Панічні настрої, сезонна закупівля вугілля і газу та нез'ясовані моменти з траншем МВФ знову розігнали курс долара.
Після п'яти місяців стабільності гривня знову почала падати. В обмінниках та відділеннях банків з'явилися черги охочих придбати долари і євро, а чорний ринок жваво відірвався від міжбанку і банківських курсів і встановлює нові рекорди, пише Олексій Лебедь у №32 журналу Корреспондент від 19 серпня 2016 року.
Все спокійно, падаємо!
Якщо ще на початку серпня «зелений» можна було купити по 24,6-24,7 грн, то вже 17 серпня він став майже на 10% дорожче: 26-26,5 грн. «Розрив з міжбанківським валютним ринком дуже великий, що само по собі дивно. Наприклад, 16 серпня долар купували по 25-25,05 за гривню», – каже економіст Андрій Блінов.
Різкі курсові коливання не характерні для середини серпня. Практика попередніх років показує, що валютний ажіотаж, якщо і відбувається, то не раніше кінця літа – початку осені. У цей період традиційно починається новий діловий сезон, країна купує газ для закачування в підземні сховища, а також настає період виплати відсотків за обслуговування державних боргів.
Втім, винятки бувають. Згадаймо, наприклад, валютну істерію в серпні 2014 року, коли за долари в обмінниках просили непристойні на той момент 23-24 грн. У вересні курс знизився до 21-22 грн. Але тоді це було пов'язано з трьома факторами – початком повномасштабних військових дій на сході, валютною лібералізацією НБУ і постійними заявами про відставку уряду. Зараз ситуація набагато краще, визнає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
«Платіжний баланс позитивний, а державний борг з облігацій реструктуризовано в минулому році. Економічних причин для послаблення гривні я не бачу», – каже експерт.
Що ж тоді штовхає національну валюту вниз?
Психо-фактор
На початку минулого тижня деякі великі українські банки взялися скуповувати валюту на міжбанку по 25,3 грн, уточнює Блінов. «Гравці на готівковому ринку дійшли висновку, що почалася сильна девальвація. Це справило психологічний тиск на готівковий курс», – пояснює експерт.
Результат не змусив себе довго чекати: деякі українці впали в істерику і постаралися конвертувати всі наявні на руках гривні в «тверду валюту». Все це підігрівалося заявами експертів з екранів телевізорів і шпальт видань про те, що українська національна валюта фактично нічого не варта.
Уряд проводить м'яку девальвацію, щоб довести курс до планованого в проекті бюджету на наступний рік – 27,2 грн за долар, пояснює те, що відбувається на ринку, Новак. Іншими словами, каже експерт, падіння гривні, що спостерігається, – штучне. «Це дасть можливість збільшити надходження до бюджету, а також зробить продукцію експортерів більш конкурентоспроможною на світових ринках», – наголошує він.
На курс впливають глибинні макроекономічні процеси, розповідає виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко. Нацвалюту підштовхують до девальвації негативні прогнози. Восени країні необхідно сплатити відсотки за міжнародними позиками, а також закачати газ у підземні сховища.
«Сумарно, за моїми підрахунками, на ці цілі необхідно виділити не менш ніж $ 3 млрд», – зазначає Устенко. Він додає, що за відсутності міжнародної фінансової допомоги ці кошти доведеться вилучати із золотовалютних резервів. Їхній розмір становить близько $ 14 млрд і покриває три з половиною місяці імпорту, що є непоганим маркером для інвесторів (мінімальний показник – три місяці імпорту).
Але у разі скорочення обсягу резервів до $ 11 млрд ситуація докорінно зміниться і з проблемами може зіткнутися приватний сектор, який винен міжнародним кредиторам близько $ 100 млрд. «Іноземні компанії уважно стежать за економічною ситуацією в Україні. Якщо країна не має програми роботи з МВФ, то на національну валюту здійснюється тиск. Тому кредитори можуть зажадати повернути частину позик, наданих українським державним банкам або великим корпораціям», – вважає Устенко і додає, що за такої ситуації з резерву доведеться додатково виплатити ще $ 1-3 млрд.
У порівнянні з минулим роком Україна відстає за темпами закачування газу в підземні сховища в середньому на 1,5 млрд куб. м, додає Блінов. Тому зараз паливо закуповується набагато активніше, ніж у минулому році. Попутно країна купує вугілля за кордоном, розрахунок за яке проводиться у валюті. «Не секрет, що запаси вугілля на наших ТЕЦ мінімальні», – уточнює він. Відмовитися від закупівлі стратегічного імпорту держава не може.
Не без політики
На думку Національного банку, те, що відбувається на валютному ринку, має ситуативний характер і пов'язане із загостренням зовнішньополітичної ситуації. Фундаментальних факторів в ослабленні національної валюти немає.
Один з них, як передбачали експерти, пов'язаний з проблемами під час запуску з 15 серпня реєстру електронного декларування доходів і майна чиновників. Він повинен був стати одним з головних важелів для боротьби з корупцією, і якщо держслужбовець не задекларував своє майно, то проти нього могли б порушити кримінальну справу.
Але реалізувати хорошу ініціативу не вдалося. За кілька днів до запуску системи Держспецзв'язку повідомило, що не видасть реєстру атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. Без нього покарати чиновника за неповністю надані дані неможливо.
Саме це, як передбачає багато економістів, може вплинути на виділення Україні третього траншу кредиту, а також заморозити питання про надання безвізового режиму. «Ми дуже розчаровані і стурбовані неповним запуском системи електронного декларування статків Національного агентства з питань запобігання корупції минулої ночі без необхідної сертифікації. Наскільки нам відомо, немає ніяких істотних підстав для відмови від сертифікації. Сертифікація повинна бути надана без подальших затримок», – ідеться в заяві представництва Європейського союзу в Україні.
В угоді з МВФ не сказано про запуск реєстру до 15 серпня, але зрив його роботи може негативно вплинути на співпрацю з основним українським донором. Україна взяла на себе зобов'язання продемонструвати реальні результати боротьби з корупцією, і провал системи напередодні осені, коли буде вирішуватися питання про виділення третього траншу фінансової допомоги, загрожує проблемами.
Саме негативні очікування і можуть розгойдувати курс. Наприклад, за даними дослідницької компанії GFK Ukraine, в липні Індекс споживчих настроїв знизився на 2,6 пункту в порівнянні з червнем, склавши 50,1. «У липні найбільше падіння спостерігалося в індексу доцільності робити великі покупки, що відображає відчуття невпевненості серед споживачів щодо перспектив майбутнього економічного розвитку. Індекс інфляційних очікувань зріс після періоду спаду в травні-червні 2016 року і повернувся на рівень першого кварталу», – йдеться в повідомленні компанії. Результати за серпень, найімовірніше, будуть ще сумнішими.
Курс на зближення
У найближчі тижні міжбанківський і реальний курс будуть зближатися за рахунок міжбанку, вважає Блінов. «Це означає, що на чорному ринку гривня зміцниться. А на міжбанку, найімовірніше, спостерігатиметься ослаблення національної валюти», – прогнозує експерт.
За прогнозами Міжнародного рейтингового агентства Fitch, за підсумками цього року курс складе 26 грн за долар.
«Курс 25-27 грн за долар реальний у тому разі, якщо Україна продовжить програму співпраці з МВФ. Я вважаю цей прогноз найбільш реальним», – каже Устенко. Інакше курс може перевищити нову психологічну позначку у 30 грн. Щоб уникнути цього, країні необхідно проводити реформи.
***
Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 19 серпня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.