Кишинів сперечається з Газпромом про продовження газового контракту на тлі світової енергетичної кризи. Експерти звинувачують Москву у шантажі.
Молдова оголосила режим надзвичайного стану. Через дефіцит газу довелося загасити Вічний вогонь на головному меморіалі країни. Причиною такого критичного стану стали невдалі переговори з російською компанією Газпром про новий газовий контракт на тлі світової енергетичної кризи.
Допомогти Молдові зголосилася Україна: сторони уклали угоду про можливі постачання 700 мільйонів кубометрів газу "у разі потреби", дізналися ЗМІ. Також Кишинів підписав угоду з Польщею на пробне постачання, що стало першою купівлею газу не в РФ. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Кишинів шукає заміну Газпрому
Молдова вперше у своїй історії закупила газ в альтернативного російському Газпрому постачальника. 25 жовтня уряд у Кишиневі повідомив, що між молдавською компанією Energocom та польським концерном PGNiG підписано контракт про пробну закупівлю газу обсягом один мільйон кубометрів.
"Це перша в історії Молдови закупівля газу в альтернативних джерел", - йдеться у документі. Як зазначає уряд країни, цим перевіряється можливість імпортувати газ від інших постачальників і врівноважити низький тиск у системі подачі природного газу.
Напередодні Економічна правда з посиланням на джерело в українському уряді повідомила, що компанія Нафтогаз підписала з молдавською Енергоком рамкову угоду про постачання до 700 мільйонів кубометрів газу до Молдови у разі потреби.
"Молдавська державна компанія Енергоком і Нафтогаз підписали рамкову угоду про постачання у разі потреби обсягу до 700 мільйонів кубів газу. Угода відбулася на тлі ситуації на світових ринках і непрогнозованості поставок з боку російського Газпрому", - розповіли джерела.
Декількома днями раніше стало відомо, що Україна "позичила" Молдові 16 мільйонів кубометрів газу. Єдиною умовою України стало повернення цього обсягу до кінця зими, повідомив голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус.
Про що сперечаються
Термін дії довгострокового контракту Молдови з Газпромом, укладеного у 2006 році, і який з того часу щорічно продовжується, сплив 30 вересня. Угода була продовжена ще на місяць, упродовж цього часу Кишинів купував газ у російського концерну за ціною 790 доларів за тисячу кубометрів. Це майже втричі дорожче, ніж на початку року.
На переговорах щодо укладання нового газового контракту, що відбулися 22 жовтня, сторони домовилися про додаткові постачання газу у жовтні. Як повідомляв за їхніми підсумками молдавський віце-прем'єр і міністр інфраструктури Андрій Спину, Газпром обіцяв збільшити обсяги газу, що поставляються, на п'ять мільйонів кубометрів на добу.
Однак російська сторона так і не розпочала постачання. Як повідомляє Коммерсант із посиланням на джерела, це пов'язано із заявою молдавського керівництва про невизнання газового боргу у розмірі 709 мільйонів доларів, зробленою після переговорів.
"Історична заборгованість - це дуже великий борг, який ми не визнаємо, ми не вважаємо, що він має бути частиною переговорів щодо газового контракту", - заявила прем'єр-міністр Молдови Наталія Гаврилиця.
23 жовтня Газпром пригрозив повністю відмовитися від подальших постачань газу Молдові, якщо та не погасить борг і не домовиться про умови нового контракту. За словами офіційного представника Газпрому Сергія Купріянова, тіло боргу Кишинева становить 433 мільйони доларів, решта суми - за прострочення платежів.
Як пишуть ЗМІ, Росія запропонувала Молдові знижку 25 відсотків, але молдавська сторона наполягала на 50 відсотках, посилаючись на брак коштів. У той же день парламент Молдови проголосував за введення режиму надзвичайного стану в країні через дефіцит газу до 20 листопада.
Як каже віце-прем'єр Спину, пропозиції Газпрому невигідні для Молдови, оскільки ціна, "яка включає фінансові та нефінансові умови, у тому числі виплату історичного боргу, вища, ніж пропозиції на міжнародних газових ринках".
"Республіка Молдова не може погодитися платити за газ вищу ціну, ніж усі інші держави у регіоні", - зазначив він.
Віце-прем'єр повідомив, що Молдова шукатиме альтернативних постачальників, щоб забезпечити країну газом та диверсифікувати джерела постачання.
Пізніше Спину повідомив, що Кишинів продовжить переговори з Газпромом на зустрічі, яка відбудеться 27 жовтня у Санкт-Петербурзі.
"Ми готові продовжити обговорення боргового питання, але наша позиція залишається незмінною. Перед підписанням будь-яких зобов'язань нам потрібна оцінка, незалежний аудит, щоб підтвердити цей борг", - сказав віце-прем'єр.
При цьому він зазначив, що Молдова добиватиметься від Газпрому "справедливої" ціни на газ, яка має розраховуватися за формулою, яку пропонують інші держави з довгостроковими контрактами.
"У нас є кілька варіантів, один з яких - ціна акцій для річних контрактів або змішана формула, яка враховує як ціну акцій на газ, так і котирування нафти", - уточнив міністр.
"Шантаж Москви"
У Газпромі заявили, що у російсько-молдовській газовій суперечці немає політики. "Газпром - акціонерне товариство і не може працювати на збиток, не може допустити втрат податкових виплат до бюджету РФ. Є межі терпіння. Молдова сама своїми руками провокує кризу", - сказав Купріянов.
У Молдові називають іншу версію. Щоправда, поки що її висловлює не влада, а представники неурядових організацій та проєвропейські політики.
"Москва вирішила використати свої інструменти впливу в енергетиці з чітким бажанням обвалити рейтинг нового уряду. Мета зрозуміла: посилити ефект економічної кризи. Це не комерційна суперечка. Коли виходить представник Газпрому і каже, що не може працювати собі на збитки, це смішно, коли є більше восьми мільярдів доларів боргу за неоплачений газ у Придністров'ї", - каже аналітик дослідницького центру WatchDog Moldova Валеріу Паша.
За словами експерта, для республіки стає справою принципу "розірвати хибне коло залежності від Газпрому та запровадити Третій енергопакет (законодавство ЄС щодо лібералізації газового та електричного ринків - ред.)".
Колишній радник президента Молдови Майї Санду Сергій Тофілат назвав ситуацію "шантажем Москви".
"Схожий сценарій був застосований в Україні. У квітні 2014 року Газпром підвищив ціну на газ практично вдвічі і також вимагає виплатити нібито борги за газ у розмірі 2,2 мільярда доларів. Чому? Тому що український народ вирішив вийти з московської орбіти і стати на шлях демократизації", - сказав він.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet