Біг, але черга не дійшла. Аналіз матчу Португалія - Іспанія

Зізнаємося, очікувати цієї гри до, і аналізувати, переглядаючи деякі моменти, після, було трохи цікавіше, ніж дивитися цей матч в прямому ефірі.

Справа в тому, що команди зіграли очікувано, не зробивши нічого екстраординарного, щоб здивувати супротивника. На цій стадії ризикувати може тільки лічена кількість людей, наприклад, один тренер шість років тому, коли в півфіналі ЧС грали ті ж учасники, що і в цьому матчі у Варшаві.

Було одне несподіване рішення від Дель Боске, але за ризик його приймати складно. Та й експеримент цей не протривав і години ігрового часу. Тренер іспанців у стартовому складі не тільки випустив номінального форварда, але і здивував його прізвищем - це був не Торрес, а Альваро Негредо. Нападник Севільї - гравець вістря, тому він нечасто відходив у глибину за м'ячем, не беручи участь у традиційних перепасовках Фурії, можливо, це стало однією з причин трохи меншого відсотка володіння м'ячем Іспанії, ніж зазвичай. Гостроти біля воріт суперника Негредо не додав, хоча варто зазначити, що обидва моменти першого тайму з невеликою претензією на результативні (удари Арбелоа й Іньєсти) пройшли не без участі Альваро.

Іншим фактором, який міг вплинути на контроль м'яча, стала активна гра Португалії. Але й тут є нюанс. Коли Португалія будувала позиційну атаку, то її тактика далекого закидання м'яча на фланг або на Алмейду закінчувалася частіше неточним пасом, але як тільки команда Бенту відбирала м'яч і переходила в контратаку, ось тоді вже небезпека ставала відчутною. Невипадково ж Лузітанія на цьому Євро - найнебезпечніша в контргрі, що помножене на атлетизм і витривалість давало результат. Тому давайте не виключати, що й Іспанія не так опиралася тому, щоб Португалія іноді володіла м'ячем - команда Дель Боске сама не проти сходити в контрнаступ, тільки не так багато команд дають це продемонструвати.

Португалія в основний час виглядала трохи краще і лише замінами Дель Боске зміг домогтися невеликої переваги для своєї команди. Незважаючи на те, що єдиний удар в щилину в основний час на дві команди іспанці справили саме у другому таймі, свою перевагу Фурія Роха вже отримала в додатковий час, ось тоді і відбулися найнебезпечніші моменти матчу.

А в перші дев'яносто хвилин Руї Патрісіу потурбував тільки Хаві, та й то це стало результатом помилки лузітан у своїй штрафній, а не комбінації, яку сплели ХавІньеста і співтовариші. Португалія також із задоволенням потривожила б Касільяса, хоча б попаданням у нього, але всі удари Роналдо, Алмейди й інших йшли значно вище воріт. Кілька перспективних контратак команда Паулу Бенту запорола неточними передачами (особливо запам'яталася на кінець основного часу), інші зривали іспанці ціною фолу та жовтої картки. Не пішли штрафні у Крірі, а Нані просто випав з гри, розмінявшись з Хорді Альбою, який був непомітний в атаці, на відміну від минулої гри. Але згадаємо, що найнебезпечніший момент у матчі знову створив лівий фланг атаки Іспанії, при безпосередній участі захисника поки ще Валенсії.

Ми помітили, що заміни Дель Боске посилили гру його команди, а ось Паулу Бенту тягнув зі змінами до останнього. І далі було ясно чому. У наставника португальців є чотири персоналії на заміну, але вихід Роландо був би помилкою, тому три інших претендента з'явилися на полі. Куштодіу не вдалося освіжити центр поля, а Варела та Олівейра не загострив ситуацію біля воріт капітана збірної Іспанії.

Оборона на чолі з Руї Патрісіу втягла Португалію в серію пенальті, бо у другій додатковій п'ятнадцятихвилинки Іспанію вже насилу вдавалося стримувати.

Ну а в боротьбі характерів, сили духу, виконавської майстерності і несприйнятливості втоми, - коротше у лотереї одинадацятиметрових перемогу здобула Іспанія. Тут виділимо, по-перше, те, що свій план-мінімум воротарі виконали вже після першого кола пенальтистів, взявши по одному удару без захисту, а результат вирішила вже виключно помилка ударів. По-друге, те, що Серхіо Рамос підійшов до позначки, незважаючи на промах у серії проти Баварії і наступну масу жартів з цього приводу, реалізував удар, і головне як! По-третє, зауважимо, що не так часто в першу п'ятірку тих, хто битиме, у обох команд потрапляють відразу обидва центральних захисники.

У результаті Іспанією Донецьк поділиться з Києвом, а Португалії залишається тільки шкодувати. Паулу Бенту виконав відмінну роботу, і ця збірна прекрасно виглядала на турнірі. У всякому разі за її грою весь час було цікаво спостерігати і від її швидкісної гри в атаці можна було отримати таке собі футбольно-естетичне задоволення.

Чи можна пройти (Не обіграти! Зараз це не настільки важливо) Іспанію у нас ще буде шанс дізнатися, а ось кавалерійський наліт Португалії, як виявилося, цілком можна зупинити, а також попередити.

За матеріалами: СПОРТ bigmir)net