Нове міське керівництво і дефіцит коштів у країні, що воює, вносять свої коректування в Генплан розвитку столиці, пише Сергій Одаренко у №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року.
Цієї осені влада Києва планує прийняти оновлений Генплан столиці, який градоначальники розробляють з 2008 року. До цього часу Київ жив за старим документом 2002 року, розрахованим до 2020-го. А нова редакція Генплану малює перспективу на 50 років уперед.
Однак вже зараз економічне становище в державі, вимушеній витрачати чималі кошти на війну і відбудову об'єктів на сході країни, може внести корективи у втілення багатьох задумів.
Наприклад, проект ділового центру столиці Київ-сіті, який містобудівники мали намір створити біля набережної на Осокорках і над яким працювали три роки, ризикує перейти в розряд навічно заморожених.
«Нинішня обстановка в країні не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату, залученню західного чи східного капіталу, – нарікає головний архітектор Києва Сергій Целовальник. – Так, з проектом знайомляться, але на цьому все закінчується».
За його словами, на сьогоднішній день на цій локації йде абсолютно інше життя: замість Київ-сіті тут заплановані житлові комплекси, побудовані котеджі.
Амбіційний план з будівництва ділового центру Київ-Сіті на Осокорках поки що лишається без фінансування
Між тим через майже 100 днів після місцевих виборів Київрада жваво взялася за розподіл земельних ділянок у Києві під різне будівництво: з-під пера депутатів вийшли вже сотні кадастрових справ.
Корреспондент представляє найбільш актуальні столичні містобудівні об'єкти, втілення яких може успішно продовжитися або, навпаки, зупинитися на невизначений час.
Реконструкція Узвозу
Днями влада Києва перекрила рух автомобільного транспорту по Андріївському узвозу. Щоб виключити несанкціонований проїзд по головній туристичній вулиці столиці, вже у вересні там будуть встановлені боларди – висувні дорожні блокіратори, які коштуватимуть інвестиційно-будівельній компанії Андріївський плаза 2,7 млн грн.
«Водночас Андріївський Узвіз – один з оперативних коридорів для спецтранспорту, тому повністю перетворити його на пішохідну вулицю неможливо», – вважає Григорій Мельничук, експерт Ради з урбаністики Києва.
Роботи з реконструкції Андріївського Узвозу тривають із серпня 2011 року. Їхня вартість становить понад 120 млн грн., однак з них поки що освоєно 64%. Через перебої з фінансуванням роботи, які повинні були завершити за вісім місяців, тривають уже третій рік.
У майбутньому Андріївський Узвіз очікує друга черга реконструкції, і на неї місту буде потрібно додатково 24 млн грн. Це і заміна комунікацій – водопроводу, каналізації, освітлення, і будівництво нової будівлі Театру на Подолі, і реставрація десятка аварійних будинків. Але спершу потрібно прийти до консенсусу з власниками цих приміщень з приводу їхнього майбутнього, наголошує Целовальник.
Крім того, на перетині вулиць Володимирської, Десятинної та Андріївського Узвозу головний архітектор планує облаштувати сквер для комфортного відпочинку. Над його планом вже сьогодні працюють Департамент міського будівництва та архітектури разом з відомим київським архітектором Костянтином Скретуцьким.
«Необхідно розвивати публічний простір – місце, де люди зможуть насолодитися атмосферою міста. Тому сквер потрібно звільнити для людей, відкрити їм вид на Андріївський Узвіз та історичний Поділ», – упевнений Целовальник.
Всупереч обіцянкам влади реконструювати і наповнити містобудівним сенсом Гостинний двір на Подолі і незважаючи на те, що всередині і навколо цього архітектурного пам'ятника вже активно ведуться будівельні роботи, його подальша доля досі до кінця не зрозуміла.
Суд повернув Гостиний двір у власність Києва. Майбутнє споруди поки що не визначено
Столичний суд визнав незаконним рішення Київради про виділення компанії Укрреставрація землі під Гостиним двором, і де-юре об'єкт повернули у власність міста. Але де-факто будівельники встигли здерти з будівлі штукатурку, а в такому вигляді вона не зможе пережити зиму, побоюються експерти.
Фахівці архітектурного департаменту мерії визнають, що поки що не мають чіткого уявлення, яким буде призначення Гостиного двору, хоча до недавнього моменту з нього планувалося зробити торгово-офісний центр з відкритою галереєю. Громадські слухання, які повинні відбутися найближчим часом, вирішать подальшу долю будівлі.
Меморіальні місця
Територія гідності – назва проектів реконструкції центральної частини Києва, де відбувалися події Євромайдану. Ці проекти розглянуть на спеціальних слуханнях у вересні представники громадськості та міська влада.
Мова йде про планування на Майдані та Хрещатику пішохідної зони, проїжджої частини і місця встановлення пам'ятника Небесної сотні. Як дислокацію останнього містобудівники розглядають три варіанти – пустир навпроти верхнього виходу зі станції метро Хрещатик, біля Жовтневого палацу або біля центрального входу на стадіон Динамо.
На конкурс вже подано понад 250 заявок на пам'ятник Небесній сотні, причому десяток з них – з інших країн
Що стосується самого пам'ятника, то на конкурс вже подано понад 250 заявок, причому десяток з них – з інших країн. Наприкінці листопада, до річниці подій, конкурсні роботи будуть оприлюднені і виставлені на публічне обговорення, а пізніше визначений переможець.
Найбільш постраждалий об'єкт під час революції, Будинок профспілок, за словами незалежних архітекторів, насправді не зазнав значного збитку і вже відновлюється. З боку Європейської площі робітники встановлюють пластикові вікна, які, як кажуть знавці, не в'яжуться з архітектурою будівлі.
«На жаль, все робиться без будь-яких громадських обговорень, – зітхає Мельничук. – Що ми побачимо в майбутньому на цьому місці – відновлення або аналог засклених балконів – питання».
Целовальник також виступає проти поспішних робіт і закликає власників будівлі розглядати її реконструкцію в комплексі з усією площею.
Метро в ніколи
На День Незалежності України мер Києва Віталій Кличко урочисто відкрив один з найвідоміших столичних довгобудів – автомобільну розв'язку на Поштовій площі. І якщо для водіїв незручності закінчилися, то пішоходи все ще очікують облаштування тут публічного простору – зокрема виходу на набережну Дніпра. Цю частину площі Кличко обіцяє закінчити до чергового Дня міста наприкінці травня наступного року.
Серед інших запланованих інфраструктурних об'єктів, будівництво яких з тих чи інших причин влада тимчасово припинила, – продовження Окружної дороги від Мінського масиву до Оболоні. Роботи тут почалися кілька років тому, але були призупинені через те, що над трасою з Межигір'я, якою зазвичай їздив кортеж колишнього глави держави Віктора Януковича, мали побудувати шляхопровід.
На думку як експертів Ради з урбаністики, так і міської влади, ця дорога все ще актуальна і обіцяє істотно розвантажити площу Шевченка і ряд інших місць.
Набагато туманніша перспектива підземних комунікацій столиці. Гілка до Теремків, яку добудовували майже ударними темпами в останні роки, може стати останнім проривом столичного метробуду. А метро на Троєщину, що виглядало настільки реальним у містобудівних планах, все більше перетворюється на утопію.
Метро на Троєщину, що виглядало настільки реальним у містобудівних планах, все більше перетворюється на утопію
Вартість однієї з п'яти станцій, які передбачалося побудувати на перегоні від Подолу до великого спального району столиці, – понад 1 млрд грн., та й то за цінами минулого року. Таких коштів у міста немає.
На тому самому напрямку зупинилися роботи зі зведення Подільського моста – на це потрібно понад 4 млрд грн. Як альтернативу Рада урбаністики ініціювала облаштування виділеної смуги для громадського транспорту по пр. Ватутіна і Московському мосту.
«Враховуючи, що понад 50% людей, які долають міст, користуються громадським транспортом, цілком логічно надати автобусам, тролейбусам і маршруткам перевагу в русі», – вважає Мельничук.
Це хоча б частково вирішить транспортну проблему Троєщини і суттєво знизить соціальну напругу, вважає аналітик.
Земля і воля
Відводити землю під нове будівництво у столиці нинішнє скликання Київради почало півтора місяці тому, проте вже за такий короткий термін встигло розглянути близько 200 кадастрових справ. При цьому депутати прийняли лише два рішення про розрив договорів оренди земельних ділянок, укладених колегами з попереднього складу.
Одне з них – щодо вже згаданого Гостиного двору, друге – про вилучення земельної ділянки у компанії Тельбін ІВА для суспільних потреб. На місці колишнього ймовірного будівництва торгово-розважального центру на Березняках влада вирішила створити парк відпочинку.
Більшість незаконних забудов, де сьогодні, як і раніше, продовжуються роботи, відбувається на ділянках, відведених ще п'ять-десять років тому, а то й раніше
За словами члена земельної комісії Київради Галини Янченко, робота тільки розпочата, а більшість незаконних забудов, де сьогодні, як і раніше, продовжуються роботи, відбувається на ділянках, відведених ще п'ять-десять років тому, а то й раніше.
«Я можу відзначити велику відкритість комісії – на засіданні присутні представники громадськості, значна частина сумнівних справ відправляється на доопрацювання, – розповідає Янченко. Правда, вона визнає: доопрацювання зазнають не всі спірні справи.
За спостереженнями Янченко, з 20 депутатів, що входять до комісії, лише одиниці переглядають і уважно вивчають документи з кадастрових справ, перш ніж приймати щодо них рішення. Крім того, депутат зазначає: як мінімум 20% представників комісії є керівниками або представниками великих забудовників, тому їхня неупередженість під час прийняття рішень викликає запитання.
Наприклад, у першу сотню запланованих до розгляду кадастрових справ увійшли переважно соціальні об'єкти – дитсадки, школи, вузи. Але туди ж дивним чином затесалися справи і щодо сумнівних житлових забудов.
Так, в одній зі справ пропонувалося звести житловий будинок на місці спортивного майданчика. В середині серпня депутати мали намір віддати будівельним компаніям майже 6 га лісових насаджень в межах міста лише на підставі того, що у ще не прийнятому Генплані до 2025 року ця ділянка планувалася під житлову забудову.
«Сьогодні більшість членів земкомісії не уявляють, хто і яким чином формує список аналізованих кадастрових справ. І це найголовніша проблема», – резюмує Янченко.
***
Цей матеріал опубліковано в №34 журналу Корреспондент від 29 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.