Заборона польотів між Україною і Росією може закрити авіасполучення між країнами на роки.
Уже котрий місяць в авіаційній галузі України не вщухають скандали, пише Олена Романюк у №40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року. Не встигли влягтися пристрасті навколо звільнення екс-глави Державної авіаційної служби Дениса Антонюка, який нібито лобіював інтереси авіакомпанії МАУ Ігоря Коломойського, як на зміну йому прийшли хвилювання, пов'язані з обмеженням польотів російських авіакомпаній в Україні.
Головна причина поширення санкцій на компанії – їхні польоти до Криму. За словами заступника міністра юстиції Сергія Пєтухова, за польоти на півострів станом на 1 жовтня російські перевізники заборгували Україні близько 646 млн грн штрафів. У підсумку, як кажуть у народі, «терпець» у влади «урвався».
25 вересня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк офіційно заявив, що Кабінет Міністрів, керуючись рішенням Ради національної безпеки й оборони України (про санкції щодо Росії), постановив заборонити з 25 жовтня польоти в нашу країну чотирьом з п'яти російських авіакомпаній – Аэрофлоту, Трансаэро, России і Сибири (єдиною компанією, чиї літаки літатимуть між державами, залишилася UTair).
Крім того, Кабмін заборонив транзитні польоти російських авіакомпаній через територію України у разі, «якщо вони містять товари військового призначення, подвійного призначення або російську військову живу силу». Прем'єр доручив повідомити про відповідне рішення російській стороні.
«Нема чого робити російським літакам з російськими триколорами в українських аеропортах», – як завжди емоційно заявив Яценюк.
Ініціативу прем'єра жваво підхопила Державіаслужба: того самого дня на її сайті з'явилася новина, що відомство почало інформувати російські авіакомпанії, які потрапили до списку санкцій, про те, що їм не видадуть дозволу на виконання рейсів в українські міста з початку зимової навігації 2015/2016. За даними Державіаслужби, перевізники втратять 106 дозволів на регулярні щотижневі польоти між Україною і Росією.
Дзеркальні санкції
Як і слід було очікувати, випад України РФ не залишила без відповіді. Буквально відразу після рішення Кабміну наш північний сусід ввів дзеркальні санкції щодо українських авіакомпаній.
З 25 жовтня до Москви і Санкт-Петербурга з Києва й Одеси не полетять МАУ. Втратила вона свій рейс також з української столиці у Калінінград.
«29 вересня 2015 року авіакомпанія Міжнародні авіалінії України отримала офіційне повідомлення російської авіаційної влади про заборону здійснення регулярних рейсів у пункти Російської Федерації з початку зимової навігації 2015/2016», – повідомили в прес-службі МАУ.
Не зможе здійснювати польоти між Дніпропетровськом, Івано-Франківськом та російською столицею також Дніпроавіа. А Мотор Січ не вирушить у Москву із Запоріжжя.
Що стосується двох інших підприємств – Wizz Air Україна і Yanair, яким російська сторона також заборонила польоти, – то перша припинила польоти в РФ з Жулян задовго до цього, а друга тільки планувала їх розпочати з 26 жовтня.
Неоднозначна ситуація і з Atlas Jet Україна, яка має призначення на рейс Київ – Москва і планувала почати польоти в російську столицю з 2016 року. Поки в списку санкцій РФ її немає, але якщо Україна розширюватиме обмеження, то не виключено, що й стосовно цієї компанії будуть вжиті дзеркальні заходи.
«Ми спробуємо отримати акредитацію в Росавіа», – повідомив Корреспонденту про поточні плани Atlas Jet Україна Андрій Гук, партнер ЮФ Анте (яка обслуговує Atlas Jet).
Коментуючи ситуацію із санкціями до українських авіаперевізників загалом, юрист заявляє, що «дзеркальні санкції Росії порушують умови двосторонньої угоди про повітряне сполучення».
«Введення РФ санкцій до українських авіакомпаній без встановлених порушень з їхнього боку і без попередніх консультацій між авіаційною владою є порушенням ст. 6 Угоди між урядами України та Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту від 1994 року», – каже Гук.
За словами Гука, це може бути підставою для оскарження дій РФ в органах ІКАО відповідно до норм Чиказької конвенції.
«Проте таке оскарження є тривалим, не матиме практичного ефекту і не змусить РФ пускати літаки у свій простір», – зазначає юрист.
«Росія вирішила заборонити польоти всіх українських авіакомпаній, не розмінюючись на списки, – написав на своїй сторінці у Facebook колишній директор з розвитку нових ринків МАУ, співвласник компанії Тревелдеск Сергій Кадученко. – Як я розумію, тепер Україна повинна закрити рейси всіх росіян, що лишилися, і, зокрема, UTair. Тобто повне зупинення авіасполучення між країнами».
UTair залишається єдиною, кому дозволено літати в Україну. Мовляв, вона не літала до Криму, тому й не потрапила під санкції
До слова, як було згадано, UTair залишається єдиною, кому дозволено літати в Україну. Мовляв, вона не літала до Криму, тому й не потрапила під санкції.
Щоправда, не всіх держчиновників влаштовує така ситуація. Наприклад, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на засіданні уряду таки запропонував заборонити польоти цієї компанії в Україну. Чиновник хоче, «щоб тут не вийшло, що компанія UTair – 100% російська, – всіх вигнали, а вони залишилися».
Цікаво, що на наступний день після заяви міністра стало відомо: туроператор Anex Tour купує українську «дочку» UTair.
Як повідомив Forbes співвласник Anex Tour Серхат Кочкар, мова йде про викуп його підприємством в Україні сертифіката експлуатанта UTair Україна. Кочкар пояснив, що зараз в компанії залишилися тільки літаки Anex Tour, які туроператор передав у користування перевізнику. Очікується, що операція буде закрита до кінця поточного року, після чого компанія змінить назву на Азур Ейр Україна.
І хоча зміну назви її нові власники жодним чином не пов'язують з можливими санкціями проти російської «матері», експерти у своїй думці одностайні: ребрендинг щонайменше допоможе авіакомпанії звільнитися від іміджу, що пов'язує підприємство з Росією.
Підрахунок втрат
Як зазначає Кадученко, ситуація із забороною польотів для українських авіакомпаній не є новою. У різні роки з різних причин і на різний час було заблоковано сполучення з Молдовою, Туркменістаном й Узбекистаном, і це, за словами експерта, не викликало колапсу галузі.
«Сподіваюся, що і з цією кризою наша авіація впорається, хоча масштаб втрат непорівнянний з тими, що були у нас у попередніх конфліктних ситуаціях», – пише Кадученко.
Експерт: Українським авіакомпаніям буде дійсно погано. МАУ втратять $ 10-20 млн
«Українським авіакомпаніям буде дійсно погано. МАУ втратять $ 10-20 млн», – прогнозує Олександр Ланецький, директор консалтингової компанії Friendly Avia Support.
У $ 10 млн на рік оцінюють свої збитки і в самій компанії МАУ.
«Якщо розділити ці збитки, $ 10 млн, на 5 млн пасажирів, що перевозяться МАУ за рік, умовне «навантаження» на одного пасажира для компенсації цих витрат складе як мінімум $ 2. Тобто закриття повітряного сполучення між країнами неминуче призведе до подорожчання авіаквитків», – оголосила 29 вересня прес-секретар МАУ Євгенія Сацька.
«Для МАУ тільки на лінії Київ – Москва ця ємність становить близько 150.000 пасажирів на рік, а загалом, за всіма рейсам на Росію, це близько 300.000 пасажирів на рік. За середньої вартості квитка $ 100-120 втрати компанії складуть $ 30-36 млн на рік, – наводить свої розрахунки відомий в українських авіаколах експерт Юрій Кисельов. – Здавалося б, цифра більша. Але не будемо забувати, що, не виконуючи польоти, компанія не нестиме витрати з виконання рейсу. Тобто у неї не буде витрат на пальне, аеропорти, аеронавігацію і т. д. При цьому цифра буде порівнянна з доходом. З урахуванням рентабельності прямі втрати в цьому випадку складуть до $ 1 млн, не більше».
У загальному пасажиропотоку МАУ близько 100.000 осіб – це транзитні пасажири, яких компанія також втратить у конкуренції з росіянами, і ось ці втрати компенсувати неможливо
Інше питання, за словами Кисельова, в тому, що в загальному пасажиропотоку МАУ близько 100.000 осіб – це транзитні пасажири, яких компанія також втратить у конкуренції з росіянами, і ось ці втрати компенсувати неможливо.
«За моєю оцінкою, це близько $ 20 млн», – каже експерт.
Кисельов нагадує, що впаде і так звана утилізація флоту, тобто кількість годин, які літак проводить у повітрі (втрата складе 7.500 год на рік).
«З урахуванням того, літає літак або не літає, лізинг, зарплату льотному, технічного та іншому персоналу треба платити, як і нести витрати на підтримку льотної придатності. З урахуванням цього загальні річні втрати МАУ, на мою думку, складуть до $ 30 млн на рік», – підрахував Кисельов.
Що стосується Дніпроавіа і Мотор Січі, то їхні втрати, за словами експертів, у зв'язку з малою кількістю рейсів будуть незначними і компенсуються відсутністю витрат на здійснення рейсів.
Не тільки авіакомпанії постраждають від санкцій з боку Росії. Свої втрати вже підраховують й аеропорти України
Але не тільки авіакомпанії постраждають від санкцій з боку Росії. Свої втрати вже підраховують й аеропорти України.
«Літаючи до нас тричі на день, Трансаэро платила аеропорту близько 7,0-7,5 млн грн на місяць [платила, очевидно, погано, оскільки станом на вересень борг авіакомпанії перед аеропортом за обслуговування літаків сягав $ 650 тис.]. При цьому планували збільшити кількість рейсів до п'яти. Якщо санкції будуть застосовані, ці гроші наше підприємство недоотримає. Відповідно, бюджет Києва втрачає 2,5 млн грн податків щомісяця», – заявив глава ради директорів міжнародного аеропорту Київ (Жуляни) Денис Костржевський.
«Середня прибутковість від обслуговування рейсу в аеропорту літаком ємністю від 100 крісел – приблизно $ 2.600-3.000.Только в аеропорти Києва виконується 11 рейсів на день. У підсумку загальна річна прибутковість цих аеропортів становить близько $ 10 млн. Компенсувати ці втрати нічим», – наводить нехитру математику Кисельов.
Водночас він наголошує, що говорити про втрати українських аеропортів передчасно. Принаймні поки не буде розуміння, чи припиниться взагалі повітряне сполучення між Україною і Росією.
Винятково гіпотетично поки що, напевно, можна міркувати і про втрати державного підприємства обслуговування повітряного руху України Украерорух. Зокрема, ще до введення санкцій колишній екс-заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава в ефірі 5 Каналу заявляв, що якщо український авіапростір закриється для російських компаній, Украерорух втрачатиме щорічно $ 150 млн.
Російська сторона свої втрати, звичайно ж, оцінює набагато стриманіше.
«З офіційного повідомлення Росавіації (російського Федерального агентства повітряного транспорту) випливає, що із січня до серпня 2015 року пасажиропотік міжнародного аеропорту Сімферополь перевищив 3,6 млн осіб. За перші два тижні вересня кількість обслужених пасажирів склала понад 440 тис. осіб, що дозволило переступити рубіж у 4 млн осіб. Загалом з початку року було виконано більш ніж 26 тис. рейсів. Очікується, що за підсумками 2015 року аеропорт обслужить понад 4,5 млн пасажирів. А на Київ припало 800 тис. осіб за січень-серпень. Після цих цифр, я так вважаю, коментарі зайві», – навів в інтерв'ю РБК-Україна статистичні розрахунки Олег Пантелєєв, керівник аналітичної служби галузевого агентства АвиаПорт (Росія).
Він зазначив, що, якщо дивитися на кількість рейсів і пасажирів, що обслуговуються російськими авіакомпаніями, то цей показник у них вище, ніж число рейсів й обслуговуваних пасажирів перевізниками України на лініях між нашою країною і РФ. Тобто у разі взаємної заборони в абсолютному вираженні російські авіакомпанії недоберуть більшу кількість пасажирів, ніж українські.
Експерт: Якщо ж брати співвідношення частки втраченого пасажиропотоку до загального пасажиропотоку авіакомпаній, то болючіше обмін санкціями вдарить по авіакомпаніях України
«Якщо ж брати співвідношення частки втраченого пасажиропотоку до загального пасажиропотоку авіакомпаній, то болючіше обмін санкціями вдарить по авіакомпаніях України. У них на російські напрямки у відносному вираженні припадає дещо більше рейсів і пасажирів, ніж у російських на українські маршрути», – зазначив Пантелєєв.
А українські експерти вважають, що російська сторона втратить у цій ситуації грошей рази в три-чотири більше, ніж наша. Але вітчизняна індустрія вже виснажена попередніми двома роками, тому втрата кожної копійки для неї зараз дуже болюча і дуже не до місця.
В обхід
Але хоч би які збитки не поніс авіабізнес, найбільше від санкцій постраждають громадяни двох країн, яким буде набагато складніше подорожувати. Адже в разі повного зупинення авіасполучення між країнами пасажири зможуть літати тільки транзитом через Мінськ, Стамбул, країни Балтії або Східну Європу. Прецедент уже є: свого часу було закрито сполучення між Грузією і Росією, і пасажири літали в тому числі через українські аеропорти – Дніпропетровськ і Київ.
Не проти роздобути додатковий потік пасажирів і зарубіжні авіакомпанії. Наприклад, заступник гендиректора Белавиа (білоруський національний авіаперевізник) Ігор Чергінець уже повідомив ЗМІ, що за необхідності компанія готова розглянути питання про збільшення транзиту пасажирів між Москвою і Києвом. Для цього, щоправда, сторонам необхідно домовитися про збільшення частот на лінії Київ – Мінськ.
Що стосується можливого залучення Україною для сполучення з РФ авіакомпаній інших країн, то, за словами експертів, на сьогоднішній день це неможливо, оскільки для цього має бути відкрито небо за п'ятою свободою повітряного простору (дає компаніям право перевозити за плату пасажирів і вантажі з однієї іноземної держави в іншу). Коли ця угода буде підписана з Європою, тоді залучення перевізників стане можливим.
Загалом більшість фахівців прогнозують, що основна частина пасажирів, які подорожують між двома країнами, пересядуть на залізничний й автомобільний транспорт, оскільки під час комбінації транзитних польотів у цій ситуації прогнозується подорожчання авіаперевезень.
Кінця-краю не видно
Експерти українського авіаринку передбачають, що конфлікт, так несподівано спровокований Україною та підхоплений північним сусідом, може затягнутися.
«На мою думку, Росія нагнітатиме конфлікт, що створився, користуючись можливостями, прописаними в договорі про повітряне сполучення, що знімають обмеження на взаємні польоти авіакомпаній двох країн (фактично між Росією й Україною діє Відкрите небо), а також тим, що з її боку є перевізник UTair, що не потрапив під санкції. З боку України такого перевізника немає», – пояснює Кисельов.
За його словами, українським авіакомпаніям, які не потрапили у список, треба ще отримати підтвердження своїх призначень, що у сформованій ситуації буде вельми непросто – у російської сторони може з'явитися безліч причин, надуманих і ні, для відмови.
«Тому дуже ймовірно, що керівництво UTair може отримати «пропозицію» почати польоти за наявними частотами і маршрутами замість російських авіакомпаній, що потрапили під санкції. Навіть більше, для цього UTair треба тільки узгодити розклад. Відмова ж під будь-яким приводом з української сторони авіакомпанії на виконання польотів означатиме припинення польотів між країнами в принципі. При цьому Україна буде звинувачена в порушенні міжнародних угод. Чи піде на це український уряд, я оцінити не можу. Все залежатиме від радикальних настроїв і політичної кон'юнктури, а також від невгамовного бажання піаритися», – каже Кисельов.
Експерти зазначають, що за найгіршого розвитку подій розрив у повітряному сполученні між країнами затягнеться на роки, як це було з Грузією
Експерти зазначають, що за найгіршого розвитку подій розрив у повітряному сполученні між країнами затягнеться на роки, як це було з Грузією. А у разі зваженого рішення уряду, коли держава зможе домовитися з перевізниками і надасть їм максимальну допомогу і підтримку, розриву в повітряному сполученні вдасться уникнути.
«Якщо немає політичних перешкод, питання про відновлення авіасполучення між країнами можна вирішити за місяць-два. Почати з чартерів, потім відновити регулярні польоти», – зазначає Пантелєєв.
Втім, українські експерти оцінюють такі перспективи скептично.
«В оптимістичний сценарій я, на жаль, не вірю», – резюмує Кисельов.
***
Цей матеріал опубліковано в №40 журналу Корреспондент від 9 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.