Непрозора і жорстка регуляторна політика Нацбанку може спровокувати відхід з ринку ще як мінімум 50 банків.
Процес «очищення» українського ринку від банків відбувався завжди, пише Олена Романюк у №8 журналу Корреспондент від 4 березня 2016 року. Фінансові установи як створювалися, так і лопалися. Але з приходом до Національного банку Валерії Гонтаревої закриття банків набуло буквально лавиноподібного характеру.
Якщо, за даними ресурсу Форіншурер, за 1998-2013 роки з українського ринку було виведено 34 неплатоспроможних банки і вкладники отримали від Фонду гарантування вкладів фізосіб 5,8 млрд грн, то за 2014-2015-й цей показник зріс уже до 63 банків, а вкладникам виплатили 54 млрд грн.
При цьому, як повідомляється на сайті самого НБУ, збиток українських банків у минулому році склав 66,6 млрд грн (з вирахуванням неплатоспроможних банків) – практично вдвічі більше, ніж у 2014-му (33,1 млрд грн).
Цього року тенденція ліквідації фінустанов продовжиться. За прогнозами експертів, очікується відхід ще як мінімум 50 невеликих банків. На сайті Фонду гарантування вкладів у розділі Виведення банків з ринку перебуває близько 60 установ.
«З огляду на ситуацію, яку ми спостерігаємо в фінансовому секторі, до кінця року або через рік в Україні залишиться менше 100 банків», – прогнозує керівник прес-служби Простобанк Консалтинг Іван Нікітченко.
Неринкові мотиви
Чому ліквідація набула настільки масштабного характеру? Учасники ринку не приховують – уся справа в ліквідності, точніше, в її відсутності.
«В Україні зараз досить складна й економічна, і військово-політична ситуація. Природно, це відбивається в тому числі на роботі банків. Адже ефективність їхньої діяльності і платоспроможність безпосередньо залежать від фінансового стану їхніх клієнтів – на неї впливають як динаміка залишків на розрахункових і депозитних рахунках клієнтів, так і своєчасність повернення кредитів. Зараз ми спостерігаємо стагнацію в економіці і зниження добробуту населення. Відповідно, і банки почувають себе не кращим чином», – пояснює колишній глава правління Укргазбанку Сергій Мамедов.
За останні два роки громадяни України забрали з банків валюти на загальну суму близько $ 16 млрд. При цьому частка необслуговуваних кредитів в банках досягла рівня 28% від загальної суми виданих
«За останні два роки громадяни України забрали з банків валюти на загальну суму близько $ 16 млрд. Це колосальна цифра», – зазначає, у свою чергу, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. При цьому, за його словами, частка необслуговуваних кредитів в банках досягла рівня 28% від загальної суми виданих.
«Зрозуміло, що за такого обсягу проблемних кредитів не може бути й мови про кредитування економіки. Банки не знають, що робити з цими кредитами, – який сенс видавати нові?» – запитує експерт.
У страху перед жорсткими діями НБУ в разі порушення нормативів банки намагаються накопичувати хоч якусь ліквідність, причому в гривні, що також обмежує видачу ними кредитів.
Звичайно, схожі ситуації, нехай і не в таких масштабах, виникали і раніше. Але тоді на допомогу фінустановам приходив НБУ – регулятор, який повинен не тільки підтримувати національну валюту, а й рефінансувати банки в разі необхідності (одна з функцій Нацбанку – кредитор останньої інстанції). Зараз же Нацбанк практично відмовився від рефінансування проблемних банків. А якщо в установу заходить тимчасова адміністрація, то це, скоріше, навпаки, провокує ще більший відтік капіталу. Крім того, акціонери банку бояться його докапіталізувати, оскільки виникає великий ризик усе втратити.
«Причина того, що клієнти поспішають забрати свої гроші з банку, у який вводять тимчасову адміністрацію, – відсутність у НБУ прозорих і зрозумілих для всіх підходів до закриття фінустанов. Але з огляду на історію банківського сектора України, коли банки створював кожен мало-мальськи олігарх для обслуговування в першу чергу інтересів власного бізнесу, святих на нашому ринку немає, і закрити можна практично кожен банк. Але НБУ цього не робить. Замість цього він шерстить ринок за абсолютно непрозорими і йому одному відомими критеріями», – обурюється в коментарі Корреспонденту директор департаменту одного зі столичних банків.
Щоправда, деякі з цих критеріїв учасники ринку все ж виділили.
«Перша і, напевно, головна причина, з якої банк визнають неплатоспроможним і піддають ліквідації, – це його ласі активи. Наприклад, хороші офіси в центрі міста, хороші кредити (банк кредитував прибуткові промислові підприємства або успішні торгові центри). В даному випадку НБУ знає про ці активи і намагається ними офіційно скористатися», – розповідає Корреспонденту колишній співробітник банку, який зараз працює в тимчасовій адміністрації.
Друга причина, з якої банку відмовляють в рефінансуванні і фактично банкрутують, – це політичні мотиви. До переліку таких банкрутів уже потрапили банки ВБР Януковича-молодшого, Форум.
«Фактично, всі банки "Сім'ї" постраждали через політичні мотиви. Тому що, з огляду на адміністративний ресурс, яким вони користувалися раніше, ці банки почували себе добре. У них не було проблемних кредитів, а отже, й об'єктивних приводів для їхньої ліквідації не було», – каже директор департаменту столичного банку.
Також він зазначає, що з політичних мотивів 26 лютого визнали неплатоспроможним і передали у ФГВФО Родовід банк – установу, яка з 2011 року, незважаючи на всі проблеми, виконувала функцію санаційної і, здавалося б, нікому не заважала.
Але, за інформацією джерела Корреспондента, незважаючи на те, що банком управляла держава, всі топ-менеджери в установі були людьми Юрія Іванющенка. А він, як відомо, тривалий час обслуговував інтереси Віктора Януковича. Йому ж належав і невеликий, але, як казали на ринку, досить «чистенький» банк ТК кредит, який також закрили в лютому, перед тим, як відмовилися від послуг Родовід банку. Офіційна причина визнання ТК кредит неплатоспроможним – відсутність прозорої структури власності банку.
Жорсткість вимог до структури власності учасники ринку називають ще одним критерієм, керуючись яким НБУ закриє ще не один десяток банків. Згідно з вимогами Нацбанку, всі банки мають розкрити структуру власності і показати кінцевих бенефіціарів до 1 квітня цього року. Інакше покарання буде суворим.
Таким, наприклад, як у випадку з ТК кредит або ще раніше – з Петрокоммерц-Україна. Власником останнього після зміни власника стала так звана футбольна команда – 11 фізосіб, кожна з яких володіла пакетом менше 10%, тому формально угода не вимагала узгодження регулятора. У НБУ порахували таку структуру власності непрозорою і визнали банк проблемним. Хоча на цей момент, кажуть, Петрокоммерц проблему вирішив і поки що продовжує працювати.
Зазначимо, що НБУ не просто вимагає обов'язкового розкриття реальних бенефіціарів компанії-покупця, а й висуває до них суттєві майнові вимоги, перевіряючи їхню податкову дисципліну. Головна заковика полягає в легальності походження коштів, а з цим саме виникають великі проблеми. «Ми ніколи не узгодимо угоду, якщо покупець просто приніс гроші у валізі», – розповідають в НБУ.
Багато учасників ринку в неофіційних коментарях Корреспонденту заявили, що обов'язкове розкриття реальних бенефіціарів компанії-покупця банку – не більше ніж гра на публіку. НБУ насправді знає, хто стоїть за кожним банком. Просто поки ці люди не легалізувалися, проти них не можна розпочати кримінальне переслідування. На допити ходять менеджери середньої ланки, з яких нічого не візьмеш.
Фонд гарантування вкладів уже ініціював відкриття 900 кримінальних проваджень, фігурантами частини з яких є саме акціонери банків-банкрутів. Сума збитку у цих справах становить 115 млрд грн
У той час як, за даними директора департаменту розслідування протиправних діянь і протидії корупції ФГВФО Катерини Мисник, фонд уже ініціював відкриття 900 кримінальних проваджень, фігурантами частини з яких є саме акціонери банків-банкрутів. Сума збитку у цих справах становить 115 млрд грн. і щойно акціонери легалізуються, народу дійсно можуть влаштувати справжній «хліб і видовища».
Збанкрутувати або злитися
Розбурхує банківський сектор і ще одна вимога Нацбанку. Паралельно з розкриттям реальних беніфіціарів банки повинні збільшити свій статутний капітал до 300 млн грн. І зробити це негайно.
Зокрема, за даними НБУ, станом на 22 лютого статутний капітал більш ніж 300 млн грн вже мали 43 банки, 16 володіли внутрішніми резервами для доформування капіталу, а 51 повинен був невідкладно розглянути інші джерела докапіталізації. Ще чотирьом фінустановам не вистачало менш 10% для докапіталізації до необхідного рівня.
«Вимога щодо збільшення капіталу до 300 млн грн повністю відповідає збільшенню ризиків у банківській системі, компенсуючи збільшення простроченої заборгованості і підвищення курсу євро», – зазначав НБУ.
Учасники ринку вже прогнозують нову низку банкрутств або злиття банків, пов'язаних саме з невиконанням цієї норми.
«Дуже хотілося б уникнути банкрутств, але це залежить, більшою мірою, від можливості акціонерів виконати нові вимоги щодо капіталу банку. На жаль, для деяких банків зробити це буде складно. Тому я впевнений, що скоро ми побачимо реальний процес злиття банків», – прогнозує Мамедов.
У свою чергу екс-заступник глави НБУ Сергій Яременко вважає, що докапіталізувати банки не захочуть самі банкіри.
«Адже кожен зараз думає: «А чи є майбутнє в моєму банку? Навіщо мені доливати, якщо я раніше вже накопичив капітал і на ці гроші проживу точно? А вливши їх у банк – це ще бабця надвоє сказала». Тому що ніхто сьогодні не скаже – це вже зупинка чи ні? Або гривня і далі падатиме й надалі?» – пояснює Яременко.
«Якщо хто пам'ятає, Гонтарева завжди розповідала, що, як тільки банки збільшать свій капітал, як тільки з ринку будуть виведені всі, хто не зможе це зробити, і взагалі, коли банківська система позбудеться від проблемних банків, відразу буде економічне диво. Кілька разів банки проходили стрес-тести. Розраховували, як і наскільки потрібно збільшити капітал. Деякі свій навіть збільшили. Але ось що дивно, у міру нарощування капіталу банків і очищення системи від проблемних банків, ситуація не тільки не покращилася, а ще більше погіршилася. Достатньо подивитися на графік співвідношення недіючих кредитів до капіталу банків», – зазначає у своєму блозі на liga.net Охріменко.
На його думку, ситуація на сьогоднішній день критична.
«Тут потрібні не «прожекти і реформи», а копітка і тривала робота з розчищення завалів, які були утворені в банківській системі України після «реформ Гонтаревої». Подальше збільшення капіталу банків не має ніякого сенсу, щоб там не казала глава НБУ. Потрібно не капітал нарощувати, а зменшувати обсяги проблемних кредитів», – вважає експерт.
Солідарний з ним і Яременко. Коли стан боржників не поліпшується, а банківська система валиться, у клієнтів з'являється найстрашніше – відчуття того, що борги віддають тільки боягузи. І вони просто перестають платити по кредитах, пояснює фахівець.
Причому клієнти не повертають кредит у тому випадку, коли вони знають, що завтра їм не потрібно брати наступний кредит, коли вони увірували в те, що все одно вони банкрути. Все це призводить до того, що практично всі банки, за винятком деяких великих іноземних структур, збільшувати статутний капітал не будуть, вважає Яременко, а отже, ми будемо бачити подальше руйнування банківської системи.
«За такої моделі регулювання фінансового ринку відновлення банківського сектора неможливо. У Гонтаревої немає моделі в голові, вона просто виконує чужі вимоги. Можливо, до неї доходить, що зробити валютний курс гнучким було помилкою, але визнати їй цього не дозволять. Якщо ж відмовитися від попереднього курсу і звалити все на МВФ – це буде політичне самогубство. Таким чином, ми знаходимося в мишоловці, з якої вибратися за наявних розкладів неможливо», – констатує екс-заступник глави НБУ.
Банкрутство великої кількості банків – це не нешкідливий процес. В очікуванні таких банкрутств бізнес, намагаючись врятувати гроші, йде в тіньову сферу
Екс-міністр економіки України Віктор Суслов в інтерв'ю facenews.ua зауважив, що банкрутство великої кількості банків – це не нешкідливий процес. В очікуванні таких банкрутств бізнес, намагаючись врятувати гроші, йде в тіньову сферу, починає проводити великі обсяги готівкою.
«Останнім часом навіть у Києві багато магазинів відмовляються приймати банківські картки, а вимагають проводити оплату готівкою. Це саме свідчить про те, що бізнес не бажає більше проводити платежі за рахунками банківської системи, виникає великий обіг готівки, відбувається тінізація економіки в цілому. Тому процес іде поки що в несприятливому напрямі», – вважає експерт.
Щоправда, додає, що загалом вимоги Національного банку, пов'язані з нарощуванням власних капіталів у фінустановах, правильні. У підсумку, за його словами, звичайно, скоротять кількість банків, але ті, хто виживе, будуть більш стійкими.
***
Цей матеріал опублікований в №8 журналу Корреспондент від 4 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.