Визнання пива алкогольним напоєм змушує пивоварів зупиняти виробництво і може призвести до зростання цін.
З недавнього часу директор департаменту благоустрою Київської міської державної адміністрації Дмитро Білоцерківець проводить вечірній час нестандартно – після 23:00 він вирушає в рейд по столичних кіосках і намагається купити пиво, пише Олег Алєксєєнко у №33-34 журналу Корреспондент від 27 серпня 2015 року.
«Це своєрідна перевірка, оскільки продавати спиртне після 23:00 у МАФах столиці заборонено», – зауважує він.
Якщо пінне все-таки продадуть, то до власника об'єкта будуть застосовані жорсткі санкції – анулюють усі дозволи, а сам МАФ демонтують.
Багатоденні перевірки чиновника свідчать про непогану ситуацію – у багатьох кіосках не тільки не продають спиртне, а й проводять з потенційними покупцями роз'яснювальну роботу. Але бувають і винятки.
«У двох кіосках мені продали заборонений товар», – каже чиновник.
За словами Білоцерківця, такі перевірки постійно проводять і представники районних держадміністрацій. Таким чином місто намагається змусити власників кіосків дотримуватися закону.
Підвищили у статусі
Продавати пиво у вечірній час у столиці заборонено з 1 липня, після того як напій законодавчо прирівняли до алкогольних. Це сталося завдяки змінам до Податкового кодексу, прийнятим у грудні минулого року. Народні обранці підрахували, що виробництво і продаж пива потребують набагато жорсткішого контролю.
Наприклад, виробників зобов'язали оформити додаткові ліцензії – на випуск, оптову та роздрібну (у разі якщо виробник торгує пивом у роздріб) торгівлю, а також на експорт або імпорт. Причому деякі з таких дозволів досить дорогі. На оптовий продаж вартість дозволу становить 500 тис. грн на рік.
Ліцензію на торгівлю ціною 8 тис. грн на рік на кожен окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат повинні також заплатити торгові точки, які хочуть торгувати цим напоєм у роздріб. На території сіл і селищ така ліцензія коштує 500 грн на рік.
При цьому якщо в повному кіоску касового апарату до цього часу немає, для отримання ліцензії та можливості торгувати його потрібно обов'язково встановити. Якщо ж у торговця є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
Виробникам пива, як і їхнім колегам, які виготовляють інші спиртні напої, з початку липня заборонено також рекламувати свою продукцію до 23:00 по телевізору
Виробникам пива, як і їхнім колегам, які виготовляють інші спиртні напої, з початку липня заборонено також рекламувати свою продукцію до 23:00 по телевізору. Єдина лазівка, якою активно користуються колеги по цеху, – це спонсорська підтримка різних заходів, шоу або телепередач.
У ресторани і бари не можна тепер постачати фірмовий посуд – брендовані холодильники, парасольки, меблі, келихи, попільнички (курити дозволено на літніх майданчиках) тощо.
Хімічна реакція
Учасники ринку переважно законодавчим змінам не зраділи.
«Слід зазначити, що застосування багатьох регуляторних норм до пивоваріння не тільки нераціонально, але часто просто безглуздо з технічної точки зору. Цей закон був написаний свого часу для регулювання виробництва й обороту саме спирту, а також напоїв, що виготовляються з додаванням спирту», – зауважує Валентин Бойницький, директор з корпоративних зв'язків пивоварної компанії Efes Ukraine.
Бойницький вважає, що суворий облік і контроль у цьому випадку необхідний скоріше для боротьби з потенційним нелегальним оборотом, який для алкогольної галузі дійсно становить велику проблему. За оцінками самих виробників міцних напоїв, близько 30-40% галузі перебуває в тіні, що тягне за собою як ризики для здоров'я споживачів, так і несплату податків у величезному обсязі.
Водночас виробництво пива кардинально відрізняється від випуску алкогольних напоїв: алкоголь у пиві виникає не шляхом додавання спирту, а завдяки натуральному бродінню.
Експерт: Підробленого пива на ринку України не існує, оскільки пивоварна технологія є настільки складною, а виробництво настільки громіздким, що уявити собі підпільний пивзавод або який-небудь «підпільний цех з розливу пива» нереально
«Підробленого пива на ринку України не існує, оскільки пивоварна технологія є настільки складною, а виробництво настільки громіздким, що уявити собі підпільний пивзавод або який-небудь «підпільний цех з розливу пива» нереально», – каже Бойницький.
Незадоволені багато хто з виробників і введенням ліцензії на торгівлю пивом. Адже якщо великі компанії можуть її придбати, то для невеликих підприємств це недозволена розкіш.
«Зараз великою популярністю користуються паби, які пригощають відвідувачів власним пивом, – пояснює Ольга Насонова, генеральний директор компанії Ресторанний консалтинг. – І ніхто із закладів поки що не купував дорогу ліцензію на оптове виробництво, але й не відмовився від пивоваріння».
«Багато наших відвідувачів купують наші напої і навіть беруть їх на розлив додому. Якщо ми почнемо пропонувати їм пінне винятково відомих торгових марок, то втратимо не менше двох третин постійних клієнтів. А це може призвести до закриття ресторану», – зауважує в розмові з Корреспондентом власник одного зі столичних пабів.
Співрозмовник видання додає, що він і радий би купити ліцензію, але сума 500 тис. грн для нього є непідйомною. Тому ресторатор поки що не припиняє виробництво напою навіть незважаючи на те, що порушує закон. Таким чином поки що працюють усі його колеги, і, що найдивніше, податкова до них чомусь не приходить.
Зайняли вичікувальну позицію і бізнесмени, які тільки планують відкривати нові паби з пивоварнями.
«Я закупив спеціальне обладнання в Італії, що дозволяє виготовляти близько 300 л пінного на день. Але поки його не запускаю», – наголошує пивовар з Коломиї Роман Крутко.
Підприємець каже, що деякі невеликі заводи також змушені були зупинитися. Як приклад Крутко наводить такі компанії, як Верховинський пивовар, Львівський Кумпель, Надвірнянська пивоварня та ін.
Роботу Житомирського пивзаводу призупинила і компанія Житомирпиво.
Крутко нарікає, що нові правила роботи були введені у найбільш несприятливий час – улітку, коли попит на пиво традиційно зростає. Навіть більше, цього року погода прихильна до виробників: із середини липня до середини серпня продажі пива, за підрахунками Крутка, зросли приблизно на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2014-го. Тому багато дрібних виробників, які зупинили роботу, зазнають величезних збитків.
Втрачають усі
Від податкових нововведень постраждала вся індустрія, оскільки змінилися правила гри для всіх учасників пивного ринку без винятку, зазначає Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine.
«Дрібні кіоски будуть закриватися, оскільки вони не зможуть дозволити собі купівлю ліцензії, витрати на встановлення й обслуговування касового апарату, особливо на тлі падіння реальних доходів і купівельної спроможності населення. Відповідно, це призведе до зниження обсягів виробництва та податкових надходжень до бюджету країни», – зауважує Шевченко.
Пиво, за визнанням виробників, – це імпульсна покупка, за якою окремо не їдуть у великий супермаркет. Тому доступність напою для споживачів гарантує зростання продажів. Шевченко апелює до досвіду російського ринку, де після закриття кіосків споживачі не стали активно купувати напої в організованому роздробі.
«Сталося просто падіння ринку пива загалом», – зауважує він.
Солідарний з колегою і Бойницький. З урахуванням нинішніх подій у країні, зниження купівельної спроможності і погіршення споживчих настроїв, експерт не бачить об'єктивних передумов для зростання ринку в осяжному майбутньому.
Про падіння споживчих настроїв українців говорять і в GfK Ukraine. За даними компанії, незважаючи на те що в червні в порівнянні з травнем вони покращилися на 3,3 п і склали 48,8 п, у попередні місяці ситуація була не настільки райдужною. Наприклад, у лютому в порівнянні з січнем споживчі настрої українців знизилися на 4,8 п – до показника 41,1.
«А після введення нових законодавчих обмежень, які однозначно несприятливо позначаться на галузі, яка і без того падає, ринок за результатами 2015-го може скоротитися ще на 15-20%. Неминуче також і подальше підвищення цін на пиво», – прогнозує Бойницький.
Водночас пивовари сподіваються, що новації, які набрали чинності з 1 липня, можуть бути скасовані. 14 липня Верховна Рада з другої спроби ухвалила законопроект (№ +2971-д), згідно з яким вартість ліцензії на оптовий продаж пива, зокрема для міні-пивоварень, пропонується знизити з 500 тис. до 30 тис. грн на рік.
Ці норми, за словами автора законопроекту, голови комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, торкнуться тільки тих виробників, які випускають і продають не більше 3.000 гл на рік. Зараз, за підрахунками аналітиків, в Україні працюють близько 160 таких міні-пивоварень.
Зараз виробники активно співпрацюють з чиновниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства фінансів
Оптимістично налаштований і Крутко. За його даними, зараз виробники активно співпрацюють з чиновниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства фінансів.
«Ми згодні на підвищення акцизу з 1,0 до 1,5 грн на пляшці, але проти цього виступають великі оператори», – пояснює Крутко.
У кожному разі, наголошує Шевченко, прийняття зміни до закону залежить від Верховної Ради. І чи вдасться пивоварам домовитися ще й з ними, покаже голосування законопроекту у другому читанні.
***
Цей матеріал опублікований в № 33-34 журналу Корреспондент від 27 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.