Коли МВФ виплатить Україні чергову суму, якою вона буде і чи так уже нам потрібна допомога Фонду.
«Існує ще кілька невирішених технічних питань у рамках прийнятих Україною зобов'язань, які ми разом обговорили. Їх необхідно вирішити, оскільки ми не можемо мати наполовину виконану програму і сподіватися, що вона буде працювати», – заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард у середині липня.
Фонд не включив до порядку денного своїх липневих засідань питання щодо траншу для України. Отже, обіцяний міністром фінансів України Олександром Данилюком річний транш перекочує на пізніший термін. Тому гроші будуть пізніше і не в тих обсягах, які очікувалися, пише Ганна Гончаренко у №29 журналу Корреспондент від 29 липня 2016 року.
Хроніка кредиту в піке
Перший транш у рамках кредитної програми МВФ на суму $ 17,5 млрд Україна отримала в березні минулого року. Тоді фонд переказав $ 5 млрд. Рік тому, у серпні 2015-го, був другий транш – $ 1,7 млрд. У вересні минулого року очікувався і третій – $ 1,7 млрд.
Але минув майже рік, а програма не поновлюється. МВФ вказував на політичну кризу і чекав переформатування уряду. У травні до нас приїхала місія МВФ і траншу чекали в липні, після засідання ради директорів МВФ.
Міністр фінансів Данилюк і глава НБУ Валерія Гонтарева говорили, що в терміни вкладемося, але не склалося ні з ними, ні з сумою.
"Попередньо планувалося $ 1,7 млрд, але варто врахувати, що через політичну нестабільність співробітництво було заморожено, і був практично втрачений цілий рік", - пояснював міністр фінансів.
Скільки отримаємо, озвучила вже Гонтарева. "Транш, який очікуємо отримати, – у розмірі $ 1 млрд", – сказала вона.
"Коли з'явилася інформація про те, що в липні ми розраховували отримати не $ 1,7 млрд, а $ 1 млрд, це виглядало як технічне питання, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Більшу суму могли закласти в наступний транш, який
могли дати до кінця року. Тоді вище потреба у валюті, йдуть платежі з обслуговування боргу. Але зараз, коли річний транш взагалі відстрочений, це питання до якості роботи новопризначеного уряду".
Писати не переписати
Не так давно міністр фінансів розраховував на три транші до кінця року, які разом потягнули б на $ 4,3 млрд. Зсув термінів і зміну суми Данилюк називає питанням технічного характеру.
"Відстрочка наступного траншу, який Україна чекала в липні, логічно назвати не просто технічною проблемою, як це хоче подати наш уряд. Це, скоріше, змістовна проблема, – не погоджується з міністром Новак. – Я думаю, що, після того як МВФ побачив бюджетну резолюцію на 2017 рік, яку подав уряд, у Фонді взяли паузу. У цій бюджетній резолюції, по-перше, закладено кілька дивних речей, а по-друге, деякі показники несумісні.
Зокрема, дивно, чому в бюджеті на наступний рік уряд закладає продовження досить глибокої девальвації гривні – з нинішніх 24 грн з невеликим до 27 грн з невеликим за $ 1. Девальвація більш ніж 12% від сьогоднішнього курсу. При цьому інший показник у резолюції суперечить їй – уряд хоче утримати інфляцію на рівні 8%. Але девальвація тягне за собою ланцюгову реакцію – спочатку підвищення цін на імпортні товари і послуги, а потім і на вітчизняні. Побачивши таку резолюцію, МВФ, мабуть, захотів ознайомитися з більш офіційним документом – проектом бюджету на 2017 рік, який уряд мав би подати у вересні. Було б логічним чекати саме цього фінансового документа. На підставі проекту там будуть приймати рішення".
Економіст Віктор Лисицький, у свою чергу, озвучує й іншу версію відтермінування. Щоб її зрозуміти, він закликає звернути увагу на самі принципи роботи МВФ.
"МВФ, на відміну від багатьох інших структур, але так само, як Всесвітній банк і ЄБРР, працює на надпрозорих умовах, – пояснює експерт. – У Фонду досвід колоссальний, статистика не просто багата, що покриває процеси з 1947 року, але ще й детальна і удосконалюється. Тому коли МВФ надає допомогу, то розуміє, що відбувається, і звертає увагу на загальні економічні тенденції не тільки в самій країні, а й у країнах-партнерах. Чому МВФ вже кілька разів відклав видачу нам траншу? Та це ж кредити, нехай і під невеликі відсотки. Їх потрібно повертати. Фонд бачить, що у нас передбачувана рік тому траєкторія руху була недоброю. Зараз, нехай все і не так ідеально, але краще, ніж передбачалося. Тому він дає зрозуміти, що нам гроші не потрібні".
Погано, але не смертельно
Лисицький зазначає, що вже кілька місяців поспіль спостерігається стабілізація гривні. "В цілому ситуація в економіці погана, але стабілізаційні процеси йдуть, – каже він. – Гонтарева і Данилюк проситимуть грошей у МВФ. Але навіщо? Зросли валютні резерви, є приплив валюти, надходження до місцевих бюджетів зросли, це фіксується казначейством".
Цифри говорять на користь цієї теорії. Станом на початок липня, резерви України становили $ 13,988 млрд, тобто зросли за рік на 36,3%. Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко констатував, що за півроку до місцевих бюджетів надійшло 65 млрд грн, а це на 48,5% більше, ніж роком раніше.
Обсяг іноземної валюти, яку продає населення, теж збільшується. У НБУ підрахували, що у 2015-му українці продали на $ 1,55 млрд більше, ніж купили. З 2016 року обсяги продажів теж росли всі перші місяці, і в червні українці продали валюти майже на $ 380 млн більше, ніж купили.
Новак підтверджує, що, хоча зростати економіка і не почала, ситуація стабілізувалася. Зовнішньоторговельний і платіжний баланси позитивні, державний борг реструктуризовано, а частина його списана. Тому експерт закликає не впадати в паніку через затримку транша і не чекати падіння гривні.
"Її можна зараз девальвувати тільки штучно, – каже Новак. – Якщо не буде неймовірної ескалації на сході, то економічна і фінансова ситуації стабілізовані. Ну а крім МВФ у нас є розширена програма зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком. Уряди багатьох країн надають нам як безповоротну допомогу, так і кредити, в тому числі на бюджетні проблеми й окремі програми. Тобто Україна отримує валютні ресурси з різних джерел".
Експерт вказує на те, що зараз важливо розумно розпоряджатися вже наявною допомогою. Однак від НБУ й уряду, які закладають у бюджетну резолюцію суперечливі дані, він логіки і раціональності не чекає.
***
Цей матеріал опубліковано в №29 журналу Корреспондент від 29 липня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.