Зростання цін на ліки вже вдарило по обсягах продажів, але потужна девальвація продовжить штовхати ціни вгору і в цьому році.
Аптечні цінники сьогодні самі по собі здатні зіпсувати якщо не здоров'я, то вже настрій покупця напевно, пише Катерина Руденко у №8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року.
У 2014-му середня ціна ліків зросла майже на третину, перевищивши 23 грн за упаковку. Дані спеціалізованого сайту apteka.ua свідчать, що це зростання стало рекордним як мінімум за останні п'ять років. Але, судячи з усього, це ще не межа.
2015 рік приховує в собі безліч сюрпризів і для виробників ліків, і для покупців. Теоретично, якщо все піде за планом, ліки можуть навіть подешевшати. Для цього потрібно, щоб анонсовані урядом реформи набрали хід, – тоді в Україну можна буде завозити препарати, сертифіковані іншими країнами.
Однак мова йде про можливе зниження ціни в доларах. На тлі іншого процесу – пришвидшеного обвалу гривні – це зниження виглядає як дуже віддалена перспектива. Не варто недооцінювати і вітчизняне фармацевтичне лобі, яке не надто зацікавлене в посиленні конкуренції.
У даних про продажі минулого року аналітики враховували статистику щодо Криму, де зараз ситуація досить складна. Учасники ринку підтверджують тенденцію – російські постачальники поступово витісняють українських з півострова.
Російські ліки самі по собі дорожче за вітчизняні, але українські дистриб'ютори змушені закладати в ціну свої ризики і додаткові логістичні витрати. У підсумку ціна лікарського препарату в Криму зросла на 46,2%, вплинувши і на середній в Україні показник.
Основна причина зростання цін – знецінення гривні. З лютого 2014-го Україна пережила кілька різких стрибків курсу долара, що продовжуються до цього часу
Втім, основна причина зростання цін – все таки знецінення гривні. З лютого 2014-го Україна пережила кілька різких стрибків курсу долара, що продовжуються до цього часу. У понеділок курс чорного ринку проскочив позначку чотирикратної девальвації (75% падіння) в порівнянні з минулим роком, впевнено ступивши далі.
Курсові гойдалки в першу чергу вдарили по імпортних препаратах, в той час як продукція вітчизняних фармацевтичних компаній мала більший запас міцності. Цього запасу, втім, вистачило на три-чотири місяці, не більше – далі позначилися витрати на імпортну сировину, яка все-таки закуповується за валюту.
Проте скористатися моментом вітчизняним гравцям ринку вдалося.
«Покупці воліли купувати ліки українського виробництва, тому що імпортні стали для них занадто дорогими. Винятком у більшості випадків стали препарати, які в Україні не виробляються», – розповідає директор Агентства медичного маркетингу Юрій Чертков.
Гравці ринку за минулий рік отримали майже на 14% більше доходу в гривні, але втратили 11,6% фізичного обсягу продажів препаратів
Однак говорити про якусь додаткову вигоду тут навряд чи має сенс. Гравці ринку за минулий рік отримали майже на 14% більше доходу в гривні, але втратили 11,6% фізичного обсягу продажів препаратів. Перерахунок продажів у всюдисущий долар свідчить, що ринок в цілому скоротився на 20%.
Спад продажів так чи інакше зачепив усіх. За даними консалтингової компанії SMD, більшості великих українських гравців не вдалося його уникнути. Наприклад, лідер ринку, компанія Фармак, скоротила в минулому році продажі на 10% (до $ 122 млн), Дарниця – на 11% ($ 83 млн), Артеріум – на 9% ($ 75 млн).
Єдиний великий виробник, який продемонстрував у 2014 році зростання продажів на 11%, до $ 71 млн, – група Здоров'я. Іронія ситуації полягає в тому, що, за даними експертів, ця група входить у сферу впливу колишнього депутата російської держдуми, члена ради федерації РФ Олександра Шишкіна.
Його величність популізм
Природно, зростання цін на ліки, яке так чи інакше зачіпає всі верстви населення, найболючіше позначилося на малозабезпечених громадянах. Уряд відреагував на невдоволення з приводу зростання цін, щоправда, у своєму звичайному стилі, ще більше ускладнивши ситуацію.
Торік Кабінет Міністрів обмежив роздрібну націнку на ліки не дорожче 12 грн. Нововведення набуло чинності із січня 2015-го. Тепер аптекарі можуть продавати найдешевші препарати з націнкою не вище 30% закупівельної вартості, тоді як раніше вона коливалася в діапазоні 0,3-170%.
Сама по собі ідея обмежити заробітки аптек не є новою. Її починали впроваджувати ще в кризовому 2008-му, коли Кабміном керувала Юлія Тимошенко. Але до січня обмеження націнки існувало на ліки дорожче 12 грн у розмірі 10-25% залежно від препарату. Наприклад, на ліки вартістю 12-100 грн можна було ставити націнку не більше 25% закупівельної ціни, 100-300 грн – 23% і т. д.
Навіть якщо уявити собі, що курс гривні стабілізується, ініціативу Кабміну складно назвати розумною, стверджують учасники ринку. Справа в тому, що за рахунок різних націнок власники аптек коректували свій заробіток: на дешеві препарати ставили високу націнку, на дорогі – низьку.
Але після введення додаткових обмежень цей інструмент виявився недоступним. А націнки на деякі препарати у підсумку не окупають навіть витрати на їхню доставку в аптеку. Таким чином, в роздробі вже окреслилося поступове витіснення дешевих ліків дорогими.
«Не тим вони займаються, не тим! Коли долар зростає, не націнки в аптеках треба регулювати, а загальну фінансову систему країни. Ринок працює на запасах й обігових коштах, надовго йому міцності не вистачить», – попереджає Олександр Мудрий, директор компанії Конекс, що керує аптечною мережею у Вінницькій та Хмельницькій областях.
Болісне зростання
Мудрий вважає, що якщо у когось націнки зараз і високі, то це в оптовиків-дистриб'юторів. Намагаючись уберегти себе від наслідків курсових стрибків, вони збільшили націнку зі звичайних 10-12% закупівельної ціни до 30%.
Якщо у когось націнки зараз і високі, то це в оптовиків-дистриб'юторів. Намагаючись уберегти себе від наслідків курсових стрибків, вони збільшили націнку зі звичайних 10-12% закупівельної ціни до 30%
Сталося це після того, як 5 лютого Нацбанк офіційно відмовився від встановлення індикативного курсу і скасував щоденні валютні аукціони. Це рішення було розцінено як початок процесу неконтрольованого падіння гривні. Далі – стандартна ситуація для товарного ринку, залежного від імпорту, чи то закупівлі готових препаратів, чи то сировини для їхнього виробництва.
Закупівлі здійснюються переважно за валюту, але тут імпортери опиняються між двох вогнів. З одного боку, їм потрібно страхувати себе від ризиків. З іншого – зростання цін відлякує споживачів, що означає падіння продажів, і зарубіжних виробників це не влаштовує. Аж до того, що багато з них самі шукають способи стримати зростання цін, наскільки це можливо.
«Це стосується компаній, які не мають в Україні офіційних представництв», – уточнює партнер юридичної фірми Marchenko Danevych Борис Даневич.
Наприклад, дистриб'юторам пропонують розплачуватися в гривні або компенсувати курсову різницю, але тільки в тому випадку, якщо вони обмежать свої апетити.
«Іноземні виробники готові частково взяти на себе ризики країни. Таким чином вони намагаються зберегти свою ринкову частку, яка стрімко скорочується», – пояснює юрист.
Але хоча дистриб'ютори можуть обіцяти зафіксувати свої націнки, насправді залишать ставку, що плаває.
Вітчизняні виробники ліків мають більше простору для маневру. У структурі собівартості валютна складова займає близько 20-30%. Тому ціни підвищуються не відразу, коли стався стрибок, а через деякий час, і зростають вони більш плавно.
Паралельний погляд
Незабаром після свого призначення на посаду Олександр Квіташвілі, новий міністр охорони здоров'я, пообіцяв запровадити в Україні модель паралельного імпорту ліків. За його словами, цей механізм застосовується по всій Європі.
У світі є п'ять країн, контролювальні органи яких дуже ретельно підходять до реєстрації препаратів, – ЄС, США, Канада, Японія і Австралія.
«Якщо дозволити паралельний імпорт й автоматично визнати реєстрацію препаратів цими п'ятьма держорганами, можна буде домогтися зниження цін», – заявив міністр.
Реєстрація ліків в Україні – довга бюрократична процедура. Виведення нових ліків на український ринок займає близько трьох років
Чертков пояснює, що реєстрація ліків в Україні – довга бюрократична процедура. Виведення нових ліків на український ринок займає близько трьох років. Необхідно не тільки підтвердити якість препарату, а й налагодити виробництво упаковки та інструкції з перекладом.
«Тому ніхто і не займається пошуком дешевих препаратів, аналоги яких уже присутні в Україні. Це довго і дорого. Але у світі достатньо конкурентних ліків, які коштують дешевше, ніж в Україні», – запевняє Чертков.
Варто зазначити, що багато іноземних виробників виставляють різні відпускові ціни в різних державах. Буває й так, що для учасників СНД ціни в кілька разів вищі, ніж для інших країн. Якщо ж ввести паралельний імпорт, то ціни на ліки відразу ж впадуть. Наприклад, у Грузії за шість місяців після проведення такої реформи ціни на ліки впали на 20-30%.
Водночас Мудрий попереджає, що грузинський сценарій спрацює тільки за стабільної або відносно стабільної економічної ситуації. А зараз потужна девальвація може нівелювати позитивні моменти цього механізму.
«Ініціатива дуже хороша. Але паралельний імпорт буде закуповуватися за валюту. А коли за день долар дорожчає на 5%, далеко не факт, що привезені ліки будуть коштувати дешевше українського аналога», – пояснює він.
Крім того, є ймовірність, що механізм паралельного імпорту може бути використаний майстрами тіньових схем, щоб поставляти в Україну контрафактні препарати і фальсифікат. Щоб уникнути цього, необхідно розробити прискорену процедуру контролю якості.
Не в захваті від цієї ідеї вітчизняні фармацевтичні компанії, для яких загострення конкуренції може означати падіння продажів, які і без того зменшуються
Зі зрозумілих причин не в захваті від цієї ідеї вітчизняні фармацевтичні компанії, для яких загострення конкуренції може означати падіння продажів, які і без того зменшуються. Тому на нового міністра, найімовірніше, чекають жорсткі баталії з фармацевтичним лобі і в парламенті, і в стінах власного міністерства.
Навіть за найбільш сприятливого збігу обставин механізм паралельного імпорту сприятиме зниженню цін на недорогі препарати. Це може зняти соціальну напруженість, але тільки частково. Найдорожчі препарати навряд чи подешевшають, оскільки їх виробляють для ринків конкретних країн.
Складний старт
Січень не приніс полегшення фармвиробникам. У натуральному вираженні продажі впали майже на 20%. Точних даних щодо збільшення середньої ціни препарату за минулий місяць ще немає, але попередньо аналітики говорять про 15-20% зростання щодо січня 2013 року. Ситуація в лютому, що ознаменувався новим обвалом курсу гривні, тим більше не вселяє особливих приводів для оптимізму.
Якщо девальвацію не вдасться приборкати, ліки будуть дорожчати і далі, що виллється в новий рекорд за підсумками року
Прогнозувати що-небудь за таких умов вкрай складно – надто багато величин, що коливаються, кажуть фармацевти. Очевидно одне: якщо девальвацію не вдасться приборкати, ліки будуть дорожчати і далі, що виллється в новий рекорд за підсумками року. Зростання ціни закономірно викличе зниження продажів. За стриманим прогнозом Черткова, з урахуванням Криму і Донбасу, продадуть на 20% упаковок ліків менше.
Мудрий також зазначає, що у 2015 році деякі імпортні препарати можуть взагалі зникнути з вітрин українських аптек.
«Іноземні ліки дорожчають, стають менш доступними, тобто попит на них падає. Але існує ще критичний обсяг продажів, коли компаніям вигідно працювати на ринку. Якщо Рубікон буде перейдено, деякі гравці залишити Україну», - пояснює він.
Багато аптечних мереж, залишившись без запасів й обыгових коштів, ймовірно, почнуть закривати нерентабельні торгові точки і переглядати асортимент.
«Кілька років тому ми пишалися тим, що вивели на ринок лікувальну косметику преміум-класу. А зараз асортимент звужується», - говорить Олександр Чередайко, інвестиційний менеджер Euroventures Ukraine (управляє фондами, які володіють мережею аптек Віталюкс).
Що стосується механізму паралельного імпорту, то тут знову все впирається в девальвацію. Високою є ймовірність, що він зможе якщо не знизити, то хоча б стримати зростання цін. Втім, тут все залежить від рішучості чиновників, які можуть, наприклад, відкласти цю ідею надовго, вирішивши, що якщо ціни знизити не вдасться, то і шкурка вичинки не варта.
***
Цей матеріал опубліковано в № 8 журналу Корреспондент від 27 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.