У Києві продовжує розвиватися ринок гостинності – найбільші міжнародні мережі відкривають тут нові брендові готелі, пише Олег Шанковський у №4 журналу Корреспондент від 31 січня 2014 року.
Жан-Батист Піжон, енергійний генеральний менеджер київського п'ятизіркового готелю InterContinental, зустрічає Корреспондент у шикарному холі свого готелю з усмішкою на обличчі. Радіти готельєру дійсно є чому: прийшовши однією з перших на український ринок у 2009 році, велика міжнародна готельна мережа InterContinental Hotel Group представлена в Києві вже двома брендами – власне самим InterContinental і готелем Holiday Inn, а через три роки планує відкрити ще два: Hotel Indigo і Staybridge Suits.
«Це дуже позитивний знак. Як для Києва, так і для країни», – коментує Піжон настільки серйозний інтерес компанії до української столиці.
Очевидно, з ним згодні і представники інших великих міжнародних мереж. Так, уже через два місяці в Києві відкриється готель Hilton, наприкінці літа мережа Radisson розширить свою присутність у столиці шляхом відкриття в будівлі колишнього готелю Спорт готелю Park Inn, а на початку наступного року мережа Marriott прийде в Київ з готелем Renaissance, який розміститься в неймовірної краси столітній будівлі колишнього готелю Лейпциг.
Крім того, в найближчі роки очікується прихід і розширення низки інших брендів, серед яких – Sheraton, Aloft, Swissotel, Sofitel, Best Western. Загалом станом на кінець 2013 року в Києві на різних стадіях реалізації перебувало більше десяти готельних об'єктів високого класу.
У зв'язку з такою активністю деякі експерти ринку вже заговорили про готельний бум у Києві, хоча Піжон оцінює ситуацію більш стримано: за його словами, поки що варто говорити лише про впевнене зростання.
«Ми віримо, що Україна має великий потенціал і можливості», – каже менеджер.
Слова Піжона підтверджують статистичні дані. Так, за підсумками дослідження компанії Art Build Hotel Group (ABHG), на цей момент на 1.000 приїжджих у Києві припадає лише 0,54 готельних номера, що в кілька разів менше, ніж у таких містах, як Варшава, Будапешт, Прага, Берлін і Відень. Щорічно, за даними компанії, українську столицю відвідують близько 20 млн осіб, а це означає, що нові готелі ще довго зможуть бути впевненими у наявності попиту на їхні послуги.
«Готельний ринок України – один з найбільш незаповнених і, відповідно, один з найбільш цікавих і привабливих. На цей момент правильний готельний продукт значно ефективніший, ніж інші види комерційної нерухомості», – каже виданню керуючий партнер ABHG Олексій Євченко.
Де жити добре
Зараз у Києві, за даними ABHG, працюють 113 готелів із загальним фондом близько 11 тис. номерів. З них майже половина працює в економкласі, чверть – у середньому і вище середнього, а 16% відносяться до об'єктів найдорожчих категорій. Вісім київських готелів входять у великі міжнародні мережі (загалом в Україні таких об'єктів 16).
Протягом останніх десяти років у Києві щороку з'являвся в середньому один висококласний готель, до трьох – у середньому ціновому діапазоні і до чотирьох – у бюджетному та економкласі. Винятком став лише 2012 рік, коли в столиці до футбольного чемпіонату відкрилося відразу 29 готелів, загалом збільшивши пропозицію на 30%. Після цього пішов спад: у 2013-му відчинили двері лише три готелі, всі економкласу.
Найактивніше останнім часом в Києві розвивалися готелі середнього цінового сегмента, так званого midscale. За минулі три роки кількість таких номерів збільшилася майже в два з половиною рази. А найменше уваги приділяється бюджетному сегменту, хоча, на думку експертів, саме він має найбільший потенціал. Утім, більшість великих проектів, запланованих на найближчі роки, працюватимуть у вищому ціновому діапазоні.
Також в Україні спостерігається помітний дисбаланс навіть серед готелів нібито одного класу. Так, якщо готелі, які входять до великих мереж, можуть собі дозволити високі стандарти сервісу, завдяки чому працюють з хорошою середньорічною заповнюваністю номерів – майже 70%, то для багатьох готелів з такою самою кількістю зірок на фасаді, які працюють поодинці, цей показник іноді не досягає і половини.
«Зараз у нас дуже багато готелів, які працюють із заповнюваністю на рівні 30%. Але це дуже складно», – каже віце-президент Асоціації малих готелів України Олена Іващенко.
Окремою особливістю українського готельного ринку є ціни. Якщо київські готелі бюджетного та економкласу коштують зазвичай дешевше аналогічних західних, то прайс-листи чотирьох- і п'ятизіркових закладів часто можуть шокувати навіть бувалих європейських мандрівників.
Фото Дмитра Ніконорова
Готель Renaissance мережі Marriott розміститься у будівлі колишнього готелю Лейпциг
Так, ціни на сайті київського готелю Hilton, який уже відкрив бронювання на квітень, практично дорівнюють цінам, зазначеним на сайті паризького і вдвічі перевищують прайси готелів цього самого сімейства в Празі. Це притому, що останній протягом ось уже п'яти років визнається найкращим готелем Чехії.
За словами Ніколаса Дамбелли, генерального менеджера київського готелю Renaissance, причиною цього є вищий рівень ризику на київському готельному ринку, а також недостатня кількість великих гравців. І якщо з першим аспектом боротися можуть лише українські можновладці, то вплив останнього має зменшитися вже найближчим часом: на думку експертів, з приходом нових брендів ціни в готелях найвищого сегмента знизяться на 10-15%.
Але навіть у нинішній ситуації, вважає Дамбелла, високі ціни є скоріше даниною українським реаліям, ніж спробами нажитися.
«Я б не сказав, що хтось на цьому робить багато грошей», – запевняє він Корреспондент.
На шляху протиріч
Ринок гостинності як Києва, так і України в цілому перебуває зараз в досить парадоксальній ситуації. З одного боку, готелів явно не вистачає, і ринку є куди рости і розвиватися. З іншого – економічна і політична ситуація в країні, як завжди, змушує інвесторів двічі подумати, перш ніж зважитися на просування тут настільки великого бізнесу, а мандрівників – перш ніж відвідувати Україну взагалі.
«Економічна ситуація в Україні не дуже сприятлива для бізнесу, що, відповідно, недобре позначається на попиті готельних послуг для бізнес-мандрівників», – констатує генеральний менеджер готелю Park Inn Мехді Морад, додаючи також, що в Києві досить важко отримати достовірну інформацію про готельний ринок.
Крім того, незважаючи на гостру нестачу в Україні готелів бюджетного класу, міжнародні гравці продовжують виводити на ринок дорогі чотири- і п'ятизіркові готелі. Єдиною великою міжнародною мережею, що має в Києві готель економкласу, є Ibis, але при цьому її ціни зашкалюють не тільки в порівнянні з іншими українськими готелями, а й з об'єктами цієї самої мережі в інших європейських містах. Так, якщо оселитися в київському готелі Ibis можна за суму від 70 євро за добу, то в бухарестському – від 35 євро, а у варшавському – від 28.
Та й ринок тих самих чотирьох- і п'ятизіркових готелів Києва, за словами експертів, вже перенасичений, але саме на ньому продовжують відкриватися і плануватися нові об'єкти. Схоже, це робиться з надією на поліпшення туристичного та бізнес-клімату в країні, а також на збільшення доступності таких послуг через зростання конкуренції.
«Сьогодні ми перебуваємо на ринку, що формується, який, можливо, трохи перенасичений, але ця перенасиченість буде усунена дуже швидко», – упевнений Піжон.
Фото Наталі Кравчук
Готель Hilton у Києві прийматиме перших відвідувачів у квітні цього року
Також, за словами Іващенка, не вистачає якісних готелів у регіонах України. Однак через низькі туристичні потоки та бізнес-активність на решті території країни інвестори не особливо охоче вкладають гроші будь-куди окрім Києва.
Проте навіть сьогоднішню ситуацію на ринку гостинності України можна вважати підставою для оптимізму. Адже готель – дуже великий інвестиційний об'єкт, термін окупності якого іноді досягає десяти років. А це означає, що рішення інвесторів вкласти чималі гроші в цей ринок свідчить про їхню віру як у готельний сектор України, так і в економіку загалом.
«Коли ви інвестуєте в готельний бізнес, це не на рік-два. Це довгострокові інвестиції. І передбачаючи потенціал країни, і враховуючи прихід великих брендів, це говорить про довгострокові перспективи», – резюмує Піжон.
***
Цей матеріал опублікований у № 4 журналу Корреспондент від 31 cічня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.