Розвиток електронних сервісів змушує компанії змінювати традиційні моделі ведення бізнесу. Конкуренцію виграє той, хто швидше пристосовується до реалій цифрової ери, пише Костянтин Смирнов у №28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року.
Минулого тижня в лондонських автобусах відмовилися від прийому готівки на користь безконтактних платежів. Відтепер пасажири можуть оплатити проїзд за допомогою транспортних смарткарток Oyster, безконтактних карток, передплачених та пільгових квитків.
Рішення про перехід пояснюється просто: у 2014 році частка готівкових платежів під час оплати проїзду склала менше 1%. Адже ще десять років тому цей показник становив близько чверті всіх платежів. В автобусній компанії Transport for London (TfL) заявили, що перехід на безконтактні платежі допоможе заощадити $ 41 млн на рік.
Така тенденція є зовсім не винятковим для Європи випадком. Швеція, яка першою надрукувала паперові купюри, зараз хоче першою від них відмовитися
Така тенденція є зовсім не винятковим для Європи випадком. Швеція, яка першою надрукувала паперові купюри, зараз хоче першою від них відмовитися. Готівкові гроші більше не приймаються в державних автобусах, а квитки треба купувати заздалегідь через sms.
Багато малих бізнесів відмовляються від готівки, а в деяких містах взагалі більше не можна користуватися готівкою в банках. Навіть церкви тепер приймають пожертви в електронному вигляді. Готівкові розрахунки в економіці країни складають сьогодні лише близько 3%, тоді як для єврозони цей показник – в середньому 9%, а для США – 7%.
Сервіс без банків
Такі тектонічні зрушення змушують бізнес пристосовуватися до нових реалій. Першими з необхідністю перетворення форматів своєї діяльності зіткнулися торговельні мережі та банківські установи.
«Людям потрібні банківські послуги, але не банки», – сказав колись мільярдер Білл Гейтс.
Цей афоризм недавно нагадав на річних зборах акціонерів президент російського Сбербанку Герман Греф. На його думку, головними конкурентами банків стають IT-платформи – Google, Amazon, Alibaba, Яндекс.
Про створення своїх фінансових сервісів оголосили Facebook і Google.
«Наше головне завдання – як з величезної організації зробити швидкого учасника ринку, що вбудовується у всі сучасні процеси», – так пояснив Греф нову стратегію банку.
За його словами, основна увага на розвиток онлайн-платежів вже дозволила Сбербанку випередити в РФ таких конкурентів, як системи електронних платежів Qiwi і PayPal.
Уже сьогодні у світі значний обсяг фінансових послуг населенню надають не банки, а IT-компанії, які широко використовують інтернет-сервіси і хмарні технології. У підсумку кількість банківських філій скорочується, оскільки все більша кількість громадян воліє користуватися послугами онлайн-банкінгу. Утримувати звичайні офіси стає нерентабельно. Вигідніше замінити традиційну бізнес-модель на дистанційне обслуговування клієнтів.
Операцію можна провести зі своєї сторінки в соцмережі або за допомогою пошукової системи, а смартфон здатен замінити банківську картку. Вже зараз за кордоном фінустанови відкривають мережу своїх відділень разом з кафе
Люди хочуть економити свій час – не стояти в пробках по дорозі в банківське відділення, а потім у черзі до каси. Навіть більше, їм вже нема чого заходити на сайт банку. Адже операцію можна провести зі своєї сторінки в соцмережі або за допомогою пошукової системи, а смартфон здатен замінити банківську картку. Це приводить до того, що вже зараз за кордоном фінустанови відкривають мережу своїх відділень разом з кафе, а у США один з банків у неробочий час здає свій офіс в оренду для проведення різних заходів, де клієнти можуть поспілкуватися і цікаво провести час.
Банківський клієнт майбутнього виглядає приблизно таким чином: він мобільний, активно користується інтернетом, добре освічений і поінформований про те, що пропонує ринок. Він звик рахувати гроші, навіть якщо не обмежений в них.
Торгувати по-новому
Ці побоювання ще півтора роки тому підтвердило дослідження Deutsche Bank. Аналітики тоді дійшли висновку, що «інтернет з платформи для розваг і спілкування поступово став драйвером для зростання економіки і бізнесу». У підсумку з 2006 по 2011 рік у Німеччині було закрито 6,6% банківських філій, а у Великобританії падіння склало 19,8%. І це пов'язано винятково з тим, що «багато стандартних процедур тепер виконуються онлайн. У 2030 році 44 млн німців користуватимуться онлайн-банкінгом порівняно з 27 млн у 2010-му». Свіжа статистика (див. графік) підтверджує цей прогноз.
Аналітики Deutsche Bank змушені були визнати, що в майбутньому європейцям не знадобляться ні готівка, ні пластикові карти, а буде достатньо телефону, щоб оплатити будь-які покупки. І постійне зростання частки мобільних платежів це підтверджує.
Поки що банки намагаються інтегрувати нові технології оплати в свої бізнес-моделі. Наприклад, один з провідних іспанських банків, CaixaBank, за допомогою міжнародної платіжної системи Visa планує цього літа видати своїм клієнтам 15 тис. браслетів для здійснення безконтактних платежів. За допомогою браслета клієнти CaixaBank зможуть розраховуватися більш ніж у 300 тис. торгових точок по всій території Іспанії.
Одночасно онлайн-магазини показують більше зростання продажів, ніж звичайні. У першій десятці країн з найбільшими оборотами ecommerce – США, Китай, Великобританія, Японія, Німеччина, Франція, Австралія, Канада, Росія і Південна Корея. Найпопулярніші товари в Мережі – книги, одяг та електроніка. Проте все частіше онлайн-споживачі замовляють у Мережі їжу чи ліки.
На думку експертів асоціації Ecommerce Europe, головними трендами світової електронної комерції є об'єднання всіх каналів продажів. Покупець повинен мати можливість знайти, вибрати, купити й отримати товар будь-яким зручним для себе способом – в інтернеті чи поза ним. Оплатити покупку будь-яким зручним для себе способом, і дуже бажано, щоб все відбувалося максимально швидко і без зайвих зусиль.
За даними дослідницької компанії GfK Ukraine, частка українських користувачів інтернету, які здійснюють покупки на закордонних торговельних майданчиках, у 2013 році склала 26%, у той час як у 2012-му вона була на рівні 18%. У підсумку вітчизняні інтернет-магазини вже конкурують з іноземними, а звичайні українські магазини повинні боротися і з тими і з іншими.
В Україні оплата товарів і послуг за допомогою безконтактних карток також набуває все більшої популярності. Кількість оплат картками, обладнаними спеціальними NFC-чіпами, в безконтактних терміналах п'яти банків-клієнтів UPC й обороти по них збільшилися більш ніж утричі в травні 2014 року в порівнянні з груднем 2013-го. При цьому середня сума транзакції зросла з 48 грн на кінець грудня 2013 року до 50 грн сьогодні. Кількість терміналів, що приймають безконтактні карти, з початку року збільшилася на 8%, майже до 9 тис. одиниць.
За словами Антона Романчука, голови правління UPC, у зв'язку зі складною ситуацією на ринку в нинішньому році банки зменшили темп інвестування в безконтактні термінали, проте ще три українські фінустанови запустили проекти з випуску карт із чипом NFC, «оскільки вірять в їхнє майбутнє».
Сергій Ватілік, гендиректор українського платіжного інтегратора PayU Ukraine, відзначає схожі тенденції. За перший рік роботи платіжного порталу компанії найчастіше на ньому поповнювали рахунки за послуги мобільного зв'язку, здійснювали перекази з карти на карту, оплачували доступ в інтернет, поповнювали акаунти в соцмережах й онлайн-іграх.
«Найближчим часом ми плануємо доповнити набір послуг на порталі купівлею квитків на літак, а також на спортивні матчі та культурні заходи. Широкий вибір послуг допоможе користувачам комфортно жити активним життям, витрачаючи на його організацію мінімум часу», – каже Ватілік.
Потенціал зростання цього ринку забезпечує той факт, що минулого року українці придбали 9 млн мобільних телефонів, понад 40% з них – смартфони. При цьому вже кожен сьомий володар мобілки в нашій країні здійснював з її допомогою покупки.
Крім технології безконтактних мобільних платежів NFC існує оплата за допомогою QR-кодів (такі, наприклад, роздруковуються на залізничні квитки, куплені в інтернеті).
Потрібно зробити послугу
Нові технології змінюють і сферу послуг. Приміром, сьогодні світової популярності набули стартапи Uber або Airbnb. Так звана економіка спільного споживання (sharing economy) приходить на зміну традиційній моделі. Простіше кажучи, власники машин, квартир тощо, яким вони на цей час не потрібні, на спеціальних порталах пропонують за скромну плату або зовсім без такої покористуватися ними іншим людям. Це дає право власнику самому взяти напрокат те, що йому потрібно.
У відповідь таксисти влаштовують страйки, готелі вимагають від влади провести ліцензування альтернативного житла в оренду. Але, як було одного разу сказано, процес уже пішов, і його навряд чи можна зупинити заборонними заходами. Обороти sharing economy, за інформацією Тетяни Олійник, виконавчого директора конференції IDCEE, зростають у 28 разів швидше, ніж обороти ритейлу в цілому.
Цікаво, що при цьому все більше громадян беруть до уваги не тільки економічну вигоду, а й намагаються дотримуватися принципів так званого відповідального споживання (екологічно чисте виробництво, гуманне ставлення до тварин, гідні умови праці, реальні ціни і т. д.). Особливо вагомими ці фактори є в очах освіченої молоді.
За такої ситуації вимушені зміни відбуваються навіть у таких, на перший погляд, консервативних сферах, як фінансова звітність компаній. З кінця минулого року в Євросоюзі діє новий стандарт об'єднання різних видів звітності, чого довго домагалися міжнародні інвестори. Адже перш ніж вкласти свої гроші, вони хочуть знати не тільки поточний стан справ, а й те, як компанія буде заробляти прибуток у майбутньому. А саме: який вплив її діяльність справляє на навколишній світ (природу, людей) і які ризики для бізнесу в зв'язку з цим виникають. Але найбільше інвесторів цікавить, що компанія збирається робити з цими ризиками і, відповідно, на що насправді підуть їхні кошти.
Зібрані разом, всі ці паростки нового однозначно свідчать: запити і портрет споживача в цілому змінюються. Можна сказати, що в найближчому майбутньому компаніям доведеться все частіше конкурувати не тільки на місцевих ринках, а й відразу з усім світом. Отже, конкуренція буде все більше зміщуватися в площину швидкості обробки інформації, прийняття рішень і засвоєння знань. Сформовані до цього часу моделі бізнесу доведеться як мінімум адаптувати до нових реалій.
***
Цей матеріал опубліковано в №28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.