Посівна нинішнього року була найважчою за багато років. Аграрії план виконали – українці будуть з соєю, але без гречки.
Практично із самого початку робіт у полях посівна нинішнього року з легкої руки міністра аграрної політики Олексія Павленка отримала прізвисько «аграрна АТО». І хоча жертв у цій операції було небагато, складнощів аграріям вистачало, пише Ірина Ходорова у №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року.
Високі витрати на обробку полів і посіви, скорочення посівних площ через військові дії на сході, високі ціни на паливо і низькі на агропродукцію – підстави для занепокоєння призвели до того, що на цей рік було заплановано скорочення на 11% посівів зернових і зернобобових. І представники бізнесу навіть боялися, що і цей план виявиться невиконаним.
Однак аграрії впоралися практично на 100%. У підсумку в червні міністерство сільського господарства США підвищило прогноз виробництва зернових в Україні у 2015 році майже на 1 млн т – до 56,1 млн порівняно з травневим прогнозом. На стільки ж прогнозують і збільшення експорту.
За оцінками USDA, на експорт Україна у 2015/2016 маркетинговому році зможе відправити 29,68 млн т зерна
За оцінками USDA, на експорт Україна у 2015/2016 маркетинговому році зможе відправити 29,68 млн т зерна. Приблизно так само оцінює ситуацію і Міністерство аграрної політики України – за даними чиновників, цього року реально зібрати близько 55-60 млн т. Урожай олійних культур, за прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу, може скласти приблизно 16 млн т. Це не дотягує до рекордів останніх двох років, коли Україна збирала понад 63 млн т зерна, а у 2013-му навіть встановила рекорд у 64 млн. Але результат все одно значно вище середнього.
Нові біди
Основною важкістю аграріїв минулої весни стала девальвація гривні. У порівнянні з минулим роком нацвалюта втратила в ціні більше половини, впавши з 12 грн за $ 1 до 22-24 грн.
Ще навесні, говорив Ярослав Левицький з компанії ПроАгро, вартість посівних робіт на 1 га оцінювали в 1,5-2,8 рази дорожче в порівнянні з минулим роком – якщо у 2014-му аграрії витрачали приблизно 2 тис. грн, то тепер від 3 тис. до 5,5 тис. грн. І в підсумку витрати на проведення посівної кампанії у 2015-му зросли в 1,7 рази і склали 63 млрд грн, заявив Павленко. При цьому аграрії витратили 54 млрд грн власних коштів і 8,9 млрд грн кредитних.
Витрати на проведення весняної посівної кампанії, прив'язані до долара (пальне, добрива, насіння, засоби захисту рослин), зросли разом з курсом, гривневі збільшилися приблизно на 20%, порахували в Агротрейді.
«Через нестабільність валютного ринку ситуація може змінюватися. Наприклад, у структурі витрат минулорічної весняної посівної 11-15% статей були прив'язані до гривні. У цьому році через стрибкоподібний курс долара гривнева складова витрат на весняні польові роботи скоротилася до 8-10%», – каже директор агропромислового департаменту групи Олександр Воскобойников.
За словами експерта, тільки укладення договорів в кінці 2014-го з виробниками та дистриб'юторами дозволило компанії законтрактувати необхідний обсяг насіння та засобів захисту рослин за торішніми цінами і підстрахувати кампанію.
Так вчинили, впевнений директор компанії ПроАгро Микола Верницький, практично всі великі холдинги. Окрім, напевно, тих, що розташовані поблизу зони АТО. Там, крім ударів по гаманцю, аграріям довелося терпіти й удари по полях.
За оцінками FAO, через бойові дії фермери втратили близько 530 тис. т ячменю і 300-400 т соняшнику. Крім того, обстріли пошкодили ферми, теплиці, сади і техніку
Для фермерів, які перебувають по обидва боки від лінії фронту, це була найважча в історії останніх десятків років посівна. За оцінками FAO (Food and Agriculture Organization – організація в ООН, що займається продовольством), через бойові дії вони втратили близько 530 тис. т ячменю і 300-400 т соняшнику. Крім того, обстріли пошкодили ферми, теплиці, сади і техніку.
Ще однією проблемою стали міни на полях.
«Наш район був у зоні бойових дій, і на багатьох полях залишилися снаряди. Навесні був випадок, коли наш тракторист зачепив край одного. На щастя, залишився живий», – розповідає Едуард Левітов, фермер з Артемівського району Донецької області.
Загалом, за оцінками Мінагрополітики, втручання саперів зажадали 22,3 тис. га угідь у Донецькій, і 10,6 тис. га в Луганській областях. Про 485 тис. га в Донецькій і 196 тис. га в Луганській областях, розташованих на підконтрольній «ЛНР/ДНР» території, напевно нічого не відомо. Хоча керівництво самопроголошених республік також оголосило про кінець посівної.
Зміна вектора
Посіви не тільки скоротилися на 11%, але й істотно змінили свою структуру в порівнянні з 2014-м. Як повідомляє Мінагрополітики, площа сівби кукурудзи скоротилася на 11%, гречки – на 13%, зате площі під рисом компанії наростили на 16%. Зросли посіви олійних культур: площі під соняшником збільшені на 2%, а сої – на 19%.
Площа сівби кукурудзи скоротилася на 11%, гречки – на 13%, зате площі під рисом компанії наростили на 16%, а сої – на 19%
Соя в нинішньому сезоні взагалі стала несподіванкою – вперше в Україні площі під її посівами зайняли понад 2 млн га. Деякі компанії навіть зробили її флагманом виробництва. Високі ціни, простота у вирощуванні і можливість вдало замістити нею інші культури привертають до сої увагу. Наприклад, один з найбільших українських агрохолдингів, Мрія, під час сівби ярих відвів найбільше місця саме сої – понад 20 тис. га.
Такі зміни, пояснює Павленко, викликані погодними умовами – склалися сприятливі погодні умови для перезимівлі озимих і їхнього весняного розвитку, а навесні аграрії затрималися з посівною через інтенсивні опади, і зливи не дали посіяти ранні зернові в оптимальні терміни.
«Низька світова ціна на кукурудзу в поточному сезоні знизила її привабливість для аграріїв. Відповідно, посівні площі під кукурудзу скоротилися стосовно минулого року на 250 тис. га», – додає аналітик компанії Фенікс-Агро Валерія Пекін.
Царицею українських полів залишається пшениця – під урожай 2015 року нею засіяли 6,8 млн га, що склало понад 45% у структурі посівів зернових
Згідно з даними експерта, царицею українських полів залишається пшениця – під урожай 2015 року нею засіяли 6,8 млн га, що склало понад 45% у структурі посівів зернових.
Однак навіть культури, які аграрії посіяли на великих площах, можуть дати менший урожай.
«Усі гравці ринку очікують зниження врожайності через економію на посівних матеріалах і добривах, які стали цього року надто дорогими за рахунок девальвації нацвалюти», – додає Пекін.
За словами Воскобойникова, вони скоротили споживання добрив приблизно на 25%, і приблизно так само чинили й інші відомі їм компанії.
Скорочення посівів і зниження врожайності напевно приведе до дефіциту гречаної крупи в майбутньому сезоні, передбачають експерти
Скорочення посівів і зниження врожайності напевно приведе до дефіциту гречаної крупи в майбутньому сезоні, передбачають експерти. На думку комерційного директора компанії Агро Поділля Любові Івченко, площі під гречкою зменшуються вже кілька років – наприклад, якщо у 2012 році було засіяно 238,1 тис. га, то у 2014-му тільки 167 тис. га. Гречка поступається іншим, більш рентабельним культурам.
«Напевно восени буде чергове подорожчання крупи. Вона вже стає не по кишені більшості споживачів», – каже Івченко.
Ситуацію ще погіршить те, що активним імпортером української гречки виступає Росія, чий внутрішній ринок готовий запропонувати за гречку більшу ціну, ніж український.
За що продати?
Втім, навіть суперрентабельна ще кілька років тому кукурудза втрачає свої позиції.
«Що вбило ціну на кукурудзу і цукор? Це біоетанол. Низька ціна на нафту невигідна сільському господарству. Бразилія, яка є восьмою країною у світі з видобутку нафти і при цьому виробляє біоетанол з цукрової тростини, тепер знову вироблятиме з неї цукор. А цукровий буряк ніяк не може змагатися з тростиною – там два врожаї на рік, зовсім інші витрати», – заявляв на конференції Олег Бахматюк, власник компанії Укрлендфармінг, у складі якої є декілька цукрових заводів, які компанія зараз призупинила.
Як розповів Бахматюк у коментарі сайту аgravery.com, якщо виробництво біоетанолу продовжить згортатися і далі, то ціни будуть падати ще більше.
«У 2010 році ми продавали кукурудзу на FOB по $ 300 і казали, що це не багато. У 2014-му – по $ 240 і також були впевнені, що це дуже низька ціна. Зараз продаємо по $ 162, і це пік цін», – нарікав він навесні.
При цьому ціни можуть ще знизитися: у світі прогнозується високий урожай зерна, і ринок буде перенасичений. Але, за даними FAO, вже до вересня-жовтня ціни можуть піднятися ще на 20-30%. Зростання попиту з боку Південно-Східної Азії, Африки та Близького Сходу стимулюватиме збільшення цін у середньому на 3-5% на рік, передбачають експерти української Аграрної біржі.
***
Цей матеріал опубліковано в № 24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.