Рибна галузь України вмирає. Чи реанімують її анонсовані реформи.
Працівник риболовецького підприємства з Черкаської області Сергій Якименко зараз стоїть на біржі праці. Він буде отримувати допомогу, поки не почнеться осіння риболовля, пише Андрій Свирид у №35 журналу Корреспондент від 4 вересня 2015 року. Українські рибалки щороку на кілька місяців стають офіційними безробітними. Але цього разу в Якименка і його колег є побоювання залишитися такими назавжди.
«Галузь вмирає», – каже рибалка.
Навесні керівником Держагентства рибного господарства України призначили Ярему Коваліва, який до цього працював у великій девелоперській компанії Arricano Real Estate plc. Ця компанія володіє й управляє успішними київськими торгово-розважальними центрами РайON, Sky Mall, Проспект, ТРЦ в інших містах. Зараз Ковалів взявся за реформування рибної галузі, підготував відповідну концепцію.
Але поки у владних кабінетах іде обговорення цієї концепції, Якименко з острахом чекає чергового напливу непроханих осіб з перевірками і бажанням «кришувати» бізнес.
«Контролювати хочуть усі. Незважаючи на мораторій, варто почати ловити – підтягуються рибоохорона, прокуратура, МВС, СБУ», – розповідає Якименко.
Причому відбиватися доводиться не тільки від силовиків.
Він згадує, що півтора роки тому до них на Кременчуцьке водосховище прийшли бійці Самооборони: «Давайте разом зупинимо браконьєрство».
Хто ж проти? Ось вам інспектор, щоб на законних підставах фіксувати і перешкоджати браконьєрському лову. Вийшли в рейд один раз. Потім постало питання грошей на бензин, на харчування, складності нічного спостереження за порушниками ...
У підсумку бійці осіли на базі приймального пункту легальних рибалок-промисловців у ролі чергових «кришувачів». Щоправда, тоді вдалося випровадити їх по-доброму. А зараз нова напасть, уже зі столичних владних кабінетів.
Ловити тут нічого
Наприкінці липня народні депутати Олег Купрієнко, Микола Томенко та інші зареєстрували у Верховній Раді законопроект про введення заборони на промисловий вилов риби у деяких водоймах України (№ 2454а).
Суть документа зводиться до фактично безстрокової часткової заборони на промисловий (тобто легальний) вилов риби в басейнах Дніпра, Південного і Західного Бугу, Сіверського Дінця за межами спеціальних промислових зон в акваторіях водосховищ Дніпровського каскаду. Обумовлено, що ці зони не можуть перевищувати 40% акваторії водного об'єкта і повинні бути розташовані не ближче 200 м від краю води. А інші критерії спеціальних промзон у законопроекті не визначені.
Понад 90% рибного промислу в країні перебуває в тіні. Органи рибоохорони й екоінспекції не мають ні матзабезпечення, ні мотивації, діє мораторій на перевірки юросіб
Андрій Неліпа, президент ВГО Спілка рибалок України і помічник нардепа Томенка, каже, що понад 90% рибного промислу в країні перебуває в тіні. Органи рибоохорони й екоінспекції не мають ні матзабезпечення, ні мотивації, діє мораторій на перевірки юросіб, промисловикам ніхто не заважає безкарно порушувати будь-які режими, квоти і правила.
«За таких умов неконтрольований вилов риби у промислових масштабах найближчим часом призведе до екологічної катастрофи, знищення біорізноманіття водойм. Час дати природі відпочити, відновитися. Іхтіологи стверджують, що для цього необхідно не менше п'яти років», – пояснює Неліпа.
Щоправда, це означає, що в разі прийняття законопроекту одночасно «відпочити» доведеться і кільком тисячам рибалок.
«Дія мораторію пошириться на водойми десяти областей України (Вінницької, Київської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської, Полтавської, Херсонської, Чернігівської та Черкаської). У їхніх межах сьогодні працюють 262 підприємства і близько 6 тис. співробітників», – уточнюють у Держрибагентстві.
«Врахуйте, що один рибалка дає роботу шістьом на березі. Це і вантажники, і переробники, і продавці рибної продукції», – додає Олександр Чистяков, президент Асоціації рибалок України.
Також промисловці резонно відзначають, що скорочення вилову неминуче приведе до зниження обсягу пропозиції на ринку і збільшення вартості вітчизняної риби. А її і так кіт наплакав. Сьогодні 80% риби на українському ринку – це імпорт. Але в умовах девальвації гривні імпортний товар уже не по кишені більшості українців, і споживання риби на душу населення продовжить стрімко падати.
Григорій Гончаров, голова Дунайської асоціації риболовецьких господарств, переконаний, що галузь і без того вже регулюється більш ніж достатньою кількістю нормативно-правових актів. Зокрема, одним з таких документів є Режими рибальства, які затверджуються щорічно.
«Достатньо розробити зони, де буде заборонено промислове рибальство, наприклад природні нерестовища. А для відродження запасів водних живих ресурсів потрібні програми із зариблення і меліоративних робіт. Крім того, органи рибоохорони повинні виконувати свої функціональні обов'язки, а не «кришувати» браконьєрів. Адже одна з головних причин різкого зростання браконьєрства – відсутність рибоохоронних органів. Свою діяльність вони перетворили на бізнес», – пояснює Гончаров.
Той факт, що в Україні достовірних даних про вилови немає, визнають і в Держрибагентстві.
«Реальні цифри значно перевищують ті, що декларуються у звітах. Але законопроект про заборону промислового рибальства наявну проблему вирішує лише частково. Потрібно усвідомлювати, що насправді через введення мораторію вилов риби не припиниться. Просто збільшиться кількість хабарів і корупція в органах контролю», – вважає Ковалів.
Сушимо весла
Замість радикальних заборон в агентстві запропонували комплексний підхід, який прибере крайню зарегульованість галузі. Зокрема, чиновники нарікають на нинішню вкрай непрозору систему розподілу квот.
Як розповідає Ковалів, зараз рибалка повинен отримати квоту на вилов певної кількості обговорених сортів риби, дозвіл на вилов, зареєструвати талон і промисловий журнал. Після закінчення риболовлі рибопромисловець зобов'язаний подати звіт про обсяг вилову (який, як уже сказано, в переважній більшості випадків буде заниженим) й оплатити використаний природний ресурс.
Великою проблемою для підприємців є те, що квота видається лише на рік. Цей термін не дає довгостроково планувати діяльність і геть вбиває бажання рибалок інвестувати в розвиток.
Тому Ковалів хоче впровадити нову дозвільну систему – квоти скасувати взагалі, а замість них ввести систему дозволів терміном на п'ять років із закріпленням за підприємцем певної частки на вилов різних сортів риби від загального ліміту, встановленого в Україні.
Правда, в агентстві вже бачать слабке місце запропонованої реформи.
По-перше, це питання розподілу часток між користувачами в рамках загального ліміту. Дискутують про два можливі підходи.
Історичний підхід передбачає визначення частки на підставі результатів вилову, які підприємець декларував протягом останніх чотирьох років. До речі, при цьому підході ті, хто декларував чесно і багато, отримають більшу частку.
Щоправда, потрібно буде відсіяти і тих, хто насправді ніяким виловом не займався, а просто отримував у держави квоти і скуповував рибу у браконьєрів. Чиновники побоюються, що результати такого «відсіву» можна буде з легкістю опротестувати в судовому порядку.
Інший підхід більш простий, але абсолютно новий для України. Зараз так роблять у Грузії – права на вилов продаються на аукціоні.
По-друге, чиновники прогнозують, що, незважаючи на дерегуляцію, проблема отримання достовірних даних про обсяг вилову все одно залишиться. Зараз обговорюють можливість визначати плату за використання частки відразу на початок року, перейшовши на оплату незалежно від кількості виловленої риби.
У рибопромисловців, між тим, інше бачення дерегуляції галузі. Наприклад, Чистяков пропонує всім користувачам, скажімо, водосховищ Дніпровського каскаду організувати профільну асоціацію. Держава на науковій основі має визначити ліміт вилову, що виділяється на таку асоціацію в цілому. Розподілом часток у рамках ліміту члени асоціації будуть займатися самостійно. У свою чергу асоціація бере на себе зобов'язання із зариблення, меліорації та охорони водних ресурсів на своїй території.
Окремо мають бути прописані правила взаємодії таких асоціацій з органами контролю. Перевагою підходу є те, що профільне об'єднання, яке працює у певній акваторії, буде кровно зацікавлене в її сталому розвитку, а не в бездумному і безконтрольному вилові природних ресурсів.
Всі задумані реформи передбачають втілити в життя не раніше ніж через півроку. Тому українські рибалки вступають в осінню риболовлю ще за старими правилами гри
Щоправда, всі задумані реформи передбачають втілити в життя не раніше ніж через півроку. Тому українські рибалки вступають в осінню риболовлю ще за старими правилами гри – в умовах безпрецедентного тиску з боку різноманітних «кришувачів» та органів з перевірки.
Яким буде результат промислового лову за підсумками 2015 року, здогадатися нескладно. Швидше за все, як уже видно з поточних показників діяльності підприємців, у найближчі місяці галузь продовжить вмирати. А якщо восени ухвалять ще й законопроект № 2454а, то, можливо, Якименкові та іншим таким само простим рибалкам зніматися з обліку на біржі зайнятості навіть і не варто.
Кримські втрати
З анексією Криму Україна втратила дві третини морського промислового рибальства
До весни минулого року ми мали чотири спеціалізовані морські рибні порти – Іллічівський, Севастопольський, Керченський і Маріупольський. Зараз Севастополь і Керч "відійшли" до РФ і перебувають у віданні російського Мінтрансу, а Маріуполь й Іллічівськ у зв'язку з різким скороченням надходження рибної продукції практично повністю переключилися на оброблення інших комерційних вантажів.
Також був загублений весь український океанічний риболовецький флот. Якщо у 2013 році вилов океанічної риби українськими підприємствами становив близько 100 тис. т, то у 2014-му цей показник впав до 20 тис. т. У Криму залишилися і 10 тис. суден для прибережного лову, і 3 тис. суден, які могли вести морський промисел в українській економічній зоні.
Втратила Україна і в науковому потенціалі – всесвітньо визнаний Південний науково-дослідний інститут морського рибного господарства та океанографії став федеральною бюджетною науковою установою у складі Росриболовства.
Анексія півострова вкрай негативно відбилася на результатах роботи української рибної галузі загалом. У 2013 році Україна виловила і виростила 225,8 тис. т риби, а у 2014-му цей показник упав майже у 2,5 разу
Зрозуміло, що в підсумку анексія півострова вкрай негативно відбилася на результатах роботи української рибної галузі загалом. У 2013 році Україна виловила і виростила 225,8 тис. т риби, а у 2014-му цей показник упав майже у 2,5 разу.
Щоправда, і кримські рибалки почувають себе дуже незатишно без основного ринку збуту своєї продукції (хамси, тюльки і кільки). Крім того, на території півострова не вистачає потужностей для переробки рибної сировини. А «материкова» Росія на допомогу не поспішає, навіть більше – кримчани зазначають, що російський ринок у деяких випадках для них просто блокується конкурентами з інших риболовецьких регіонів РФ.
Через повну відсутність збуту минулої осінньої риболовлі керченські рибалки скоротили вилов хамси більш ніж у 100 разів.
Потенціал аквакультури
Україна має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм – близько 1,3 млн га. При цьому у 2014 році в них було виловлено 39,6 тис. т риби, або близько 30 кг/га. Для порівняння: «врожайність» внутрішніх водойм у Польщі становить 60 кг/га, в Угорщині – 152 кг/га.
***
Цей матеріал опубліковано в №35 журналу Корреспондент від 4 вересня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.