RU
 

Від відкату до заходу. Як в Україні гальмують реформу держзакупівельСюжет

Корреспондент.net,  2 червня 2015, 15:20
0
566
Від відкату до заходу. Як в Україні гальмують реформу держзакупівель
Фото: energoatom.kiev.ua
Україна за рік не змогла зробити держзакупівлі прозорими

За рік при владі нова команда так і не запровадила тотальні електронні закупівлі.

За рік президентства Порошенка і роботи Яценюка на посаді Прем'єра реформи в нашій країні навряд чи можна назвати ефективними. Боротьба з корупцією, як одне з головних гасел влади, здається, і зовсім стоїть на місці.

Незважаючи на гучні заяви, створення Антикорупційного бюро і майже щотижневі показові затримання дрібних чиновників на хабарах, в реальні зміни України не вірять навіть на Заході.

Тіньова економіка України побила багаторічний рекорд в цьому році - до 42% від ВВП. Втрати від корупції та непрозорості тільки в держзакупівлі становлять близько 50 млрд грн на рік. Саме таку суму влада хоче економити щорічно завдяки нововведенню - електронним закупівелям.

Організувати їх взялися в Мінекономіки на чолі з Айваросом Абромавічусом. Активісти разом з відомством в лютому запустили пілотний проект для е-торгів - сайт ProZorro. Поки він діє вибірково і не регулюється законом.

Спочатку Мінекономіки планувало перевести на електронний формат всі центральні органи держвлади до кінця 2016 року. Але після критики з боку Президента зобов'язалося зробити це вже до 1 вересня.

Корреспондент.net розбирався, як впроваджують реформу держзакупівель і скільки вже заощадили на електронних тендерах окремі відомства.

Скільки можна заощадити

В ідеалі, пройшовши тестування, систему ProZorro повинні будуть використовувати абсолютно всі держустанови країни. Поки ж до неї формально приєдналися близько 100 держорганів і компаній.

Це майже всі міністерства, Нацбанк, Державне управління справами, Держфінінспекція, КМДА, Львівська міськрада, декілька вузів, медустанови та ін. Разом з тим тендери там проводять частково і далеко не всі.

Кількість закупівель в електронному форматі поки невелика. Якщо, за даними Держстату, за І квартал 2015 року в Україні було укладено угод з держзакупівель на 122 млрд грн, то на ресурсі ProZorro закупівлі, що дійшли до аукціону, становили лише 194 млн грн (за даними на 19 травня). За підрахунками аналітиків, очікувана економія від цієї суми - 36 млн грн, або 18,6%.

Всього до електронного аукціону дійшло 356 закупівель, з них тільки за 32 підписали контракти. Реальна економія за ними становить поки що тільки 200 тис. грн, або 12,2% від планової ціни.

Рейтинг відомств-замовників ProZorro за кількістю торгів (дані за 19 травня):

- Міністерство оборони України:

66 тендерів, попередня економія - 30 млн грн. Укладено договори за результатами 6 тендерів, економія - 30 319 грн.

- Міністерство юстиції України:

21 тендер, попередня економія - 103 828 грн. Укладено договір за результатами 1 тендера, реальна економія - 2029 грн.

- Енергоатом:

12 тендерів, попередня економія - 337 585 грн. Укладено договори за результатами 3 тендерів, економія - 61 532 грн.

- КМДА:

4 тендери, попередня економія - 85 890 грн. Укладено договори за результатами 2 тендерів, економія - 61 200 грн.

- Національний банк України:

3 тендери, попередня економія - 60 650 грн. Укладено договори за результатами 3 тендерів, економія - 12 720 грн.

- Державне управління справами:

3 тендери, попередня економія - 10 880 грн.

- Одеський морський торговий порт:

1 тендер, попередня економія - 17 200 грн.

- Львівська міськрада:

3 незавершені тендери.

- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України:

1 незавершений тендер.

- Державна фінансова інспекція України:

Не було тендерів.

- Міністерство охорони здоров'я:

1 незавершений тендер.

Що купують

Запити учасників аукціону на торгах найрізноманітніші: від конвертів для райадміністрацій до освітлювального обладнання для аеропортів. В основному на торгах компанії купують канцелярські вироби, комп'ютерну та офісну техніку, будматеріали.

Сайти закупівель, на перший погляд, виглядають дійсно доступними і простими в користуванні. Запропоновані учасниками ціни (враховуючи, що замовники відпочатку встановлюють найвищу) відповідають ринковим.

Так, компанія "Енергоатом" закупила 17 лютого 25 тис. конвертів за 15 600 грн. У Київську міськраду придбали за 25 тис. грн антивірусне програмне забезпечення з ліцензією на використання та оновлення антивірусних баз протягом року для 300 об'єктів. У заявці чиновники готові були платити 75 тис. грн.

Разом з тим декілька тендерів провели за допомогою всього 3-4 компаній. А значну частину тендерів на сайті і зовсім скасували чи вони не відбулася. У прес-службі ProZorro пояснюють це тим, що проект тільки недавно стартував.

"За останній місяць до системи одночасно приєдналася велика кількість нових учасників (зокрема й регіональних), які не мають досвіду роботи з е-системами. Тому в них можуть з'являтися помилки, які не дають якісно завершити оголошену закупівлю. Регіональні постачальники також ще не готові брати участь в е-закупівлях, тому виникають ситуації, коли на тендер не приходить достатня чисельність постачальників", - пояснює прес-секретар Христина Гуцалова низьку активність учасників торгів.

Де ризики

Незважаючи на хороші відгуки, фахівці зазначають, що система недосконала і не може повністю уникнути корупції.

"На електронних закупівлях вкрасти можна один в один так само, як і на звичайних. Аукціон відбувається за допомоги підставних компаній і маніпуляцій типу "крок-відмова". Жодна ідея не врятує (країну від корупції, - ред.). Врятує саме якісна реалізація ідеї та невідворотність покарання", - зазначив журналіст, керівник проекту "Наші гроші" Денис Бігус. Він наголошує на тому, що зараз немає механізму покарання держкомпаній за шахрайство на торгах. Разом з тим говорить про позитивну тенденцію: більшість учасників вже підключилися до тендерів добровільно, не чекаючи вказівок згори.

Відсутність законодавчого врегулювання електронних тендерів називають однією з головних проблем і самі керівники проекту.

Наприклад, як розповідає Христина Гуцалова, найбільше було проблем з Міноборони. Там затримували дуже важливе розпорядження Кабміну, яке дозволяло б міністерству застосовувати е-закупівлі як обов'язкову процедуру. Це призвело до падіння інтересу постачальників до тендерів.

Також через відсутність чітких інструкцій всі терміни тендеру поки встановлює сам замовник. Він же може його скасувати чи не провести взагалі.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко вважає, що впровадження якісного, реально прозорого ресурсу просто не вигідне уряду і тому там зацікавлені в затягуванні реформи.

Охрименко наголошує на тому, що торік 42% держзакупівель були зроблені з одним учасником. Також, за його словами, в І кварталі 2015 року на відкритих торгах було укладено угод з держзакупівель лише на суму 24 млрд грн, а більшу частину провели без аукціону.

"Я переконаний, що уряд навмисно не хоче електронних торгів. Тому що на сьогоднішній момент, якщо подивитися, скільки продали аукціонів за закритими тендерами, скільки там було відкатів - ви зрозумієте, чому їх не хочуть впроваджувати", - вважає експерт.

СПЕЦТЕМА: Сюжети
ТЕГИ: Минэкономикикоррупциягосзакупкитендерреформысюжет
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі
Загрузка...