Обмеження на операції з іноземною валютою не дозволяють повернути її на фінансовий ринок України.
В Україні дефіцит валюти. Так кажуть. Золотовалютні резерви невеликі, валютний борг величезний, іноземних інвестицій кіт наплакав, пише Сергій Захарін, керівник громадської організації Науково-дослідний інститут економічного розвитку, доктор економічних наук, у колонці, опублікованій у №44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року.
Відстрочка погашення валютних кредитів підноситься урядом мало не як економічний прорив. Хоча насправді мова йде про окремі домовленості окремих людей, що мають, можливо, політичну складову. Якщо з нас не вимагають віддати борг прямо зараз, це зовсім не означає, що валюти в країні стало більше.
Однак, з іншого боку, на руках у населення, за різними оцінками, перебуває від $ 50 млрд до $ 80 млрд. Баксики як лежали під подушками до кризи, так і продовжують лежати. Це означає, що насправді в країні валюта є, просто вона належить громадянам і перебуває поза банківською системою. Тобто поза контролем з боку держави.
Eкспортери просто бояться «запускати» валюту в країну, тому що її можуть «відібрати» (через всілякі обмеження, заборони, штрафи і т. д.)
Здавалося б, Україна повинна мати великі валютні надходження, тому що близько третини продукції, що випускається, ми поставляємо на експорт. Причому, що цікаво, навіть якщо всередині країни курс національної валюти різко опускається, це зовсім не привід знижувати ціни за експортними контрактами. А отже, валюти в країні має бути багато. Чому ж її немає? Найбільш очевидна відповідь: експортери просто бояться «запускати» валюту в країну, тому що її можуть «відібрати» (через всілякі обмеження, заборони, штрафи і т. д.).
Уявіть, у вас є якийсь товар (валюта, машина, картопля – неважливо), а на неї діють сотні всіляких обмежень. Ці обмеження записані в сотнях інструкцій, постанов, листів та ін. За найменшу помилку – штраф, арешт майна або ще гірше. Рано чи пізно у вас з'явиться бажання або позбутися цього товару, або заховати його якнайдалі. У державі, де діють сотні валютних обмежень, іноземна валюта почуває себе некомфортно. Вірніше, не валюта, а бізнесмени, які нею володіють.
Зараз навіть студенти знають стандартну схему виведення валюти з обігу. Вітчизняне підприємство продає іноземному підприємству якийсь товар за низькою ціною, отримуючи за нього мінімальний дохід. Іноземне підприємство, яке насправді пов'язано з вітчизняним спільними засновниками, продає цей товар іншому покупцеві за нормальною ціною, отримуючи нечуваний прибуток (за рахунок різниці між ціною продажу і ціною покупки). Цей прибуток переказується на рахунок офшорної фірми. Згодом гроші або вкладаються в економіку інших країн, або повертаються в Україну, але вже як зарубіжні інвестиції, які не можна вилучити і які можуть бути в будь-який момент «виведені назад».
Що потрібно зробити, щоб валютна виручка почала повертатися в Україну? Найголовніше – максимально зняти всілякі обмеження
Що потрібно зробити, щоб валютна виручка почала повертатися в Україну? Найголовніше максимально зняти всілякі обмеження. Голова правління НБУ Валерія Гонтарева в публічних виступах неодноразово заявляла, що Нацбанк поступово зніматиме валютні обмеження, тим більше передумови для цього є.
«Ми однозначно за лібералізацію. Я взагалі не бачу там ніяких проблем. Ми це плануємо і будемо це робити. І я за те, щоб робити це швидше, ніж планує МВФ. На мій погляд, всі підстави для цього є», – стверджує Гонтарева.
Однак ситуація в економіці надзвичайна. Зовнішні фактори несприятливі: Росія ввела імпортні обмеження на українські товари, плюс економіка північного сусіда падає, економіка США демонструє нульове зростання, євро перебуває під девальваційним тиском, ціни на сталь стабільно знижуються (більш ніж на 20% з початку року). Експорт українських чорних металів у вересні впав на 36% (у річному обчисленні), продукції машинобудування – на 28%. У такій ситуації потрібні екстраординарні заходи.
Уряд просто зобов'язаний укласти з експортерами якийсь пакт про ненапад: ми створюємо максимально комфортні умови для роботи, а ви повертайте валютну виручку
Умовно кажучи, уряд просто зобов'язаний укласти з експортерами якийсь пакт про ненапад: ми створюємо максимально комфортні умови для роботи, а ви повертайте валютну виручку. Це раз.
Друге складніше. Необхідно максимально зняти валютні обмеження на так звані некомерційні платежі. Мова йде про валютні перекази в Україну, валютні депозити, продаж валюти населенню і т. д. Якщо я хочу один вид майна (національна валюта) обміняти на інший вид майна (іноземна валюта), а інший суб'єкт хоче зробити зворотну операцію – в чому проблема? Поки буде криза довіри, проблему валютного дефіциту не вирішити.
Третє ще складніше. Навести порядок у банківській системі. У вузькому сенсі – почати реально боротися з «білокомірцевою корупцією». Незважаючи на сильний суспільний запит, це виглядає зараз як гасло, а не як стимул до дії. Ініціатива повинна виходити з найвищого рівня.
***
Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.