Рада створила Центральний депозитарій

Вчора, 6 липня, український парламент прийняв закон Про систему депозитарного обліку цінних паперів, відповідно до якого в країні створюється Центральний депозитарій і єдиний Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках.

При цьому, незважаючи на зауваження Головного юридичного управління про суперечність конституційним нормам окремих положень закону, в тому числі про створення Розрахункового центру, за закон проголосувало 257 народних депутатів при необхідному мінімумі 226 голосів.

"Положення проекту про створення Центрального депозитарію, який згідно зі статтею 9 проекту" в Україні може існувати лише один", а також Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, який відповідно до статті 15 проекту також" в Україні може існувати тільки один", на нашу думку, не узгоджуються з конституційними приписами", - зазначили в  юруправлінні.

Глава ради Національного банку України та підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку Ігор Прасолов, який представляв документ, повідомив, що документ відпрацьований з Національним банком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, однак вимагає узгодження окремих норм з іншими законами та внесення техніко-юридичних уточнень.

Він почав зачитувати для стенограми необхідні поправки, однак після 11-ї такої поправки головуючий перший віце-спікер Адам Мартинюк перервав Прасолова.

"Ви читаєте новий закон", - заявив перший віце-спікер, почав постатейний розгляд документа. Хоча жодної правки в ході слухань не було внесено, Мартинюк поставив закон на голосування, не давши Прасолову завершити зачитування для стенограми необхідних правок.

Згідно із зауваженнями юруправління, оприлюдненими в п'ятницю, під час підготовки до другого читання була змінена концепція проекту про регулювання взаємовідносин у сфері здійснення депозитарної діяльності, зокрема, з'явилася норма про створення Розрахункового центру.

Він створюється у вигляді публічного АТ зі статутним капіталом не менше як 100 млн грн (Прасолов встиг зачитати поправку про збільшення УК до 120 млн грн), а його акціонерами можуть бути Нацбанк, профучасники фондового ринку і міжнародні депозитарного-клірингові установи.

При цьому, зазначає юруправління, частка НБУ повинна становити понад 25%. Тижнем раніше учасники ринку заявляли, що в законопроект внесена норма про 100% формуванні капіталу Розрахункового центру Нацбанком в перші роки його роботи, проте підсумки дискусії з цього питання поки невідомі через відсутність тексту остаточного документа.

Винятковою компетенцією Розрахункового центру є проведення грошових розрахунків за угодами з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, зробленими на фондовій біржі і поза нею, якщо розрахунки проводяться за принципом "поставка проти платежу", зазначає юруправління.

Як постановили депутати, розрахунковий центр відкриває і веде грошові рахунки учасників фондового ринку, забезпечує виплату доходу і принципала з цінних паперів та при здійсненні емітентом інших корпоративних угод, у тому числі за тими цінними паперами, які розміщені і обертаються за межами України.

При цьому Розрахунковий центр може здійснювати клірингову діяльність, що, на думку, учасників ринку, дає йому перевагу в конкуренції з можливими іншими кліринговими установами на ринку, які стануть його клієнтами для здійснення розрахунків.

Згідно з даними юруправління, Нацбанк може підтримати ліквідність Розрахункового центру. Крім того, Розрахунковий центр отримує ліцензію на здійснення окремих банківських операцій та генеральну валютну ліцензію, виконує функції агента валютного контролю, а також статус учасника системи електронних платежів (СЕП) НБУ. При цьому інші юридичні особи, які працюють на фондовому ринку (крім банків), не можуть бути учасниками СЕП, йдеться в законі.

Режим функціонування рахунків клієнтів Розрахункового центру визначається самим Розрахунковим центром за погодженням з Нацбанком.

Юруправління також повідомляє, що з метою забезпечення обліку та захисту інтересів учасників депозитарної системи, статут Центрального депозитарію може передбачати створення консультативного органу – Ради учасників депозитарної системи (подібний орган сьогодні існує у Всеукраїнському депозитарії цінних паперів, який розглядається як головний претендент на роль Розрахункового центру та вже має підключення до СЕП).

Відповідно до закону, НБУ, що має сьогодні свій депозитарій державних цінних паперів, відкриє рахунок в цінних паперах в Центральному депозитарії. Закон передбачає, що особливості ведення Нацбанком депозитарної і клірингової діяльності з державними цінними паперами і облігаціями місцевих позик, а також особливості функціонування його рахунку в Центральному депозитарії, встановлюються Комісією за погодженням з самим Нацбанком. Юруправління зазначає, що такі нові норми закону суперечать нормам з іншої його статті, згідно з якими порядок випуску та обігу державних цінних паперів встановлюється виключно законом.

Нагадаємо, що в Україні зараз працюють три депозитарії: комерційний ВДЦП з статутним капіталом 153,1 млн грн, державний НДУ зі статутним капіталом 30 млн грн і депозитарій державних цінних паперів Нацбанку. При цьому ВДЦП на 25 травня обслуговував активи на 606,45 млрд грн, НДУ – 208, 91 млрд грн, депозитарій госЦБ Нацбанку – 174, 27 млрд грн.

Чистий дохід ВДЦП в 2011 році зріс на 12,3% - до 24,86 млн грн, а чисті збитки становили 10,71 млн грн порівняно з чистим прибутком 0,1 млн грн роком раніше. Чистий дохід НДУ в 2011 році збільшився на 11% - до 12,5 млн грн, а чистий прибуток - на 17,9%, до 0,066 млн грн.