Усі ласі активи Запорізької області контролюють великі гравці.
У Запоріжжя історично склалося реноме молодшого брата Дніпропетровська, пише Геннадій Матвієнко у №33-34 журналу Корреспондент від 27 серпня 2015 року. Так було з часів СРСР, коли багато управлінців (наприклад, Леонід Брежнєв) розпочинали свій шлях у Запоріжжі, а потім переводилися на підвищення в Дніпропетровськ. Зараз ситуація схожа: в регіоні не залишилося сильних еліт запорізького походження.
Останньою з них можна назвати «індусів» (назва отримана від головного активу групи – Індустріалбанку). У групи була фактично безмежна влада у 2000-х, однак до нинішніх часів вона її повністю розгубила, хоча теперішній губернатор області, Григорій Самардак, – виходець саме з цієї групи.
В обласному центрі сконцентровано багато підприємств, унікальних не лише для України, але й для Європи
Головний інтерес інвесторів у регіоні становлять промисловість, енергетика й аграрний сектор. У першу чергу, звичайно, промисловість, адже в обласному центрі сконцентровано багато підприємств, унікальних не лише для України, але й для Європи. Але справа в тому, що майже всі місця вже зайняті.
Рінат Ахметов і Запоріжсталь
Останнім часом у регіоні сильно зміцнилися позиції Ріната Ахметова. Почалося все у 2012-му, коли найбагатшій людині України вдалося отримати контроль над одним з найбільших підприємств країни і головним забруднювачем в області – Запоріжсталлю.
Після невдалої спроби заволодіти металургійним комбінатом шляхом купівлі акцій у компанії Midland Group Алекса Шнайдера та Едуарда Шифріна був куплений пакет в інших акціонерів – групи «індусів». Тоді Метінвест став власником 49,032% акцій, а ще 1% був придбаний неназваними особами. Це дозволило холдингу призначити свій менеджмент.
За допомогою купівлі структури Ахметова через Запоріжсталь також заволоділи пакетами акцій у Запорізькому залізорудному комбінаті (29,51%), ПАТ Запоріжкокс (42,7%), Приазовському гірничо-збагачувальному комбінаті (50%), місцевому телеканалі ТВ5 (100%) і низці інших підприємств. Пізніше був отриманий контроль над ПАТ Запоріжкокс та ПАТ Запоріжвогнетрив.
Того ж року енергохолдинг ДТЕК приватизував 25% акцій запорізької енергогенеруючої компанії ПАТ Дніпроенерго. Завдяки покупці холдинг наростив частку в компанії з 47,9% до 72,9% й отримав контроль над підприємством. Дніпроенерго об'єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську ТЕС.
У квітні 2015 року Генпрокуратура звернулася до суду з вимогою визнати незаконною приватизацію трьох енергокомпаній, серед яких було і ПАТ Дніпроенерго. У ГПУ вважали, що умови конкурсу були складені під конкретного покупця, внаслідок чого ціна продажу виявилася заниженою. Тоді 25% акцій були продані за 1,118 млрд грн, лише на 0,48% вище за стартову ціну. У липні суд першої інстанції задовольнив позов, проте в ДТЕК відразу ж заявили, що буде подана апеляція, а в разі чого холдинг готовий відстоювати своє право в міжнародних судах.
До речі, в минулому році, після всім відомих подій на сході України, структури і менеджмент Ахметова перебралися в Запоріжжя.
Трансформатори Костянтина Григоришина
В уродженця Запоріжжя, давнього партнера Петра Порошенка, а нині російського бізнесмена Костянтина Григоришина в регіоні два основні активи – це ПАТ Запоріжтрансформатор і невеликий пакет акцій ВАТ Запоріжжяобленерго.
Перший – монополіст у виробництві українських силових трансформаторів. Зовсім недавно Укренерго виділив 4 млрд грн на закупівлю 37 трансформаторів Григоришина, однак СБУ заблокувала тендер.
До речі, Запорожстрансформатор внесено у список порушників антимонопольного законодавства, через що три роки він не зможе перемагати на торгах. Щоб обійти це, структури бізнесмена створили низку дрібних акціонерних товариств, які і беруть участь у торгах.
Другий актив Григоришина – одне з найбільших в Україні енергопостачальних підприємств, ВАТ Запоріжжяобленерго. 60,2% товариства належить державі, 16,52% - кіпрському офшору Lex Perfecta Limited братів Суркісів, 12,3% - кіпрській Bikontia Enterprises Limited, спільному активу Григоришина та Ігоря Коломойського. Незважаючи на малий розмір активу, на цей момент підприємство контролює менеджмент Суркісів.
У квітні було призначено збори акціонерів Запоріжжяобленерго, які зірвалися після повідомлення про мінування будівлі. Фонд держмайна України тоді повідомив, що збори акціонерів було проведено, а в місцевому відділенні ФДМ повідомили, що був призначений новий директор –Віталій Цадо з когорти менеджерів Григоришина. Однак люди у спортивних костюмах заблокували вхід на підприємство і так і не пустили його в будівлю.
На цей момент конфлікт вирішується в судах. 10 серпня суд першої інстанції визнав рішення зборів акціонерів недійсними, у тому числі і рішення про призначення Цадо. Цього року Кабмін включив Запоріжжяобленерго в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, а Коломойський вже публічно заявив про зацікавленість у купівлі державного пакету акцій.
Здоровий інтерес Коломойського
«У мене є інтерес до Запоріжжяобленерго, тому що воно кровно пов'язане із Запорізьким феросплавним заводом», – нещодавно заявив Коломойський.
ЗЗФ – головний актив групи Приват у регіоні. У заводу феросплавів періодично виникають конфлікти з обленерго на ѓрунті затримок з оплати електроенергії, тому бажання контролювати Запоріжжяобленерго є цілком зрозумілим.
Крім того, Приват контролює Запорізький оліяжиркомбінат.
Титан Дмитра Фірташа
У Дмитра Фірташа в Запоріжжі є активи в титановій галузі з 2012 року, коли Кабмін дозволив приватизувати 49% Запорізького титано-магнієвого комбінату. У підсумку було створено однойменне ТОВ, в якому 51% дістався державі, а решта – кіпрському офшору Толексіс Трейдінг Лімітед. Контрольний пакет перебуває в руках держави, однак фактично керує підприємством менеджмент Фірташа.
А через ПрАТ Газтек і кіпрський офшор Центрагаз Холдінгз Лімітед Фірташу належать 64,4% акцій ПАТ Запоріжгаз.
Алкоголь Євгена Черняка
Великим гравцем у Запоріжжі залишається уродженець обласного центру Євген Черняк – власник холдингу Global Spirits, одного зі світових лідерів виробництва алкоголю. Бізнесмен живе за межами України, заявляє, що Запоріжжя йому не цікаво і він туди ніколи не повернеться.
У Запоріжжі у володінні Черняка перебуває зведений з нуля лікеро-горілчаний завод Хортиця. Крім того, під контролем бізнесмена є ряд ЗМІ, об'єднаних у Global Media Holding. Серед них – телеканал ТБ Голд, регіональні випуски на 5 Каналі, у двох національних газетах і семи радіостанціях, а також низка сайтів.
Сонячна енергетика братів Клюєвих
Запорізький завод напівпровідників став широко відомий не завдяки своєму виробництву, а через скандал з багатомільйонними кредитами, виділеними державним Укрексімбанком.
Донедавна 74,99% акцій заводу напівпровідників належало австрійській компанії Activ Solar братів Клюєвих. Підприємство займається виробництвом полікристалічного кремнію, необхідного для сонячних електростанцій. Клюєви заволоділи підприємством у 2008 році, а потім заводу було виділено низку кредитів на суму понад € 200 млн.
Зараз завод майже повністю зупинений, залишилося лише невелике виробництво монокремнію. У 2015-му Господарський суд Запорізької області відкрив процедуру банкрутства підприємства, а СБУ оголосила в розшук Сергія та Андрія Клюєвих.
Різні ЗМІ приписують братам контроль і над іншим запорізьким підприємством – ПАТ Український графіт. Після приватизації завод опинився у власності Бориса Петрова, проте потім той пішов у політику, спочатку ставши нардепом, а потім губернатором Запорізької області. У цей час завод і був переданий Клюєвим. Зараз Укрграфітом офіційно володіють три естонські фірми й одна з Бермудських островів.
Алюміній наш
За скандальністю із заводом напівпровідників може зрівнятися тільки Запорізький алюмінієвий комбінат. У 2001 році Фонд держмайна продав російському ЗАТ АвтоВАЗ-Інвест пакет акцій комбінату. За умовами договору новий акціонер зобов'язався погасити борги підприємства, однак це так і не було зроблено, після чого судова тяганина навколо акцій триває більше десяти років.
У 2004-му комбінат перейшов під контроль російської групи СУАЛ, а у 2007-му – РусАлу Олега Дерипаски. Наприкінці 2000-х виробництво стало падати, а у 2011 році потужності комбінату взагалі були законсервовані.
Протягом останнього року на підприємстві вирізувалося і вивозилося обладнання на загальну суму понад 100 млн грн. У червні 2015 року Верховний Суд України повернув 68% акцій ЗАлКу у держвласність, однак, щоб провести зміни в роботі комбінату і змінити менеджмент, необхідно провести збори акціонерів.
У березні 2015-го тодішній губернатор Запорізької області, Валентин Резніченко, заявляв, що комбінат більше не працюватиме через застарілу технологію і неконкурентоспроможність товару на ринку.
Мотори В'ячеслава Богуслаєва
Одне з провідних у світі підприємств з випуску авіаційних двигунів для літаків і вертольотів, ПАТ Мотор Січ, контролюється В'ячеславом Богуслаєвим. Бізнесмен керує підприємством з початку 1990-х років. Тоді підприємство поступово почало відходити з власності трудового колективу. Офіційно 15,57% акцій заводу належить нерозкритій особі, а 17,3% - панамському офшору Business House Helena.
Через ряд офшорів Богуслаєв володіє телеканалом Алекс, а також, разом зі своїм сином, - футбольним клубом Металург. Бізнесмен має значний вплив у Шевченківському районі міста, що дозволяє йому стабільно обиратися до Верховної Ради за місцевим мажоритарним округом. На цей момент екс-регіонал Богуслаєв переорієнтувався на президентську силу, хоча публічної підтримки їй і не надає.
Автомобілі Таріела Васадзе
Найбільший завод Української автомобільної корпорації, як і його власник Таріел Васадзе, зараз переживають не найкращі часи. У 2014 році Запорізький автомобілебудівний завод фактично зупинив виробництво, а головний акціонер Укравто не зміг стати народним депутатом, зробивши ставку на політсилу Сергія Тігіпка.
Цього року виробництво автомобілів було відновлено, проте в корпорації прогнозують, що у 2015-му воно скоротиться наполовину і складе 7-8 тис. машин. Приміром, у 2008 році завод за рік випускав майже 150 тис. одиниць продукції.
***
Цей матеріал опублікований в № 33-34 журналу Корреспондент від 27 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.