Олексій Плотніков вважає, що ситуацію з боргами в Греції і в Україні порівнювати не варто
Олексій Плотніков, заслужений економіст України, доктор економічних наук, професор відповів на питання Корреспондента.
Матеріал розміщено у №26 видання від 3 липня 2015 року.
1. За яким сценарієм може відбутися дефолт у Греції?
- Зважаючи на те, що було оголошено урядом Греції, а також заяви Єврокомісії, які вона зробила ввечері 30 червня, дефолт у цій країні буде жорсткий – за аргентинським сценарієм. Адже Греція відмовляється від виплати всіх зовнішніх боргів, включаючи приватні борги, борги Міжнародному валютному фонду та іншим міжнародним організаціям. Ситуація ускладнюється ще й тим, що Греція – країна Євросоюзу. Країна, на яку поширюється єдиний бюджет ЄС, а фінансовий сектор регулюється нормами європейського центробанку. Тому дефолт Греції безпрецедентний у першу чергу з цієї точки зору.
2. Проблеми в Греції почалися після того, як країна не досягла угоди з міжнародними кредиторами про продовження фінансування. Україна зараз також не знаходить спільної мови з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу, внаслідок чого не може отримати черговий транш від МВФ. Ми повторимо долю Греції?
- Проблеми в Греції почалися ще за старого уряду і ще більше посилилися після парламентських виборів, коли новий парламент сформував кабінет міністрів. Це країна, яка традиційно викликала нарікання у старих членів Євросоюзу з точки зору і фінансової політики, і мінімальних зарплат, і завищеної допомоги з безробіття, і з цілої низки інших позицій.
Тому проводити аналогії з Україною в цьому випадку не варто. У нас йдуть переговори про реструктуризацію зовнішнього боргу з приватними кредиторами. Ми абсолютно не відмовляємося від відносин з МВФ та іншими міжнародними організаціями. Навіть більше, МВФ підтримує Україну в переговорах з реструктуризації. Таким чином, дефолту за аргентинським сценарієм у нас не буде. А якщо Україна і відмовиться обслуговувати борги приватних кредиторів, то це будуть суто технічні збої, не більше. Долю Греції ми навряд чи повторимо.
3. Що спричинить технічний дефолт в Україні?
- Україна досить жорстко прив'язана до МВФ. Відносини з фондом у нас не перериваються, ресурси від нього продовжують надходити. Тому технічний дефолт торкнеться лише відносин з приватними кредиторами. Після того як ми відмовимося виплачувати їм борги, інші потенційні кредитори розумітимуть, що таке може статися і з ними. Але знову-таки за нинішньої влади приватні кредитори не особливо й пригнуть приходити в Україну. Тому відчутних втрат не буде.
Ну, а в іншому ... Я не думаю, що хтось буде заарештовувати майно України, що міститься за її межами. Так, приватні кредитори можуть подати до суду, але судовий процес буде тривалий і навряд чи принесе відчутні результати. Трохи може ослабнути гривня. Але це буде швидше ситуативна паніка, яка і так виникає у нас час від часу.
4. А криза в Греції здатна якось вплинути на курс гривні? Адже він послабить позицію євро щодо долара, а наша валюта прив'язана до останнього.
- Те, що євро подешевшає щодо долара, – це можливо. Але в принципі і без Греції були прогнози, що на початок 2016-го ці валюти зрівняються. Можливо, дефолт Греції прискорить цю тенденцію. У кожному разі в Україні основна валюта – долар, а він свої позиції не втрачає.
5. Чи є в Україні якісь структури, які пов'язані з Грецією і можуть постраждати під час дефолту цієї країни?
- У нас є грецький банк, але він зареєстрований як український зі 100%-вим іноземним капіталом. Це не дочірній банк, не філія грецького банку. Тому навіть якщо в Греції впаде вся фінансова система, це на його діяльності не позначиться. Що стосується транснаціональних корпорацій, то вони до нас із Греції не приходили.
***
Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.