Падіння експорту та політичні скандали будуть і надалі сприяти уповільненому росту валютного курсу.
Останні десять місяців валютний ринок України переживає справжні катаклізми: курс долара не просто зріс в рази, а й продовжує залишатися нестабільним, пише Олена Романюк у №44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року. Звідси постійні стрибки цін, паніка серед населення та банкрутство компаній, нездатних заробляти валюту.
А почалося все, нагадаємо, в січні-лютому, коли національна валюта встигла девальвувати мало не вдвічі – спочатку з 15,8 до 18, а потім і до 30 грн за $ 1 (за даними НБУ). Тоді наша країна дійсно опинилася на межі фінансового краху, який був викликаний не просто панікою, а об'єктивними макроекономічними факторами, спровокованими, у першу чергу, подіями на сході України.
Уникнути гіршого сценарію, на думку багатьох експертів, вдалося завдяки жорстким і далеко не найбільш ліберальним методам НБУ та Міністерства фінансів.
На валютному ринку була введена низка неприємних заходів, які створили незручності як юридичним, так і фізичним особам, але дозволили відновити контроль над валютним курсом у ситуації, коли це вже здавалося практично неможливим
«На валютному ринку була введена низка неприємних заходів, які створили незручності як юридичним, так і фізичним особам, але дозволили відновити контроль над валютним курсом у ситуації, коли це вже здавалося практично неможливим», – згадує незалежний фінансовий експерт Володимир Ланда.
Важко сперечатися, роль центрального банку, як би його не лаяли, у стабілізації валютного ринку є значною. Ключові заходи, що дозволили переламати негативні тенденції, були прийняті ним у кінці лютого – на початку березня. Вони передбачали різке підвищення облікової ставки, збільшення обов'язкових резервів банків, визначали особливості здійснення валютних операцій імпортерами і вимоги до банків з купівлі іноземної валюти. Таким чином регулятор одночасно домагався підвищення попиту на національну валюту і її «зв'язування» в умовах посиленого контролю над валютними операціями.
У підсумку до травня курс гривні до долара, принаймні офіційний, стабілізувався і протягом травня-червня коливався в межах 21,0-21,5 грн за $ 1.
У липні валютний ринок пережив ще одне потрясіння – за перший тиждень місяця продаж долара на чорному ринку подолав позначку 24 грн, а торги на міжбанку показали рух курсу до позначки 22 грн. Причиною настільки різкої зміни настрою став скандальний відеозапис sms-листування депутатів Верховної Ради, у якій парламентарії обговорювали прийдешній дефолт і способи зберегти грошові накопичення після різкої девальвації гривні.
Як виявилося пізніше, народні обранці обговорювали ситуацію з російським рублем, але свою брудну справу їхнє листування таки зробило, а саме спровокувало чергову паніку серед населення: у липні українці купили валюти на $ 135 млн більше, ніж продали.
Крім того, гривня продовжувала залишатися під тиском і завдяки іншим факторам – скандальному закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, який на той момент перебував у підвішеному стані, політичній нестабільності всередині країни, а також складних періодів, які переживали Греція і Китай.
Позитивно вплинули на курс реструктуризація зовнішніх боргів і продовження програми МВФ щодо нашої країни
Позитивно вплинули на курс реструктуризація зовнішніх боргів і продовження програми МВФ щодо нашої країни. 24 липня Україною були погашені єврооблігації на суму $ 120 млн, 23 серпня – на $ 59,62 млн. А 27 серпня Кабінет Міністрів і комітет кредиторів домовилися про реструктуризацію $ 19,3 млрд і списання 20% основної суми державного боргу. Все це, як і передбачали експерти, зміцнило курс у межах 21,7-21,8 грн за $ 1 ще на кілька місяців, аж до жовтня.
Осінній бал-маскарад
Нинішнє зростання курсу почалося в Україні відразу після виборів.
«Вибори – це завжди сплеск витрат для політиків та ін'єкція ліквідності для ринку. Звичайно, на тлі слабкої довіри до гривні будь-яка ін'єкція гривневої ліквідності біжить у валюту», – зазначає Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА Експерт-Рейтинг.
Також, за словами аналітика, вплинув на курс значний обсяг виплат з Фонду гарантування вкладів фізосіб. Станом на 1 вересня сума депозитів фізичних осіб у банках України, включених до реєстру фонду, досягла 355,4 млрд грн. Найбільші виплати були проведені щодо Надра Банку, VAB і Дельта-банку. Природно, що, отримавши компенсації з депозитів, вкладники воліли конвертувати їх у долари або євро, що і створило підвищений попит на валюту і додатковий тиск на валютний ринок.
Крім того, суттєво струсонули ринок у жовтні купівля газу і вугілля за кордоном, а також певне послаблення обмежень на валютному ринку.
«З березня НБУ затиснув ринок і, грубо кажучи, просто сформував курс як імпортерам, так і банкам. Тепер же він ринок трохи відпустив [зокрема, в жовтні пом'якшили обмеження з видачі готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати], і відразу пішов попит на валюту – спочатку на міжбанку, а потім і на чорному ринку», – коментує ситуацію у своєму відеоблозі президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Тепер, за словами експерта, все залежатиме від того, як НБУ буде знімати обмеження далі.
«Повірте, якби Нацбанк зараз зняв усі обмеження, то ми отримали б такий курс, як у березні. Якщо ж він буде знімати їх не поспішаючи, ми матимемо уповільнене зростання курсу», – прогнозує Охріменко.
До слова, раніше експерт зазначав, що НБУ також підтримує гривню, проводячи валютні аукціони. Зокрема, купуючи долари за курсом нижче 23 грн, центробанк певний час не допускав девальвації національної грошової одиниці. Він навмисно викуповував валюту тільки за заявками з умовами, які його задовольняли. Таким чином, банки, якщо частина валюти не була викуплена на аукціоні, змушені були продавати її безпосередньо на міжбанківському ринку. Як результат, незначне, але все-таки зміцнення гривні.
Втім, такої політики Нацбанку вистачило, очевидно, ненадовго. Вже 3 листопада НБУ встановив офіційний курс гривні на рівні 23,0152 грн за $ 1 (готівковий валютний ринок при цьому в середині дня демонстрував котирування 24,1-24,23 грн за $ 1). Таким чином він подолав психологічний бар'єр 23 грн.
Чого чекати
Але навіть після зростання офіційного курсу долара різкої девальвації гривні практично ніхто з учасників ринку не прогнозує. На думку експертів, українська валюта може поступово подешевшати до 24-25 грн за $ 1, не більше. Адже об'єктивних передумов для її подальшої девальвації немає.
«Фактори, якими пояснюють зростання курсу, – місцеві вибори, виплати Фонду гарантування вкладів, репатріація валютної виручки – в умовах продовження стримування гривневої маси і невеликої інфляції не здатні пояснити десятивідсоткову зміну курсу протягом місяця. Тому до кінця року гривня може відіграти частину жовтневого падіння», – вважає Ланда.
Правда, експерт наголошує, що про істотне зміцнення української валюти мова також поки що не йде.
Підстав для курсу нижче 22,5-23,0 грн за $ 1, як і раніше, немає, втім, як і для її знецінення найближчим часом
«Підстав для курсу нижче 22,5-23,0 грн за $ 1, як і раніше, немає, втім, як і для її знецінення найближчим часом. Потрібно розуміти, що попередня валютна криза наклала відбиток на діяльність НБУ, і тепер регулятор не стане лібералізувати валютний ринок до того часу, поки не отримає повної впевненості в тому, що ці заходи не будуть загрожувати стабільності валютного курсу», – передбачає експерт.
У тому, що утримати гривню можна, впевнений і доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.
«Курс навіть технічно не можна розбовтати, бо є певна рівновага, валютний ринок насичений», – каже професор.
Схоже, впевнені у стабільності національної валюти і у владних структурах країни. Наприклад, 8 вересня міністр фінансів Наталія Яресько заявила журналістам, що курс долара в наступному бюджеті закладено на рівні 22,4 грн. А 3 листопада голова Нацбанку Валерія Гонтарева на нараді з топ-менеджерами найбільших банків запевнила, що в НБУ «є відповідний інструментарій та міжнародні резерви для зняття безпідставної напруженості на валютному ринку». За її словами, нервозність на валютному ринку спостерігалася перед місцевими виборами.
«Минулого тижня ми двічі оголошували про проведення інтервенції на міжбанківському ринку, однак жодної заявки від уповноважених банків на купівлю валюти не було отримано. 30 жовтня і 2 листопада ми вийшли на міжбанківський ринок з аукціонами, на яких продали $ 67,5 млн», – розповідає Гонтарева.
Вона наголошує, що НБУ продовжує дотримуватися гнучкого курсоутворення.
«Але підстав для більш значних курсових коливань, ніж протягом останніх місяців, ми не бачимо», – вважає глава НБУ.
Але цікаво, що МВФ оптимізм українців, схоже, не поділяє. За прогнозами фонду, до кінця року курс гривні до долара складе 23,5 грн, а за п'ять років поступово зросте до 25,5 грн.
До речі, не виключає подальшого зростання курсу і Шапран.
Оскільки у нашої країни переважно сировинний експорт, думаю, що девальвація продовжиться, як і реакція ринку на гострі політичні події. Тому можна очікувати широкий коридор коливань курсу в рамках максимумів 2015 року
«Оскільки у нашої країни переважно сировинний експорт, думаю, що девальвація продовжиться, як і реакція ринку на гострі політичні події. Тому можна очікувати широкий коридор коливань курсу в рамках максимумів 2015 року, тобто 23-30 грн за $ 1», – прогнозує він.
У свою чергу Охріменко у своєму відеоблозі зауважив, що однією з гострих політичних подій вважає арешт Геннадія Корбана.
«Це дійсно політичний катаклізм. Він абсолютно не потрібен – цей скандал, ці політичні інтриги. Тому, якщо ви запитаєте мене про курс долара зараз, я відповім: «Не знаю». Може бути понад 30 грн за $ 1? Може. Може бути обвал? Так. З тієї простої причини, що в країні відбувається політичний катаклізм», – пояснює свою позицію експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в №44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.