Фото: Getty Images
Нові податки для IT-компаній затвердила Рада
Парламент ухвалив закон про особливі податкові умови для IT-компаній – резидентів Дія Сіті. Айтішники проти: не треба чіпати те, що і так добре працює.
У сучасній світовій економіці ключова роль відводиться сфері технологій та інновацій. Розвинені країни давно докладають зусиль для стимулювання розвитку цифрової економіки. До них вирішила приєднатись і Україна. Новий закон має сприяти створенню конкурентних умов розвитку цифрової економіки в нашій країні, і насамперед йдеться про оподаткування та оформлення трудових відносин із співробітниками IT-компаній. Самі представники галузі, щоправда, не в захваті від такої витівки. Korrespondent.net розповідає подробиці.
Конкуренція за таланти
Верховна Рада 14 грудня ухвалила у другому читанні та загалом законопроект №5376 від 14 квітня 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». За документ проголосували 285 парламентарів.
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що, за даними звіту Information Technology Industry in Ukraine, наша країна займає сьоме місце за якістю та ефективністю фріланс-працівників у діджитал-середовищі та 24-е місце у топ-55 найбільш привабливих країн для аутсорсингу. У топ-100 постачальників послуг з аутсорсингу потрапило 13 українських IT-компаній.
За даними платіжного балансу України, експорт IT-послуг у 2020 році зріс за рік більш ніж на 20% або на 853 мільйони доларів, вперше перевищивши 5 мільярдів доларів. "Водночас забезпечення поточних темпів зростання на тлі гострої світової конкуренції за таланти вимагає перегляду існуючих моделей оподаткування, які будуть адаптовані до потреб IT-індустрії", - зазначають ініціатори законопроекту - кілька десятків народних депутатів.
Наразі неконкурентне податкове навантаження витримується IT-індустрією, переважно, за рахунок використання кваліфікованих фахівців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стверджують автори.
При цьому система єдиного податку забезпечила певний розвиток IT-аутсорсингу, але не забезпечила розвиток IT-напрямків, які передбачають використання штатних працівників, таких як створення програмного забезпечення з реєстрацією інтелектуальних прав власності в Україні та напрямок досліджень та розробок.
Автори документу наголошують, що складні умови ведення бізнесу для української IT-індустрії, розвитку інноваційного та технологічного бізнесу знижує конкурентоспроможність нашої країни. А закон має допомогти підвищити нашу інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на світовому ринку IT-послуг.
Головна мета закону – формування в Україні передової цифрової економіки найближчими роками та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни до 10%.
Дія Сіті
Документ надає ІТ-індустрії певні податкові стимули. Йдеться про правовий режим
Дія Сіті, затверджений законом №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набув чинності 14 серпня 2021 року. До речі, ухвалення цього закону в Раді
супроводжувалося протестами айтішників, які заявили, що нові правила призведуть до стагнації та відтоку з країни висококваліфікованих кадрів.
Дія Сіті – це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який, як зазначено на однойменному сайті, дозволить створити в Україні потужний IT-хаб у Центральній та Східній Європі.
"У ньому не буде меж для інвестицій, створення робочих місць або розробки новітніх технологій. Українці та підприємці з усього світу зможуть швидко реалізовувати найамбіційніші інноваційні та бізнес-ідеї та ефективно їх впроваджувати", - сказано в описі проекту. Багато представників галузі, однак, розкритикували створення Дія Сіті. Але про це трохи згодом.
Айтішники протестують проти Дія Сіті / НВ
Нова схема оподаткування
Основне нововведення полягає у впровадженні в механізм оподаткування підприємств ІТ-сфери елементів так званого податку на виведений капітал. Новий підхід передбачає оподаткування не прибутку на загальних підставах, а операцій окремих суб'єктів із встановленням удвічі меншої ставки податку - 9%. При цьому резидент Дія Сіті може сам обирати, чи переходити йому на спеціальний режим оподаткування, чи сплачувати податок на прибуток на загальних підставах (18%).
Спеціальний режим оподаткування доходів працівників та гіг-фахівців резидентів Дія Сіті передбачає оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5%, сплату єдиного соціального внеску – 22% від мінімальної зарплати, військового збору – 1,5% від зарплати працівника або винагороди гіг-спеціаліста . Якщо винагорода фахівця перевищує 240 тисяч євро на рік, то весь дохід понад цю суму оподатковується 18%.
Гіг-контракт - це цивільно-правовий договір, за яким фізична особа - підрядник або виконавець (він же гіг-фахівець) зобов'язується виконувати роботи або надавати послуги резиденту Дія Сіті.
Доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів, нарахованих резидентом Дія Сіті, будуть звільнені від оподаткування - за умови їхньої виплати не частіше ніж один раз на два роки.
Фізичні особи - підприємці, які працюють із резидентами Дія Сіті, продовжать сплачувати податки за існуючою сьогодні системою. При цьому передбачено перехідний період для тих, хто змінюватиме модель ФОП на гіг-контракти.
Витрати резидентів Дія Сіті на платників єдиного податку з 2024 року не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%. Резиденти, які сплачуватимуть податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 мільйонів гривень, зможуть працювати з ФОП без обмежень.
Суми понад ліміт для платників за новою схемою обкладатимуться податком 9%. Компанії, які не переходять на спецрежим, повинні включати у фінансовий результат усі витрати на ФОП, що перевищують 20%.
Правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений термін, але не менш ніж на 25 років від дня внесення до Реєстру Дія Сіті запису про першого резидента.
Айтішники проти
Думки експертів щодо нововведень традиційно розділилися. Характерно, що багато представників IT-галузі вважають ініціативу шкідницькою.
"Цей законопроект придуманий, щоб відокремити айтішників-ФОПів від загальної маси ФОП. У рамках
Дія.City запропоновано створити спеціальний правовий режим, де буде збережено податкове навантаження у 5%, але при цьому індустрію хочуть поставити під контроль держави. Як це було зроблено в Білорусі, з її ПВТ (Парк високих технологій) - податковий режим, на який дивно схожа
Дія.City", - зазначав ще у квітні Єгор Чумаков, Solution Architect у компанії EPAM. Докладніше його думку читайте у матеріалі
Просять не допомагати.
"Підсумком запровадження
Дія Сіті буде прискорення сегментації ринку - в результаті масові банкрутства дрібного та середнього місцевого бізнесу. <...> За мішурою дрібних поправок, якими хвалиться Мінцифри, упускається той факт, що, по суті, більшість червоних ліній, спочатку позначених бізнесом, не враховано. У кращому разі Мінцифри запропонувало косметичні рішення", - заявив у коментарі
LB.ua Макс Зорян, обраний член ради представників ITU, член AmCham, IT cluster EBA, CEO компанії Qarea, експерт у галузі корпоративного управління.
Профільне видання Dou у квітні провело
опитування, яке показало, що 80% IT-фахівців проти введення
Дія Сіті. Основний аргумент - люди не довіряють державі і не хочуть, щоб вона лізла у сферу, яка й так добре працює.