RU
 

Рятуючи активи. Як близькість зони АТО вплинула на бізнес Дніпропетровщини

Корреспондент.biz,  25 серпня 2015, 14:09
0
706
Рятуючи активи. Як близькість зони АТО вплинула на бізнес Дніпропетровщини
Фото: nf.dp.ua
Близькість до АТО внесла суттєві корективи у розвиток бізнесу на Дніпропетровщині

Сусідство із зоною АТО внесло істотні корективи в стратегію ведення бізнесу олігархів в Дніпропетровській області.

Тепер головне завдання – не стільки розвиток, скільки виживання, пишуть Ольга Марійко й Олена Романюк у №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року.

Дніпропетровська область – один з базових регіонів для бізнес-імперій доброї половини топ-10 найбагатших людей України. Машинобудування, банкінг, гірничодобувна та хімічна промисловість, сільське господарство, металургія, нерухомість – ось далеко не повний перелік сфер інтересів українських олігархів в області: Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського та інших учасників групи Приват (Геннадія Боголюбова, Геннадія Корбана, Олексія Мартинова, Михайла Кіпермана), Віктора Пінчука, Вадима Єрмолаєва, Сергія Касьянова, Сергія Тігіпка. Всі вони вже не перший рік «тісняться» в регіоні, який здобув собі славу промислового серця України із сільським господарством, що розвивається.

Рінат Ахметов: з Донбасу на Кривбас

Підприємства Ахметова в Дніпропетровській області представлені у сферах, які за останній рік найбільше постраждали від подій, що відбуваються в економіці та політиці України. Це ритейл, ПЕК, гірничо-металургійна, телекомунікаційна, банківська, медійна галузі, сфера нерухомості. І хоча структура групи вибудувана за незалежними один від одного напрямками, системно вони продовжують страждати через нестачу обігових коштів, сировини й обмеженого доступу до центрів прийняття рішень у владних кабінетах. Війна на Донбасі завдала серйозної шкоди бізнес-вертикалі СКМ, що процвітала за часів Віктора Януковича.

Найбільш уразливим на сьогоднішній день залишається металургійний дивізіон групи Метінвест з його гірничо-рудними і металургійними підприємствами

Найбільш уразливим на сьогоднішній день залишається металургійний дивізіон групи Метінвест з його гірничо-рудними і металургійними підприємствами. Зокрема, найбільш істотні втрати несе найбільший з криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів групи – Північний ГЗК, який у першому півріччі 2015 року задекларував майже півмільярда гривень збитків, що в порівнянні з майже двомільярдними торішніми прибутками дає розуміння всієї серйозності ситуації. Крім того, складності відчувають й інші підприємства групи в Кривбасі – Центральний та Інгулецький ГЗК.

До слова, саме ГЗК Кривбасу дали колись старт кар'єрі нинішнього нардепа від Опозиційного блоку та кандидата в мери Дніпропетровська Олександра Вілкула, а його батько Юрій є мером Кривого Рогу. Залізорудні активи Кривбасу також стали базою для створення «криворізького анклаву», який став «колискою» дніпропетровських екс-регіоналів перед їхнім сходженням на керівні посади регіону й держави.

Навесні минулого року в Кривий Ріг завбачливо евакуювала виробничі потужності також Corum Group Ахметова, яка спеціалізується на гірничовидобувному бізнесі. Група втратила три заводи в зоні АТО. Підприємства та офіси з Донецька та Горлівки довелося перевести в Кривий Ріг, Дружківку і Харків, а центральний офіс – у Київ. Але переїзд підприємств, схоже, не завадив розвитку бізнесу компанії. На офіційному сайті Corum Group повідомляється, що в першому півріччі 2015-го консолідована виручка групи зросла на 12,6% в порівнянні з другим півріччям минулого року.

Ігор Коломойський: політика і бізнес

Період губернаторства Коломойського в Дніпропетровській області не сильно сприяв нарощуванню капіталу олігарха в регіоні. Виняток становлять хіба що активи одіозного Олега Царьова, окремі з яких, за чутками, непомітно перекочували під «зовнішнє управління» приватівської команди.

Що стосується основних активів Коломойського, то губернаторство олігарха швидше допомогло їм залишитися на плаву, ніж процвітати.

Приміром, Приватбанк, головний офіс якого розташований у Дніпропетровську, як і інші банки, не уникнув інфляційних та окупаційних витрат. З початком анексії Криму та бойових дій у зоні АТО банківський гігант втратив значну частину своїх відділень. Але от заяви про те, що війна Коломойського з Порошенком може призвести до націоналізації банку, навряд чи заслуговують уваги.

Непогано йдуть справи й у промислових підприємств Коломойського в регіоні. Наприклад, дніпродзержинський Дніпроазот продовжує входити в десятку провідних підприємств хімічної промисловості України. Марганецький ГЗК у 2014 році практично наполовину збільшив виробництво марганцевого концентрату. А спільне дітище Пінчука та Коломойського – Нікопольський завод феросплавів – потішив приростом продукції з початку 2015-го майже на третину.

Дещо гірше ситуація на Орджонікідзевському ГЗК: він втратив одного з основних споживачів виробленого ним агломерату – Стахановський феросплавний завод, який опинився в зоні АТО. Втім, не виключено, що вихід на колишні обсяги виробництва підприємству досить скоро можуть дати договори на постачання концентрату в США.

Поправила свої справи й авіакомпанія Коломойського Дніпроавіа, яка ще недавно заявляла про банкрутство, яке їй загрожує. З початку серпня вона отримала право на здійснення досить вигідних рейсів Дніпропетровськ – Москва.

Віктор Пінчук: затягнути пояси

Позиції колись одного з найбільш впливових бізнесменів, корінного дніпропетровця Пінчука в області продовжують поступово «згасати». Якщо раніше його родинні зв'язки з екс-президентом України Леонідом Кучмою були чи не вирішальним чинником розширення бізнесу, то тепер дніпропетровські підприємства бізнесмена відчувають значні труднощі.

Наприклад, вже стала легендою історія про поділ між Пінчуком і Коломойським Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК). Нагадаємо, минулого року Пінчук звернувся з позовом до Високого суду Лондона, в якому попросив зобов'язати Коломойського і Боголюбова визнати, що вони володіють акціями КЗРК, будучи довірчими управителями на його користь. І, звичайно ж, відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою Приват, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за цей період. За даними українських ЗМІ, джерела в оточенні Пінчука оцінюють виплати від $ 800 млн до $ 2,5 млрд.

Продовжують підраховувати збитки і в корпорації Інтерпайп. Зокрема, Новомосковський трубний завод, який входить до корпорації, у 2014 році показав зменшення доходів на чверть, а Нижньодніпровський трубопрокатний завод – на 6%.

На заводі Дніпровагонрембуд справи, схоже, також ідуть погано – йдеться про скорочення близько 80% співробітників.

Сергій Касьянов: земля годує

Відомий дніпропетровець Сергій Касьянов, який встиг навіть кілька місяців побувати в кріслі дніпропетровського губернатора, спочатку пробував себе в хімічній промисловості та ритейлі. Але пізніше він почав вибудовувати свою агрокорпорацію KSG Agro, ставши не тільки великим землевласником, а й власником сільгоспвиробництва замкненого циклу.

Сьогодні акції KSG Agro котируються на Варшавській фондовій біржі, а показники розвитку бізнесу є досить успішними. Восени 2014 року керівництво холдингу презентувало нову стратегію розвитку, де пріоритет надається свинарству, переробці, виробництву біопалива та борошна.

До слова, торік ім'я Касьянова фігурувало у скандальній історії, пов'язаній з рейдерським захопленням агрофірми Чумаки в Дніпропетровській області. Тоді, щоб уникнути скандалу, компанія Касьянова поспішила заявити, що передає корпоративні права ТОВ СГП Чумаки групі Дніпрагро, яка, втім, як виявилося, належить Василю Астіону, бізнес-партнеру Касьянова.

Вадим Єрмолаєв: недоступне вино

Як й інші титани дніпропетровського бізнесу, Єрмолаєв, співвласник торгово-промислової корпорації Алеф, має інтереси в різних сферах – нерухомості, девелопменті, агробізнесі, банківському бізнесі, виноробстві.

Останні два напрями досить сильно постраждали торік. Зокрема, чотири з п'яти виноробних заводів компанії Алеф Віналь були розташовані в Криму. На підконтрольній Україні території залишається лише завод з розливу вин і коньяків Атлантіс.

У вересні 2014 року була також введена тимчасова адміністрація в АктаБанк Єрмолаєва, а вже в січні 2015-го почалася процедура його ліквідації.


Другий ешелон

Крім бізнесу великих олігархів, Дніпропетровська область може похвалитися успішними проектами середніх підприємців

Своє виробництво в Дніпропетровській області зосередила компанія SIGroup, яка донедавна була найбільшим виробником снеків в Україні (ТМ Мачо, Semki, Флінт, Козацька розвага, KartoFan, Морські, Red Pistachio, Fitto). Співвласниками цієї корпорації були бізнесмени Сергій Рибалка й Іван Омельченко. Правда, за останніми даними, колишні партнери розділили бізнес. А в пресі назва компанії фігурувала переважно в контексті обшуків СБУ і звинувачень у торгівлі зброєю, наркотиками і в шпигунстві.

Активно продовжує розвиватися на ринку України і дніпропетровська торговельна мережа АТБ, що належить Геннадію Буткевичу, Євгену Єрмакову і Віктору Карачуну. Незважаючи на те що мережа втратила значну частину бізнесу на сході, вона продовжує залишатися лідером за кількістю магазинів в Україні – за підсумками першого півріччя мережа налічувала 741 торгову точку.

Щоправда, цього року АТБ мало не націоналізували. Скандальний законопроект, що пропонує це зробити, у квітні зареєстрували 15 народних депутатів, більша частина яких представляли Радикальну партію Олега Ляшка. У самій мережі стверджували, що причина появи законопроекту – побутовий конфлікт між співвласником АТБ Буткевичем і власником компанії SIGroup Рибалкою, який зараз є депутатом Верховної Ради від Радикальної партії.

***

Цей матеріал опублікований в № 31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі
Загрузка...