Незважаючи на війну й економічну кризу, українським олігархам вдається зберігати бізнес і брати участь у новому переділі країни.
Цей рік українські олігархи, схоже, запам'ятають надовго, пише Олена Романюк у №49 журналу Корреспондент від 11 грудня 2015 року. Практично всі так скрупульозно створювані роками бізнес-імперії цьогоріч похитнулися: хтось втратив свої активи в Криму, хтось насилу зберігає їх у Донецьку, а хтось підраховує мільярдні збитки в Києві. І тільки тому, що Україна практично розірвала економічні зв'язки з Росією.
А тут ще нова влада України благоволить далеко не всім представникам великого бізнесу, які підтримали її взимку 2014-го. І, як і за будь-якої нової влади, з'явилися нові обличчя в бізнесі, які почали відсувати в тінь колишніх господарів життя.
Але, незважаючи на драматичні події року, що минає, старі олігархи як група змогли зберегти свій вплив на процеси, що відбуваються в державі, і продовжують вести активну діяльність – як у бізнесі, так і в політиці України.
Рінат Ахметов, СКМ
Олігарх, який цього року частіше фігурує у судових розглядах і скандалах, ніж у зведеннях бізнес-новин, став однією з головних жертв для нападок української влади. Щоправда, нападки ці мають, швидше, характер покусування, ніж серйозного переслідування. Адже Рінат Ахметов преспокійно живе собі в Конча-Заспі, його улюблена футбольна команда грає у Львові, а бізнес продовжує працювати, у тому числі і за лінією фронту.
Але, як і будь-який інший бізнес в Україні, цього року він терпить збитки. Причому важкі часи переживають навіть два таких стовпи бізнес-імперії Ахметова, як Метінвест і ДТЕК. Зокрема, перший суттєво втратив в обсягах продажів на експорт, внаслідок чого позиції групи компаній на фондовому ринку похитнулися, а також зіткнувся з труднощами з отриманням повернення ПДВ (за даними Метінвесту, обсяг боргу наприкінці жовтня становив 2,33 млрд грн). А другий втягнутий у боротьбу, що загострилася, з новими олігархами за низку енергетичних компаній, а також в конфлікт з міністром енергетики Володимиром Демчишиним.
Трохи згладити ситуацію Ахметову вдається за рахунок заморожування гривневих витрат (і в першу чергу заробітних плат), а також скорочення персоналу. Крім того, обидва холдинги перестрахувалися, реструктуризувавши свої борги.
Некритична ситуація і в банку Ахметова – ПУМБ. Незважаючи на те, що з 19 березня 2014 року до 3 березня цього року він отримав від Національного банку 1,702 млрд грн кредитів рефінансування, проблем з ліквідністю у фінустанові поки що не виникало. Швидше за все, утримати банк на плаву допомогли депозити пов'язаних сторін. Адже у бізнес-структур Ахметова є така можливість – підстраховувати один одного.
Решта бізнесів групи перебувають у набагато важчому фінансовому становищі. Наприклад, компанія HarvEast Holding, що входить до СКМ, за останній рік через військові дії на сході втратила третину сільськогосподарських земель, зазнала понад $ 10 млн збитків і продовжує зазнавати їх і надалі.
Незрозуміла також доля мережі супермаркетів Брусничка, яку восени СБУ звинуватила в мінімізації податків та розкраданні коштів з державного бюджету, і мережі АЗС Ахметова Паралель, якій СБУ інкримінує підтримку тероризму на Донбасі.
Втім, ці, а також інші невеликі активи ніколи не відігравали істотної ролі в консолідованому виторзі СКМ, тому експерти не виключають, що найближчим часом буде оголошено про фактичне замороження частини цих проектів.
Навіть незважаючи на зникнення політичного прикриття в особі Віктора Януковича і Партії регіонів, наявний політичний режим нездатний на «показову прочуханку» найбагатшого українця
У будь-якому випадку, очевидно, що навіть незважаючи на зникнення політичного прикриття в особі Віктора Януковича і Партії регіонів, наявний політичний режим нездатний на «показову прочуханку» найбагатшого українця. Занадто багато людей Ахметова продовжують працювати в коридорах влади, занадто великі трудові колективи використовує бізнесмен як своєрідний живий щит у відносинах з державою. Тому, якщо щось і здатне завдати шкоди бізнес-імперії олігарха, то це внутрішня економічна криза або світова кон'юнктура. Політичні ж противники можуть пощипати Ахметова хіба що дріб’язково – та й то, якщо наберуться сміливості.
Ігор Коломойський, Приват
Про поневіряння Ігоря Коломойського у 2015 році не писав хіба що лінивий. Адже початок року відкривав для олігарха блискучі перспективи. Влада підносила його як нового героя України – патріота, який фінансує добровольчі підрозділи на сході України, і принципового бізнесмена, який втрачає через свою громадянську позицію активи в Росії, Криму та на Донбасі. У такій іпостасі Коломойський виступав своєрідною противагою опальному Ахметову і, чого гріха таїти, вигідно підкреслював великодушність української влади. Мовляв, ми оцінюємо олігархів за поточними справами, а не за минулі заслуги.
Але, як мовиться, недовго музика грала. Вже в березні Коломойський зі скандалом залишив посаду губернатора Дніпропетровської області та вкінець розсварився з Президентом Петром Порошенком. Приводом для конфлікту стала спроба чиновника-бізнесмена залишити за собою контроль над держкомпанією Укрнафта. У ній Привату належить 42% акцій, а державі – 50%+1 акція, але саме люди Коломойського тривалий час керували компанією.
Новий уряд вирішив перехопити контроль над підприємством і у вересні звинуватив мільярдера в тому, що він доплачував менеджерам Укрнафти, у тому числі колишньому главі правління Пітеру Ванхеке і його заступнику Михайлу Бакуненку, мільйони доларів за роботу в інтересах Привату.
У підсумку 27 листопада на засіданні наглядової ради ПАТ Укрнафта було прийнято рішення припинити повноваження Бакуненка і ще низки чинних членів правління компанії.
Раніше, у березні цього року, уряд також зі скандалом змінив керівництво державної компанії Укртранснафта. Підприємство, до якого Коломойський формально не мав відношення, водночас було одним з ключових інфраструктурних активів фінансово-промислової групи Приват.
Влаштувавши переділ нафтових активів Коломойського, держава використовувала ті ж рейдерські методи, які приписували до цього самому олігарху
Експерти жартують, що, влаштувавши переділ нафтових активів Коломойського, держава використовувала ті ж рейдерські методи, які приписували до цього самому олігарху, а саме по-тихому змінила керівництво компаній.
На початку грудня портал ZN.UA написав, що опальний олігарх таки пішов на переговори з владою. І підштовхнули його до цього нібито дії Державної фіскальної служби, яка почала розслідувати схему відходу від оподаткування в так званому феросплавному холдингу Коломойського і Віктора Пінчука (до холдингу входять Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи, а також Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК). З цими подіями видання пов'язує зняття з ефіру ток-шоу Савіка Шустера, яке виходило на каналі Коломойського 1+1.
За інформацією ZN.UA, 20 вересня бізнес-партнер Коломойського Геннадій Боголюбов зустрівся з Порошенком, прем'єром Арсенієм Яценюком, головою Адміністрації Президента Борисом Ложкіним, главою МВС Арсеном Аваковим і секретарем РНБО Олександром Турчиновим. Ця зустріч, що стосувалася питань політичного та економічного характеру, «не вирішила всіх питань, але ввела загострені стосунки між Коломойським і Порошенком у стан «ні миру, ні війни».
У кожному разі, бізнесмен продовжує вирішувати проблеми, які наростають у його бізнесі і з незалежних від Президента причин. Наприклад, його компанія Міжнародні авіалінії України серйозно постраждала від санкцій, введених РФ проти українських авіакомпаній.
Крім того, Коломойський, можна сказати, частково програв суд Пінчуку щодо виплати дивідендів в їхньому спільному феросплавному бізнесі. Нагадаємо, власник Інтерпайпу подав позов до Лондонського арбітражного суду, вимагаючи виплати $ 500 млн дивідендів від прибутку холдингу. У підсумку бізнесмени уклали мирову угоду, в результаті якої Пінчук одержить приблизно половину запитаної суми, а отже Коломойський позбудеться $ 250 млн.
Сам бізнесмен судиться з Російською Федерацією. Не так давно він вирішив отримати компенсацію за втрати Приватбанку, які той зазнав через анексію Криму. Суму збитку бізнесмен оцінив у 2 млрд рублів.
Загалом, якщо вірити ЗМІ, з початку політичної нестабільності в Україні Коломойський втратив до 17% своїх активів, і на цей момент вони становлять $ 1,9 млрд.
Дмитро Фірташ, Group DF
На відміну від Коломойського, для Дмитра Фірташа 2015 рік починався не так райдужно. На вимогу США практично весь цей рік олігарх перебуває під домашнім арештом у Відні. Основний бізнес групи з виробництва мінеральних добрив здебільшого був зупинений (як через війну на Донбасі, так і через погану кон'юнктуру світового ринку). Спроби ж приватизації Сумихіпрому та Одеського припортового заводу на різних стадіях були заблоковані групою Коломойського.
Паралельно держава де-факто не визнавала право власності структур Фірташа на кілька мільярдів кубометрів газу, що перебувають у підземних сховищах країни, а Нафтогаз погрожував хімічним комбінатам Фірташа банкрутством.
5 червня Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію Надра-банку, де обслуговувалися численні українські облгази, кінцевими власниками яких також вважаються бенефіціари Group DF.
Але восени ситуація змінилася. Джерела Корреспондента в оточенні Фірташа повідомили, що він уклав з українською владою мирову угоду і навіть почав збиратися повертатися в Україну. Хоча поки що зробити це йому не дали.
Головна причина небажання бачити Фірташа в Україні може мати не стільки політичний, скільки економічний підтекст
За версією ресурсу ostro.org, головна причина небажання бачити Фірташа в Україні може мати не стільки політичний, скільки економічний підтекст. Адже зараз розгорілася боротьба за титанову галузь України, а саме Запорізький титано-магнієвий комбінат, що перебуває під керівництвом команди Group DF, на який, за даними інтернет-ресурсу, поклав око Коломойський.
До слова, експерти передбачають, що далі з великою часткою ймовірності Коломойський спробує витиснути Фірташа і з газової сфери. І передумови до цього, мовляв, теж є, і навіть є підтримка самого Яценюка.
Єдиний шанс, який експерти бачать зараз для Group DF, – це зміщення лояльних до Коломойського прем'єра і глави МВС
Тому єдиний шанс, який експерти бачать зараз для Group DF, – це зміщення лояльних до Коломойського прем'єра і глави МВС. Недарма ж Фірташ в інтерв'ю інформагентству Reuters 3 грудня заявив, що Яценюк і його уряд протримаються максимум до весни.
Але насправді не все так однозначно. Адже група Сергія Льовочкіна – Юрія Бойка (партнерів Фірташа по бізнесу), яка раніше могла вплинути на прийняття рішень у парламенті, сьогодні, м'яко кажучи, втратила свій вплив. А більше заступитися за Фірташа і вплинути на процеси на політичному Олімпі поки що нікому.
Віктор Пінчук, East One
За минулий рік Віктор Пінчук вирішив більшість проблем, що виникли у нього в кінці періоду президентства Януковича. У нього вже не намагаються відібрати телевізійний холдинг. Він вивів з-під кримінального переслідування свого тестя Леоніда Кучму. Навіть більше, останній частково відновив свій авторитет і політичну вагу, ставши представником України на переговорах з лідерами сепаратистів.
Завантаження потужностей з випуску сталевих труб Інтерпайпу на цей час складає лише 30-40%, а рейтингове агентство Fitch зафіксувало в жовтні його переддефолтний рейтинг
Але Пінчука, як і раніше, не радує його колись основний бізнес – трубний холдинг Інтерпайп. Завантаження потужностей з випуску сталевих труб холдингу на цей час складає лише 30-40%, а рейтингове агентство Fitch зафіксувало в жовтні його переддефолтний рейтинг. За словами менеджменту холдингу, такий низький показник пов'язаний, насамперед, з втратою російського ринку та інших країн Митного союзу, які забезпечували 40% продажів компанії.
Однак Пінчук, зважаючи на все, уже змирився з тим, що втратив ці ринки. Адже ще на початку року прес-служба Інтерпайпу повідомила, що холдинг вирішив відмовитися у 2015 році від експорту своєї продукції до Росії і зосередитися на ринках Європи, Америки, Близького Сходу та Африки.
Оптимізму бізнесменові додає судовий процес, присвячений його спору з Коломойським і Боголюбовим навколо так званого феросплавного холдингу, про який ми писали вище.
Вадим Новинський, Смарт-холдинг
Для молодшого партнера Ахметова в Метінвесті, Вадима Новинського, цей рік, очевидно, ознаменується тільки одним конфліктом – навколо мережі супермаркетів Амстор.
Хто знав, що конфлікт між бізнесменом і братами Вагаровськими, який починався як звичайний корпоративний спір, лише за пару місяців досягне апогею і ознаменується обшуком в особистому кабінеті Новинського, а також викликом його на допит у Генпрокуратуру.
Адже ще недавно партнерство з Ахметовим і переобрання в парламент за списком Опозиційного блоку забезпечували Новинському порівняно непогані перспективи в сучасній Україні.
Але, очевидно, для нинішньої влади дружба з Ахметовим, скоріше, не плюс, а мінус. Адже обшук і виклик до Генпрокуратури деяких депутатів – соратників бізнесмена оцінили саме як застережливий меседж їхньому могутньому партнеру і покровителю.
Петро Порошенко, Рошен
Незважаючи на публічні заяви про бажання позбутися основної частини свого бізнесу (крім 5 каналу), Президент так і не зробив якихось реальних кроків у цьому напрямку. Навіть липецькі фабрики Рошену, які викликають громадський осуд (як бізнес, який ведеться на території супротивника), продовжують працювати на українського Президента. Щоправда, навесні російський бізнес Порошенка потрапив у скрутне становище – 28 квітня майно липецької фабрики на загальну вартість 2 млрд руб. було заарештовано, а 26 жовтня Мосміськсуд визнав продовження забезпечувального арешту цього майна законним.
Ще однією точкою виникнення репутаційних проблем Президента був і залишається Севастопольський морський завод, який опинився на анексованій території Криму і, на відміну від активів інших українських олігархів, не був націоналізований.
Крім того, як пише Укррудпром, останні роки в тендерах на оборонні замовлення беруть активну участь і, як правило, виграють компанії, з яких Порошенко офіційно вийшов як акціонер, зокрема корпорація Богдан і холдинг Іста, що спеціалізується на виробництві акумуляторів. Як писав Корреспондент, Богдан цьогоріч почав складання армійських версій автомобілів МАЗ білоруського виробництва під власним брендом, а також представив бронеавтомобіль Барс-8 і позашляховик Козак-2.
До бізнес-групи Президента тісно примикає і Костянтин Григоришин, який, за даними ЗМІ, активно залучений в схему імпорту російської електроенергії. Будучи старим знайомим Порошенка, Григоришин є його традиційним союзником у боротьбі з Коломойським, а тепер, як показують останні події, і з Ахметовим, кілька енергетичних компаній якого, за чутками, росіянин не проти отримати.
Загалом бізнес-активи Порошенка – єдині, що показали зростання за останній час. За даними ipress.ua, за період кризи вони зросли на 20%
Але загалом бізнес-активи Порошенка – єдині, що показали зростання за останній час. За даними ipress.ua, за період кризи вони зросли на 20%.
***
Цей матеріал опублікований в № 49 журналу Корреспондент від 11 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.