Влада називає домовленості про списання частини держборгу надуспішними, але диявол криється в деталях.
На позачерговому засіданні Кабінет Міністрів урочисто оголосив про списання приватними кредиторами 20% державного боргу України.
Арсеній Яценюк щиро радів, називав умови для України унікальними в світі, погрожував Росії та розхвалював міністра фінансів Наталю Яресько.
Переговори з кредиторами тривали п'ять місяців, і їхнім головним результатом стала ліквідація загрози дефолту.
Разом з тим деякі експерти зазначають, що Україна домоглася не зовсім того, чого хотіла, і умови договору не такі вже й солодкі.
Корреспондент.net розбирався в плюсах і мінусах угоди з кредиторами.
Про що домовилися?
Спочатку завданням уряду було списання 40% державного боргу, переговори йшли важко, і в підсумку кредитори збили цю цифру.
Угода передбачає зменшення суверенного і гарантованого державного боргу на 20% і дозволяє негайно знизити борговий тягар на 3,6 млрд доларів.
За словами Яценюка, кредитори таким чином зробили свій внесок у стабілізацію економіки України.
"Вартість обслуговування наших кредитів не підвищується в загальному обсязі витрат, що здійснює державний бюджет на обслуговування кредитів. У найближчі 4 роки Україна не гаситиме тіло кредиту і наші зобов'язання, які ми повинні були платити, починаючи з 2015 року, переносяться на 4 рік", - розповів прем'єр.
Не обійшлося у виступі прем'єра і без легкого лукавства.
"Умови, які отримала Україна, не отримувала жодна країна, починаючи з 2000 року, яка не оголошувала дефолт. Тобто, середній розмір списання, який можна було досягти без оголошення дефолту, був не вище 10%", - заявив він.
Однак, Яценюк зовсім забув про те, що в 2011 році Греції списали 50% або більш ніж 100 мільярдів євро з 210 млрд зобов'язань уряду перед банками.
"Очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудуться", - підсумував прем'єр-міністр "хороші фінансові новини".
Частину зекономлених коштів прем'єр пообіцяв направити на підвищення соціальних стандартів в країні.
У якому випадку платити доведеться
Процентна ставка за боргом особливо не змінилася - якщо зараз вона в середньому становить 7,22%, то в майбутньому складе 7,75%.
Терміни погашення тієї частини боргу, яка не буде списана, переносяться на чотири роки: з 2015-2023 на 2019-2027.
Разом з тим Україна пообіцяла кредиторам деякі компенсатори, за так званим "інструментом відновлення вартості", який означає "заплатимо більше, якщо стане краще".
Якщо ВВП України з 2021 року зростатиме інтенсивніше, ніж на 3% на рік, Київ передасть їм цінні папери.
Якщо економіка буде зростати повільніше за 3% ВВП, то жодних платежів кредиторам не передбачено, при зростанні ВВП від 3% до 4% кредитори отримають 15% вартості від відсотка зростання ВВП, при зростанні ВВП понад 4% - кредитори отримають 40% вартості від кожного відсотка такого зростання.
З 2021 по 2025 років цей платіж не може перевищувати 1% ВВП. Також Україна не здійснюватиме жодних платежів доти, поки її ВВП не складе 125 мільярдів доларів. На кінець поточного року економіка України оцінюється в 84,3 млрд доларів.
Плюси угоди
Шведський економіст Андерс Аслунд вважає угоду України з кредиторами "великим успіхом для всіх зацікавлених сторін".
"МВФ вдалося змінити правила гри так, як йому хотілося. Власники облігацій все одно не залишаться у програші. Україна отримала необхідне полегшення боргового тягаря. Бюджетний дефіцит скоротився, а дефіцит за поточними рахунками зник після девальвації гривні", - зазначив економіст.
Фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса називає умови угоди прийнятними.
"Угода - це компроміс, а, значить, не можна говорити про повну перемогу або поразку. Втім, це допоможе Україні повернутися на ринок, де її чекатимуть більш доброзичливо, ніж у випадку тотального дефолту", - наголосив він.
Фінансовий експерт Олександр Деркач впевнений, що кращих умов Україна домогтися і не могла.
"Головний позитив сьогоднішнього рішення, крім списання пристойного шматка боргів в тому, що Україна зможе знову вийти на ринки зовнішніх запозичень. Почавши створювати свою кредитну історію з чистого аркуша", - вважає він.
Експерт упевнений, що реальної небезпеки нового дефолту через зовнішні фінансові фактори поки немає.
Головні переможці
Колишній віце-прем'єр-міністр України і глава Національного банку Сергій Арбузов вважає, що угода вигідна як кредиторам, так і уряду.
Експерт нагадує, що в разі дефолту кредитори могли б не отримати взагалі нічого, а так, на його думку, навіть відмовившись від 20%, вони все одно зароблять.
"Не секрет, що українські папери вже не перший рік торгуються на ринку набагато нижче від номіналу. І серед кредиторів чимало тих, хто купував їх і за 50%. Тобто, списавши 20%, вони лише зафіксували чималий прибуток. Відстрочка виплат на 4 роки тут не є якоюсь величезною жертвою в порівнянні з тим, що кредитори мали б у разі дефолту", - вважає Арбузов.
Також, на його думку, виграв від угоди і уряд.
"Чотирирічний мораторій зніме на весь час каденції правлячої коаліції та президента головний біль щодо того, де шукати гроші на виплату боргів. Фактично, в руки влади потраплять додаткові ресурси, які вони зможуть витратити на свій розсуд ", - зазначив він.
Підвищення соціальних виплат, які вже анонсував Яценюк, Арбузов назвав традиційним варіантом перед виборами.
Мінуси угоди
Експерти визнають, що списання 20% боргу в будь-якому випадку краще за дефолт.
Головні претензії до договору - сума операції, списати вдалося лише 3,6 млрд з 45, що не особливо послабить борговий тиск на бюджет.
Що з боргом Росії
Арсеній Яценюк вже встиг заявити, що Росія не отримає кращих умов за борговими зобов'язаннями України, ніж інші кредитори.
Москва ж наполягає на тому, що списувати борги України не збирається і чекає повного погашення кредиту Віктора Януковича.
Експерти вказують на те, що Україна тепер в більш виграшному становищі.
Сергій Фурса вважає, що російські бонди на суму 3 мільярди доларів, випущені в 2013 році під Януковича, формально, включені в пакет домовленостей, хоча зрозуміло, що Росія буде цьому опиратися.
"Операцію благословив МВФ, а в самих умовах нового бонду буде чітко прописано, що краще умов дати не можна. А значить і не можна погасити росіянам борг. Таким чином, МВФ, фактично, мовчазно дав зрозуміти, що не визнаватиме даний борг «офіційним». Звичайно, росіяни не будуть щасливі списати 20% боргу, але зате українська сторона із задоволенням спише всі 100%, якщо не отримає добро від Москви на реструктуризацію", - вважає експерт.
Сергій Арбузов ж навпаки вважає, що механізмів натиснути »на Москву в нашого уряду немає жодних, а переговори з Росією там вести і зовсім не вміють".
На його думку, доведеться або платити з мільярди, або оголошувати дефолт за цими паперами.