Опитані ВВС Україна експерти вважають, що причин для панічних настроїв немає.
Український уряд вживає зусиль для того, щоб домогтися реструктуризації боргів перед приватними кредиторами і не оголошувати дефолт - неспроможність повертати отримані кредити. Цього тижня має відбутися черговий раунд переговорів між Міністерством фінансів України і кредиторами про відстрочку виплати понад 15 млрд. доларів.
Слово "дефолт" усе частіше лунає не лише від урядовців та економістів, а й від пересічних громадян, які побоюються знецінення гривні та інших негативних наслідків для економіки країни, які зачеплять їхні родини.
Опитані ВВС Україна експерти вважають, що причин для панічних настроїв немає і що навіть оголошення дефолту не позначиться на гаманцях українців. Але вони також кажуть і про ризики, поки що - потенційні.
Чому дефолт "теоретично можливий"
До кінця 2015 року Україна має сплатити понад 15 млрд. доларів боргу за кредитами, які надали попередні роки міжнародні комерційні кредитори. Український уряд наполягає на реструктуризації цих виплат і обіцяє сплачувати борги за іншими кредитами - Міжнародному валютному фонду та офіційним кредиторам.
Мінфін попередив, що може скористатися наданим йому правом запровадити мораторій на виплату боргів приватним позичальникам, якщо із ними не буде досягнуто домовленості. Потребу у реструктуризації уряд прояснює складною економічною ситуацією через конфлікт на Донбасі.
У відповідь на прохання України кредитори пропонують використовувати на погашення зовнішніх боргів валютні резерви, але уряд не згоден із такою пропозицією.
"Політика українського уряду має повну підтримку як МВФ, так і країн "великої сімки", - заявляла Наталія Яресько, запевняючи, що інші кредитори України готові надавати фінансову допомогу, навіть якщо Києву не вдасться домовитися із приватними позичальниками. Зокрема, міністр повідомляла, що до кінця липня МВФ обіцяє надати Україні транш у сумі 1,7 млрд. доларів.
Переговори про реструктуризацію комерційних боргів мають продовжитися цього тижня. Наталія Яресько заявляла, що у разі, якщо домовитися не вдастся, дефолт, тобто оголошення про неспроможність виплати боргів, "теоретично можливий".
Відкритою лишається і проблема боргу у 3 млрд. доларів, які Україна отримала від Росії наприкінці грудня 2013 року. Міністр фінансів заявляла, що до російського боргу Київ ставиться так само, як і до всіх інших зовнішніх боргів. Водночас Москва заявляла, що не погодиться на будь-яку реструктуризацію й очікує повних і вчасних виплат за цим боргом до грудня поточного року.
Політичний чинник - вирішальний?
Опитані ВВС Україна економічні експерти вважають, що навіть у разі, якщо Україна не домовиться із приватними кредиторами про реструктуризацію боргу, наслідків для пересічних громадян від технічного дефолту очікувати не варто. Хоча вони й кажуть про деякі гіпотетичні ризики.
Економісти сподіваються, що урядові все ж вдасться домовитися й Україні не доведеться в односторонньому порядку відмовлятися від сплати боргів. Для таких сподівань, кажуть вони, є чимало підстав.
"Так звана м'яка реструктуризація, думаю, відбудеться. Тут є і політичний чинник, і підтримка міжнародних фінансових інституцій та урядів найвпливовіших країн. Усе це грає на користь України. Тому як основний сценарій я би розглядав ситуацію, коли Україні вдасться домовитися", - сказав ВВС Україна директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Економіст Центру соціально-економічних досліджень Case Україна Юлія Шибалкіна вважає, що нинішні дії уряду можна оцінювати позитивно.
"Якщо все рухатиметься так, як зараз, то я не думаю, що населенню є чого боятися. Маю на увазі активну позицію Мінфіну на переговорах із кредиторами. Але якщо й станеться дефолт, то МВФ та інші міжнародні структури кредитуватимуть Україну й надалі. Україна пройшла найскладніший період. У багатьох країнах реформи починалися тоді, коли дефолт вже стався. В Україні таким рубежем, на мою думку, був Майдан. Після Майдану НБУ відпустив гривню, вона зміцнилася (після різких скачків курсу. - Ред.) і стабілізувалася. Звісно, ми не можемо говорити, що Україна є державною зі стабільною економікою, але ситуація значно краща, аніж рік тому", - сказала Юлія Шибалкіна у коментарі ВВС Україна.
"Ви дефолту не помітите"
Якщо дефолт таки буде оголошений, то, наголошує доктор економічних наук Олексій Плотніков, це будуть відносини держави із кредиторами, що навряд чи впливатиме на споживчий ринок і на курс долара.
"Я не виключаю психологічного фактора, появи паніки. Але повторюю: ситуація із кредиторами не є тим об'єктивним чинником, який мав би призвести до таких наслідків. Щодо курсу долара, то багато років він був фіксованим, зараз політика НБУ - це вільний курс. До таких коливань ми маємо пристосуватися і звикнути, бо це відбуватиметься і надалі. Якщо дефолт буде оголошений, то коливання теж можуть бути, але коли споживчий ринок побачить, що нічого надзвичайного немає, курс повернеться у межі того, з якого він ріс", - каже Олексій Плотніков.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин також вважає, що у разі відмови від сплати боргів Україна втратила б певні рейтинги й імідж надійного платника.
"А отже, можуть скоротитися обсяги інвестицій, як наслідок - втрата доходів, втрата робочих місць. Але - наголошую, це - потенційні втрати", - сказав Василь Юрчишин.
"Мені не дуже імпонує позиція Мінфіну, мовляв, "ви дефолту навіть не помітите, - зазначає економіст із Case-Україна Юлія Шибалкіна. - Це занадто оптимістично. Буде, очевидно, певний ажіотаж серед населення, можливо, люди підуть у банки знімати гривні і міняти на долари, і це може трохи послабити національну валюту. Але прогнозувати, як саме вона девальвуватиме, важко, оскільки все залежатиме від того, як уряд аносує цей дефолт і як населення на це відреагує. Тому тут необхідна обережність і адекватні, публічні пояснення людям".
На думку Юлії Шибалкіної, більш очікуваними є негативні наслідки не для пересічних громадян, а для приватних компаній - у разі припинення переговорів й оголошення дефолту в односторонньмоу порядку.
"Хоча у світі на політичному рівні розуміють, що відбувається в Україні, але бізнес є бізнес, це - їхні гроші. Тому дефолт вплине більше не на населення, а на приватні компанії. Українським компаніям і так важко залучати іноземний капітал, а у разі оголошення дефолту їм стане ще важче", - сказала ВВС Україна експерт.
Водночас, економічні експерти сходяться на тому, що найскладнішими можуть виявитися переговори про повернення 3 млрд. доларів боргу Росії.
"Не виключено, що ці кошти доведеться повертати за рахунок міжнародних валютних резервів. Вони, відповідно, скоротяться. І це може стати певним психологічним чиннником у суспільстві", - додає Василь Юрчишин.
Грецькі уроки
Президент Петро Порошенко вважає, що порівнювати ситуацію в Україні з тією, що була у Греції перед оголошенням дефолту, недоречно.
За його словами, українська і грецька влада демонструють "принципово різну поведінку".
"Я хочу вам продемонструвати відмінність, що робить українська влада і що - грецький уряд. Ми за цей рік консолідували допомогу і солідарність усього світу навколо України - своєю відповідальною і ефективною політикою. Греція внаслідок своєї не дуже відповідальної поведінки опинилася в ізоляції, коли вона намагалася шантажувати Єврокомісію", - сказав президент в інтерв'ю телеканалу "Україна".
Петро Порошенко також сказав, що Греція мала майже необмежений доступ до ресурсів Європейського центробанку, до програм ЄС, які передбачені лише для країн-членів і які в десятки разів перевищують ті можливості, на які може розраховувати Україна.
"В умовах війни, в умовах агресії, в умовах анексії, в умовах виведення 25% промислового потенціалу, в умовах вимушеного зростання видатків на оборону, ми вийшли на позиції, коли ми не допустили заборгованості із зарплат, із пенсій. І це демонструє принципово різну поведінку", - наголосив Петро Порошенко.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин також вважає, що порівнювати Грецію й Україну навряд чи можна.
"Передусім тому, що Греція є членом Євросоюзу. Кілька років тому їй вже надавали допомогу - понад 30 мільярдів євро. Зараз також ідеться про 15-20 млрд. євро допомоги. Масштаби зовсім інші. Окрім того, Україна мусить захищатися від великої зовнішньої агресії. А Греція перебуває у відносно комфорних умовах", - сказав Василь Юрчишин.
Водночас, він каже, що події у Греції мають бути уроком для всіх країн, у тому числі для України: "Те, що там відбувається, має сенс і значення саме як демонстрація того, що коли країна починає жити не за ресурсами, перестає опікуватися державними фінансами, то незалежно від того, в якій системі вона перебуває, їй дуже легко скотитися до кризи, в якій зараз опинилася Греція".
Джерело: ВВС Україна