В Україні стає складніше купити долари легально.
Ринок стрімко йде в тінь. А послугами чорного ринку все активніше користуються не тільки фізособи, а й бізнес, пише Олена Романюк у №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року.
Киянці Олені Ковтун, яка в п'ятницю, 10 жовтня, переоформляла депозит в Альфа-банку, довелося спостерігати цікаву картину – перед касою, в якій продавали долари, вишикувалася величезна черга. Складена значною мірою з «організованих тіток зі списками», куди вони нібито записували охочих купити долари завтра і в наступні дні.
«Перед касою стояли жінки років 45-55, пристойно одягнені. Вони записували якісь імена та номери телефонів. Очевидно, займали чергу для «своїх» на наступний день. При цьому у всіх людей, які стояли в черзі, реально була істерика. Їх намагалися заспокоїти співробітники відділення, навіть директор вийшов. Але ледве до бійки не дійшло, – розповідає Ковтун. – Я спробувала сказати жінкам, що застрахувати заощадження можна, також купуючи золоті злитки або, скажімо, фунти. Але мене ледь шапками не закидали. Тим, хто стояв у черзі, потрібні були тільки долари».
Люди всіма правдами і неправдами намагалися купити хоча б ті $ 200, які Нацбанк дозволив продавати в одні руки
Черги за доларами минулого тижня спостерігалися і в інших банках Києва. Люди всіма правдами і неправдами намагалися купити хоча б ті $ 200, які Нацбанк дозволив продавати в одні руки.
І далеко не скрізь валюта була. Це підтвердили і дані влаштованого співробітниками Нацбанку рейду по відділеннях київських фінустанов. Після невдалої спроби голови НБУ Валерії Гонтарєвої придбати $ 200 в касі Сбербанку Росії вони здійснили контрольні закупівлі валюти по всьому місту, проте далеко не всюди змогли її купити. І це притому, що за останні два тижні регулятор влив у ринок для підтримки курсу $ 562 млн із золотовалютних резервів.
З рук, «знаючи місця», валюту можна купити без обмежень, щоправда, за курсом вище схваленого НБУ
Втім, з рук, «знаючи місця», валюту можна купити без обмежень, щоправда, за курсом вище схваленого НБУ. Вище настільки, що окремі громадяни, відстоявши чергу за доларами «по 13», відразу здають їх перекупникам за курсом близько 14 грн за $ 1, отримуючи внаслідок цієї нехитрої операції до 200 грн «навару» на купівлі-продажу $ 200.
З обміном великих сум специфіка своя. Покупці звертаються до послуг профільних сайтів, де вистачає пропозицій від приватних осіб з продажу валюти, щоправда, теж не по 13 грн за $ 1, а дорожче.
«Наприклад, на одному із сайтів вистачає пропозицій з продажу валюти в обсязі до $ 50-60 тис., Правда, і мінімальний курс – 14 грн за $ 1», – каже Артем Руднєв, аналітик компанії xDirect.
За його словами, нерідко за пропозиціями фізосіб на таких «аукціонах» ховаються представники тих самих банків, зацікавлені продати наявну у них валюту не через касу за схваленим регулятором курсом, а дорожче, нехай і не цілком легальним шляхом.
Світлотінь
Експерти зазначають, що чорний ринок, який активно зростає, задовольняє сьогодні потреби у валюті не тільки фізосіб, а й бізнесу.
«Чорний ринок існував і раніше. Він був і за [колишнього голови НБУ Сергія] Арбузова, і за [Володимира] Стельмаха. Тільки сьогодні він дуже зріс в обсягах. Операціями на чорному ринку займаються й окремі громадяни, і компанії, і дрібні банки», – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Причини, що штовхають український бізнес на чорний ринок, – все ті самі жорсткі адміністративні заходи з боку Нацбанку, що не дозволяють бізнесменам придбати валюту легальними способами, наприклад на тому ж міжбанківському ринку, констатують експерти.
«Пропозиція валюти на міжбанку, як і раніше, сильно обмежена. Ні банки, ні експортери не хочуть продавати валюту за так званим індикативним курсом, тобто таким, який би не викликав гніву регулятора. Іншими словами, якщо нашому клієнту терміново знадобиться купити долари, нехай навіть за завищеним курсом, ми не зуміємо цього зробити, оскільки НБУ може застосувати до нашого банку санкції», – розповідає Корреспонденту співробітник однієї з київських фінустанов.
Внаслідок обмежень НБУ міжбанк минулого тижня фактично «помер».
«Обсяги продажів валюти на міжбанку впали до рівня 2006 року. А якщо порівняти з минулим роком, коли на день продавалося по $ 1,5 млрд [зараз – $ 300-400 млн на день], то це взагалі катастрофа», – зазначає Охріменко.
До слова, у зв'язку з відсутністю угод на міжбанку і, як наслідок, недостатньою кількістю котирувань, надаваних банками, Асоціація EMTA (Trade Association for the Emerging Markets) з 1 жовтня перестала здійснювати розрахунок і публікацію курсу долара США до гривні.
Внаслідок обмежень НБУ міжбанк минулого тижня фактично «помер». Не працює і ще один законний спосіб отримати долари або євро за прийнятним курсом – через валютний аукціон Нацбанку
Не працює і ще один законний спосіб отримати долари або євро за прийнятним курсом – через валютний аукціон Нацбанку. Нагадаємо, для цього, в теорії, компанії лише потрібно подати заявку у фінустанову. Однак на практиці виходить, що коло потенційних одержувачів заповітної валюти обмежене.
Наприкінці вересня Нацбанк прийняв постанову № 591, ввівши заборону на проведення операцій з купівлі/продажу валюти для здійснення розрахунків за імпортними операціями без ввезення товару на територію України, а також здійснення платежів за імпортними договорами на товар, який був ввезений та розмитнений більш ніж за 180 днів.
За словами представників ділових кіл, таким способом Нацбанк мінімізував виведення валюти з країни, але, по суті, «убив» легальний імпорт в Україну – компаніям все важче завозити на ринок новий товар або розраховуватися за вже поставлений.
«Введені нововведення поряд з іншими адміністративними методами валютного регулювання фактично ставлять під загрозу здійснення всіх поставок лікарських засобів й активних фармацевтичних інгредієнтів у країну», – заявили у своєму зверненні до керівництва країни Професійні громадські організації фармацевтичного ринку України.
Обурюються з цього приводу й імпортери автомобілів.
«Імпортер купує валюту і перераховує її компанії, у якої він купив автомобіль, тільки після його продажу. А в наш час машина може продаватися довго. Тоді як бути з обмеженням 180 днів? Не оформляти машину протягом року? Тоді виникнуть претензії вже у фіскальних органів», – пояснює Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів.
Складно вирішувати питання з купівлею валюти і власникам заправок, і постачальникам косметики, фруктів й іншого.
«Імпортери фруктів купують товар за долари, а покупці розраховуються з ними в гривні, тому постачальники можуть нести прямі збитки», – зазначає Марія Колесник, керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА.
Ігри престолів
Але якщо валюту складно купити безпосередньо і легально, це ще не означає, що компанії готові піти з ринку.
«Існує безліч шляхів роздобути долари. Все залежить від кількості грошей та наявності зв'язків у бізнесменів», – каже експерт фінансового ринку, який побажав залишитися неназваним.
За його словами, великий бізнес сьогодні всі питання вирішує через високопоставлених чиновників, чиї робочі кабінети розташовані на вул. Банковій і Грушевського, чи то Адміністрація Президента, чи то НБУ.
Ручне управління як воно є. Те саме було в 1998 році за [Віктора] Ющенка, коли він сам, як глава НБУ, або президент вирішували, кому продавати валюту і за яким курсом
«Ручне управління як воно є. Те саме було в 1998 році за [Віктора] Ющенка, коли він сам, як глава НБУ, або президент вирішували, кому продавати валюту і за яким курсом. Впливові люди тоді в прямому сенсі шикувалися до Ющенка в чергу. Серед цих обраних і розподілялася валюта», – згадує експерт.
Водночас власники дрібних компаній, зазначає він, вирушають за доларами на той самий чорний ринок.
«Головними клієнтами чорного ринку стають у першу чергу невеликі компанії, чий оборот не перевищує $ 200-300 млн на рік, що не мають достатніх сум для відкатів чиновникам», – каже співрозмовник видання.
Структури, що надають тіньові послуги, допомагають українському бізнесу оформити товар через офшорні компанії, відкрити підставні підприємства-одноденки, щоб переказати на них долари, які потім не потраплять на міжбанк, просто купити валюту. За оцінками бізнесменів, комісія посередникам на чорному ринку може становити 200 тис. грн за купівлі $ 100 тис.
Вишукують схеми купівлі валюти для своїх клієнтів і самі банки.
«В принципі схему для купівлі придумати можна. Як можна придумати і схему компенсації різниці між офіційним курсом і ринковим. Клієнт, наприклад, цілком офіційно виплачує банку додаткову комісію за якісь інші послуги. Якщо ж так зробити не виходить, компанії влаштовують справжні «каруселі», коли в один банк приїжджають 50 осіб і купують по $ 200, після чого вони вирушають в інше відділення і т. д.», – наводить приклад співробітник одного з банків.
Ціна втрат
Банківські службовці наголошують, що зараз головне завдання фінустанов не втратити клієнта і не допустити у себе відтоку грошей. А ось жорсткі адміністративні методи дають саме зворотний ефект.
«Якщо раніше у разі переоформлення депозитів з банку безповоротно йшло 5% від їхнього загального обсягу, то за останні чотири місяці ця цифра зросла до 20%. При цьому більшість клієнтів, які переоформлюють депозити, залишають на рахунках лише суми в межах 200 тис. грн, тобто ті, що будуть виплачені з Фонду гарантування вкладів у разі чого. Або ж вони дроблять депозити на частини», – розповідає співробітник банку.
«Дійсно, вкладники все частіше почали вдаватися до методів дроблення депозитів. В першу чергу це практикують особи, які мають рахунки в іноземній валюті, в надії збільшити свої шанси якнайшвидше забрати гроші з банку», – каже Юлія Розуменко, адвокат правової групи Домініон.
Водночас, за словами Григорія Трипульського, керуючого партнера юридично-консалтингової компанії Де-юре, іноді можливість дробити вклад на частини таким чином, щоб сума кожного не перевищувала 200 тис. грн, пропонують і самі банки, зокрема ті, що перебувають у критичному стані. За словами юриста, це оформляється через укладання договорів на надання частини депозиту третім особам, наприклад родичам вкладника.
Втім, дроблення депозиту не завжди гарантує, що клієнт отримає свої гроші на першу вимогу.
«Якщо вкладник зіткнувся з тим, що банк не повертає йому гроші за депозитним рахунком, то слід якомога швидше (бажано до введення тимчасової адміністрації в банку) звертатися до суду і вже в судовому порядку стягувати гроші», – рекомендує Трипульский.
Надія на експорт
Через відтік депозитів банки самі змушені купувати багато валюти, щоб розрахуватися з вкладниками, а отже на продаж її поступає все менше.
При цьому Нацбанк тільки збільшує тиск на фінансові установи. Зокрема, два тижні тому з ініціативи регулятора була створена міжвідомча робоча група, до складу якої ввійшли, крім експертів НБУ, представники Генпрокуратури, СБУ, МВС, Держфінмоніторингу та Державної фіскальної служби.
«Тільки з правоохоронними органами ми зможемо зупинити нелегальний ринок. Ми контролюємо контракти і закриваємо «брудні» банки, але попит на валюту все одно залишається, перетікаючи на чорний ринок», – зазначила Гонтарєва.
А як заявив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, в Нацбанку, незважаючи ні на що, мають намір зберегти практику валютних аукціонів принаймні до моменту стабілізації ринку. За його словами, продаж валюти в нинішніх обсягах поки що не є критичним для золотовалютних резервів НБУ.
«Ми вважаємо, що інтервенції в тих обсягах, які проводимо, достатні, і ми зможемо проводити їх протягом тривалого часу, який буде потрібно для стабілізації», – заявив Писарук.
Що стосується учасників фінансового ринку, то вони переконані: настільки жорсткими адміністративними методами валюту на ринок України не повернути. Навіть більше, її тільки ще більше заженуть у тінь.
«Поки не припиняться бойові дії на сході країни, не з'явиться валютна виручка в експортерів і не почнуть заходити гроші іноземних інвесторів, очікувати стабілізації не доводиться», – вважає Руднєв.
Експерт: Поки не припиняться бойові дії на сході країни, не з'явиться валютна виручка в експортерів і не почнуть заходити гроші іноземних інвесторів, очікувати стабілізації не доводиться
Згідно з аналітичним звітом щодо ділових очікувань підприємств України, підготовленому НБУ, у наступні 12 місяців українські бізнесмени очікують тільки зменшення обсягів виробництва товарів і послуг.
«Негативний баланс очікувань (у третьому кварталі 2014 року) збільшився до -44,8% в порівнянні з другим кварталом – -26,2%, – наголошується у звіті. – У наступні 12 місяців респонденти очікують зростання споживчих цін в середньому на 18,4% і пов'язують його з обмінним курсом і збільшенням витрат на виробництво».
***
Цей матеріал опубліковано в №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.