Як парламент ухвалював зміни до Податкового кодексу.
У четвер ввечері Верховна Рада підтримала законопроект Кабміну про зміни до Податкового кодексу.
Зміни в оподаткуванні набудуть чинності з другого кварталу 2016 року, а ставки податків знизяться вже з 1 січня.
Корреспондент.net розбирався в тому, що наприймала Рада.
Довгі переговори
Ще донедавна погодження парламентом урядових ініціатив щодо змін до Податкового кодексу і зовсім було під великим питанням.
Шістнадцятого грудня профільний парламентський комітет не підтримав законопроект податкової реформи Кабміну і запропонував зверстати бюджет на чинній податковій базі.
На початку засідання комітету його голова - Ніна Южаніна - запропонувала нардепам зосередитися на розгляді урядового законопроекту і зробити все, щоб він постав перед парламентом.
Проте члени комітету Ради жорстко розкритикували урядовий проект податкової реформи. Зокрема, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що документ збільшує податковий тиск на бізнес, а сама податкова реформа зірвана.
Він також порівняв податки сільгоспвиробників з концтабором, розкритикувавши пропозицію Кабміну щодо оподаткування аграріїв.
Ляшко пообіцяв, що Радикальна партія не голосуватиме ні за кабмінівський проект Податкового кодексу, ні за держбюджет. Утім, це не завадило радикалам вже в ніч на 25 грудня проголосувати за проект бюджету.
Також з критикою урядового проекту податкової реформи виступив депутат з фракції БПП Максим Курячий, який зробив акцент на впровадженні оподаткування виробничої нерухомості.
А нардеп з фракції "Відродження" Дмитро Святаш і зовсім заявив, що податкову реформу неможливо прийняти за час, що залишився до настання нового року.
Новий компроміс
Такий поворот подій змусив уряд знову переглядати проект змін до Податкового кодексу. І вже 22 грудня Кабмін вніс у Раду новий, "компромісний" законопроект.
Для того щоб переконати депутатів погодити документ, у Раду прибув і сам прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Під час свого виступу в парламенті він підкреслив, що уряд пішов на всі компроміси, яких вимагали парламентарі, і додав, що ухвалення Податкового кодексу і Держбюджету на 2016 рік, а також кілька супутніх законопроектів є життєво необхідним для стабільності української економіки і національної валюти.
Зрештою, старання прем'єр-міністра не були марними і вже до ввечері 24 грудня нардепи погодили зміни до Податкового кодексу.
Нові положення
Слід зазначити, що законом не передбачено зміни ставки ПДВ і податку на прибуток.
Водночас єдина базова ставка на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 18% (раніше було 15% і 20%).
Істотних змін зазнало оподаткування підакцизних товарів. Спочатку планувалося, що ставки акцизного податку на спирт, алкоголь і пиво збільшаться на 100%, на тютюнові вироби - на 40%.
Проте в результаті коректувань акцизи на спирт і алкоголь зросли на 50%, на пиво акциз зріс на 100%, а на слабоалкогольні напої - на 300%. Акциз на тютюнові вироби, як і планувалося раніше, зріс на 40%.
Також нардепи підтримали збільшення акцизів на дизельне паливо і на бензин на 13%.
А одним з головних моментів ухваленого закону стало те, що аграрії залишатимуться у бізнесі за спрощеною системою оподаткування.
Аграрне лобі
Пільги для аграріїв стали одним з найбільш обговорюваних аспектів урядової Податкової реформи.
У першу чергу, мова йшла про спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільгосппідприємств, на скасуванні якого наполягав основний кредитор України - Міжнародний валютний фонд (МВФ).
Згідно із чинним законодавством, кожне аграрне підприємство може не сплачувати ПДВ і зберігати відповідні кошти на спецрахунку, використовуючи їх для підтримки і розвитку бізнесу.
У 2014 році приблизна сума пільг аграріям за спецрежимом становила 19 млрд грн. При цьому противники збереження спецрежиму ПДВ для аграріїв запевняють, що ця сума переважно розділена між великими агрохолдингами, які й без того отримують надприбутки.
Хай там як, але основною претензією МВФ було власне існування такої пільги за умови величезного дефіциту держбюджету. При цьому скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв було прописане ще в Меморандумі співпраці України з МВФ.
Однак проти прийняття такого рішення розгорнулася неабияка інформаційна боротьба, а вітчизняні аграрії неодноразово організовували мітинги проти скасування спецрежиму, апогеєм яких став перформанс біля будівлі парламенту, коли під Раду принесли насаджені на ялинки відрізані голови корів.
Тим самим аграрії хотіли наочно продемонструвати, що буде із сільськогосподарською галуззю країни у разі скасування пільг.
Утім, зазначені заходи так і не дали бажаного ефекту, тому окремі групи депутатів в парламенті, які представляють аграрне лобі, до останнього відмовлялися голосувати за зміни до Податкового кодексу.
Зрештою, автори законопроекту були змушені піти їм назустріч у питанні спецрежиму.
І хоча спочатку планувалося ввести перехідний період до 2017 року, під час якого аграрії повинні були платити 75% ПДВ до бюджету і 25% на спецрахунок для власного використання, зрештою, була застосована інша пропорція.
Так, підприємства, що займаються рослинництвом, платитимуть 85% ПДВ до бюджету, а 15% залишатимуть на спецрахунках. Для інших сільгоспвиробників - свинарів і птахівників - ця пропорція становитиме 50% на 50%, а для тваринників - 80% на 20% на користь спецрахунків.
Отже, ухвалення нового Податкового кодексу багато в чому стало можливим завдяки компромісу уряду з аграрним лобі у Верховній Раді.