Спроби київської влади впорядкувати ринок пересувного громадського харчування можуть призвести до зростання хабарів і цін на їжу.
Офіс Андрія розташований біля Золотих воріт у Києві, пише Ксенія Портна у №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Практично щоранку по дорозі на роботу він купує чашечку латте в одній з кількох автокав'ярень, що розмістилися в цій історичній частині міста.
«У нас в офісі є своя кавомашина і навіть повноцінна кухня з плитою, де можна приготувати каву на будь-який смак. Але в тому, щоб купити її по дорозі на роботу, є певний таємний сенс», – усміхається Андрій.
А ось його колега Юлія, навпаки, автокав'ярні оминає.
«Я їм не довіряю, – каже вона. – Читала, що були випадки отруєння, знаю, що не завжди дотримуються санітарні норми».
Ситуація на київському ринку пересувного громадського харчування так само неоднозначна, як і ставлення споживачів до цього виду послуг. На таких, як Юлія, посилається влада, роблячи офіційні заяви про необхідність навести лад у вуличній торгівлі. Для таких, як Андрій, у місті з'являються все нові і нові мобільні кав'ярні та снекові.
Влада нібито бореться з недобросовісним веденням бізнесу – випадками отруєння, вибухами і безладним паркуванням, а бізнес виступає проти адміністративного тиску, неможливості працювати за білими схемами та корупції
Влада нібито бореться з недобросовісним веденням бізнесу – випадками отруєння, вибухами і безладним паркуванням, а бізнес виступає проти адміністративного тиску, неможливості працювати за білими схемами та корупції.
У підсумку ситуація на київському ринку автокав'ярень і стрітфуду на колесах загалом нагадує захопливий довготривалий телесеріал, який з кожним днем стає все цікавіше і закінчуватися поки що не планує.
Боротьба за виживання
Минулі місяці ознаменувалися цілою серією пікетів і мітингів представників громадського харчування на колесах. Після чергових погроз заборонити роботу автокав'ярень в принципі чергову хвилю обурення викликали правила розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі, розроблені київською владою.
Відкриті онлайн-торги за 229 точок розміщення з наступним додаванням ще 100 – таку альтернативу, розроблену департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА, запропонували столичному бізнесу стрітфуду на колесах
Відкриті онлайн-торги за 229 точок розміщення з наступним додаванням ще 100 – таку альтернативу, розроблену департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА, запропонували столичному бізнесу стрітфуду на колесах. На думку влади, це повинно вивести ринок з тіні, очистити місто від надлишку таких точок торгівлі і поліпшити якість їхніх послуг.
«Ми виводимо роботу автокав'ярень з тіні і наводимо лад у сфері пересувної торгівлі. Підприємці повинні платити гроші до бюджету і законно здійснювати торгівлю у виділених для цього місцях», – заявив мер Києва Віталій Кличко.
Бізнес, який загалом виступає за наведення порядку, з конкретними запропонованими схемами не погодився. І 30 липня на зустрічі з мером і керівництвом профільних департаментів КМДА Асоціації мобільних кав'ярень вдалося відтермінувати проведення аукціону з розробленим планом до кінця літа і домогтися створення робочої групи за участю представників бізнесу для доопрацювання або навіть скасування цих нововведень.
За словами Олексія Бусаєва, заступника голови правління Асоціації мобільних кав'ярень, такими проектами влада реалізує винятково популістські цілі, імітуючи бурхливу діяльність перед виборами. На практиці це непрацездатна модель, яка викликатиме багато сумнівів й оскаржень через суд. І недостатня кількість виділених місць – одна з основних причин непрацездатності запропонованої схеми.
Теоретично зменшення кількості мобільних точок торгівлі покликане привести до збільшення конкуренції і, відповідно, поліпшення якості їхніх послуг. Практично реалії роботи в українській столиці є такими, що на виході ситуація в кращому разі не зміниться, в гіршому – ще більше посилиться.
«Це знищення малого бізнесу в зародку, – продовжує Бусаєв. – Виділених місць недостатньо. Зараз у Києві працює не менше 2 тис. точок, між якими почнеться нездорова боротьба за місця аж до фізичного насильства. Уявіть, людина три-чотири роки працює на одному місці, а аукціон виграє хтось інший. Чи віддасть вона місце, яке за правом вважає своїм? Ні! Ринок – він як живий організм, сам себе регулює».
Фото Дмитра Ніконорова
Олексій Бусаєв вважає, що більшість власників мобільних кав'ярень не повірить у чесність аукціону
Засновник мережі кав'ярень My Coffee Олександр Воєводін менш категоричний у своїх судженнях. На його думку, зменшення кількості місць вуличної торгівлі, безумовно, візуально очистить місто, дозволить проектам з довгостроковими перспективами і кращими умовами для відвідувачів бути стійкішими на ринку.
«Але я впевнений, що наші підприємці боротимуться до кінця, шукатимуть і знаходитимуть безліч законних лазівок, щоб розмістити свій об'єкт, наприклад, біля фасадів наявних супермаркетів, ТРЦ», – каже він.
Тим більше, за словами Воєводіна, до насичення ринку вуличних автокав'ярень ще далеко, і він наповнений умовно наполовину.
«Хоча очевидно, що вдалих місць для розміщення кав'ярень стає все менше», – додає експерт.
З погляду організатора фестивалю Вулична їжа Романа Тугашева, на столичному ринку мають бути присутні не менше 500 точок пересувної торгівлі. З них 50% - їжа (фудтраки) і стільки ж для торгівлі напоями (кава-машини). Проте загалом він оцінює ініціативу влади позитивно.
«Якщо до цього підійдуть з розумом, усе організують правильно, проведуть прозорий конкурс і допустять усіх учасників ринку, можна однозначно стверджувати про швидкі позитивні зміни в цій сфері», – вважає Тугашев.
Під «дахом»
Іронія полягає в тому, що саме у прозорість і чесність конкурсу багато учасників ринку не вірять.
«Суцільна корупція і грабіж, – так описує ситуацію на ринку Андрій Гетьманенко, генеральний директор ТОВ Мобільні торговельні комплекси. – Після нововведень нічого не зміниться доти, доки існуватиме можливість управління ринком шляхом адміністративного тиску на нього».
Формально в Україні відкрити такий бізнес нескладно. Потрібно оформити свідоцтво про реєстрацію підприємця, отримати висновок санітарно-епідеміологічної служби, техпаспорт автомобіля з відміткою про його переобладнання. А ще, додають учасники ринку, завжди мати напоготові конверт з грошима.
«Зараз корупція в цій сфері – основний механізм регулювання саме через відсутність законних інструментів», – каже Тугашев.
Сума «неофіційного платежу» для роботи у цій сфері варіюється від 2 тис. до 6 тис. грн на місяць залежно від формату, локації, грошового обігу, зв'язків і домовленостей з тими чи іншими інстанціями
За його словами, сума «неофіційного платежу» для роботи у цій сфері варіюється від 2 тис. до 6 тис. грн на місяць залежно від формату, локації, грошового обігу, зв'язків і домовленостей з тими чи іншими інстанціями.
«Такі платежі мали місце у наших партнерів, стягували їх різні підрозділи, – розповідає Воєводін. – І пов'язано це в першу чергу з тим, що немає чітко описаних законних норм, за яких вони можуть спокійно, чесно за законом працювати».
Підприємці готові платити майже будь-які податки, тільки б запрацювали чіткі та прозорі правила гри, вважає експерт.
«По суті, вартість законної оренди території, на якій розташовується точка, така сама, якщо не менша, ніж вартість хабара, яку доводиться платити, щоб нормально працювати. Тому я покладаю великі надії на те, що у випадку, коли місто даватиме дозволи для законного розміщення точки харчування, необхідність у хабарах просто відпаде і наявність законодавчої бази привабить більше учасників ринку і створить умови для здорової конкуренції», – зазначає Тугашев.
Воєводін розповідає, що, наприклад, на Манхеттені розіграш місць для об'єктів вуличної торгівлі відбувається щорічно на відкритих, справедливих і логічних умовах, а вартість ліцензій, зі слів місцевих очевидців, сягає $ 50-200 тис. на рік.
«У підсумку виграють усі: у підприємців немає незліченної безлічі конкурентів, городяни отримують чисті вулиці та високу якість послуг, держава – вагомий внесок у бюджет від ліцензій і податків, що надходять від цих компаній», – каже Воєводін.
Однак Бусаєв ставить під сумнів ефективність проведення аукціону для вирішення цього завдання в Києві.
«Після аукціону вартість хабарів може тільки зрости. Багато учасників ринку (70-80%) не підуть на аукціон і залишаться працювати «під прикриттям», – каже він.
Замість аукціону й оплати добровільного пайової участі асоціація пропонує ввести для роботи пересувних видів дрібнороздрібної торгівлі більш просту і зрозумілу схему оплати – паркувальними талонами на різні терміни
Тому замість аукціону й оплати добровільного пайової участі асоціація пропонує ввести для роботи пересувних видів дрібнороздрібної торгівлі більш просту і зрозумілу схему оплати – паркувальними талонами на різні терміни, які дозволять займатися торгівлею в будь-якій точці міста, де паркування не заборонене Правилами дорожнього руху. Коштувати такі талони можуть, наприклад, 1 тис. грн на місяць.
«У Європі використовують модель вуличної торгової ліцензії. Образно кажучи, купив патент на торгівлю кавою в місті – і торгуй де хочеш, де не порушуєш ні правил торгівлі, ні Правил дорожнього руху», – посилається Бусаєв на європейський досвід.
На його думку, така схема дасть київському бюджету близько 6 млн грн прямих надходжень на рік і залишить на ринку тільки сумлінних підприємців, які бажають працювати легально.
В іншому разі виграють ті, у кого є гроші. І напої подорожчають мінімум втричі, вважає експерт.
«Вже зараз каси впали вдвічі, ціни підскочили, а нові мережі продовжують з'являтися. Практично всі основні витратні матеріали купуються за долари, тому ціни на них зросли на 50-70%. Сьогодні можна говорити про виживання, а не про окупність», – ділиться Бусаєв.
У випадку вдалої реалізації проекту та відходу недобросовісних підприємців точки продажів, що залишилися, зможуть збільшити свої доходи.
«Швидше за все, їх прибуток зросте, це нескладно спрогнозувати, оскільки зі скороченням кількості пропозиції попит навряд чи зменшиться», – передбачає Воєводін.
За його даними, в середньому автокав'ярні заробляють 1,5-3,0 тис. грн на день.
«Все залежить від розміщення, потоку людей, якості і швидкості роботи баристи, обладнання, яке він використовує. Сьогодні цифри деяких автокав'ярень можуть сягати 8 тис. грн на день, але це винятково під час проведення фестивалів або продажу на перетині головних вулиць, з наявністю професійних суперавтоматичних машин, здатних дозволити готувати каву швидко та якісно», –каже Воєводін.
Крім того, експерт зазначає, що стрітуфуд на колесах прагнутиме утримати ціни. Інакше, якщо тарифи зрівняються зі стаціонарними точками, споживачі просто підуть у кафе.
У пошуках компромісу
У департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА наполягають на тому, що торги відбудуться в будь-якому випадку. І повідомляють, що з 11 серпня всі зацікавлені кияни-підприємці можуть зареєструватися для участі і відстежувати стан заяв з розміщення засобів пересувної торгівлі на сайті департаменту.
«Інформація про нові точки оновлюватиметься щодня, щоб охочі встигли ознайомитися з цікавими для них об'єктами. Торги відбудуться, як і планувалося, 28 серпня. У цей день ми запропонуємо підприємцям 229 місць», – пояснює директор департаменту Максим Кузьменко.
Чиновник вірить, що владі та бізнесу вдасться домовитися.
«До 25 серпня свої пропозиції напрацьовує робоча група, до складу якої ввійшли представники влади, громадських об'єднань і бізнесмени, які займаються пересувною торгівлею. Це означає, що компроміс буде знайдено. Однак це має бути дійсно зручне рішення, насамперед, для киян та гостей міста», – зазначає Кузьменко.
***
Цей матеріал опубліковано в №31-32 журналу Корреспондент від 21 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.