Поки довіра до долара і євро падає, китайська валюта без негативної історії зміцнює імідж країни як надійної економіки.
Міжнародний валютний фонд включив китайський юань до списку резервних валют кошика спеціальних прав запозичення (SDR), пише Сергій Захарін, директор громадської організації Науково-дослідний інститут економічного розвитку, доктор економічних наук, у колонці, опублікованій у №49 журналу Корреспондент від 11 грудня 2015 року.
За словами директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, юань відповідає стандартам вільно використовуваної валюти.
Природно, у коментарях цієї події немає браку. Одні експерти вважають, що це закономірне рішення, якщо врахувати розмір китайської економіки і темпи її зростання в останні роки. Інші – що серйозних наслідків це не викличе, оскільки міжнародні розрахунки в юані проводяться рідко. Треті стверджують, що китайська влада просто виконала обумовлені раніше формальності, і нічого несподіваного не сталося.
У свою чергу скептики називають включення юаня до списку резервних валют скоріше політичним, а не економічним рішенням. Адже юань не є абсолютно вільно конвертованою валютою, оскільки його обмінний курс контролюється вельми жорстко і ще донедавна був прив'язаний до долара США. Крім того, ще не зняті обмеження на використання юаня за кордоном (хоча в цьому питанні був помічений, як нині модно казати, значний прогрес).
Втім, будь-яке рішення МВФ завжди трохи політичне. І в цьому немає нічого дивного, якщо взяти до уваги принципи призначення керівництва Фонду та формування його фінансових ресурсів. Лідери світової економічної системи роблять у бік Китаю своєрідний реверанс. Адже це, напевно, добре, якщо така потужна економіка буде і надалі «інтегруватися» (читай: грати за вигаданими раніше заокеанськими правилами). Як мінімум, тепер Пекін не зможе приймати важливі валютні рішення, не порадившись з партнерами.
Найбільше внаслідок такого перерозподілу втратить євро – його частка опуститься з 37,4% до 30,9%
Аналітики помітили в логіці МВФ і так званий американський слід, адже через юань будуть перерозподілені частки інших валют у резервному кошику. Так от, найбільше внаслідок такого перерозподілу втратить євро – його частка опуститься з 37,4% до 30,9%, тоді як вага долара США майже не зменшиться (з 41,9% до 41,7%). Це пов'язано з девальвацією євро, яку ми спостерігаємо з 2011 року.
Що стосується китайської влади, то у неї, ймовірно, свої розрахунки. По-перше, потрібно показати всьому світові, що недавня турбулентність на китайських фінансових ринках – просто непорозуміння, природні коливання, які не можуть підірвати довіру до базових інститутів. По-друге, це хороший спосіб стимулювати внутрішній попит (в умовах, коли зовнішній попит не демонструє очікуваного зростання). І по-третє, у країни з'являється більше можливостей для експансії на ринки, що зростають (як мінімум, Пекін зможе проводити більш гнучку політику стосовно держав, які будуть активніше інтернаціоналізувати юань). Не слід також забувати, що енна частина золотовалютних резервів різних країн може бути переведена в юані, а КНР отримає можливість, якщо обрана стратегія виявиться правильною, стати регіональним емісійним центром.
Водночас є думка, що рішення МВФ не створить ажіотажного попиту на юань, проте приведе до втрати частини валютного суверенітету КНР. Народний банк Китаю буде змушений керувати юанем на підставі стандартних процедур, в основі яких – ринкова рівновага. Малоймовірно, що ринкові механізми будуть застосовуватися негайно, але курс, як говориться, окреслюється...
Рішенню МВФ передувала велика підготовча робота, і насамперед – з боку монетарної влади Китаю. Юань виграє ще й тим, що він не має негативної історії у світовому масштабі. Довіра до долара падає ще з 60-х років минулого століття, посилившись у 2008-му і 2012-му, складний період на тлі боргових зобов'язань низки країн ЄС переживає євро. На цьому фоні очевидно, що китайські реформатори зможуть експлуатувати новий слоган, щось на кшталт: «Надійна валюта – надійна економіка».
Від світового політикуму Китай отримав потужну моральну підтримку. Виходить, що економічний курс Пекіна – не просто правильний, а й офіційно підтримуваний
Як би там не було, але від світового політикуму Китай отримав потужну моральну підтримку. Виходить, що економічний курс Пекіна – не просто правильний (особливо якщо згадати про численні проблеми в інших країнах), а й офіційно підтримуваний, тобто не викликає якихось серйозних заперечень.
Також це дозволить китайським представникам почувати себе більш впевнено в міжнародних економічних організаціях (наприклад, МВФ або СОТ) і не тільки економічних.
***
Цей матеріал опублікований в № 49 журналу Корреспондент від 11 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.