RU
 

Корреспондент: До кого приходять гроші. Рейтинг найбільш надійних банків України

Корреспондент.net,  30 жовтня 2013, 18:32
5
7041
Корреспондент: До кого приходять гроші. Рейтинг найбільш надійних банків України
Фото: Фото Наталі Кравчук
Топ-менеджер Креді Агріколь Банку Галина Жукова не радіє з відходу європейських банків з українського ринку

З відходом західних банків з України змінився фінансовий сектор країни – гроші українців тепер концентруються винятково в руках вітчизняних і російських банкірів, які лише прагнуть досягти європейських стандартів обслуговування клієнтів, пише Інна Прядко у №42 журналу Корреспондент від 25 жовтня 2013 року.

Щоб усвідомити повною мірою, скільки грошей пересічні українці довірили вітчизняній банківській системі, достатньо порівняти ці кошти з держбюджетом-2013. Депозити населення, що зібралися на рахунках українських банків, до початку осені досягли 423 млрд грн. – практично такою самою сумою (419,3 млрд грн.) вимірюється видаткова частина бюджету країни на весь нинішній рік. При цьому із січня 2013-го роздрібний депозитний портфель збільшився на 15% – і це одна з найбільш оптимістичних новин банківської галузі у 2013-му.

Втім, набагато цікавіші зміни відбуваються всередині портфеля. Зараз 75% всіх депозитів українців зберігаються в локальних фінустановах, і лише 15% – у банках з європейським капіталом, у той час як у кінці 2008 року частка останніх була майже вдвічі вищою – 26%, зазначає Анастасія Туюкова, старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital. За ці самі п'ять років обсяг вкладів, довірених російським банкам, зріс із 7% до 10%.

Ці цифри відображають трансформації банківського сектора України останніх років – відхід з ринку низки іноземних банків, що продали свої українські дочки.

Так, діяльність в Україні згорнули нідерландський ING Bank, чеський Home Credit Bank, британський HSBC, німецькі Bayerische Landesbank і Commerzbank, південнокорейський Kookmin Bank, шведські Swedbank і SEB Group, французький Societe Generale, австрійський Erste Bank, грецький Alpha Bank.

А на початку жовтня італійський фінансовий гігант UniCredit підтвердив намір продати Укрсоцбанк. Таким чином частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків України скоротилася із 42% наприкінці 2011 року до 34% у серпні 2013-го – з урахуванням того, що ряд операцій ще не завершені і показник продовжить знижуватися.

Дві головні причини втечі європейських фінустанов з України: по-перше, проблеми в їхніх материнських банках і домашніх економіках західних країн, а по-друге – стагнація українського ринку і специфіка вітчизняного бізнес-середовища

Туюкова називає дві головні причини втечі європейських фінустанов з України: по-перше, проблеми в їхніх материнських банках і домашніх економіках західних країн, а по-друге – стагнація українського ринку і специфіка вітчизняного бізнес-середовища.

"Цей відвід відбувається, у першу чергу, через негативне сприйняття інвестиційного клімату і макроекономічних перспектив нашої країни", – пояснює Грег Краснов, генеральний директор Platinum Bank, який вважає тенденцію "сумним сигналом для економіки України".

До слова, з Platinum Bank зараз також йдуть іноземні акціонери, серед яких – інвестфонди Horizon Capital, East Capital, IFC, FPP Asset Management. Нових акціонерів до завершення процесу в банку поки що не називають, запевняючи, що клієнти не відчують змін.

З іншого боку, відтік західних фінустанов істотно оживив вітчизняний банківський сектор, зазначає Сергій Черненко, голова правління банку ПУМБ. За його словами, на ринку з'явилися нові ніші, у яких тепер конкурують українські та російські гравці.

"Це додає внутрішньої динаміки за відносно невисокого темпу розвитку банківської системи в цілому", – наголошує Черненко.

Великим калібром

Зміна ландшафту банківського сектора України вже знайшла своє відображення і в рейтингу найнадійніших банків за версією Корреспондента і Dragon Capital. Наприклад, місця Erste Bank і ING Bank, які пішли з ринку, у десятці найкращих зайняли інші зміцнілі гравці.

ПУМБ, що входить до групи СКМ Ріната Ахметова, завдяки стабільно успішним фінансовим показникам піднявся з 15-го на сьоме місце. А французький гігант Креді Агріколь Банк перемістився з 16-тої на четверту позицію, завершивши об'єднання зі спорідненим КІБ Креді Агріколь і увійшовши до п'ятірки найкращих банків списку за рівнем рентабельності (23%).

Ще більше зміцнив позиції, піднявшись з третього на другий рядок рейтингу, Райффайзен Банк Аваль, п'ята за розміром активів фінустанова України, головний акціонер якого – австрійська група Raiffeisen Bank International AG. Щоправда, в середині жовтня банківський сектор переполошила звістка про те, що його готують до продажу. Однак голова правління Володимир Лавренчук поспішив спростувати цю інформацію.

"Ці чутки є безпідставними, що підтвердили наші акціонери", – заявив Лавренчук Корреспонденту.

Переконливості його словам надають результати, які демонструє Райффайзен Банк Аваль, що істотно скоротив витрати після кризи. Нинішній рік став для нього найуспішнішим з моменту придбання Авалю австрійцями у 2005-му. За перше півріччя 2013-го банк наростив прибуток більш ніж у 30 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року (до 522 млн грн.), а також підвищив рентабельність капіталу з 4% у 2012 році до 15,5 % у першому кварталі 2013-го.

Невипадково в рейтингу видання Райффайзен Банк Аваль за надійністю конкурує лише з непорушними стовпами – державними Ощадбанком (перше місце) та Укрексімбанком (третє) .

З цієї висоти фінустанова може дозволити собі спокійний погляд на неспокійний банківський сектор України. За словами Лавренчука, відхід іноземних колег Райффайзен Банк Аваль сприймає як додаткову можливість: у компанії сподіваються поповнити клієнтську базу за рахунок клієнтів цих установ, які цінують західні стандарти обслуговування.

Втім, Райффайзен Банк Аваль – швидше щасливий виняток із загальної картини.

За нішу західних банків, які відходять, б'ються, в першу чергу, великі вітчизняні та російські гравці, зазначають експерти. Їхні головні переваги – готовність приймати правила, в рамках яких існує український ринок, розуміння його специфіки та менталітету місцевих клієнтів, пояснює Туюкова. Крім того, локальних гравців вирізняють більш агресивні і ризиковані стратегії розвитку, ніж традиційно стриманих західних інвесторів.

Разом з необхідністю виживати у вкрай складному середовищі, де єдиним затребуваним продуктом залишається роздрібне кредитування, броунівський рух на українському банківському ринку дав поштовх цілій хвилі збільшення і злиття

Разом з необхідністю виживати у вкрай складному середовищі, де єдиним затребуваним продуктом залишається роздрібне кредитування, броунівський рух на українському банківському ринку дав поштовх цілій хвилі збільшення і злиття.

Так, у жовтні стало відомо, що основний акціонер Дельта Банку, Микола Лагун, планує об'єднати активи цієї фінустанови з трьома іншими банками, які він викупив за останній рік, – шведським Swedbank (зараз – Омега Банк), грецьким Астра Банком і Кредитпромбанком, 48 % якого належали групі європейських компаній.

Плодом такого злиття стане народження однієї з найбільших фінустанов на ринку. За останні п'ять років Дельта Банк піднявся з 3-го місця за обсягом активів (5,5 млрд грн. наприкінці 2008 року) до четвертого (47,6 млрд грн. наприкінці червня 2013 року). При цьому за перше півріччя 2013-го банк збільшив портфель депозитів населення на 60%.

Не менш активно в боротьбу за гроші українських громадян включився й Сбербанк Росії, за перші два квартали наростивши обсяг споживчих депозитів на 33%. Українську дочку Сбербанку, згідно із заявленими планами, чекає інтеграція з колишнім Фольксбанком: Сбербанк Росії викупив австрійську фінустанову два роки тому.

Ринковою часткою іноземних банків, що відходять, цікавляться і великі українські бізнес-структури, здатні переорієнтувати викуплену установу під певний сегмент економіки. Так, нагадує Туюкова, нідерландський VAB Банк, придбаний агромільйонером Олегом Бахматюком, зараз робить ставку на кредитування агросектору. До слова, Бахматюк вже заявив про плани об'єднати цей актив з іншим своїм банком – Фінансовою ініціативою.

Вагу на ринку збільшують й українські фінустанови, які обрали шлях на збільшення навіть без придбання іноземних активів. Наприклад, ПУМБ, який два роки тому приєднав до себе споріднений Донгорбанк, з початку нинішнього року наростив активи майже на чверть, до 35 млрд грн. А чистий його прибуток за січень-вересень 2013 року (303 млн грн.) у півтора рази перевищив результат аналогічного періоду минулого року.

Фінустановам, які успішно об'єдналися, простіше витримувати конкуренцію, коментує банківську консолідацію Туюкова.

Європейський стандарт

Рівень конкуренції в банківському секторі України був би на голову вище за участю західних гравців, переконані фахівці галузі.

"Нас не тішить той факт, що з ринку йдуть іноземні банки, – скаржиться Галина Жукова, директор з роздрібного бізнесу та мережі французького Креді Агріколь Банку. - Здорова конкуренція з іншими міжнародними групами здійснює позитивний вплив на український ринок".

Чого він може позбутися без такого впливу? У першу чергу, стандартів бізнес-етики, побоюється Дмитро Яблоновський, керівник відділу фінансових досліджень GfK Ukraine. Крім специфічних технологій, багато з яких вже опанували й українські банки, іноземні фінустанови привнесли на український ринок й етичні принципи.

Саме західні гравці задавали тон в тому, що стосується стандартів обслуговування, ділової етики, відносин з проблемними клієнтами, а також поведінки у разі наявності проблем у самого банку

Саме західні гравці задавали тон в тому, що стосується стандартів обслуговування, ділової етики, відносин з проблемними клієнтами, а також поведінки у разі наявності проблем у самого банку.

"Ви розумієте, що з таким банком вам ніколи не знадобиться Фонд гарантування вкладів, оскільки він зробить все для того, щоб зберегти репутацію", – зазначає Яблоновський, висловлюючи надію, що провідні українські фінустанови тепер також дорожитимуть своїм ім'ям.

Іноземні банки дійсно змінили банківське середовище України, погоджується Черненко. За його словами, вже зараз настав час боротьби за клієнта не ціновими методами, а за рахунок якості обслуговування – оперативності і точності надання послуг, професійного консультування, прозорості умов обслуговування, наявності програм лояльності, а також широкого вибору продуктів і послуг.

 

У свою чергу, з кожним роком зростає і вимогливість клієнтів, зазначає Краснов. Українці тепер більш відповідально підходять до вибору фінансового партнера, цікавляться нефінансовим життям банків та їхньою репутацією, звертають все більше уваги на швидкість обслуговування.

Останнє зауважили і в ПриватБанку, однією з головних переваг якого, крім найбільшого в Україні обсягу активів, багато експертів називають активне впровадження інновацій на ринку. Так, серед головних досягнень року Олександр Дубілет, голова правління ПриватБанку, називає перехід на обслуговування юросіб в цілодобовому режимі.

"Сьогодні кожен п'ятий наш корпоративний клієнт проводить платежі в нічний час, вихідні та свята", – каже Дубілет Корреспонденту.

В одному човні

Втім, головні побоювання через відхід зарубіжних банків експерти пов'язують зовсім не зі сферою обслуговування. Установи із західним капіталом були важливою частиною фундаменту стійкості вітчизняного банківського сектора.

П'ять років тому близько 40 % капіталу банківської системи припадало на європейські банки, і саме їхні материнські структури з приходом кризи забезпечили фінансову підтримку своїм українським дочкам

Туюкова нагадує, що п'ять років тому близько 40 % капіталу банківської системи припадало на європейські банки, і саме їхні материнські структури з приходом кризи забезпечили фінансову підтримку своїм українським дочкам. Разом із вливаннями з боку держави і локальних акціонерів це допомогло уникнути найгірших наслідків.

"Ризики і кризовий ефект поширилися на багатьох учасників, і ми пережили його набагато краще", – наголошує Туюкова.

А українські інвестори, за її словами, мають набагато більш скромні ресурси для поповнення капіталу і підтримки своїх банків на випадок кризи ліквідності або інших проблем. Невипадково в рейтингу нинішнього року було збільшено вагу такого показника надійності банку, як можливість його підтримки з боку акціонера.

А розраховувати на повернення іноземних гравців не доводиться як мінімум до поліпшення економічної ситуації в Україні, вважає Олександр Сугоняко, голова Асоціації українських банків. Він нагадує, що падіння економіки тягне за собою погіршення якості кредитних портфелів, а отже – втрату капіталів і збільшення ризиків банкрутства. Все це виганяє західні банки з країни, резюмує експерт.

Не сприяють їхній діяльності в Україні і проблеми з прозорістю вітчизняного бізнес-середовища. Так, багатьом іноземним банкам довелося зіткнутися з неможливістю стягнення застав через українську судову систему, нагадує Яблоновський.

"На жаль, в Україні відсутні ефективні механізми розчищення балансу від проблемної заборгованості, – підтверджує Лавренчук. – Це негативно впливає на привабливість нашої банківської системи в очах інвесторів".

Втім, зазначає Лавренчук, за оцінками аналітиків Райффайзен Банку Аваль, частка західного капіталу в українській банківській системі навряд чи опуститься нижче 10%.

За умови вирішення ключових проблем вітчизняний ринок залишається дуже цікавим для іноземного капіталу

За умови вирішення ключових проблем вітчизняний ринок залишається дуже цікавим для іноземного капіталу, не втрачає оптимізму Туюкова. Наприклад, насиченість ринку іпотеки – співвідношення іпотечних кредитів до ВВП – в Україні дуже низька, близько 5%, в ​​той час як в інших країнах Східної Європи цей показник сягає 20-30%. А отже відкладений попит у цьому секторі дуже великий, наголошує аналітик Dragon Capital.

До того ж, залишаючись країною, що розвивається, Україна неминуче буде покладатися на банківське фінансування для реалізації необхідних інфраструктурних та бізнес-проектів, що стане особливо актуальним після подолання рецесії.

"Якщо не розхитувати човен, ми успішно пройдемо складний період і західний інтерес ще повернеться до українських банків", – впевнена Туюкова.

___________________________________

 
 
 
 Другий рік поспіль журнал Корреспондент спільно з інвестиційною компанією Dragon Capital публікує рейтинг найнадійніших банків України. Цього разу для складання списку було проаналізовано діяльність 56 фінустанов, чий портфель роздрібних депозитів перевищує 1 млрд грн. На їхню частку в сумі припадає 91% (378 млрд грн.) загального обсягу депозитів населення. У підсумковий перелік увійшли 35 банків з найкращим сумарним балом.

І хоча присутність в лідерах рейтингу не гарантує абсолютної надійності установи, дані дослідження дають можливість порівняти найважливіші показники стійкості банків.

Як складався рейтинг

Рейтинг складено на основі аналізу п'яти ключових показників – адекватності капіталу, ліквідності, ефективності діяльності, співвідношення кредитів і депозитів, а також наявності підтримки з боку акціонерів. За кожен з показників банку присвоювалися бали: за перший показник – від 1 до 5, за другий і п'ятий – від 1 до 7, за третій і четвертий – від 1 до 3. Окремим банкам присвоювалися додаткові бали за прозорість і збалансованість управління ризиками.

Адекватність капіталу – запас власного капіталу для покриття можливих втрат (наприклад здатність банку за рахунок власних коштів покрити проблемні кредити). Мінімально допустимий показник – 10% (тобто на кожні 10 грн. активів має бути не менше 1 грн. Власного капіталу банку).

Ліквідність – можливість банку виконувати свої зобов'язання без затримок. Великий запас поточних коштів фінустанови (ліквідність) дозволяє виконувати зобов'язання перед клієнтами навіть за відтоку депозитів.

Ефективність діяльності розраховується за трьома показниками. Рентабельність капіталу – чистий прибуток (або збиток), зароблений банком на власний капітал (визначає життєздатність фінустанови). Чиста процентна маржа – заробіток на різниці між доходами від виданих кредитів та витратами за залученими депозитами. Співвідношення операційних витрат до доходів банку визначає ефективність управління витратами і здатність заробляти (оптимальний показник – до 50 %).

Співвідношення кредитів і депозитів відображає незалежність/стійкість фондування банку. Ідеальна пропорція – 1:1. У цьому випадку банк фінансує видані кредити за рахунок залучених депозитів, а не покладається на міжбанківські позики.

Підтримка акціонерів. Належність до надійної бізнес-групи або держсектору підвищує шанси додаткового фінансування у разі кризових ситуацій, а також є важливим репутаційним фактором, знижуючи вартість фінансування і підвищуючи його доступність для банку.

***

Цей матеріал опубліковано в № 42 журналу Корреспондент від 25 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі
Загрузка...