26 серпня під час торгів на міжбанківському валютному ринку курс гривні до долара побив новий "рекорд", перетнувши рівень у 14 грн за долар.
У перший робочий день після святкових днів торги на міжбанку відкрилися котуваннями у 13,5-13,9 грн/дол. Проте вже до 12 години дня курс долара зріс до 13,9-14,1 грн/дол. До кінця торгів курс знизився до 14,3 грн/дол.
По обіді НБУ встановив офіційний курс гривні до долара на рівні 13,65 грн/дол., що на 29 копійок нижче офіційного курсу за попередній робочий день і є черговим історичним мінімумом.
22 серпня, в останній перед святами робочий день, коли офіційний курс гривні зменшився на 25 копійок, голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що і досі вважає економічно-обґрунтованим курс менше 12 грн/дол., проте нині, за її словами, на гривню тиснуть фактори, на які Нацбанк не може вплинути.
"Курс може бути лише тоді збалансованим, коли ситуація в економіці є врівноваженою. Натомість зараз у нас іде справжня війна. Якщо говорити мовою лікарів, то у нас пацієнт навіть не у задовільному стані, а з "відкритою раною", з якої тече кров", - заявила Валерія Гонтарева.
Вона також нагадала, що для стабілізації валютного ринку від 20 серпня НБУ запровадив 100% обов'язковий продаж валюти експортерами, а й суттєво посилив механізми контролю за усіма валютними операціями, пов'язаними як із експортом, так і з імпортом.
Втім, як показали події наступних днів, валютний ринок відреагував на це черговим зниженням курсу гривні.
Мир і зовнішня допомога
Як у НБУ, так і в уряді вважають, що чергова порція кредиту від МВФ, рішення щодо надання якої має бути ухвалене 29 серпня, а також стабілізація на сході України, є двома головними чинниками, що мають стабілізувати курс гривні, і навіть зміцнити її.
Українська економіка продукує дедалі менше, при тому, що витрати бюджету зростають на мільярди. Наприклад, уряд щойно ухвалив рішення перерахувати на потреби АТО додаткові 9,1 млрд грн. - на додачу до майже 8 млрд грн, перерахованих раніше.
"Курс є наслідком, а не причиною, - заявив 22 серпня в інтерв'ю журналістам провідних телеканалів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, - Якщо ми виборемо мир, ситуація одразу заспокоїться". Він також додав, що отримання чергового траншу позики від МВФ на 1,4 млрд дол. та від Світового банку на 600 млн дол. створить додаткову "подушку безпеки" на 2 млрд. дол.
При цьому, як заявляв раніше міністр фінансів Олександр Шлапак, якщо 29 серпня директори МВФ ухвалять рішення про виділення Україні чергового траншу, то лише 400 млн дол. із нього піде до резервів Нацбанку, а левова частка - 1 млрд дол. - піде на бюджетні потреби та виплату боргів.
Міністр фінансів також заявив, що Київ звертатиметься до МВФ із проханням об'єднати третій та четвертий транші кредиту, аби Україна змогла отримати одночасно близько 2,2 млрд дол.
Нові умови?
Водночас, виглядає, що для отримання цих траншів Україні доведеться виконати додаткові умови фонду.
"Дзеркало тижня", посилаючись на проект оновленого Меморандуму між МВФ та українським урядом, пише, що до кінця вересня Київ зобов'язується максимально наблизити сплату ПДВ аграрними підприємствами до загального режиму.
Досі спроби уряду внести цей пункт до змін до бюджету або інших законопроектів, наражалися на потужний спротив аграрного лобі у парламенті.
Представники аграрних асоціацій в один голос заявляли, що теперішній режим, коли підприємства АПК користуються такою пільгою, як нульова ставка ПДВ, не можна припиняти саме зараз, коли сільське господарство є чи не єдиною галуззю, на якій все ще тримається українська економіка.
За даними Державної служби статистики, у липні падіння промислового виробництва, значна частка якого зосереджена у регіонах, де точиться збройний конфлікт, прискорилося у понад два рази порівняно із відповідним періодом минулого року - від "мінус" 5% до "мінус" 12,1%.
Втім, і втрати врожаю, за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, цього року можуть сягнути до 15%.
Відтак, наразі невідомо, чи наважиться уряд повністю виконати умову про ліквідацію податкових пільг для аграріїв, чи ж обмежиться частковими ініціативами, які він вже презентував.
Зокрема, йдеться про скасування спеціального режиму сплати ПДВ для аграрних підприємств, обсяг виручки яких перевищує 20 млн грн, і які користуються понад 3 тис. га землі. В уряді переконують, що така норма зачепить лише кожне десяте аграрне підприємство країни.
Друга нова умова безпосередньо стосується валютного ринку.
Як пише "Дзеркало тижня", український уряд зобов'язався внести зміни до закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, ухваленого нещодавно. Зокрема, йдеться про вимогу скасувати мораторій на продаж банками майна у заставі. Одночасно із цим мають бути вжиті заходи, які б захищали власників валютної іпотеки, але ті мають довести, що не просто ухиляються від сплати за боргом, а дійсно мають фінансові труднощі.
Здебільшого такою фінансової проблемою для тих, хто сплачує валютні кредити, є курс гривні, який невпинно падає, при тому, що більшість українців отримують зарплату у гривнях, яка залишається незмінною.
Втім, як вважають експерти рейтингової агенції Fitch, "виконання Україною програми співпраці з ключовим кредитором країни – Міжнародним валютним фондом – є єдиним джерелом зовнішніх запозичень і, як наслідок, єдиним способом запобігти новій економічній кризі і можливому дефолту".
При цьому Fitch знизила довгостроковий рейтинг дефолту для України у національній валюті із "В-" до "ССС", тобто "надзвичайно спекулятивного" рівня, але залишило незмінним аналогічний рейтинг у валюті.
Джерело: ВВС Україна