленості можна вважати виконаними. Єдине, що ніхто не знає, якими були реальні умови, бо ніхто їх не бачив".
Пан Боярчук також не вважає бюджет реформаторським.
"Ніякий він не реформаторський, роздутий, і виконати його можна або надрукувавши кілька сотень мільярдів гривень, або сподіваючись на валютні кредити. Схоже, що уряд розраховує на друге", - каже він.
Остаточні результати усіх цих зусиль стануть відомі 11 березня, коли своє слово має сказати Рада директорів МВФ.
Для стабілізації економічної ситуації в Україні важливою буде не тільки згода МВФ на початок нової кредитної програми, але й розмір першого траншу.
"Якщо ця сума буде достатньо великою, як очікує Мінфін, то можна вважати, що на наступні півроку ситуація стабілізується. Якщо ця сума буде меншою - 4,5,6 мільярдів доларів, - ситуація залишиться досить хиткою, бо у цей час Росія може почати вимагати свої 3 млрд доларів, і фактично половина із першого траншу піде", - каже Дмитро Боярчук.
Джерело: ВВС Україна