Небойові втрати. Чого коштуватиме економіці торгова війна з Росією

Корреспондент.biz, 1 лютого 2016, 11:00
0
529
Небойові втрати. Чого коштуватиме економіці торгова війна з Росією
Фото: Українських новин
З полиць українських супермаркетів уже зникають заборонені до ввезення товари з Росії

До чого призведе торгова війна між Росією і Україною, що загострилася в новому році.

Російська Федерація по-своєму відзначила початок дії зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом – північна сусідка посилила проти нас торгові санкції, пише Віктор Нагорський у №1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. З нового року Росія, крім імпортних мит, ввела ще товарне ембарго на низку українських товарів, переважно продовольчих.

А крім того, з 4 січня РФ закрила українським експортерам транзит вантажів через свою територію, тим самим істотно обмеживши можливості експорту наших товарів до країн Середньої Азії.

В українському уряді запевняють, що це не завдасть істотного збитку економіці. До набуття чинності російського ембарго прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зазначав, що Україна втратить всього близько $ 600 млн експорту в РФ через введення додаткових обмежень для українських товарів. Адже, за його словами, за останні роки країна скоротила залежність від російського ринку втричі.

Не такий страшний збиток

Погоджуються з прем'єром й економічні експерти. За словами генерального директора компанії Pro-Consulting Олександра Соколова, введення товарного ембарго в кожному разі позначиться на обсязі експорту, але скорочення вже не буде значним.

«Швидше за все, за деякими товарними групами це буде відчутно, але, приміром, щодо тієї ж молочки товарні обмеження з боку РФ діють уже кілька років, тому для цих виробників нове ембарго не стане катастрофою – вони і так вже нічого в Росію не експортують», – каже Соколов.

Заслужений економіст України, доктор економічних наук Олексій Плотніков додає, що після значного погіршення відносин між двома країнами у 2014-му український експорт в РФ скоротився до мінімальних показників.

«У 2014-2015 роках експорт в Російську Федерацію знизився на дві третини. Тому цифра щодо втрат від ембарго у $ 600 млн, яку раніше озвучував Кабмін, цілком реалістична. Можливо, втрати протягом року досягнуть $ 800 млн, але не більше», – вважає економіст.

В цілому через торговельну війну найбільше страждає харчова промисловість. Приміром, ті ж сири, які раніше постачалися до Росії, не можуть знайти інших ринків збуту через їхню якість та споживчі переваги

За даними експерта, в цілому через торговельну війну найбільше страждає харчова промисловість. Приміром, ті ж сири, які раніше постачалися до Росії, не можуть знайти інших ринків збуту через їхню якість та споживчі переваги.

Втім, міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко стверджує, що Україні вдалося диверсифікувати поставки аграрної продукції, тим самим мінімізувавши свої втрати від російських санкцій. За його даними, за 11 місяців минулого року обсяг сільськогосподарського експорту в країни Євросоюзу склав $ 3,6 млрд, або 27,5% від загального обсягу поставок аграрної продукції за кордон, в країни Азії – $ 6 млрд (45,7%), а в Африку - $ 1,8 млрд (13,5%). А експорт сільгосппродукції до РФ в минулому році був мінімальним.

«Ми не особливо відчули економічну війну, яку веде Росія проти України, оскільки наші поставки на її ринок склали лише 2% від усього аграрного експорту України», – запевняє Павленко.

Підтверджують це і в асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). За інформацією керівника експертної групи УКАБ Ігоря Остапчука, до періоду активізації торговельної війни вітчизняні експортери постачали до Росії товарів на $ 1,8-2,0 млрд щорічно. Однак у січні-жовтні минулого року в цьому напрямку було експортовано продукції АПК лише на $ 226 млн.

Близько 90% продукції вже не постачається в РФ, виробники та експортери переглядають свою продуктову лінійку й переорієнтовуються на інші ринки

Ігор Остапчук, експерт УКАБ 

«Виходячи з цього можна сказати, що близько 90% продукції вже не постачається в РФ, виробники та експортери переглядають свою продуктову лінійку й переорієнтовуються на інші ринки», – зазначає Остапчук.

За його словами, якщо раніше більше половини доходів від експорту в РФ надходило від поставок молочної продукції, зокрема сирів, кондитерських виробів, жирів, масла, а також напоїв, то зараз це переважно м'ясо (46%), напої, включаючи алкоголь ( 13%), та продукти з какао (11%).

Саме компанії, що постачають до РФ м'ясопродукти, на думку Соколова, зазнають найбільших втрат від введення Росією нинішнього товарного ембарго.

В об'їзд

Набагато істотнішими можуть виявитися збитки українських експортерів у зв'язку із забороною транзиту. Як наголосила у відповідь на ці дії Росії заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська, обмеження на транзит через свою територію – найгірше, що може зробити держава, оскільки при цьому ставляться під загрозу інтереси і третіх країн.

За інформацією УКАБ, сьогодні поставки української продукції через територію РФ здійснюються переважно в Азербайджан, Вірменію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан.

«Туди постачається близько 4% від загальної аграрного експорту з України, що дорівнює $ 700 млн. Переважно це перероблена продукція (73-81% у структурі експорту в залежності від року)», – каже Остапчук.

Критичними такі обмеження можуть бути для експортерів цукру, вважає він, оскільки на ці ринки орієнтовано 59% вітчизняного експорту цього продукту, 51% кондитерських виробів з цукру, що не містять какао, 47% шоколаду та інших готових продуктів з вмістом какао. Крім того, на ці ринки також іде близько 50% продуктів із зерна, 35% живих тварин і 29% продуктів з м'яса і риби.

«Враховуючи високу орієнтованість цих товарів на ринки країн СНД, пошук інших ринків збуту буде складним і необов'язково успішним, оскільки переважно товари, орієнтовані на пострадянський простір, є малоконкурентними на ринках розвинених країн через невідповідну якість або ціни», – стверджує Остапчук.

Втім, в українському уряді запевняють, що вітчизняні та європейські товари зможуть потрапляти в країни Середньої Азії навіть за наявності санкційних обмежень на них з боку Москви. У середині січня був запущений так званий новий Шовковий шлях в обхід Росії – перший експериментальний рейс за маршрутом Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан – Китай з Іллічівського морського порту. Кабмін розраховує, що це дозволить значно знизити вартість транспортування наших товарів.

Однак експерти запевняють, що новий маршрут навряд чи коштуватиме українським експортерам дешевше традиційного транзиту через територію РФ.

«Пошук інших шляхів транзиту в принципі можливий. Але в кожному разі це збільшує логістичні витрати і, як наслідок, вартість товарів, що, природно, знижує їхню цінову привабливість. Тому тут також будуть якісь втрати, але говорити про якусь конкретну суму поки що зарано», – вважає Плотніков.

Що ж до можливої ​​переорієнтації експортерів на інші ринки, то, на думку експертів, цей процес є тривалим і складним

Що ж до можливої ​​переорієнтації експортерів на інші ринки, то, на думку експертів, цей процес є тривалим і складним.

«Знайти нові ринки збуту виробникам можна, але це питання середньострокової або навіть довгострокової перспективи. Адже навіть ринок Євросоюзу, з яким у нас почала діяти зона вільної торгівлі, поки що залишається недосяжним для багатьох українських виробників через масу питань до стандартизації якості української продукції», – зазначає Соколов.

Для того щоб мати можливість налагодити експорт в Європу, вітчизняним підприємствам потрібні істотні інвестиції в модернізацію виробництва, розповідає Соколов, та й на саму процедуру сертифікації якості продукції потрібно чимало часу.

Тому аналітик вважає, що в короткостроковій перспективі українські виробники шукатимуть вихід на ринки Близького Сходу та Азії. Хоча він зазначає, що бізнес в Україні в будь-якому випадку повинен рухатися до європейських стандартів і підвищувати якість своєї продукції.

«По-перше, це зробить нашу продукцію більш конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, а по-друге, це буде добре для українського споживача», – додає гендиректор Pro-Consulting.

Удар у відповідь

Слід зазначити, що українська влада не обмежилася пошуком альтернативних маршрутів в обхід РФ для вітчизняних експортерів і вжила заходів у відповідь щодо північної сусідки.

Щоправда, поки що Україна не вводила заборону на транспортування російських вантажів через свою територію, обмежившись товарним ембарго. З 10 січня Кабмін заборонив імпорт російських товарів за 30 позиціями – в першу чергу продовольства, продукції хімічної промисловості і залізничного устаткування. На ряд інших товарів підвищені мита.

Але Яценюку і цього виявилося замало. На одному з останніх засідань Кабміну прем'єр доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі переглянути та розширити список товарів, які повинні потрапити під контрзаходи з українського боку.

На думку Соколова, санкції у відповідь – цілком логічний крок, який є звичайною справою у світовій практиці.

«Будь-яка держава, стосовно якої приймаються певні санкції, як правило, вживає аналогічних заходів», – каже експерт.

Однак Плотніков зазначає, що українська відповідь виглядає скоріше символічною і навряд чи завдасть великої шкоди РФ. У всякому разі цей збиток точно не можна буде порівняти з втратами України від російських санкцій.

Остапчук звертає увагу на той факт, що торговельні обмеження у відповідь не завжди дають позитивний результат.

«Наприклад, заборона на постачання продукції з РФ в першу чергу виявляється у зростанні цін для споживачів на внутрішньому ринку. Високі ціни можуть створити умови, коли вітчизняні підприємства будуть зацікавлені виробляти більше продукції, але така ситуація спостерігається далеко не завжди», – вважає Остапчук.

Поки ж торгова війна триває, Україна направила до Світової організації торгівлі (СОТ) заяву про дискримінацію з боку Росії. Як заявили в Мінекономрозвитку, торговельні заходи, введені РФ, є «політично мотивованими і незаконними», а також такими, що не відповідають зобов'язанням, Росії у рамках СОТ і порушують міжнародне торговельне законодавство.

Тим часом експерти запевняють, що СОТ навряд чи здатна істотно вплинути на торговельні обмеження РФ для України.

«СОТ може розглядати це рік-півтора і в підсумку винести рішення про необхідність подальшого поглибленого переговорного процесу між країнами для вирішення торговельного спору. Тому звертатися туди можна, але цей процес точно не буде швидким, а чи виявиться він ефективним – велике питання», – каже Плотніков.

У свою чергу адвокат Міжнародної юридичної групи Astapov Lawyers Марина Агальцова у своїй колонці в інтернет-виданні liga.net наголосила, що в діях російської влади дійсно можна угледіти торгову дискримінацію, адже «особливі» правила транзиту встановлені тільки для транспорту з України.

Однак, за словами юриста, в практиці органу вирішення спорів СОТ було не так багато справ, пов'язаних з обмеженнями транзиту. До того ж жоден з позовів не був доведений до логічного завершення – в більшості випадків сторони досягали мирової угоди.

***

Цей матеріал опублікований в № 1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах