Київенерго повідомило про припинення постачання гарячої води у всі житлові будинки. Чи дозволить це зекономити достатньо газу для опалення взимку.
У понеділок, 4 серпня, "Київенерго" повідомило про повне припинення постачання гарячої води у всі житлові будинки столиці, які обслуговує компанія.
У компанії пояснили це рішення необхідністю зекономити газ для того, аби взимку було тепло, враховуючи, що Росія припинила постачання газу до України.
За повідомленням "Київенерго", лише 16,26% споживачів відімкнені через ремонтні роботи, а решта - 83,74% споживачів - не мають гарячої води через "зупинку теплоджерел".
Цими "теплоджерелами" є ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, які працюють на газі, на який в Україні запроваджено режим економії, а також, як резервний варіант, на мазуті, який є навіть дорожчим за газ.
Мер Києва Віталій Кличко закликав киян потерпіти, і заявив, що попри те, що "зима буде непроста", але "тепло взимку буде".
Лише півтора місяці тому Кличко також заявляв, що під його керівництвом столична влада "знайде спосіб, щоб припинилися щорічні відключення води кожного літа".
"Моя мета - не просто не допустити того, щоб кияни залишились без гарячої води. Ми зайдемо спосіб, щоб припинилися щорічні відключення води кожного літа", - заявляв наприкінці червня Віталій Кличко.
Розруха: у клозетах чи головах
Тривала відсутність гарячої води у Києві, якої у різних районах столиці немає ще з кінця червня, а також примарні перспективи відновлення її постачання, стали однією із найбільш активно обговорюваних тем і у столичному громадському транспорті, і у соцмережах.
Дехто вважає, що мешканці міста, яке прагне називати себе європейським, навіть з точки зору гігієни мають право на душ у спеку під 40 градусів, тим більше, що більшість пересічних киян сплачують за комунальні послуги.
Інші ж називають обговорення відсутності гарячої води у Києві "істерикою", незрозумілою багатьом іншим українським містам, які роками живуть без гарячої води, і тим більш незрозумілою під час війни:
"Краще відсутність гарячої води влітку, ніж холодні батареї взимку".
Таких же поглядів дотримується і голова Наглядової ради "Київенерго" Іван Плачков, який під час інтернет-конференції на сайті "Обозреватель" присоромив киян:
"Давайте зачекаємо на початок опалювального сезону, і не будемо влаштовувати істерику. Питання стоїть про цілісність країни, іде війна. Ми судимося з Росією. Уряд закликає до економії. А ми кажемо: дайте нам гарячу воду, і все. Найбільша проблема в країні - відсутність гарячої води, і щоб ми після душу ввечері дивилися по телевізору, а що там на сході відбувається".
За збігом обставин, повідомлення про повне відімкнення гарячої води у столиці співпало із повідомленням про відновлення теплопостачання у Слов'янську, де його називають поверненням до мирного і цивілізованого життя.
Хто винен і хто платитиме?
"Київенерго" (гарячу - Ред.) воду не вимикає. Вимикають газ для "Київенерго". І "Київенерго" просто нема чим гріти цю воду", - каже Іван Плачков, і пояснює ланцюжок неплатежів.
Газ відключають через рішення Росії про припинення його постачання до України і через борги "Київенерго" перед "Нафтогазом". Найбільший борг перед "Київенерго" мають бюджетні організації - дитячі садочки, школи, лікарні, які, за словами Івана Плачкова, "які вже півтора роки не платять жодної копійки за енергоресурси", оскільки не отримують належного бюджетного фінансування. Але для них гарячу воду не можна вимикати. Друга складова боргу - це компенсація різниці у тарифах, яку "Київенерго" також вже давно не отримує із бюджету.
"Бюджет не платить "Київенерго", "Київенерго" не платить "Нафтогазу", "Нафтогаз" не платить "Газпрому", "Газпром" припиняє постачання газу", - розповідає Іван Плачков про "замкнене коло" неплатежів та припинення постачань.
Проте якою є реальна економія від припинення гарячого водопостачання у Києві, і чи буде зекономленого достатньо, аби взимку не було проблем із теплом?
"Скільки б не було зекономлено, але його треба економити", - заявив Іван Плачков.
А гендиректор ПАТ "Київенерго" Олександр Фоменко повідомив, за рахунок "антикризових заходів" у липні компанія зекономила 15 млн кубів газу. Водночас обсяги газу, потрібні для проходження опалювального сезону, сама компанія оцінює у 2,2 млрд кубів, тоді як виділених урядом "лімітів" для "Київенерго" - 1,19 млрд кубів.
"У міжопалювальний період компанія в середньому споживає приблизно 0,6 млрд кубометрів, а для забезпечення проходження опалювального сезону в Києві їй необхідно приблизно 2,2 млдр кубометрів газу. Ліміти для "Київенерго" на опалювальний сезон 2014-2015 роки доведені в обсязі 1,19 млрд кубометрів", - йдеться у повідомленні на сайті компанії.
Немає також і оцінки того, наскільки ефективно було використано побутовий газ, на якому кияни гріють воду у каструльках і тазиках. І, хоча газ для цих потреб постачається "Київгазом" із обсягів внутрішнього видобутку, а відтак, є дешевшим, ніж імпортований з Росії, він також був би зовсім не зайвим у скрутний зимовий час.
Ті ж, хто гріє воду у бойлері, фактично, заплатять двічі, - більшу суму за електрику згідно із лічильником (тепер ще й за підвищеними тарифами), а також більшу суму за газ, оскільки у більшості ЖЕКів на час відсутності гарячої води нараховують більшу плату за споживання газу, припускаючи, що у столиці України всі й надалі користуються газом і тазиками для підігріву води.
Як каже директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Валентин Землянський, лічильники на газ є не такими поширеними серед побутових споживачів, як, наприклад, на воду, тоді як нормативи у 2-3 рази перевищують реальне споживання:
"Тому якщо ви навіть гріли воду у каструлі, ви все одно не використали б навіть звичайний норматив",- каже експерт, і додає, що і установка лічильника може не вирішити проблеми, адже його "перевірка" може коштувати стільки, скільки сам лічильник допоможе зекономити. Що ж до відімкнення гарячої води, Валентин Землянський наводить ще один аргумент: "Питання не тільки в тому, скільки зекономлено, але і в тому, чи готові ми жити цивілізовано чи у кам'яномі віці. Можна ж взагалі від усього відмовитися - теж нормально буде".
Гаряча вода чи бойлери
Після повного зникнення гарячої води київський мер дав ще одну обіцянку - відновити її постачання вже у вересні. На думку голова Наглядової ради "Київенерго" Івана Плачкова, це варто очікувати не раніше початку опалювального сезону, тобто десь у другій половині жовтня.
Тим часом, як порадили у мерії, киянам варто подумати над самостійним встановленням підігрівачів води.
"Ми вже звернулися до провідних постачальників електричного обладнання із проханням, щоб в Україну були завезені недорогі соціально доступні бойлери та нагрівачі",- повідомив заступник голови КМДА Михайло Костюк.
Не проти такої ідеї і у "Київенерго", адже компанія, яка, згідно із своїм гаслом, постачає не тільки тепло, але і світло в оселі киян, і, не отримавши плати за гарячу воду, надолужить їх більшими платежами за електрику. При цьому гендиректор компанії Олександр Фоменко заявив, що існуючи резерви дозволяють розширити потужність електромереж, щоб ті витримали масове використання бойлерів та обігрівачів, які неодмінно додадуться до домашніх електроприладів у холодну пору року.
"Це буде важко, це буде додаткове навантаження, але якщо "Київенерго" може посилити постачання електроенергії до будинків, то всередині будинків перевірити це є завданням ЖЕКів та ОСББ, на балансі яких є внутрішні мережі. Це є єдине "вузьке місце", і це не в компетенції "Київенерго", - каже голова Наглядової ради компанії Іван Плачков.
Експерти кажуть, що "система не витримає".
"Розрахунок у багатоповерхових будинках - це 5 КВт на квартиру. Бойлер - це щонайменш 2 КВт. А ще у вас є холодильник, електрочайник, мікрохвильова піч, телевізор, комп'ютер, тобто багато різного електроприладдя, яке, якщо його увімкнути разом, дуже швидко перевищить ці 5 КВт", - каже Валентин Землянський.
"Якщо вже говорити про перехід на електроопалювальні прилади, то складності будуть не з обсягами, скільки з мережею, і, перш за все, із київськими підстанціями. Наскільки мені відомо, вони вже завантажені на 120%. І фахівці вже кажуть, що ми можемо повторити системну аварію, що сталася у Москві", - каже керівник Бюро комплексного аналізу і прогнозування Сергій Дяченко. Він радить киянам зробити той мінімум, що залежить від них, - перевірити електрику на розподільчому щитку і у власній оселі, виділити окремі розетки саме для приладів опалювання, і не нехтувати такими простими заходами, як встановлення енергоощадних ламп.
Експерт також радить у першу чергу "не бойлери шукати", а по можливості утеплити житло, оскільки "вже зрозуміло, що у батареях буде менша температури на виході, ніж проектна". Сергій Дяченко також нагадує, що у нових тарифах закладена більша вартість за більші обсяги споживання, тобто не виключено, що якась частина споживачів через те, що користуватиметься не звичним центральним постачанням гарячої води та тепла, а грітиметься на бойлерах та обігрівачах, переходитиме у більш "дорогий" сегмент послуг.
"Я вже підрахував, що якщо зараз за електрику я сплачую 80 грн на місяць, то коли підключу парочку опалювальних пристроїв - сплачуватиму всі 450 грн", - каже експерт і додає, що саме ця зима покаже, чи варто сплачувати такі гроші власнику "Київенерго" - компанії ДТЕК:
"Ми знаємо у який час і наскільки прозоро вона отримала контроль над "Київенерго". Зараз вона має шанс показати на практиці, який вона ефективний менеджер".
"Київенерго" входить до складу корпорації ДТЕК, - енергетичного підрозділу холдингу СКМ, контрольованого Ринатом Ахметовим. У грудні 2011 року ДТЕК став мажоритарним акціонером "Київенерго", сплативши за 25% акцій компанії 450,5 млн грн, і довівши свою частку у активах компанії до понад 72%. Чистий прибуток компанії лише за 2013 рік перевищив 1 млрд грн, а роком раніше - 2,3 млрд грн.
За визначенням Антимонопольного комітету, "Київенерго" є природною монополією на ринку енергозабезпечення столиці.
Джерело: ВВС Україна