До чого можуть привести спроби посилити контроль над переміщенням товарів через тимчасово окуповану територію.
Минулими вихідними лідер однієї з релігійних організацій у Донецькій області приймав групу медичних волонтерів у Краматорську, пише Олена Романюк у №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року. Молоді люди приїхали на Схід добровільно – хто лікарем, хто масажистом. Одним із завдань організатора було, звичайно ж, нагодувати волонтерів.
«Ми поїхали за продуктами на оптовий ринок Донецька. Але все, що ми змогли там знайти, – це гнила картопля і капуста з Ростова-на-Дону», – розповідає Корреспонденту чоловік, який попросив не називати його імені.
З початку червня товар з України в зону АТО практично перестали пропускати через блокпости
За його словами, з початку червня товар з України в зону АТО практично перестали пропускати через блокпости.
«Десь з 3 червня блокада окупованих районів явно посилилася. Через Артемівськ, Горлівку вантажів не пропускають. Через них можливий тільки виїзд за перепустками. Не знаю, на жаль, як йдуть справи на блокпосту у Волновасі [15 червня в соцмережах з'явилася інформація, що українські силовики були змушені знову закрити цей блокпост через початок у тому районі боїв]», – ділиться спостереженнями лідер організації.
Жителі Донецька й області розповідають, що деякі проблеми з постачанням українських товарів у зону АТО почалися ще на початку року, після того як 22 січня Служба безпеки України видала наказ № 27, затвердивши тимчасовий контроль над переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення в рамках Донецької та Луганської областей.
Згідно з наказом, право на ввезення-вивезення продукції з непідконтрольних територій дозволяється тільки тим постачальникам, які мають спеціальний дозвіл і внесені у додаток 5 до наказу. Навесні в цьому списку підприємств, за різними даними, було лише 15-24 компанії – постачальники непродовольчих, хімічних, сировинних товарів, а також обладнання. Виробників продуктів харчування в ньому не було. А тепер після скачування файлу з доповненням з офіційного сайту СБУ взагалі відкривається порожня таблиця.
Як би там не було, але після набуття чинності постанови виробники і ритейлери, які залишилися в зоні бойових дій, зіткнулися з тим, що забезпечити товарами широкого вжитку окуповані території, так само як і вивезти звідти вироблену продукцію, стало зовсім непросто.
У підсумку поступово зону бойових дій залишили практично всі продуктові мережі – Ашан, Метро, АТБ, Брусничка.
«У Донецьку замість АТБ тепер «перший республіканський супермаркет». У супермаркетах Амстор і Обжора також начебто господарюють інші люди, оскільки картки постійного клієнта там вже не діють», – розповідає мешканка Донецька Вікторія.
У ЛНР у захоплених магазинах АТБ організували супермаркети «народні».
За словами Вікторії, в Донецьку зараз переважно працюють невеликі магазини, та й то в них більша частина полиць порожні.
«У супермаркетах багато прилавків взагалі закриті, обгороджені стрічками», – каже вона.
Вікторія розповідає, що в магазинах можна купити хліб, заморожене м'ясо, а ось молочка то буває, то ні, і винятково місцевого виробництва.
Місцеві підприємства у зв'язку з обмеженнями на переміщення вантажів також зазнають збитків. Адже крім того, що вони не можуть вивезти свою продукцію, вони не можуть ввезти складові для виробництва
Місцеві підприємства у зв'язку з обмеженнями на переміщення вантажів також зазнають збитків. Адже крім того, що вони не можуть вивезти свою продукцію, вони не можуть ввезти складові для виробництва.
Через дефіцит сировини не працює на повну потужність і навіть не справляється із замовленнями з окупованої території компанія з випуску заморожених продуктів Геркулес. Зменшили оберти і працюють тільки на ринки окупованих територій м'ясокомбінати Щирий кум (Горлівка), молокозавод Марічка (Донецьк), виробник соусів МакМай (Макіївка), компанія з виробництва пива Ефес Україна та ін.
Взяти змором
Але, схоже, постанова № 27 була не першим і далеко не єдиним «обмеженням» для жителів тимчасово окупованих територій і компаній, які там працюють. Останнім часом у двох найбільших фракціях у парламенті (Народного фронту і Блоку Петра Порошенка) все більше депутатів наполягають на зупиненні будь-яких контактів між сторонами конфлікту на сході.
Зокрема, 2 червня лідер фракції БПП Юрій Луценко у своєму акаунті у Facebook закликав депутатів встановити економічну блокаду окупованих територій і створити зону пріоритетного економічного розвитку на території звільнених районів Донбасу.
А днем пізніше 14 народних обранців, включаючи першого віце-спікера Андрія Парубія, зареєстрували законопроект № 2004а, який пропонує поширити дію низки положень закону Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, які раніше поширювалися лише на Крим, також на контрольовані сепаратистами райони Донбасу.
Автори законопроекту вважають, що прийняття документа дозволить ще більше підсилити контроль над переміщенням осіб та вантажів через тимчасово окуповану територію і допоможе побороти корупцію, яка, за їхніми ж словами, має місце в зоні АТО.
«Сьогодні будь-який чиновник на свій розсуд може визначати, чи можна пустити той чи інший вантаж. Звідси з'являються великі передумови для корупції. Поки це не буде регламентовано законом, ми будемо давати поле для корупції», – заявив 7 червня в прямому ефірі Подробиць тижня Парубій.
Минулого тижня у владних колах подейкували, що транспортне сполучення України з «ДНР» може бути заблоковано вже на цьому тижні.
Зворотний ефект
Водночас більшість експертів вважають заяви Луценка та інших депутатів не більш ніж популізмом і спробою натиснути на Москву в чергових переговорах. Адже, на їхню думку, повністю зупинити пересування товарів і людей на Донбасі неможливо.
Тотальної блокади не буде. Обмін товарами все одно відбувається. Якщо його обмежать остаточно, стане процвітати контрабанда
«Думаю, тотальної блокади не буде. Обмін товарами все одно відбувається. Якщо його обмежать остаточно, стане процвітати контрабанда. Адже є очевидні потреби, а отже створюватимуться шляхи, як ці потреби задовольнити», – заявив політолог Євген Золотарьов.
Як приклад експерти наводять Крим, який Україна нібито блокує.
«Українські товари як потрапляли, так і потрапляють до Криму. Правда, вже через територію Росії та Білорусі, що збільшує ціну на них вдвічі-втричі», – зазначає Сергій Голуб, партнер компанії Активи Криму.
Деякі фахівці не заперечують, що саме вільний пропуск вантажів через кордон між Росією і Донбасом у разі введення повної блокади з боку України може призвести до того, що території, які контролюють «ДНР» і «ЛНР», дійсно потраплять в обійми сусіда
До речі, деякі фахівці не заперечують, що саме вільний пропуск вантажів через кордон між Росією і Донбасом у разі введення повної блокади з боку України може призвести до того, що території, які на цей момент контролюють «ДНР» і «ЛНР», дійсно потраплять в обійми сусіда.
«Росія спокійно пропускає вантажі через свій кордон. Зі свого боку пропускають їх і терористи, зокрема через пропуски Успенка, Новоазовськ та інші», – розповідає співробітник Донецької облдержадміністрації, який попросив не називати його імені.
А щоб завезти машину м'яса з України, за його словами, на українському кордоні підприємці повинні викласти 200 тис. грн хабара, частину якого потім віддають сепаратистам. У підсумку м'ясо, яке доїжджає в «ДНР» і «ЛНР», як, втім, й інші продукти, виходить золотим.
«У Донецьку 1 кг м'яса коштує 120 грн, заморожена курка – 70 грн, куряче філе – 90. Що стосується овочів і фруктів, то огірки у нас коштують 25 грн, полуниця – мінімум 50. Днями я купувала також ряжанку і кефір по 1 л, так заплатила за все 35 грн», – наводить приклад Вікторія і додає, що вартість продуктів харчування зростає в Донецьку практично щодня.
У свою чергу, донецький чиновник зазначає, що в «ДНР» завозять саме російські товари. І хоча вони невисокої якості, це не заважає російським постачальникам поступово завойовувати трьохмільйонним ринок, на якому донедавна з успіхом працювало багато українських виробників.
«Росіяни із задоволенням захоплять цей ринок і будуть із задоволенням торгувати на ньому і непогано заробляти. Це деморалізує проукраїнськи налаштованих людей на окупованих територіях. Нам, навпаки, потрібно забезпечити максимальні гуманітарні, економічні, культурні та інформаційні зв'язки, щоб потихеньку переманювати місцеве населення на свій бік, зробити їх нашими союзниками в боротьбі із сепаратистами і Росією. Блокада Донбасу самій Україні не принесе ніяких дивідендів, крім політичних», – висловив свою точку зору на можливість блокади в коментарі порталу Главное Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики.
Можливі жертви
Ще один момент, який не враховують поборники блокади тимчасово окупованих територій, – це відповідна блокада з боку сепаратистів, яка, в свою чергу, робить заручниками понад 5 тис. підприємств, що працюють тільки в Донецькій області.
Як зауважив ще в квітні екс-глава Донецької військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко, якщо зупинити роботу цих підприємств, то постраждають і ті, які розташовані на українській території.
«В Україні шість електростанцій, починаючи зі станцій у Луганській області і закінчуючи електростанцією в Київській області, працюють на антрациті, який на неокупованих територіях не видобувається. Тому, якщо Україна не зможе вивозити вугілля з окупованих територій, його доведеться купувати в тій самій Росії. І наскільки це доцільніше, ніж купувати вугілля в «ЛНР», я не знаю. Тим більше що, швидше за все, це буде все те саме українське вугілля», – наводить приклад Олександр Паращій, керівник департаменту аналітики компанії Concordе Capital.
Зі ще більшими труднощами, ніж зараз, за словами Паращія, зіткнуться металургійні підприємства, адже у них виникне дефіцит коксівного вугілля. І якщо зараз його вивезенню заважають великі проблеми з логістикою, то з введенням блокади вугілля можуть не давати вивозити в принципі.
«Ми обмежені в поставках коксівного вугілля з Краснодона, оскільки єдиний маршрут його транспортування (Родакове – Сентянівка – Красний Лиман) постійно зазнає обстрілу. Проблеми з логістикою збереглися на низці інших підприємств. Наприклад, АКХЗ міг би нарощувати виробництво, але ми стикаємося з труднощами під час відвантаження його продукції. З трьох напрямків залізниці (Очеретине, Ясинувата, Донецьк) на цей момент доступно тільки одне – Очеретине», – розповіли Корреспонденту в групі Метінвест Ріната Ахметова.
До слова, у прес-службі Метінвесту повідомили, що багато підприємств групи продовжують працювати в зоні АТО і ведення бойових дій. На території, підконтрольній «ДНР» і «ЛНР», опинилися Єнакіївський металургійний завод і його макіївська філія, Харцизький трубний завод, вугільне об'єднання Краснодонвугілля, Інкор і Ко, Комсомольське рудоуправління.
«Через військовий конфлікт більшість підприємств групи вимушено знижували потужності виробництва. Єнакіївському метзаводу і його макіївській філії довелося тимчасово зупинитися. Більше місяця простоював Харцизький трубний завод. Більше дев'яти місяців не може стабільно працювати Краснодонвугілля», – зазначили в прес-службі.
«Тому треба сто разів подумати, вводити блокаду чи ні. Все одно підприємства працюють, все одно продукція вивозиться і ввозиться двома шляхами – або контрабандою, або через кордон з Росією. Але при цьому податки платяться Росії, з якою ми нібито і воюємо», – зауважує вищезгаданий донецький чиновник.
***
Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.