Уряд так і не зумів провести цього року масштабну приватизацію. Завадила, як завжди, боротьба бізнес-груп за ласі активи.
Заявлена на поточний рік масштабна приватизація об'єктів державної власності так нормально і не стартувала, пише Віктор Нагорський у №51 журналу Корреспондент від 25 грудня 2015 року. Навіть більше, 2015 рік став провальним за обсягами надходжень до держбюджету від приватизації.
У січні-листопаді Фонд державного майна України (ФДМУ) перерахував до скарбниці лише 144,4 млн грн від продажу держактивів. Це при тому, що планом були передбачені 17 млрд грн.
Проте в уряді не сумують і обіцяють розпочати великий розпродаж держпідприємств уже в наступному році. У проект держбюджету-2016 Кабмін знову закладає ті самі 17 млрд грн надходжень від приватизації.
Камені спотикання
Непереборною перешкодою на шляху держактивів у приватні руки в поточному році стала Верховна Рада, яка вже неодноразово відхиляла урядові ініціативи щодо приватизації.
8 грудня народні депутати вже втретє за рік під час сигнального голосування не змогли забезпечити підтримку кабмінівського проекту закону, що передбачає внесення змін до процедури приватизації. Зокрема, скасування обов'язкового продажу 5-10% акцій стратегічних держпідприємств на фондових біржах під час проведення їхньої приватизації.
Без цього, за словами голови ФДМУ Ігоря Білоуса, приватизація великих підприємств, включаючи Одеський припортовий завод (ОПЗ), Центренерго та низку обленерго, розпочата не буде.
«Хочу, щоб усі зрозуміли: ми не почнемо приватизацію великих підприємств, поки не будуть внесені законодавчі зміни, оскільки хочемо все зробити за законом, прозоро і зрозуміло. Щоб за два-три роки ні в кого навіть думки не з'явилося, що можна зачепитися за якусь дрібницю і почати зворотний процес», – написав Білоус на своїй сторінці у Facebook і нагадав, що успішний приклад приватизації Криворіжсталі передбачав продаж усього пакету акцій без участі біржі.
На думку керівника аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, така позиція ФДМУ цілком виправдана.
«Щоб успішно продати державні активи, потрібно провести серйозну підготовку, і дуже правильно, що ФДМУ не запускає процес приватизації, будучи незадоволеним наявним законодавством», – вважає експерт.
Прискорити прийняття необхідних законодавчих актів закликав парламентаріїв і Президент Петро Порошенко. За його словами, сьогодні держпідприємства є потужним джерелом корупції, тому їх приватизація є обѓрунтованою.
Погоджується з Президентом і міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус, стверджуючи, що держкомпанії працюють в інтересах окремих бізнес-груп.
Цікаво, що після гучного скандалу між губернатором Одеської області Михайлом Саакашвілі і главою МВС Арсеном Аваковим соратник українського олігарха Ігоря Коломойського і лідер партії Укроп Геннадій Корбан заявив, що цей конфлікт був обумовлений саме боротьбою за один з найбільш привабливих державних об'єктів, що готуються до приватизації, – ОПЗ.
Зазначене підприємство є другим за розміром виробником аміаку і карбаміду і третім з випуску азотних добрив в Україні. Однак, за словами Корбана, ОПЗ більшою мірою цінний тим, що в його структуру входить аміакопровід, який дає можливість контролювати не тільки постачання російських добрив (понад 2 млн т щорічно), а й експорт цього продукту з боку українських хімзаводів, що належать іншому українському олігархові – Дмитру Фірташу. Тому недивно, що за це держпідприємство ведеться неабияка боротьба.
Зараз ОПЗ фактично перебуває в управлінні двох бізнес-груп, що мають потужний політичний вплив і, зважаючи на останні події, більше не бажають уживатися одна з одною
Корбан також зазначив, що зараз ОПЗ фактично перебуває в управлінні двох бізнес-груп, що мають потужний політичний вплив і, зважаючи на останні події, більше не бажають уживатися одна з одною.
«Одну частину (60%) контролює людина, що позиціонує себе як сірий кардинал, – заступник фракції БПП Ігор Кононенко. Решта 40%, можливо, перебувають під контролем бізнесменів, що мають відношення до пана [Миколи] Мартиненка [нардеп від Народного фронту, який 1 грудня написав заяву про складання депутатських повноважень у зв'язку з корупційним скандалом]», –наголосив Корбан.
Справедливості заради слід зазначити, що величезний інтерес до ОПЗ виявляє і сам Коломойський. Влітку український бізнесмен зізнався, що раніше підконтрольна Привату компанія Нортіма подала до суду позов з вимогою визнати таким, що відбувся, конкурс з приватизації ОПЗ від 2009 року, коли Нортіма запропонувала за підприємство найбільшу ціну – 5 млрд грн, але конкурсна комісія ФДМУ не затвердила результати торгів.
Коломойський також повідомив, що група Приват хоче отримати пріоритетне право на купівлю ОПЗ під час майбутньої приватизації. Але у відповідь Білоус заявив, що ФДМУ не має наміру надавати групі такий пріоритет.
Приватизувати не можна залишити
На думку заступника директора громадської організації Публічний аудит Матвія Холошина, саме боротьба різних бізнес-груп за заплановані до приватизації активи є головною причиною затягування старту масштабного продажу держпідприємств.
«У всіх наших великих олігархів є серйозне лобі у Верховній Раді. Швидше за все, саме вони і гальмують приватизацію, маючи свої бізнес-інтереси», – вважає експерт.
Приватизація невигідна дуже багатьом нинішнім керівникам держпідприємств. Навколо кожного держпідприємства існують люди, які щільно сидять на давно налагоджених схемах й отримують стабільний дохід
Частково підтверджують це й у ФДМУ, де зазначають, що приватизація невигідна дуже багатьом нинішнім керівникам держпідприємств. Як розповів співрозмовник Корреспондента у фонді, навколо кожного держпідприємства існують люди, які щільно сидять на давно налагоджених схемах й отримують стабільний дохід.
«Не факт, що у непідтримці законопроекту з приватизації Верховною Радою є злий умисел у чиїхось інтересах. Чинний парламент у принципі малоефективний і часто не голосує за якісь ініціативи уряду. Але ми можемо говорити про те, кому вигідна така ситуація. А вигідна вона в першу чергу тим, хто займається цими об'єктами зараз», – додає Паращій.
Крім цього чинника, на користь масштабної приватизації, за словами Білоуса, говорить необхідність залучення інвестицій в економіку країни.
«Для розвитку економіки нам потрібні інвестиції, яких не буде, якщо не провести зразково-показову прозору приватизацію і тим самим довести інвесторам, що в Україну можна вкладати гроші, що це не небезпечно, що правила єдині для всіх і не будуть змінюватися з приходом кожної нової влади, – каже глава ФДМУ. – Крім того, залученням інвестицій ми сподіваємося реанімувати держпідприємства, що ризикують загинути без вкладень і якісного, зацікавленого в їхній прибутковості менеджменту».
В умовах політичної та економічної нестабільності в країні продати держпідприємства за вигідною для України ціною буде вкрай непросто
Однак далеко не всі вважають доцільним за нинішніх реалій продаж великих держактивів. На думку Паращія, в умовах політичної та економічної нестабільності в країні продати держпідприємства за вигідною для України ціною буде вкрай непросто.
«Тому приватизувати якісь великі державні об'єкти, напевно, не час. Адже ми розуміємо, що зараз виручити за них великі гроші не вийде. Найбільш показовий приклад, що підтверджує це, – Президент Порошенко, який раніше пообіцяв продати свою кондитерську корпорацію Roshen. Навіть він, незважаючи на дані всій країні обіцянки, чекає стабілізації ситуації в країні, щоб цей актив можна було продати за хорошою ціною. Думаю, ФДМУ повинен діяти аналогічно», – каже Паращій.
Експерт зазначає, що для продажу держактивів за якомога більші кошти в конкурсах з приватизації обов'язково повинні брати участь солідні зарубіжні інвестори. Але іноземців, готових зайти в Україну всерйоз і надовго, за словами Паращія, вкрай мало.
«Один досить відомий інвестор сказав, що купівля якого-небудь великого активу в Україні сьогодні нагадує купівлю квартири в будинку, охопленого вогнем. Цілком логічно, що війна і нестабільність у країні відлякують іноземних інвесторів. Тому розраховувати на їхню активну участь у процесі приватизації не доводиться, – вважає Холошин. – Водночас, якщо метою приватизації є не залучення якомога більшої суми до держбюджету, а продаж великих активів «потрібним» людям за низькою ціною, яка склалася на сьогоднішній день, то нинішній час підходить ідеально».
У ФДМУ, навпаки, запевняють, що державні активи стрімко знецінюються: виробництво вимагає модернізації, а неефективний менеджмент та корупційні схеми погіршують ситуацію. Мовляв, саме тому підприємства якнайскоріше потрібно продати
У ФДМУ, навпаки, запевняють, що державні активи стрімко знецінюються: виробництво вимагає модернізації, а неефективний менеджмент та корупційні схеми тільки погіршують ситуацію. Мовляв, саме тому підприємства якнайскоріше потрібно передати власникам, які будуть зацікавлені в їхній роботі та прибутковості, поки вони не знецінилися остаточно.
Глава ФДМУ сподівається, що парламент все-таки підтримає урядовий законопроект з приватизації вже найближчим часом, однак не виключає, що окремі держпідприємства можуть бути продані і без прийняття Радою цього документа.
«Теоретично можливе прийняття окремих рішень Кабінету Міністрів у ручному режимі щодо кожного підприємства. Так, наприклад, свого часу вчинили з продажем Криворіжсталі. Тоді прем'єр-міністр своїм указом об'єднала пакети акцій і не дала продавати окремо 5% на фондовій біржі», – пояснює Білоус.
За його словами, пріоритетними для приватизації у 2016-му будуть: ОПЗ, Центренерго, а також шість обленерго і чотири ТЕЦ. А загальна сума, виручена від приватизації наступного року, за оцінками Білоуса, може скласти від 20 млрд до 30 млрд грн.
Якщо українська влада реально буде зацікавлена у продажу держактивів за адекватною вартістю, виконати план з приватизації цілком реально
Як стверджує Холошин, якщо українська влада реально буде зацікавлена у продажу держактивів за адекватною вартістю, виконати цей план цілком реально.
«Вартість того ж ОПЗ експерти раніше оцінювали у $ 1 млрд, що за нинішнім курсом 23 грн за $ 1 вже перевищує заявлений у проекті держбюджету план з надходжень від приватизації», – зазначає Холошин.
Тим часом Паращій нагадує, що за 24 роки незалежності України план з приватизації виконувався лише двічі – у 2005 і 2011 роках, коли були продані такі великі активи, як Укртелеком і Криворіжсталь. Решта років, незважаючи на великі очікування, не приносили серйозних вливань до держбюджету.
«Тому, якщо план з надходження від приватизації не буде виконаний у наступному році, це не стане великим сюрпризом», – резюмує експерт.
***
Цей матеріал опублікований в № 51 журналу Корреспондент від 25 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.