Основний фінансовий документ країни був прийнятий поспіхом, процес прийняття ряснів скандалами і взаємними звинуваченнями.
Корреспондент з'ясував, за що ж все-таки проголосували парламентарії рано вранці 29 грудня, пишуть Дмитро Горулько та Олена Романюк у №1 журналу від 16 січня 2015 року.
Уже початок роботи над бюджетом був сповненим надій. Інтрига наростала з моменту, коли прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що проект бюджету буде поданий Кабміном до парламенту до 15 жовтня, відповідно до вимог законодавства.
Трохи пізніше прем'єр заінтригував громадськість тим, що уряд підготував навіть два варіанти бюджету – доповнений варіант на випадок, якщо Верховна Рада до виборів встигне прийняти ряд урядових законопроектів. У підсумку, як це, втім, неодноразово бувало з обіцянками і прогнозами прем'єра-«камікадзе», жоден з варіантів в Раді до 15 жовтня так і не побачили.
Проект закону про держбюджет з'явився в парламенті тільки 12 грудня. Міцно усталену до кінця року атмосферу загальної нервозності посилили робочі документи Кабміну, які потрапили в ЗМІ і передбачали дуже суттєве скорочення соціальних витрат аж до ліквідації таких «пережитків СРСР», як безкоштовна медицина або освіта. Запропоновані урядом і схвалені парламентаріями нововведення в підсумку виглядають менш радикально, ніж плани, що стали надбанням громадськості, але популярності уряду вони навряд чи додадуть.
Інші аспекти, які в принципі були очікуваними, – це зростання витрат на оборону і силові структури, враховуючи ситуацію на сході країни, на тлі скорочення інших витрат там, де це можливо. Однак головний фінансовий кошторис країни писався, коректувався і приймався на швидкуруч, що дало безліч приводів говорити про процедурні порушення в процесі його підготовки.
Юлія Тимошенко навіть заявила про фальсифікацію бюджету на погоджувальній раді 12 січня, стверджуючи, що в підсумковому тексті документа немає правок, які приймалися в ході обговорення. Зокрема, нібито зникло підвищення соціальних стандартів у другому півріччі. Однак позиція перших осіб держави є цілком однозначною: навіть такий бюджет краще, ніж вступити в новий рік без бюджету взагалі.
Невідкладне питання
Авральний режим голосування, що затягнувся до ранку 29 грудня, офіційно пояснюється міркуваннями національної безпеки. Якби бюджет не вдалося затвердити до кінця року, 2015-й країна почала б за бюджетом-2014, в якому немає підвищених витрат на силові структури і потреби оборони.
З іншого боку, парламентарії останнього призову відкрито заявляли, що поспіх і порушення в зв'язку з ним були також викликані бажанням їхніх старших товаришів встигнути на рейси в теплі країни. Нібито рятуючи путівки, депутати в принципі готові були проголосувати за документ, який у деталях навіть не бачили.
Істотне збільшення оборонних витрат дійсно впадає в очі. Не забуті не лише військові та Національна гвардія, а й прикордонники, а також МВС, СБУ та Генпрокуратура.
Пам'ятаючи заяви Яценюка і Президента Петра Порошенка про те, що АТО коштує 70 млн, а до кінця року і 100 млн грн на добу, нічого дивного в цьому немає. Дивує інше – порівняння параметрів бюджетів за 2014 і 2015 роки показує, що після всіх заяв про затягування пасків витрати на функціонування органів влади залишилися на тому самому рівні або навіть трохи підвищилися.
З тексту документа чарівним чином зникли навіть такі широко розрекламовані норми, як зниження депутатських і міністерських зарплат до розміру посадового окладу або обмеження суддівської винагороди.
Враховуючи, що і доходи, і витрати бюджету мають зрости, виникає логічне запитання: чиї ж паски збирається затягувати уряд?
Ніхто не забутий
Представляючи документ, Яценюк повідомив, що кількість податків і зборів буде скорочена з 22 до 9. Однак це далеко не єдина характеристика податкової складової – паралельно з бюджетом був прийнятий так званий бюджетний пакет. Мова йде про пакет законів, прийнятих з метою збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів та вирівнювання платіжного балансу і які є однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Цей пакет ініціатив став об'єктом найбільш жорсткої критики на адресу уряду, оскільки передбачав скорочення низки соціальних програм і пільг. В ході обговорення багато норм було пом'якшено, проте навіть у такому вигляді нововведення так чи інакше зачіпають більшість населення.
У число цих ініціатив увійшли податок на нерухомість у розмірі 24 грн за 1 кв. м, від якого за підсумками обговорення були звільнені квартири площею до 60 кв. м і будинки до 120 кв. м, 20%-ве оподаткування пасивних доходів (дивідендів, відсотків і роялті) і так званий податок на розкіш. Не забуті і підакцизні товари – тютюнові, алкогольні вироби і нафтопродукти, для яких затверджений новий збір – 5% від обсягу реалізації, які підуть до місцевих бюджетів.
Рада також затвердила імпортний збір у розмірі 5-10% на всю імпортну продукцію, за винятком товарів критичного імпорту, куди ввійшли паливо, банкноти і банківські метали, гуманітарна допомога, ліки, обладнання для гемодіалізу та інші товари. Це нововведення набуде чинності з моменту завершення консультацій з торговими партнерами, зокрема з ЄС.
Великий бізнес отримав збереження підвищених ставок рентної плати за видобуток вуглеводнів з поступовим їхнім підвищенням протягом 2015 року та номінальне посилення контролю над трансферним ціноутворенням.
Не охопленими турботою уряду можуть себе почувати хіба що пенсіонери в малогабаритних квартирах без шкідливих звичок і з пенсією нижче трьох мінімальних зарплат. Як пояснила міністр фінансів Наталія Яресько, обкладатися 15%-м податком буде тільки та частина пенсій, яка перевищує 3.654 грн на місяць. За її даними, в Україні тільки 3,3% пенсіонерів отримують більше 3.654 грн. Втім, міністр не уточнила, що в ці 3,3% входять не тільки колишні високопоставлені чиновники, а й люди, які довго пропрацювали, наприклад, на шкідливих для здоров'я виробництвах.
У бюджеті окремо згадується підвищення тарифів на комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня. Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, доручено переглянути тарифи на газ для споживачів уже в першому кварталі.
Дочекатися лютого
Бюджет розрахований виходячи з консервативного сценарію розвитку ситуації. Параметри такого сценарію включають падіння ВВП на 4,3%, інфляцію 13,1%, середній курс гривні 17 грн за $ 1 і середню ціну на імпортний газ $ 345 за 1 тис. куб. м.
Експерти оцінюють реалістичність цих параметрів і виконання бюджету по-різному.
«Швидше за все, за підсумками 2015 року ВВП знизиться на 6-7% – з цією динамікою ми ввійшли в 2015-й, і вона збережеться в першому півріччі. Падіння ВВП за підсумками року в межах 3-4% можливо, якщо вдасться обмежити військовий конфлікт на сході», – каже Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.
Експерт: Падіння ВВП 4,3% – це реалістично. А ось інфляція 13,1% – уже зараз видно, що офіційний темп інфляції відрізняється від реалій
«Падіння ВВП 4,3% – це реалістично. А ось інфляція 13,1% – уже зараз видно, що офіційний темп інфляції відрізняється від реалій. Наскільки я розумію, більшість фахівців схиляються до того, що у 2015 році слід очікувати інфляцію на рівні 20-25% річних», – вважає Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства Експерт-Рейтинг.
У свою чергу Ігор Бураковський, директор Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій, зазначає, що витрати на безпеку й оборону протягом року можуть бути скориговані в бік збільшення. Бойові дії тривають, а отже, витрати можуть зрости, уточнює експерт.
Іншими небезперечними, на його думку, моментами, є очікувані урядом доходи від приватизації та підвищення імпортних мит.
«Доходи від приватизації на рівні 17 млрд грн – навіть у кращі роки в бюджеті закладали 10 млрд грн від приватизації, і досягти цього показника вдавалося не завжди», – зазначає Бураковський. «До того ж не зовсім зрозуміло, чи дійсно вдасться отримати додатковий дохід від підвищення імпортних мит», – додає аналітик.
Втім, ще на етапі представлення бюджету Яценюк повідомив, що документ буде переглянутий до кінця лютого за підсумками консультацій із зарубіжними кредиторами.
Лікар їде, їде
Експерти визнають, що прийнятий бюджет пройнятий духом рекомендацій зарубіжних кредиторів.
«Цей документ складається з ініціатив, розроблених під впливом МВФ, напевно, відсотків на 70. Це їхній стандартний рецепт. Підніміть архіви стосовно Греції, Кіпру – що вони робили, чого домагалися? Збільшення дохідної бази, як будь-який кредитор, за рахунок податків і скорочення видаткової», – міркує Шапран.
МВФ – монетарний інститут, і наріжний камінь його політики – це оздоровлення фінансової системи, після чого можливе економічне зростання, додає експерт.
Збільшення податків або посилення їхнього адміністрування може призвести до зростання тіньового сектора економіки
Зворотний бік універсальності такого підходу – ризики, пов'язані з місцевою специфікою. Збільшення податків або посилення їхнього адміністрування може призвести до зростання тіньового сектора економіки.
«Це типова реакція, ми знаємо, як це може виглядати, з досвіду ринку валюти. Доларів в обмінних пунктах немає, зате вони є біля них, – іронізує Шапран. – У нас не Греція, не Кіпр і не Аргентина. Немає можливості контролювати економіку, оскільки обіг готівки в країні досить високий. Нацбанк бореться з цим, але ефект мінімальний. З низки податків, де ухилитися не можна, може бути зростання надходжень, в інших випадках знайдуться лазівки і нові схеми ухилення».
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило в коментарі korrespondent.net заявив, що МВФ може навіть піти на пом'якшення якихось вимог, враховуючи конфлікт на сході і ситуацію в країні в цілому. На його думку, це можуть бути вимоги у частині гнучкості валютного курсу та переходу на економічно обґрунтований рівень тарифів на комунальні послуги.
Хоча в такий варіант розвитку подій віриться важко, особливо враховуючи вкрай непросту фінансову ситуацію з НАК Нафтогаз України, підтримка якої є важким тягарем для держави.
Але йти назустріч кредиторам доведеться так чи інакше, вже дуже незавидною виглядає альтернатива. 13 січня агентство Moody's Investors Service заявило, що посилення геополітичної кризи загрожує дефолтом за борговими зобов'язаннями України.
Ключовим ризиком є невизначеність з надходженням зовнішніх позик на тлі небувало низьких золотовалютних резервів країни, що складають уже близько $ 7,5 млрд
Ключовим ризиком є невизначеність з надходженням зовнішніх позик на тлі небувало низьких золотовалютних резервів країни, що складають уже близько $ 7,5 млрд.
«Поповнити резерви можуть кошти МВФ, але наступний транш програми, обсягом $ 2,4 млрд, може бути отриманий через місяць або більше, оскільки черговий перегляд програми ще не завершений. Водночас уряду України в поточному році необхідно виплатити близько $ 10 млрд в рамках обслуговування зовнішніх боргових зобов'язань», – йдеться в повідомленні агентства.
Його експерти зазначають, що, крім державного боргу, зовнішня підтримка потрібна для банків і Нафтогазу.
«За нинішніх умов дуже важко було скласти бюджет, який влаштовував би всіх. Ключовий момент на сьогоднішній день – забезпечити виживання України як держави і її економіки в цілому», – резюмує Бураковський.
***
Цей матеріал опубліковано в №1 журналу Корреспондент від 16 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.