Останнє падіня курсу гривні було не девальвацією, а визнанням ринкових реалій, говорять експерти.
Гривня продовжує дешевшати. Хоча на тлі узгодження Києвом та місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) нової програми фінансування, а також новин про досягнення домовленостей у Мінську українська валюта й дещо укріпила свої позиції. Але вже наступного дня, у п'ятницю, 13 лютого, вона в черговий раз оновила "антирекорд". Офіційний курс НБУ, встановлений на рівні середньозваженого показника міжбанківського ринку, становив майже 25,92 гривні за долар США.
Нова програма МВФ у 17,5 мільярда доларів США справила психологічний вплив на курс гривні. Як зазначає виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, домовленість з МВФ повинна допомогти відсікти "панічний елемент у попиті на валюту", а також означає в перспективі надходження валюти до України та поповнення золотовалютних резервів. Економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Василій Астров називає додаткове кредитування з боку міжнародних інституцій єдиним рішенням, яке наразі може стримати масштаби девальвації гривні.
Другий фактором, який може зміцнити гривню, - це завезення в Україну валютної виручки експортерами. "Раніше вони цього не робили, оскільки бачили, що курс, за яким вони мали би продати валюту, був близько 16, а чорний ринок вистрелював до 20 і вище. Зараз у них є певні серйозні стимули, щоб привозити експортну виручку на територію України", - пояснює Устенко.
З ним погоджується і Астров. "Поки діяли адміністративні заходи, експортери не були зацікавлені в тому, щоб продавати валюту за штучно заниженим курсом", - зауважує Астров. За його словами, наразі не повинно бути перешкод для експортерів продавати свою виручку, за винятком ситуації, якщо будуть очікування подальшого знецінення гривні. Тоді експортери можуть відкласти продаж валюти, що сприятиме девальвації.
Девальвація чи визнання ринкових реалій?
Різке знецінення гривні відбулося після відмови НБУ 5 лютого від проведення індикативних аукціонів для визначення курсу. "Такі адміністративні методи призвели до виникнення багатьох обмінних курсів. Офіційний перебував на рівні майже 16 гривень за долар, а курс "чорного ринку" сягав 20 гривень за долар та більше", - зауважує Астров.
Олег Устенко розповідає, що Україна кілька місяців жила за умов кількох курсів: "індикативного Національного банку, на міжбанківському валютному ринку, курс, який банки використовували у розрахунках між собою, ще один курс імпортери закладали в ціну своєї продукції, яку вони реалізовували на території України, інший курс банки виставляли для розрахунків за своїми платіжними картками за межами країни і комісія за ним могла перевищувати 30 відсотків". Експерт наголошує, що за таких умов економіка функціонувати не могла. "Тому НБУ ухвалив правильне рішення, я так розумію, з подачі МВФ - відмовитися від множинності курсів, відновити ринок і вивести все на один курс", - додає Устенко.
Василій Астров також називає це рішення необхідним та неуникним кроком. "Це була не стільки девальвація, скільки практичне визнання Національним банком, що справжній курс є значно нижчим за офіційний", - зазначає експерт з Відня.
Економічні підстави падіння гривні
Адміністративні обмеження Нацбанку діяли на тлі того, що для девальвації гривні були економічні підстави. Так, за даними НБУ, за третій квартал 2014 року дефіцит рахунку поточних операцій склав 1,1 мільярда доларів США, в першу чергу через переважання імпорту товарів над експортом (на 885 мільйонів доларів). При цьому весна та літо минулого року ознаменувалися профіцитом зовнішньої торгівлі товарами, завдяки чому її сальдо за період січень-листопад минулого року було позитивним.
"Девальваційний тиск на гривню існує вже впродовж багатьох місяців. Це результат взаємодії економічних та політичних факторів. Те, що на сході України іде, практично, війна, грає величезну роль, оскільки сприяє відтоку капіталів з країни", - пояснює Василій Астров.
Олег Устенко визнає, що дефіцит рахунку поточних операцій є серйозною складовою. "Але просто вичленити економічну складову не можна, оскільки на ринок впливає ряд ірраціональних факторів: девальваційні очікування, очікування співпраці чи неспівпраці з міжнародними фінансовими інституціями, відкладений попит населення, панічні настрої", - пояснює український експерт. Водночас, він припускає, що останній сплеск курсу означатиме різке скорочення дефіциту рахунку поточних операцій.
Що буде далі та що робити?
Після відкриття ринку можна очікувати коливань курсу. "Коли вводиться ринок, то він намагається знайти свій рівноважний стан. Для цього повинен пройти час, впродовж якого можна очікувати високого рівня курсової волатильності. Курс може змінюватися в широкому діапазоні і виходити навіть вище 26 гривень за долар", - зазначає Устенко.
Попри фактори, які сприятимуть зміцненню гривні, Василій Астров зауважує, що обмінний курс залежатиме від розвитку політичної ситуації. "Навіть за оптимістичного сценарію, якщо завтра-післязавтра буде мир на Донбасі, то я би очікував незначної девальвації, зокрема, і через інфляційні очікування", - говорить економіст. За його словами, валютні інтервенції як спосіб боротьби з девальвацією є неможливими через стан валютних резервів. За даними регулятора, станом на січень вони склали менше 5,5 мільярда доларів США. Така сума відповідає покриттю одного місяця імпорту, натомість правилом є, що резервів повинно вистачати щонайменше на три місяці, пояснює Астров.
У Нацбанку в січні оголосили реформування банківського сектору. Перший із законопроектів - №2085 - уже зареєстровано у Верховній Раді. Поданий президентом України Петром Порошенком документ передбачає посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб (зокрема, керівників та власників банку) за прийняті ними рішення, які впливають на фінансовий стан банку. Олег Устенко позитивно оцінює цей проект, оскільки він може підвищити гарантії, що платникам податків не доведеться "рятувати всі банки".
"Додатковими факторами посилення гривні є можливість і бажання проведення економічних реформ з боку уряду та Верховної Ради, - підсумовує експерт з фонду Блейзера. - Варто зауважити, що м’яч зараз перебуває не на стороні поля Національного банку України".
Джерело: Українська служба DW