За рік влада Криму встигла націоналізувати найбільші підприємства, санаторії та порти і завершує переділ приватної власності.
Практично відразу ж після торішнього референдуму невизнана влада анексованого півострова проголосила, що «Крим у новому статусі житиме по-новому, житиме за законом». Впровадження цього гасла в життя не змусило себе чекати, пише Олена Романюк в №8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року.
2 вересня рада міністрів Криму прийняла постанову про викуп майна для потреб республіки, після чого цілий ряд кримських підприємств, головним чином державних, були просто націоналізовані.
Одними з перших власністю республіки стали такі стратегічно важливі підприємства, як Кримгаз, Кримавтотранс, Кримспоживсоюз (в управлінні компанії перебувало 28 ринків).
Пізніше прописку змінили Кримпласт, Пластполімер, завод Фіолент, електромашинобудівний завод Селма, Керченський металургійний комбінат, Чорноморнафтогаз, корпорація Гуматек. До списку ввійшла понад сотня компаній агропромислового комплексу, включаючи Массандру і Новий Світ, і близько 30 об'єктів курортного майна.
Підприємець: Такого масового вилучення власності не відбувалося в Росії з часів Жовтневої революції
«Такого масового вилучення власності не відбувалося в Росії з часів Жовтневої революції», - зазначив у бесіді з Корреспондентом кримський підприємець, який побажав залишитися неназваним.
Націоналізація зачепила й активи українських олігархів. Одними з перших під удар потрапили активи групи Приват. Ігор Коломойський і його партнери, які асоціюють себе з новою київською владою, позбулися багато чого. Група втратила контроль над офісами ПриватБанку (близько 40 підрозділів) і мережею платіжних терміналів на півострові, мережею АЗС і деякими іншими активами.
Співвласник корпорації ІСД, екс-губернатор Донецької області Сергій Тарута позбувся палацово-паркового комплексу Айвазовське в Партеніті, бізнесмен Костянтин Жеваго – суднобудівного заводу Залив, а власник Систем Кепітал Менеджмент Рінат Ахметов – кримської філії Укртелекому.
Без компенсацій
Говорити про викуп активів, як правило, не доводиться, незважаючи на те державні це компанії або приватні. Очевидці та учасники подій схильні порівнювати процес цієї націоналізації швидше з рейдерським захопленням. Нові керівники приходили на підприємства у супроводі озброєної охорони. Судячи з останніх подій, за рік процедура істотно не змінилася.
«Вчора вночі [10 лютого] був захоплений офіс Укртелекому в Сімферополі. Сьогодні окупаційна влада Криму заявила, що націоналізувала майно кримської філії компанії», - заявив Укртелеком два тижні тому.
Компанія наголошує, що не отримувала офіційних документів і повідомлень щодо націоналізації її майна в Криму і не бачить жодних правових підстав для такого рішення.
За оцінками The New York Times, за рік після анексії Криму в колишніх власників відібрали нерухомості та іншого майна на суму понад $ 1 млрд. За підрахунками української сторони, ця цифра в рази більше.
«Кримська влада націоналізує все свідомо і діє за планом. І не майте ілюзій, що у когось бізнес не відберуть. Спочатку поділять великі активи, потім середні, а потім і до дрібних доберуться», - ділиться прогнозом Сергій Голуб, керівний партнер компанії Активи Криму.
Як приклад він наводить прийдешню націоналізацію земельних ділянок.
«У квітні в Севастополі планують прийняти новий генплан, і зараз йде спішне «закадастрування» всіх земельних ділянок, які належать українським громадянам або були виділені в користування нашій владі. Адже згідно з російським законодавством, іноземець не може володіти земельною ділянкою в Росії, він може її тільки орендувати. А отже, якщо громадянин України не встигне ділянку на когось переоформити, землю у нього просто відберуть», - пояснює юрист.
Кримська влада націоналізує все свідомо і діє за планом. І не майте ілюзій, що у когось бізнес не відберуть. Спочатку поділять великі активи, потім середні, а потім і до дрібних доберуться
Сергій Голуб, керівний партнер компанії Активи Криму
Навіть більше, за словами Голуба, ситуація ще більше ускладниться, якщо Севастополь зроблять закритим містом, а територію Криму оголосять прикордонною територією.
«У цьому випадку іноземні громадяни не зможуть володіти на півострові навіть майном», - каже експерт.
Співрозмовник Корреспондента зазначає, що зараз усі провідні юристи, яких він знає, займаються порятунком активів вітчизняних олігархів в Криму.
«Цей процес відбуватиметься ще роки два, не менше. Адже рятувати є що. Це і бізнес, і нерухомість, і величезні ділянки землі», - констатує Голуб.
Жити по-новому
Багато бізнесменів переконані, що націоналізація і переділ власності в Криму – справа рук місцевого «прем'єра» Сергія Аксьонова та його близького оточення. Адже саме нова влада легалізувала так зване народне ополчення Криму, яке, власне, і бере участь у націоналізації, забезпечуючи силову підтримку.
Навіть більше, саме Аксьонов наполягав на продовженні «перехідного періоду» для Криму, протягом якого всі компанії, які працюють у республіці, повинні були почати працювати за загальноросійськими правилами. За його словами, Крим не встигав до 1 січня 2015 року адаптуватися до російських законодавчих норм і правил, а підприємствам не вистачало часу для перереєстрації.
Водночас юристи та кримські бізнесмени висловлювали підозру, що місцева влада, яка захопилася справою, просто не встигала переоформити вже захоплені або націоналізовані підприємства на нових власників, тому й вимагала продовжити перехідний період.
У кожному разі в грудні 2014 року російський віце-прем'єр Дмитро Козак заявив, що перехідний період для інтеграції Криму в законодавчу, податкову і фінансову системи РФ продовжений не буде. Та й більшість українських підприємств, за словами юристів, процедуру перереєстрації таки встигли завершити або перебувають у процесі цього.
«Практично всі українські компанії, які залишилися працювати в Криму, вже перереєструвалися і стали кримськими (російськими)», - каже Григорій Трипульський, керівний партнер юридично-консалтингової компанії Де-юре.
Його колега, керівний партнер адвокатського об'єднання Status Артем Пепа, додає, що частина українських компаній зареєстрували свої представництва на території материкової частини Росії, щоб де-юре не асоціюватися з Кримом, але де-факто ведуть економічну діяльність на півострові.
«Такий маневр допомагає уникнути санкцій», - пояснює Пепа.
Фото Укрінформу
З доставкою будматеріалів у Крим спостерігаються великі проблеми
Якщо бізнесмени все-таки захочуть продовжити роботу в Криму, юристи радять їм реєструвати місцеві компанії і якомога менше пов'язувати їх із собою і своїми активами щоб уникнути потрапляння під санкції. Адже в кращому разі у них просто відберуть бізнес, а в гіршому ще й притягнуть до кримінальної відповідальності.
Вартові закону наголошують, що розраховувати на чиюсь допомогу український бізнес також не зможе – Україна ще жодного разу не спробувала допомогти навіть державним підприємствам у Криму, не кажучи вже про приватні. І це незважаючи на те, що в Мін'юсті є департамент із захисту інтересів України в міжнародних судах.
Що стосується самостійного звернення до міжнародних судів, то, за словами юристів, в цьому поки що немає сенсу, оскільки судитися з утворенням, яке ніхто не визнає, практично неможливо
Що стосується самостійного звернення до міжнародних судів, то, за словами юристів, в цьому поки що немає сенсу, оскільки судитися з утворенням, яке ніхто не визнає, практично неможливо.
«Абсолютно незрозуміло, чи поширюється на Крим дія міжнародних судів й особливо процедура виконання їхніх рішень», - зазначає Трипульський.
Сухий розрахунок
Якщо вірити консалтинговим компаніям, найбільш упевнено в Криму почуваються сьогодні сільськогосподарські компанії й український ритейл, причому як продовольчий, так і мережі з продажу побутової техніки.
Перші, за словами експертів, практично всі або націоналізовані, або перереєструвалися і продовжують працювати як з материковою Україною, так і з Росією. Другі відносно непогано себе почувають через повну відсутність конкуренції на ринку.
На півострові продовжують працювати практично ті самі супермаркети, що і до анексії. Це мережі Фуршет, АТБ, Сільпо, Фреш, Novus, Екомаркет, Велмарт
За словами Ігоря Гуглі, директора дослідницької компанії GT Partners Ukraine, на півострові продовжують працювати практично ті самі супермаркети, що і до анексії. Це мережі Фуршет, АТБ, Сільпо, Фреш, Novus, Екомаркет, Велмарт.
Правда, в українських офісах компаній отримати інформацію про умови роботи їхніх магазинів у Криму практично неможливо. Наприклад, у прес-службі Novus Корреспонденту лише побіжно повідомили, що на півострові працюють дев'ять супермаркетів мережі. А в АТБ пообіцяли відповісти на всі запитання, але через тиждень.
Не краще йдуть справи з відкритістю і в супермаркетах побутової техніки. Як тільки бізнесмени чують слово «Крим», говорити вони категорично відмовляються. Або ж заперечують присутність своїх компаній на півострові.
«Компанія Comfy в Криму не працює. Також не працює в Криму інтернет-магазин comfy.ua. Кримські магазини, які працюють під вивіскою Comfy, з червня 2014 року не пов'язані з Комфі Трейд. Права на використання бренду Comfy компанія не надавала», - відповіли виданню в прес-службі Comfy.
І це притому що раніше сама компанія заявляла: структура, яка нібито управляє п'ятьма магазинами мережі електроніки в Криму, використовує бренд Comfy за договором оренди.
Зрозуміти закритість українських компаній нескладно: часи в Криму нині непевні, і гарантій безпеки бізнесу, як уже зазначалося вище, не дає ніхто
Зрозуміти закритість українських компаній нескладно: часи в Криму нині непевні, і гарантій безпеки бізнесу, як уже зазначалося вище, не дає ніхто. Але, як справедливо зауважив Гугля, якщо компанії вже рік працюють на півострові, отже бізнес там вести все-таки можна. Навіть незважаючи на складнощі з постачанням товарів у республіку.
«З 1 січня в Криму закінчився перехідний період, коли товари з материкової України в Крим пропускалися з мінімальною кількістю перевірок. Тепер їх кількість збільшилася. Є проблеми з логістикою, митним оформленням, проходженням санітарного контролю. Однак говорити про припинення постачань до Криму поки що не доводиться, хоча перетинати кордон стало складніше (в основному мова йде про продукти харчування – м'ясо, молочну продукцію і т. д.)», - описує ситуацію Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro Consulting.
У свою чергу Пепа зазначає, що для багатьох українських компаній діяльність в Криму вигідна за рахунок вищих цін на їхню продукцію в порівнянні з материковою частиною України. Тому компанії і залишаються працювати на півострові. Крім того, незважаючи на очікування кримського уряду, туди не поспішають приходити російські інвестиції.
«Виділяти гроші на розвиток Криму сьогодні ніхто не збирається. Росіянам сам півострів, особливо його степова частина, взагалі нецікавий», - каже Голуб.
Виняток становить хіба що туристична галузь. Як повідомила Корреспонденту співробітниця однієї з російських туристичних компаній, зараз на півострові не залишилося практично жодного українського конкурента. Правда, працювати в Криму складно через відсутність «комерційних» туристів. Як і минулий сезон, російський уряд, швидше за все, збирається «витягувати» майбутній винятково за рахунок соціальних путівок.
Працювати в Криму складно через відсутність «комерційних» туристів. Як і минулий сезон, російський уряд, швидше за все, збирається «витягувати» майбутній винятково за рахунок соціальних путівок
«Багатьох людей (пенсіонерів, інвалідів) просто зобов'язують їхати в Крим за соцстрахом. Дають путівки і кажуть, мовляв, якщо не поїдете зараз у Крим, потім нікуди лікуватися не відправимо. Санаторії в шоці, до них надсилали людей у віці 70-80 років. Зазвичай ніхто на лікування в такому віці без супроводу вже не приймає», - зазначає співрозмовниця видання.
Втім, вона не заперечує, що соцстрах допомагає «підтримувати штани» санаторіям і не розпускати частину персоналу в зимові відпустки.
«Але питання в тому, що такі соцтуристи не витрачають гроші на додаткові послуги, не їздять на екскурсії. Тобто багато приватних конторок, ресторанчиків та інших за таких розкладів до літа можуть не відкритися», - каже турагент.
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.